ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо подану на карті інформацію з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої з картиінформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на карті зображені межі «Князівства Руського», яке утворювалося згідно з Гадяцьким договором 1658 р. Крім того, на карті позначено перебіг основних подій українсько-московської війни 1658–1659 рр., приводом до якої стало укладення Гадяцького договору.

Усі ці події пов’язані з гетьмануванням І. Виговського.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу. Причини та наслідки Національно-визвольної війни.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична подія.

Завдяки ключовим у джерелах словам і словосполученням-маркерам можна визначити, що в уривках йдеться про такі події:

Молдавські походи – маркери: «Тиміш», «дочка молдавського володаря».

Привід до Національно-визвольної війни – маркери: «уся перша війна розпочалася через Чаплинського», «відібрав у мене хутір та ще й мені погрожував», «увесь цей вогонь спалахнув через нього».

Віленське перемир’я між Московією і Річчю Посполитою – маркери: «царська величність наді мною… учинив немилосердя», «Вільно», «государ послав проти нас, шведів і угорців полякам на допомогу 20 тис. ратних людей».

Спільний шведсько-трансільвансько-український похід проти Польщі 1657 р. – маркери: «Б. Хмельницький майже поєднав своє військо з угорцем Ракочієм», «послав до Польської держави наказного гетьмана А. Ждановича, Богуна… для спустошення».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Зміни в соціально-економічному житті.

Завдання перевіряє знання поняття фільварок.

Фільварок (пол., folwark, від нім. Vorwerk – хутір, ферма) – у Польщі, Литві, Україні та Білорусії в XIV–XIX ст. багатогалузеве поміщицьке господарство, яке засновувалося на примусовій праці кріпосних селян.

В українських землях фільварки вперше з’явилися в Галичині в XV ст. У більшості українських земель, які входили до складу Литви, фільваркова система господарювання почала впроваджуватися з середини XVI ст. У зв’язку з розвитком внутрішнього й особливо зовнішнього ринків у феодалів виникла потреба організації власного господарства з виробництвом хліба на продаж і переробкою сільськогосподарської продукції.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Виникнення Запорізької Січі. Дмитро Вишневецький. Заснування князем Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої Січі.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на картині зображено князя Дмитра Вишневецького. Додатковою підказкою є зображення князя у вигляді козака (на голові «оселедець», у руках зброя). Саме з Дмитром Вишневецьким (Байдою) повязують зведення на о. Мала Хортиця першої відомої Січі-фортеці.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину. Кревська унія. Політичне становище українських земель у складі Великого князівства Литовського та інших держав до і після Кревської унії.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичний регіон на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичний регіон.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «після смерті короля Казимира ІІІ Великого цей край перейшов під владу Угорщини», «після Кревської унії Польща… приєднує його», «Руське воєводство» – допомагають визначити, що йдеться про Галичину, яка в 1370–1387 рр. перебувала під владою Угорщини, а з 1387 по 1772 рр. перебувала під владою Польщі.

Відповідь – А.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі. Політичний і соціальний устрій Київської Русі та Галицько-Волинської держави, становище представників різних соціальних станів. «Смерди».

Завдання передбачає перевірку знань про соціальну структуру населення Київської Русі ІХ–ХІІ ст.

Зазначений період характеризується становленням феодальних відносин. У період феодалізму основну масу населення складають селяни (особисто вільні й залежні). Із зазначених у відповідях соціальних груп лише смерди є селянами.

Відповідь – В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток культури та освіти. «Билини».

Завдання передбачає перевірку знань основних здобутків культури Київської Русі.

У цьому випадку йдеться про жанр народної творчості, літератури (билини).

Билина – жанр героїчного епосу. Билинні сюжети створенні переважно в часи Київської Русі. Здебільшого билини прославляють подвиги народних героїв і богатирів і своїм сюжетом пов’язані з Києвом та князем Володимиром Святославичем.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича. Внутрішня та зовнішня політика Данила Романовича.

Завдання передбачає знання основних віх правління князя Данила Галицького.

Рік 1238-й відзначився для Данила Романовича важливими подіями. Він відновив свою владу над Галичем, а також розгромив під Дорогичином німецьких рицарів-хрестоносців і взяв у полон їхнього магістра Бруно. За літописом, Данило напередодні битви виголосив: «Не личить держати нашу батьківщину крижевникам (хрестоносцям)».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Боротьба за київський стіл між Ярославичами. Значення та наслідки Любецького з’їзду.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати дату історичної події на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – дата події.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «кожен хай держить отчину свою», імена князів – допомагають визначити, що в уривку наведено рішення Любецького з’їзду князів, який відбувся в 1097 р.

Відповідь – Б.