ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – в першій
половині ХІХ ст.

У поданому тестовому завданні варіантами відповідей є твори образотворчого мистецтва.

Усі ці твори є в переліку пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, призначених для візуального впізнання. Отже, учасник тестування має знати представлені мистецькі твори та їх авторів.
Прочитавши умову завдання, насамперед треба пригадати твір, з якого починається нова українська література.

Поема «Енеїда» написана Іваном Котляревським, започаткувала нову українську літературу. Пригадавши цей факт, а також ім’я
головного героя поеми, можна з легкістю вибрати правильну відповідь. Адже робота Г. Нарбута так і називається: «Еней та його військо».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст. Основні течії суспільно-політичного руху: москвофіли та народовці.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичне явище на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виокремленим ключовим словам.

Отже, у завданні потрібно вказати течію українського руху.

Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «відвернулися від… живої Русі… знайшли… мертву… Русь» – допомагає визначити, що в уривку джерела йдеться про москвофілів.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

Тестове завдання перевіряє розуміння учасником впливу заборонних актів російської імперської влади на розвиток українського руху в ХІХ ст. 

Довге ХІХ ст. було періодом українського національного відродження як в Австро-Угорській, так і в Російській імперіях. Фундаментом цього відродження ставала мова. Російська влада, або ж окремі її представники, розуміли важливість і небезпеку розвитку мови. Мови, яка перетворює народ у націю.

Коли українці в Російській імперії спочатку займались вивченням народних звичаїв, збиранням фольклору, організацією етнографічних експедицій – влада цьому не перешкоджала. Однак, коли представники української інтелігенції розпочали формувати наукову площину на основі цих розвідок, влада відреагувала Валуєвським циркуляром. Згодом, розуміючи, що мовне питання є важливим збудником націоналізму, Олександр ІІ підписує і Емський указ, котрий повністю забороняв використання української мови в публічному просторі.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст. Особливості економічного розвитку Наддніпрянської України. Основні тенденції соціально-економічного розвитку українських земель у складі Російської імперії на початку ХХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь.

Завдання вимагає визначити, яку спеціалізацію мав зазначений регіон.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На картосхемі зображено фрагмент території Російської імперії кінця ХІХ – початку ХХ ст. із заштрихованим регіоном, що охоплює міста Катеринослав, Маріуполь, Юзівка, Луганськ. Географічні назви вказують, що це регіон, який у Російській імперії спеціалізувався на видобуванні кам’яного вугілля та виплавці чорних металів.

Отже, у цьому регіоні найвищі темпи розвитку мали добувна та металургійна промисловість.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку розуміння планів Російської імперії під час Першої світової війни.

У поданому уривку документа зазначено: «землі Ярослава Осмомисла, князя Данила і Романа». За цими словами-маркерами можна визначити правильну відповідь.

Ярослав Осмомисл – Галицький князь. Данило та його батько Роман – Галицько-Волинські князі. Давньоруський Галич – столиця Галицького, потім – Галицько-Волинського князівства. Від міста Галич походить назва «Галичина». З другої половини XIII століття політичним і культурним центром краю стало місто Львів. Відповідно територія Галичини була окупована російською імперією в результаті Галицької битви.

Помилковим є варіант відповіді В, адже генерал Брусилов не зумів 1916 року захопити місто Львів.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати історичних діячів за портретними рисами.

Список персоналій для візуального розпізнавання вміщено в програмі зовнішнього незалежного оцінювання з історії України.

Події Української революції можна умовно розділити на три етапи:

• Центральна Рада на чолі з Михайлом Грушевським;
• Українська Держава, очолювана гетьманом Павлом Скоропадським;
• Директорія УНР на чолі спочатку з Володимиром Винниченком , а згодом Симоном Петлюрою.

У завданні наведено фотопортрет Павла Скоропадського.

Гетьманський переворот – державний переворот у Києві в ніч з 29 на 30 квітня 1918 року, коли генерал Павло Скоропадський, проголошений того ж дня гетьманом, за сприяння німецьких військ захопив владу в Україні, усунувши Українську Центральну Раду.

Відповідь – В.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати історичні джерела.

Микола Хвильовий (справжнє ім’я Фітільов Микола Григорович) – активний учасник організації Вільної академії пролетарської літератури (ВАПЛТЕ), літератор, автор чудових памфлетів. В одному з них («Московські задрипанки») Хвильовий наголосив, що українська література повинна орієнтуватися у своєму розвитку на європейську, світову. У деяких підручниках саме йому приписують гасло «Геть від Москви! Дайош Європу!», хоча насправді Хвильовий такого гасла не проголошував.

Пригадавши суть літературної дискусії 20-х років і позицію в ній Хвильового, можна визначити правильну відповідь – Б.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати пам’ятки архітектури за характерними рисами.

Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для візуального розпізнавання, вміщено в програмі зовнішнього незалежного оцінювання з історії України.

В умові завдання наведено світлину будівлі, у якій дотепер відбуваються засідання Верховної Ради України.

Верховна Рада – законодавчий орган влади, що приймає Закони держави. Зазвичай уся вертикаль влади (законодавча, виконавча й судова) зосереджена в столиці країни. До 1934 року столицею радянської України був Харків, а після цього року й до нашого часу столицею є місто Київ.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати історичні джерела.

Заголовок «Українська Держава – лад, сила і слава!» газетної публікації наводить на думку щодо регіону українських земель, у якому було проголошено Українську державу.

На поданій у публікації картосхемі позначено (див. легенду) регіон, у якому проживають українці, словаки, мадяри, поляки. Також на картосхемі позначено міста Львів і Станіслав (Польща); територію Буковини (Румунія). Волині на картосхемі немає. Залишається регіон масового проживання українців – Закарпаття.

Тобто йдеться про Карпатську Україну – державу, проголошену 1939 року.

Відповідь – А.