ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII століття.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння здобувати інформацію з карти й застосовувати ці знання з огляду на її зміст.

У завданні треба визначити район, що був охоплений антигетьманським повстанням.

Алгоритм виконання завдання такий:

• визначаємо й узагальнюємо подану на карті інформацію, зважаючи на поставлене до неї запитання;
• установлюємо відповідність здобутої з карти інформації кожному запропонованому варіанту відповіді.

На картосхемі зображено територію Війська Запорозького (Гетьманщини) відповідно до умов Гадяцького договору 1658 р. 

Також зазначено місце укладення цього договору й битву під Конотопом (1659 р.), у якій гетьман Іван Виговський завдав поразки московським військам.

Тобто повстання, територію якого заштриховано на карті, належить до періоду правління гетьмана І. Виговського.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII століття.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості вміння аналізувати письмові джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам. 

Предмет ідентифікації в завданні – державна належність військ, які вчинили злочинну каральну акцію.

Маркери – Люди в ньому [Батурині] …вирубані, церкви зруйновані, будинки розграбовані й спалені…, 1708 р. – чітко вказують на каральну акцію московських військ після переходу гетьмана Івана Мазепи на бік шведського короля.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX століття.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, постаті на основі опрацювання візуального джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам. 

Предмет ідентифікації в завданні – історико-географічний регіон.

Маркер розбійник Кармелюк дає змогу визначити, що йдеться про Поділля, де 1813–1835 рр. діяв повстанський рух під проводом Устима Кармалюка. Саме цим подіям і присвячено історичний роман  М. Старицького.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Українські землі в складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ століття.

Завдання спрямовано на перевірку вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, визначати характерні риси історичних явищ, подій.

Створення і діяльність освітнього товариства галицьких греко-католицьких священників і «Руської трійці» свідчили про початок національного відродження на західноукраїнських землях.

Культурно-освітнє товариство греко-католицьких священників, повна назва Перемиське Товариство галицьких греко-католицьких священників для поширювання письмами просвіти і культури серед вірних на основі християнської релігії – перша українська просвітницька організація в Галичині, заснована в 1816 р. Іваном Могильницьким.

«Руська трійця» – громадсько-культурне угруповання демократичного спрямування, сформоване серед українського студентства Львова. Очолювали товариство Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич і Яків Головацький.

Напрям діяльності було визначено ідеями романтизму. Діячі товариства, наслідуючи приклад наддніпрянців, ідеологів слов’янського відродження, прагнули сприяти піднесенню освітнього рівня і пробудженню національної свідомості галичан, щоб прислужитися справі відродження національного життя українського народу та входження його в коло вільних і культурних націй Європи, насамперед слов’янських.

Представники «Руської трійці» своєю творчістю поклали початок новій, національній літературі в Галичині й на західноукраїнських землях.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Завдання спрямовано на перевірку вміння розпізнати історичні постаті за портретними рисами (автентичними пам’ятками – малярськими портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини й визначати етапи її діяльності.

Алгоритм виконання завдання такий:

• аналізуємо й узагальнюємо подану на світлині інформацію,  зважаючи на сформульоване завдання;
• зіставляємо здобуту інформацію із запропонованими варіантами відповіді.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на світлині зображено Володимира Антоновича.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в 1900–1914 роках.

Завдання спрямовано на перевірку вміння аналізувати діаграми.

Проаналізувавши діаграму, можна дійти висновку щодо домінування регіону у видобутку вугілля і залізної руди, виплавлянні чавуну і сталі, виробництві цукру тощо.

Отже, йдеться про Наддніпрянську Україну, яка в межах Російської імперії була її головною паливно-енергетичною і продовольчою базою.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Початок Української революції.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості хронологічної компетентності, знання дат основних подій з історії України.

Українська Центральна Рада існувала протягом березня 1917 – квітня 1918 рр.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Початок Української революції.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, постаті на основі опрацювання уривка з історичного джерела, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам. 

Предмет ідентифікації в завданні – подія, що зумовила появу газетного повідомлення.

Маркери – У Київ очікується приїзд професора М. Грушевського, засланого в адміністративному порядку в Симбірськ…, Ужиті заходи зі звільнення греко-католицького митрополита Шептицького,  повернення з Далекого Сходу всіх українців-галичан, Відновлюється закрите адміністрацією українське товариство “Просвіта”… – дають змогу визначити, що описані події пов’язані з початком Української революції (березень 1917 року).

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості вміння аналізувати візуальні історичні джерела, зокрема плакати,  визначати їхню належність до певної епохи.

Правильні відповіді випливають із логіки міркувань й аналізу умови завдання, кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – зміст плаката.

Гасла плакатів – Жінки йдіть у ради комнезами кооперацію  і  Товариші селяни! Здавайте хлібний податок. Робітники й Червона армія ждуть хліб. Податок переможе голод – дають змогу визначити правильні відповіді.

Гасла, відображені на радянських агітаційних плакатах, були невіддільним складником реалізації нової економічної політики. Важливою підказкою для визначення правильної відповіді є маркери кооперація, хлібний податок, переможе голод (1921–1923 роки).

Нова економічна політика (неп) – економічний курс більшовиків у 1921–1929 рр., ухвалений на X з’їзді партії. Мав забезпечити вихід з економічної та політичної кризи через повернення до ринкових механізмів регулювання економічних процесів і часткове відновлення приватної власності.

Це був тимчасовий відступ більшовиків від генеральної лінії партії на побудову комунізму. Під контролем держави залишалися провідні галузі промисловості й зовнішня торгівля.

Головним заходом непу була заміна на селі продрозкладки продподатком.

Неп сприяв швидкому відновленню сільського господарства й промисловості після тривалого періоду бойових дій і стабілізації влади більшовиків.

Реалізацію політики супроводжували неодноразові кризи хлібозаготівлі (1925–1926, 1927–1928), поява безробіття і зростання соціальної нерівності.

Й. Сталін, який фактично встановив свою одноосібну владу, 1929 р. відкинув політику непу.

Правильна відповідь: Б.