ТЕМА: Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство.

На поштовій марці зображено Генуезьку фортецю в Судаку, яку спорудили італійські купці з Генуї у XIV–XV ст. Вона була важливим торгівельним та оборонним центром генуезьких колоній у Криму.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

У другій половині XVI ст. на українських землях поширювалися ідеї Реформації та гуманізму, що сприяло:

• утворенню братств;
• перекладанню релігійних текстів народною мовою, зрозумілою для широкого кола вірян;
• підписанню Берестейської унії, за якою утворилася греко-католицька церква.

Наслідком Реформації у другій половині XVI ст. стала поява полемічної літератури. Вона виникла як форма інтелектуальної та релігійної дискусії між православними й католиками (згодом – уніатами) довкола ідеї та втілення церковної унії.

«Ключ царства небесного» Герасима Смотрицького – визначна пам’ятка полемічної літератури.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII ст.

У джерелі йдеться про гетьмана Петра Дорошенка. Він прагнув об’єднати українські землі та забезпечити мир і стабільність у державі.

Для цього Дорошенко проводив активну дипломатичну політику, намагаючись підтримувати відносини не лише з християнськими державами, а й з Османською імперією, зокрема, підписавши з нею Корсунські статті 1669 року.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст. Українські землі в другій половині XVIII ст.

За гетьманування Данила Апостола було розпочато важливу роботу з упорядкування українського законодавства. Унаслідок цієї діяльності було створено кодифікаційний збірник «Права, за якими судиться малоросійський народ», у якому систематизовано норми права, що діяли на території Гетьманщини. 

Кирило Розумовський запровадив низку перетворень, зокрема судову реформу, що передбачала створення нової системи судів: земських, підкоморських та гродських. Гетьман прагнув модернізувати адміністративний устрій Лівобережжя та підвищити ефективність державного управління.

Отже, спільною рисою діяльності обох гетьманів було проведення реформ адміністративного управління та судочинства.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

В уривку наведено фрагмент листа Тараса Шевченка до Пантелеймона Куліша, у якому він пропонує перетворити збірник «Записки о Южной Руси» на постійне періодичне видання. 

Результатом цих ідей стало створення журналу «Основа», що виходив у Санкт-Петербурзі в 1861–1862 рр. Його видавали діячі колишнього Кирило-Мефодіївського братства, які 1859 року заснували тут першу громаду.

Це був перший український суспільно-політичний і літературний журнал у Російській імперії. У ньому друкували твори та статті Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Миколи Костомарова та інших діячів українського національного руху.

Журнал відіграв важливу роль у розвитку української літератури, історіографії та формуванні національної свідомості.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Микола Міхновський і Борис Грінченко були учасниками «Братства тарасівців» – першої української таємної політичної організації, що виникла наприкінці ХІХ ст.

Її члени виступали за національне відродження українців і поширення української ідеї серед молоді. Саме в межах цієї організації формувалися їхні політичні погляди та активна громадянська позиція.

Варіант відповіді А неправильний, оскільки Грінченко був пов’язаний із громадівським рухом, а Міхновський – ні.

Варіант відповіді Б також не підходить: вони не фінансували газету «Рада». Її фінансував Євген Чикаленко.

Варіант відповіді В є хибним, адже Міхновський виступав за повну незалежність України, а не автономію.

Отже, єдина спільна риса їхньої діяльності — участь у «Братстві тарасівців».

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 рр.

На поштовій марці зображено Євгена Чикаленка – українського громадського діяча, мецената й одного з найважливіших фінансових підтримувачів українського національного руху на початку XX ст.

Чикаленко відомий тим, що власним коштом фінансував видання української щоденної газети «Громадська думка», яка виходила з 1906 року в Києві. Пізніше її було перейменовано на «Раду». Це була єдина щоденна українськомовна газета в Російській імперії, що висвітлювала події українського громадського та політичного життя.

Саме про цю діяльність йдеться в уривку: видання газети, яка мала великий вплив на розвиток українського національного руху.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

На пам’ятній медалі зображено події Чортківської офензиви (7–28 червня 1919 р.) – однієї з найуспішніших наступальних операцій Української Галицької Армії (УГА) під час польсько-української війни 1918–1919 років.

У ході цієї операції українські війська:

• відтіснили польські частини;
• звільнили значну частину території Галичини;
• просунулися приблизно на 120 км.

Попри початкові успіхи, українські війська були змушені зупинити наступ через нестачу зброї, боєприпасів і резервів, після чого польська армія перейшла в контрнаступ.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни. 

В оголошенні міститься наказ євреям з’явитися у визначене місце з документами та речами. Такі відозви нацисти розповсюджували в окупованих містах, щоб зібрати єврейське населення перед масовими розстрілами.

Найвідоміший приклад такого злочину на території України – розстріли в Бабиному Яру в Києві 29–30 вересня 1941 року, коли було вбито десятки тисяч євреїв.

Ці події були частиною Голокосту – політики нацистської Німеччини, спрямованої на знищення єврейського населення Європи.

Правильна відповідь: Б.