ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Підписуючи Варшавську угоду, С. Петлюра мав на меті знайти союзника у війні з більшовиками, разом з поляками протистояти Червоній армії та намагався зберегти українську державність.

Поляки натомість визнавали Директорію УНР верховною владою та відмовлялись від своїх прав на Правобережну Україну.

Кордон між двома державами мав проходити вздовж р. Збруч, а це означало, що територія колишньої ЗУНР переходить до Другої Речі Посполитої, з чим не могли погодитися громадські та політичні кола Східної Галичини.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Неспроможність Української Центральної Ради (УЦР) налагодити систему державного управління була ключовою причиною її падіння. А саме:

1) відсутність сильної влади та адміністративного апарату

• УЦР видавала багато декларативних законів, але не мала достатніх механізмів для реалізації їх.
• Брак досвідчених чиновників та управлінців, які могли б запроваджувати реформи.
• Не було чіткої системи місцевої влади – багато рішень саботувалися на місцях.

2) слабка армія та нездатність забезпечити оборону

• Центральна Рада не змогла створити регулярної української армії.
• Під час більшовицького наступу в січні 1918 року Київ опинився без належного захисту.
• Покладалася на добровольчі формування, які були розрізненими та неорганізованими.

3) Економічні труднощі

• Нестача продовольства й економічний хаос.
• Неможливість ефективного контролю над податками й фінансами.
• Невдоволення селян, які очікували швидкого розподілення землі, а не довгих обговорень реформи.

4) Втрата підтримки серед союзників

• За Брест-Литовським миром УЦР зобов’язувалася постачати продовольство Німеччині та Австро-Угорщині.
• Через слабку адміністрацію Центральна Рада не змогла виконати ці зобов’язання.
• Унаслідок цього німці й австрійці підтримали державний переворот на користь гетьмана Павла Скоропадського (29 квітня 1918 року).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Уважно розглянувши світлину, можна побачити рік та місце видання. Це місто Відень, 5 жовтня 1914 р.

Отже, на той час розпочалася Перша світова війна, територію Східної Галичини окупували російські війська. Саме в столиці краю, політичні емігранти з підросійської України утворили «Союз визволення України». Та з огляду на окупацію виїхали до Відня.

Серед діячів, чиї імена наведено у варіантах відповіді, тоді залишив Російську імперію Д. Донцов, який згодом відіграє свою роль в обґрунтуванні теорії «інтегрального націоналізму».

Правильна відповідь –​ В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

В уривку йдеться про діяльність Братства тарасівців – першої ідеологічно оформленої української націоналістичної організації, створеної 1891 року.

Ключові ознаки (маркери), що вказують на Братство тарасівців:

• рішучий розрив з українофілами – тарасівці критикували помірковану позицію старшого покоління українських діячів, які прагнули компромісу з владою;
• прагнення до створення незалежної української культури та політики – вони виступали за самостійний розвиток України, а не лише культурницьку діяльність;
• використання тільки української мови й активна агітація – їхня діяльність мала революційний характер;
• просвітницька робота – члени братства зобов’язувалися навчати грамоти інших українців.

Братство тарасівців відіграло важливу роль у формуванні українського національного руху, ставши предтечею майбутніх політичних організацій початку XX століття.

Інші варіанти відповіді є неправильними:

• Головна руська рада – структура, яку створено 1848 р. на теренах Галичини.
• Революційна українська партія ставила політичні цілі, і меншою мірою прагнула «творити українську культуру».
• Товариство українських поступовців було створено 1908 р. після заборони царським урядом політичних партій.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

Предмети, зображені на фото, є частиною музейної експозиції, присвяченої Борису Грінченку та його внеску в українську мову та літературу.

На фото зображено «Словарь української мови», укладений Борисом Грінченком з дружиною Марією Загірною наприкінці XIX – на початку XX століття. Поверх словника – світлина його автора. Це одна з перших фундаментальних праць з української лексикографії, що систематизувала та утвердила українську мову в науковому й освітньому просторі.

Цей словник став основою для подальшого розвитку української літературної мови, особливо в умовах русифікаційної політики Російської імперії. Він мав велике значення для національного відродження України.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII ст.  – першій половині ХІХ ст.

Передумови для описаних в уривку змін в українському русі створила «Весна народів» 1848 року – революційні події в Європі, що вплинули на Австрійську імперію, зокрема на Галичину.

Унаслідок революції в Австрійській імперії:

• було скасоване кріпацтво, що покращило становище селян;
• українці Галичини активізували культурно-просвітницьку й політичну діяльність;
• було засновано Головну руську раду – першу українську політичну організацію в Галичині.

Це сприяло розвитку української преси, освіти та національного руху.

В уривку звертаємо увагу на слова-маркери: перша українська газета, Галицько-руська матиця, Галицька Україна. Вони свідчать, що події розгортались в Галичині. Саме там 1848 р. було започатковано видання першої української газети «Зоря Галицька».

А виступ декабристів, польське повстання і діяльність Кирило-Мефодіївського братства відбувалися на українських землях Російської імперії. Натомість Галичина була частиною австрійської імперії, яка сповна відчула подих «Весни народів».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

У програмі ЗНО з історії України міститься перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, які треба розпізнавати.

Серед них Палац К. Розумовського в Батурині, архітектора Ч. Камерона (світлина ліворуч) та Троїцький собор в Самарі (зросійщена колоніальна назва Новомосковськ), майстра Я. Погрібняка (світлина праворуч). Ця інформація дає змогу відкинути варіанти – В та Г.

Палаці у Батурині збудовано в класичному стилі, натомість Троїцький храм є найбільшою в Україні дерев’яною церквою, витвір Слобожанської школи народної архітектури, тому варіант відповіді А неправильний.

 Методом виключення визначаємо правильну відповідь Б. Отже, обидві споруди пов’язані з козацькою старшиною і культурною спадщиною Гетьманщини, демонструючи її велич та архітектурні традиції.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Після ліквідації Української козацької держави (Гетьманщини) в другій половині XVIII століття переважна частина козацької старшини інтегрувалася в імперську систему Російської держави.

Значна частина козацької старшини отримала дворянство й перейшла на службу Російській імперії, зайнявши офіцерські посади в армії, зокрема в регулярних полках.

Деякі представники старшини стали чиновниками в губернському правлінні. Багато хто отримав маєтки та зміцнив свої позиції як поміщики.

Деякі старшинські роди зберегли свій вплив у формі земельної аристократії. Наприклад, родини Розумовських, Полуботків, Скоропадських, Апостолів стали впливовими дворянами. Дехто не прийняв російського підданства й виїхав на територію Османської імперії або Польщі.

Запорозькі козаки, після зруйнування Січі, заснували Задунайську Січ або переселилися на Кубань (Кубанські козаки).

Тобто більшість козацької старшини інтегрувалася в російську імперську систему, ставши частиною дворянства, але частина продовжила традицію козацької незалежності за межами України.

Розв’язати це завдання допоможуть слова Т. Шевченка з поеми «Сон»: «це той перший, що розпинав нашу Україну //     А вторая доконала вдову сиротину…». Ідеться про діяльність Петра I, його жорсткі репресії щодо козаків, а також дії імператриці Катерини II. Вона, ліквідувавши гетьманство, знищивши Запорозьку Січ, 1785 р. видала «Жаловану грамоту дворянству». Дія грамоти була поширена і на українську козацьку старшину, що, на думку уряду імператриці, мало сприяти інтеграції імперського «прикордоння».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII століття.

Гетьман Петро Дорошенко (1665–1676) покладався на допомогу Османської імперії в боротьбі за збереження єдності України.

Після того, як Московське царство та Річ Посполита уклали Андрусівське перемир'я (1667), розділивши Україну по Дніпру, Петро Дорошенко зрозумів, що самотужки протистояти обом державам неможливо.

Тож 1669 р. Дорошенко офіційно визнав протекторат Османської імперії над Правобережною Україною. Унаслідок союзу з Османами Дорошенко зміг тимчасово зберегти автономію Правобережної України. 

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: «Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття.

Описаний уривок стосується Віленського перемир’я, укладеного 3 листопада 1656 року між Московським царством і Річчю Посполитою під час війни за Україну в середині XVII століття.

Московське царство тимчасово змінило свої пріоритети і замість війни з Польщею зосередилося на боротьбі зі Швецією. Для Богдана Хмельницького та Гетьманщини це було ударом, адже Москва фактично відмовилася від підтримки козацької України в боротьбі проти Польщі.

Це спричинило пошук нових союзників гетьманом, що привело до українсько-шведських переговорів і навіть звернення до Трансильванії.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття.

На реверсі монети зображено Петра Могилу (1596–1647) – видатного українського церковного, освітнього та культурного діяча, митрополита Київського. Про це свідчать портретні риси, митрополиче вбрання, архієрейський жезл, зазначені на монеті роки життя (1596–1647).

Петро Могила відіграв ключову роль у розвитку Києво-Могилянської академії, яка стала важливим освітнім центром.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в другій половині XVI століття.

В уривку йдеться про укладення Люблінської унії.

Люблінська унія 1569 року — це історична угода про об'єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу, відому як Річ Посполита (або Республіка Обох Народів).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

Після приходу до керівництва держави Михайла Горбачова розпочалась антиалкогольна кампанія.

Дата на марці (1985 рік) вказує на те, що її створено для підтримки однієї з кампаній «перебудови».

До заходів так званої перебудови належить «антиалкогольна кампанія».

Гасло «Тверезість – норма життя» на марці пропагує переваги здорового способу життя й акцентує існування в суспільстві проблеми алкоголізму.

Правильна відповідь: 4, 5, 7.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку розуміння наслідків Тегеранської, Ялтинської та Потсдамської конференцій, зокрема їхнього впливу на події, що відбувалися на території Радянської України (УРСР) та навколо неї.

Метою проведення міжнародних конференцій (Тегеранської, Ялтинської, Потсдамської) було координування дій у боротьбі з Третім райхом (у контексті завдання – вигнання німецьких військ із території УРСР), визначення світового (у контексті завдання – європейського) порядку, формування міжнародної структури – ООН тощо.

Розв’язуючи це завдання треба зосередитися на варіантах, що стосуються міжнародного життя УРСР. Зокрема на засіданнях конференцій ішлося про східний кордон Польщі, а це стосувалося українців Східної Галичини.

На пропонову керівництва СРСР деякі радянські республіки стали засновницями Організації об'єднаних націй (ООН), це сприяло утворенню 1944 р. Міністерства закордонних справ УРСР на чолі з Д. Мануїльським. Українська делегація була автором Преамбули та першої частини Статуту ООН.

Правильна відповідь: 2, 3, 4.