ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Активна участь зазначених персоналій в історичному житті України розпочинається з 1918 року. Саме цей рік відзначений знаковими подіями як у центральній Україні (гетьманський переворот, прихід до влади гетьмана П. Скоропадського), так і на Заході України. 

Саме цього року утворенню Західноукраїнської народної республіки (ЗУНР), передувало проведення Листопадового зриву у Львові, активним організатором якого був Д. Вітовський. Саме він – Наказний отаман української Національної ради, організатор формування української Галицької армії.

С. Петлюра, хоч і входив до Генерального Секретаріату Центральної Ради, активну роль як лідер українського руху почав відігравати після виїзду за кордон В. Винниченка. Очоливши Директорію УНР, С. Петлюра знайшов союзника в боротьбі з більшовиками в особі Польщі. Саме він підписує від УНР Варшавську угоду.

На протилежній стороні боротьби був Н. Махно, який у той час симпатизував більшовикам і неодноразово допомагав їм у реалізації їхніх планів, зокрема й у розгромі армії П. Врангеля. Така відданість згодом обернулася проти самого Н. Махна. Розгромивши білогвардійські війська Врангеля, махновці були знищені більшовиками.

 Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–В, 4–Б.

ТЕМА: Українська революція. Україна в Першій світовій війні

Українська Центральна Рада була утворена в 1917 р.

Легіон Українських січових стрільців було сформовано в 1914 р.

Брестський мирний договір між УНР і країнами Четвертного союзу було укладено в 1918 р.

Брусиловський прорив (вдалий наступ російської армії) відбувся у 1916 р.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

У першому реченні уривка йдеться про державний переворот в СРСР, зокрема в Москві, де до влади прийшли представники силового блоку у вигляді ДКНС. У цьому вбачала смертельну небезпеку Верховна Рада УРСР. І саме це підштовхнуло її до проголошення Акта незалежності 24 серпня 1991 року.

З-посеред світлин треба знайти ту, що відповідає змісту історичних подій.

Варіант А – це світлина Революції гідності 2014 року (підказує нам це тризуб у центрі прапора Європейського Союзу).

Варіант Б – голодування українських студентів під час «революції на граніті» 1990 року.

Варіант Г – період президентства Леоніда Кучми, що також не відповідає змістові прочитаного нами уривка.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України. Виникнення Народного руху України за перебудову. Розгортання соціального та національного руху.

Акція «Українська хвиля» (1990 р.) присвячувалася черговій річниці Акту Злуки між УНР і ЗУНР, що був ухвалений 22 січня 1919 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період кризи радянської системи.

Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено перевірку вміння учасників тестування візуально розпізнавати низку персоналій. Поміж них – Іван Миколайчук – яскравий представник українського поетичного кіно 1970-х років, кіноактор, кінорежисер, сценарист. Він зіграв головну роль (Іван Палійчук) у кінофільмі Сергія Параджанова «Тіні забутих предків», працював як самостійний режисер (кінокартина «Вавілон ХХ» й ін.).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.)

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується зображення. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, почасти спираючись на певні стереотипи.

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена одному з негативних явищ радянської дійсності. В умовах тотального дефіциту робітники намагалися «винести» зі свого робочого місця дефіцитні товари для обміну на інші дефіцити, продажу тощо. На це вказують персонажі карикатури: охоронних підприємства і робітник, який, використовуючи хитрість, намагається винести з підприємства продукцію виробництва.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Для правильного розв’язання завдання потрібно проаналізувати уривок зі спогадів дисидента Івана Світличного й дійти висновку, що саме викликало «багато ілюзій», «рожевий оптимізм» у суспільстві відразу після ХХ з’їзду КПРС, що відбувся 1956 року, і на якому розвінчано «культ особи» Йосипа Сталіна. Цей поштовх до лібералізації суспільного життя в СРСР дістав назву «відлиги». У варіанті відповіді А вжито словосполучення «нова спільнота – радянський народ», уведене в ужиток за часів кризи радянської системи, тобто в період «застою». Варіант відповіді В містить термін «гласність», що властивий періоду «перебудови» Михайла Горбачова. Гасло «Кадри вирішують усе!» характерне для сталінського тоталітарного суспільства.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Країни Європи, що постраждали в роки Другої світової війни, отримали економічну допомогу від США, так званий «план Маршалла».

Натомість СРСР та його сателіти відмовилися від такої допомоги. Це пояснювалося пріоритетністю у відбудовчому процесі. Пригадаймо, що для керівництва СРСР пріоритетом, починаючи з 1930-х років, і відповідно після війни, завжди була важка промисловість і воєнно-промисловий комплекс. Натомість життя громадян держави керівництвом СРСР ставилося на маргінес.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

У 1941 році на території УРСР розгорілися вирішальні бої німецько-радянської війни.

Саме відчайдушний опір частин Червоної армії на території України зірвав плани «блискавичної війни» Німеччини проти СРСР – «план Барбаросса».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 рр.

Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено Є. Коновальця, А. Мельника, С. Бандеру. Усі вони в різний час були головами проводу українських націоналістів.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

«Розстріляне відродження» – термін, яким позначають знищення генерації літераторів і митців української культури 20–30-х років ХХ ст. в результаті сталінських репресій. Загалом було знищено близько 500 видатних діячів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Сутність і наслідки політики форсованої індустріалізації та колективізації в Україні.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Предмет ідентифікації в завданні – політика партійно-державного керівництва УСРР.

Зміст плакату чітко вказує на кампанію боротьби з куркульством, яка супроводжувала процес насильницької колективізації.

Відповідь – В.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Правильне розв’язання завдання полягає у виборі характерних ознак культурного життя радянської України в 1921–1928 роках.

Боротьба з «космополітизмом» відбувалася після Другої світової війни. Більшовики ніколи не відмовлялися від атеїстичної пропаганди. Повернення в культурний простір імен репресованих українських літераторів відбулося за часів керування державою Микити Хрущова. Утворення творчих об’єднань «ВАПЛІТЕ», «Гарт», «Плуг» тощо відбулося у 1920-х роках.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

На картосхемі зображено територію УСРР на 1921 р. На це вказують обриси кордонів і назви сусідніх держав.

Стрілками на карті позначено Другий «зимовий похід» Повстанської армії УНР, який відбувався в жовтні-листопаді 1921 р. під керівництвом Ю. Тютюнника. Похід завершився поразкою з декількох причин: невдало було обрано час походу; завдяки діяльності радянських спецслужб задум походу був цілком відомим і радянська сторона готувала пастку. Лише завдяки збігу обставин вдалося уникнути повної катастрофи. Натомість поразка походу позначилася трагедією під Базаром, де в полон до Червоної Армії потрапило 359 українських бійців, які за відмову перейти на бік червоних були розстріляні біля м. Базар (позначено на картосхемі).

Відповідь – Г.