ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності основних подій початку Другої світової війни, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – міжнародний договір.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Німецьке населення одностайно вітає рішення радянського уряду взяти під захист братнє радянському народові білоруське та українське населення Польщі, залишене напризволяще польським урядом» – чітко вказують на події початку Другої світової війни.

Наприкінці серпня 1939 року міністр закордонних справ Німеччини Йоахім фон Ріббентроп і народний комісар закордонних справ СРСР В’ячеслав Молотов підписали в Москві договір про ненапад і секретний протокол до нього, відомий під назвою «Пакт Молотова –Ріббентропа». У таємному протоколі Третій Рейх і СРСР поділили між собою сфери впливу в Центрально-Східній Європі. 1 вересня 1939 року німецькі війська розпочали напад на Польщу. У відповідь на агресію Німеччини 4 вересня 1939 року Великобританія і Франція оголосили їй війну. 17 вересня 1939 року відповідно до укладеного пакту з Німеччиною Радянський Союз розпочав вторгнення на територію Польщі зі сходу, зайнявши Західну Україну й Білорусь. Ці події стали початком Другої світової війни.

Новий радянсько-німецький договір від 28 вересня 1939 року, підписаний у Москві, закріпив кордони між СРСР і Німеччиною вздовж річок Сян і Буг. На західних землях колишньої польської держави нацисти утворили Генерал-губернаторство, до складу якого увійшли українські Лемківщина, Посяння, Холмщина й Підляшшя. Більшовики окупували Галичину й Волинь. У 1940 році до СРСР було приєднано Бессарабію і Північну Буковину. Відбулася «радянізація» новоприєднаних територій, супроводжувана репресивними заходами.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання заходів радянізації західноукраїнських земель у 1939–1941 роках після їхнього приєднання до УРСР / СРСР.

Радянізація – процес установлення радянської влади, насадження її в усіх сферах життя суспільства. Складники радянізації:

• формування радянських органів влади;
• націоналізація;
• аграрні перетворення;
• колективізація;
• «культурна революція»;
• обмеження впливу церкви;
• атеїстична пропаганда;
• репресії проти незгодних і потенційних супротивників;
• індустріалізація тощо.

Західноукраїнські землі пережили дві хвилі радянізації – 1939–1941, 1944 – початок 1950-х років.

Серед заходів радянізації, які були позитивно сприйняті українським населенням, можна виділити наступні:

• націоналізація закладів торгівлі і промислових підприємств, зумовленої тим, що переважна кількість цих закладів і підприємств не належала представникам, які асоціювали себе з українським народом;
• створення системи соціального забезпечення відкривало можливість позбутися злиднів, отримати медичне обслуговування тощо;
• ліквідація польського й румунського державних апаратів, які Українське населення сприймало їх як окупаційні, як апарат насилля.

Політичні репресії, колективізацію селянських господарств, заборону діяльності партій і громадських об’єднань населенням категорично не сприймало й чинило опір.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних фактів біографії історичних постатей із історії України, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – історична постать.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Командування Південно-Західного фронту вжило додаткових заходів для оборони Києва в умовах оточення», «Навколо міста було створено три лінії оборони» – чітко вказують на командувача Південно-Західним фронтом Максима Кирпоноса (червень – вересень 1941 року).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання здобутків видатних українських учених.

У роки німецько-радянської війни українські вчені (Євген Патон та ін.) налагодили автоматичне електрозварювання корпусів танків, що дало змогу радянському танкобудування стрімко збільшити кількість виготовленої техніки й підвищити її якість.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання дат основних подій Другої світової війни.

Упродовж 1944 року відбулися такі події:

• Корсунь-Шевченківська наступальна операція;
• депортація кримських татар до Середньої Азії;
• Львівсько-Сандомирська наступальна операція.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій періоду завершення Другої світової війни.

Утворення наркомату закордонних справ УРСР (1944 рік), вступ республіки до Організації Об’єднаних Націй (1945 рік) – це факти, що свідчать про відновлення зовнішньополітичної діяльності України. Проте, будучи складником Радянського Союзу, вона не могла проводити самостійну зовнішню політику.

Здійснивши такий крок, сталінське керівництво мало далекосяжну стратегічну мету. По-перше, представити приєднання західних областей України як акт возз’єднання етнічних територій. По-друге, збільшити кількість своїх прихильників в ООН.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х років).

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей економічного розвитку УРСР у перші повоєнні роки, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – наслідки описаних подій.

Словосполучення-маркери в джерелі 1 – «суттєве зниження плану закупівель зерна, підвищення у 1,5 – 2 рази цін на сільськогосподарську продукцію, збільшення капіталовкладень у сільське господарство» – чітко вказують на заходи другої половини 1950-х років. Тобто цей уривок джерела не відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери в джерелі 2 – «Темпи промислового розвитку Західної України були вищими, ніж на сході УРСР», «У роки четвертої п’ятирічки тут споруджено понад 2,5 тис. великих і середніх промислових підприємств» – чітко вказують на процес радянізації західних областей УРСР у другій половині 1940 – початок 1950-х років. Тож цей уривок джерела відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять із історії України, уміння їх застосовувати.

Раднаргосп – рада народного господарства. Державний орган, який здійснював горизонтальне керування галузями господарства в межах економічних адміністративних районів СРСР. Створені 1957 року, ліквідовані 1965 року. Ідея раднаргоспів полягала в тому, щоби ліквідувати суперечність між галузевими й територіальними інтересами, запровадивши децентралізацію в системі управління. Раднаргоспи поліпшили керування економікою регіонів, але виявилися неспроможними в розв’язанні міжгалузевих проблем. Після їхньої ліквідації економіка повернулася до галузевого вертикального принципу керування, посилилося централізоване планування.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання змісту програмних документів Української Гельсінської групи.

Одне із завдань утвореної 1976 року дисидентської організації Української Гельсінської групи – це ознайомлення української громадськості з Декларацією прав людини.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання політики компартійного керівництва УРСР у роки «перебудови».

Перший секретар ЦК КПУ Володимир Щербицький офіційно підтримував реформаторський курс Михайла Горбачова впродовж 1985–1987 років, але фактично блокував реформаторські кроки союзного партійного керівництва, особливо заходи політики «гласності».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізування візуального джерела.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – період історії, який відображено на плакаті.

Словосполучення-маркери у джерелі «Гласність – наша сила!» чітко вказують на період «перебудови».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Завдання скеровано на перевірку знання соціально-економічного розвитку України в 1990-ті роки і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – аспекти соціально-економічного життя України в 1990–ті роки.

Словосполучення-маркери у джерелі 1 – «В Україні кількість торговельних точок, що реалізовували спиртні напої, зменшилася вдвоє», «Понад мільйон осіб, винних у порушенні антиалкогольного законодавства, зазнали адміністративних стягнень», «У Закарпатті та в Криму знищили виноградники, зокрема унікальних сортів. Поширилося самогоноваріння» – чітко вказують на процеси другої половини 1980-х років, коли в СРСР було розгорнуто антиалкогольну кампанію. Тобто цей уривок джерела не відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі 2 – «у вітчизняному виробництві частка тіньового сектора фактично зрівнялась з часткою офіційною», «зростанням масштабів нелегального вивозу капіталу» – чітко вказують на процеси, характерні для соціально-економічного життя України в 1990-х роках. Тобто цей уривок джерела відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей партійного будівництва в Україні на сучасному етапі.

Наразі характерними ознаками розвитку багатопартійності в Україні є:

• географічна зорієнтованість партій;
• декларативний характер партійних програмних документів.

Загалом це є свідченням нерозвиненості партійних структур в Україні.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності київських князів і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні – наслідки описаних подій.

Словосполучення-маркери в джерелі 1 – «Охрестився ж він у церкві Святої Софії... у городі Корсуні», «По хрещенні ж привів Володимир цесарицю на обручення.. Коли ж охрестили його... передали йому віру християнську» – чітко вказують на хрещення Володимира в Корсуні – 987 рік (Х століття).

Словосполучення-маркери в джерелі 2 – «вискочили всі інші вої з човнів, і мовив Олег Аскольдові й Дірові: «Ви оба не є князі, ні роду княжого. А я єсмь роду княжого. – І тут винесли Ігоря. – А се – син Рюриків» – чітко вказують на події 882 рік (ІХ століття) – захоплення Києва Олегом.

Словосполучення-маркери в джерелі 3 – «І заложив князь… в города сього ворота є Золоті... Спорудив [церкву] Благовіщення. Після цього він звів монастир Святого Георгія Побідоносця» – чітко вказують на період правління князя Ярослава Мудрого (ХІ століття).

Словосполучення-маркери в джерелі 4 – «І взяли татари місто Київ, місяця грудня в 6 день... а Дмитра воєводу привели пораненого до Батия» – чітко вказують на 1240 рік (ХІІІ століття).

Правильна відповідь:1Б, 2А, 3В, 4Д.