ТЕМА: Стародавня історія України

Однією з особливостей розвитку грецьких міст-держав Північного Причорномор’я в VII–VI ст. до н. е.  була державно-політична незалежність колоній від метрополій.

Грецькі міста-колонії, що виникли в Північному Причорномор’ї, були засновані вихідцями з різних метрополій Греції. Проте, згодом вони ставали повністю самостійними державами (полісами), які мали власне управління, закони та військо. Підтримуючи паралельно торговельні та культурні зв'язки з метрополіями.

Метрополія — це місто-держава (поліс), яке заснувало колонії.

Поліс - це місто-держава в Давній Греції.

Відповідь – А.

ТЕМА: Стародавня історія України

В основу археологічної періодизації покладено матеріал, з якого виготовлялися знаряддя праці. Цей підхід дозволяє археологам поділити історію на послідовні епохи, такі як:

• Кам'яний вік (палеоліт, мезоліт, неоліт), коли основним матеріалом був камінь.

• Перехідний (енеоліт – мідно-кам`яний).

• Бронзовий вік, коли почали використовувати бронзу.

• Залізний вік, коли залізо стало домінуючим матеріалом для виготовлення знарядь та зброї.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Основні результати та наслідки війни для України й українського народу.

Завдання передбачає перевірку знань основних наслідків Другої світової війни (1939–1945 рр.) для України. Серед запропонованих відповідей правильними є такі:

• об’єднання основного масиву українських етнічних земель у межах однієї держави;
• вихід республіки на міжнародну арену, вступ до ООН;
• чисельні людські втрати та матеріальні збитки народного господарства УРСР.

Відповідь: 3 5 6.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Більшовицький режим в Україні. Внутрішня політика урядів УСРР. «Воєнний комунізм».

Завдання передбачає перевірку знань складових політики воєнного комунізму, яка здійснювалась більшовиками у 1919-1921 рр. на території України. Серед запропонованих варіантів відповідей правильними є:

• націоналізація підприємств великої промисловості, транспорту та банків;
• запровадження загальної трудової повинності;
• запровадження розкладки на продовольство та сільськогосподарську сировину (продрозверстки).

Відповідь: 1 3 5.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини. Діяльність Другої Малоросійської колегії.

Діяльність Другої Малоросійської колегії (1764–1786) під керівництвом Петра Рум’янцева була спрямована на остаточну інтеграцію Лівобережної України (Гетьманщини) до складу Російської імперії та уніфікацію її устрою.

2 – загальна ревізія населення, земельної власності, худоби, іншого майна. Йдеться про так звану «Генеральний опис Малоросії» (1765–1769). Це було масштабне статистичне дослідження, щоб точно знати ресурси краю та збільшити податкові надходження.

4 – запровадження намісництв, загальноросійських судових установ. Після ліквідації автономії у 1780-х роках територія була поділена на Київське, Чернігівське та Новгород-Сіверське намісництва, а місцеве право замінювалося загальноімперським.

7 – заміна натуральних повинностей грошовим податком. Рум’янцев реформував систему оподаткування, запровадивши поземельний збір, що виплачувався грошима, замість застарілих натуральних податків.

Відповідь: 2 4 7.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину. Кревська унія. Політичне становище українських земель у складі Великого князівства Литовського та інших держав до і після Кревської унії.

Характерними рисами суспільно-політичного життя Великого князівства Литовського (ВКЛ) у XIV–XV ст. є такі:

✅ 2. здійснення судочинства на основі норм «Руської правди» (руського права).

✅ 3. поступова ліквідація удільних князівств.

✅ 5. укладення міждержавних уній.

Відповідь: 2 3 5.

ТЕМА: Українська революція. Проголошення Української Народної Республіки. Місце і роль Всеукраїнських з’їздів рад у Києві та Харкові.

Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Прийняття Конституції УНР. Акт злуки УНР та ЗУНР.

Проголошення УЦР Української Народної Республіки (листопад 1917 р.).

Проголошення радянської влади в Україні Всеукраїнським з’їздом рад у Харкові (грудень 1917 р.).

Затвердження УЦР Конституції УНР (квітень 1918 р.).

Проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки (січень 1919 р.).

Відповідь: Б Г В А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і процеси модернізації в Україні. Особливості проведення реформ на українських землях.

Завдання спрямоване на перевірку вміння встановлювати хронологічну послідовність реформ 1860–1870-х рр. у Російській імперії. Реформи запроваджувалися таким чином:

Ліквідація кріпосної залежності селян (1861 р.).

Запровадження суду присяжних (1864 р.).

Упровадження міського самоврядування (1870 р.).

Упровадження загальної військової повинності (1874 р.).

Відповідь: Б В А Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Братський рух. Утворення греко-католицької церкви.

Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Вплив Берестейської унії на розвиток церковного життя в Україні. Петро Могила.

Українські землі в другій половині XVIII ст. Розвиток культури, науки, освіти. Собор Святого Юра у Львові.

• Б – Заснування Львівського православного братства (1586 р.). Братство отримало право ставропігії (автономії), що стало потужним поштовхом для захисту православ'я.

• Г – Утворення греко-католицької церкви (1596 р.). Це відбулося на церковному соборі в Бересті (Берестейська унія), що об'єднало частину православної церкви з католицькою.

• В – Реформування православної церкви Петром Могилою (1630-ті — 1640-ві рр.). Митрополит Петро Могила провів глибоку реформу освіти, літургії та дисципліни, зокрема заснував Києво-Могилянську колегію у 1632 році.

• А – Спорудження собору Святого Юра у Львові (1744—1762 рр.). Це шедевр архітектури пізнього бароко (рококо), зведений за проектом Бернарда Меретина.

Відповідь: Б Г В А.