ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України.

«Нова ера» – це україно-австро-польське порозуміння кінця ХІХ ст. в Галичині, яке полягало в культурно-освітніх і господарських поступках австрійських і польських керівних кіл в обмін на лояльне ставлення українців до імперії Габсбургів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМИ: Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України.

Для виконання завдання потрібно співвідносити варіанти відповіді з умовою.

Заснування перших україномовних газет відбулося 1848 року на західноукраїнських землях («Зоря Галицька») і 1906 року в Наддніпрянщині («Хлібороб»). Ці події збігаються з датами революцій 1905–1907 років у Російській імперії й 1848–1849 років в Австрійській імперії. Тож відповідь задовольняє умову завдання.

Утворення перших українських політичних партій відбулося 1890 року на західноукраїнських землях (Русько-Українська радикальна партія) і 1900 року в Наддніпрянщині (Революційна українська партія). Ці події не збігаються із датами революцій 1905–1907 років у Російській імперії й 1848–1849 років в Австрійській імперії. Ця відповідь не задовольняє умову завдання.

Скасування кріпосного права на українських землях відбулося в 70-80-ті роки ХVІІІ ст. на західноукраїнських землях (реформи Марії-Терезії і Йосипа ІІ) і в 1861 році в Наддніпрянщині (Маніфест імператора Олександра ІІ). Ці події не збігаються із датами революцій 1905–1907 років у Російській імперії й 1848–1849 років в Австрійській імперії. Тому ця відповідь не задовольняє умову завдання.

На західноукраїнських землях товариство «Просвіта» розпочало свою діяльність 1868 року, у Наддніпрянській Україні – 1905 року. Ці події лише частково збігаються із датами революцій 1905–1907 років у Російській імперії й 1848–1849 років в Австрійській імперії. Тобто ця відповідь не задовольняє умову завдання.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій Першої світової війни на українських землях і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, а також уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – назва операції російських військ Південно-Західного фронту під час Першої світової війни.

Маркери – «У порівнянні з надіями, що покладалися на цей фронт навесні 1916 року, його наступ перевершив усі очікування», «Він… врятувати Італію від розгрому... полегшив становище англійців і французів на фронті, змусив Румунію стати на наш бік і зіпсував усі плани й наміри австро-угорців і німців на цей рік» – указують на успішні дії росіян під час Брусиловського прориву. Проте позитивні наслідки для ходу війни цієї операції є перебільшеними. Успіх був досягнутий значними втратами російської армії (особливо на інших фронтах), після відбулося стрімке зниження її боєздатності й революціонізація.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій Української революції і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – інституція.

Маркери – «…[його скликання] стало першим кроком відродження нації на шляху державності», «Будучи одночасно сильним організуючим і агітаційним засобом,», «він став першим підготовчим етапом у творенні як ідеї Української держави, так і в частковому втіленні її в життя» – указують на скликання і діяльність Українського національного конгресу.

Підказкою в завданні є зазначення автора спогадів – Володимира Винниченка, який був активним учасником подій Української революції.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту ІV Універсалу УЦР, а також уміння застосовувати їх.

ІV Універсал проголосив УНР «самостійною, ні від кого незалежною, вільною суверенною державою українського народу».

Тобто гасло українського національно-визвольного руху, яке відповідає змісту ІV Універсалу Української Центральної Ради (УЦР) – «Хай живе самостійна Україна!»

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна d боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат і подій з історії України.

Урочисте проголошення Директорією Універсалу об’єднання Української Народної Республіки (УНР) й Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) у єдину незалежну державу відбулося 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних положень політики різних політичних режимів, що існували в Україні 1918–1921 року й сформованості вмінь здійснювати порівняльний аналіз.

Спільним для політики гетьмана Павла Скоропадського й генерала Антона Денікіна на території України було відновлення поміщицького землеволодіння.

Також завдання можна розв’язати виключенням неправильних варіантів відповіді.

Закриття українських шкіл, газет, журналів – це заходи політики генерала А. Денікіна, який обстоював ідею «Єдиної і неподільної Росії».

Правління генерала А. Денікіна й утворений ним уряд Півдня Росії – фактично воєнна диктатура, тож про можливість налагодження діалогу з опозиційними партіями не йдеться. Денікін спирався в Україні виключно на проросійські сили й прихильників монархії, заперечував будь-які права українців, а також соціально-економічні права робітників і селян. Гетьман П. Скоропадський намагався налагодити діалог з опозицією, навіть були досягнуті певні домовленості, але його «федеративна» грамота перекреслила можливість дійти згоди.

Збройним силам гетьмана не довелося вести бойові дій проти військ Червоної армії за виключенням більшовицьких повстанських загонів. Для генерала А. Денікіна Червона армія була головним супротивником, у боротьбі з яким він зазнав цілковитої поразки.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання змісту нової економічної політики, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичний період.

Маркери – «Державний трест», «Об’єднання хімічних, фарбових, склоробних заводів і вугільних копалень Донецького Басейну» – указують на період нової економічної політики.

Трести (радянські) – об’єднання підприємств націоналізованої промисловості за галузевою або галузево-територіальною ознакою, які виникли під час переходу до нової економічної політики – не були схожими на однойменний різновид капіталістичної монополії, у якій підприємства втрачали комерційну й виробничу самостійність. Але запозичена в неї назва (від англ. trust – довіра) указувала на одну спільну рису – об’єднання підприємств під єдиним керуванням. Трести забезпечували переведення промисловості на госпрозрахунок: надання підприємствам самостійності у виробничій діяльності з тим, щоби вони могли порівнювати свої доходи з витратами й домагатися вироблення додаткового продукту.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії основних історичних постатей (діячів української культури) з історії України.

Фундатором національного кінематографа, автором шедеврів світового рівня «Звенигора», «Арсенал», «Земля» був Олександр Довженко.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМИ: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921-1928 роки). Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту процесу індустріалізації, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – джерела індустріалізації.

Маркери – «Експропріація непродуктивних класів, анулювання боргів, зосередження доходів від промисловості, держторгівлі (внутрішньої і зовнішньої) і всієї кредитної системи в руках держави і т. ін.», «дають можливість такого нагромадження всередині країни, яке забезпечує необхідний для соціалістичного будівництва темп розвитку індустрії» – указують на джерела індустріалізації.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту сталінських репресій, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – джерела індустріалізації.

Маркери – «На лаву підсудних сіло 45 осіб: академіки, професори, лікарі, священики, письменники, студенти та викладачі вищої школи, вчителі», «Основним обвинувачуваним влада зробила віце-президента ВУАН С. Єфремова» – указують на судовий процес у справі «Спілки визволення України».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання політики, яку проводила влада Польщі в міжвоєнний період на українських землях, що входили до її складу.

Відроджена 1918 року Польська держава успадкувала території, що перебували під владою трьох імперій. Усі вони сильно відрізнялися за своїм соціально-економічним розвитком. Не маючи ресурсів для здійснення заходів для швидкої інтеграції цих земель і вирівняння їхнього соціально-економічного життя, польський уряд розділив територію країни на дві господарські зони: Польщу «А» (переважно етнічні польські землі) і Польщу «Б» («східні креси»). До того ж частина польської еліти розглядала частину «східних кресів», зокрема Волинь, як внутрішню колонію.

Тобто поділ території країни на дві господарські зони: Польщу «А» і Польщу «Б» для соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель обернувся штучним стримуванням промислового будівництва й розвитку.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат з історії України.

1 вересня 1939 року, 22 червня 1941 року – це дати початку Другої світової війни й німецько-радянської війни.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання дат основних подій з історії України, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.

Маркери – «переходу радянського партизанського руху на якісно вищий щабель», «перетворенню його на важливий фактор війни, на справжній другий фронт у тилу ворога» – указують на події 1942–1943 років, коли було створено координаційний центр партизанського руху (Центральний штаб партизанського руху, Український штаб партизанського руху тощо), підтримка партизанських загонів боєприпасами, зброєю, медикаментами з «Великої землі», проведення широкомасштабних партизанських операцій у координації з діями фронтів («Рейкова війна», «Концерт» тощо). 

Правильна відповідь – Г.