ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в 1900–1914 рр.

У 1907 році на західноукраїнських землях, що перебували у складі Австро-Угорщини, було впроваджено загальне виборче право для чоловіків.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 роках.

Маркери в джерелі – «Самостійна, суверенна Україна, соборна, ціла й нероздільна, від Сяну й Кубані, від Карпат по Кавказ» – чітко вказують на гасло, сформульоване Миколою Міхновським у брошурі «Самостійна Україна».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

Микола Лисенко – композитор і громадський діяч, основоположник української класичної музики. Тож на марці у відповідному полі треба розмістити пам’ятний текст «Основоположник української класичної музики».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ ст.

Наукове Товариство імені Шевченка (НТШ) було утворено 1892 року після реорганізації Літературного товариства ім. Т. Шевченка, що діяло з 1873 року. НТШ відігравало роль своєрідної академії наук України. Особливого розквіту досягло в період головування Михайла Грушевського (1897–1916 роки). Саме в цей час вийшла друком найбільша кількість томів «Записок Наукового Товариства імені Шевченка».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Протягом 1873–1876 років працював «Південно-Західний відділ Російського географічного товариства», який був легальним прикриттям для діяльності громадівського руху в Україні. Проте ця діяльність була викрита поліцією і відділ за царським розпорядженням (Емський указ) закрито.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Предмет ідентифікації в завданні – етап українського національного відродження.

Маркери в джерелі – «Перша українська промова в семінарії… стала доброю спонукою до ширших позасемінарських виступів рідною мовою, до нових національних маніфестацій» – чітко вказують на перехід від академічного до культурницького етапу національного відродження.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей і вміння їх розпізнавати за портретними рисами.

На фото зображені Тарас Шевченко (А), Володимир Антонович (Б), Маркіян Шашкевич (В), Пантелеймон Куліш (Г).

«Першу українську промову в семінарії» виголосив Маркіян Шашкевич, лідер «Руської трійці».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Предмет ідентифікації в завданні – українська організація.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Перша українська промова в семінарії», «Голосом галичан», «спонукою до… нових національних маніфестацій» – чітко вказують на діяльність «Руської трійці» (Маркіяна Шашкевича, Якова Головацького, Івана Вагилевича).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання процесу господарського освоєння Півдня України українськими селянами в ХVІІІ – ХІХ століттях. До переселення і колонізації українськими селянами цих земель їх спонукали, окрім родючості чорноземів, податкові й соціальні пільги (до 25 років), установлювані владою і великими землевласниками, а також сама наявність вільних земель. На освоєних землях Правобережної і Лівобережної України було значне аграрне перенаселення. А землі Півдня України були малонаселеними.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання історико-культурних пам’яток ХVІ – другої половини ХVІІІ століття і вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

За архітектурними особливостями можна впізнати на фото:

А будинок Корнякта у Львові (ХVІ століття)

Б – замок у Підгірцях (ХVІІ століття)

В – палац Кирила Розумовського в Батурині.

Г – міська ратуша в Бучачі (ХVІІІ століття).

Ратуша є свідченням міського самоврядування.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМИ: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ століття. Українські землі наприкінці ХVІІ – в першій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних діячів і сформованості вмінь розпізнавати їх за портретними рисами.

На картині й гравюрі можна впізнати гетьманів Богдана Хмельницького й Івана Мазепу. Обидва гетьмани для продовження боротьби за незалежність Козацької держави укладали союзницькі відносини зі Шведським королівством: Богдан Хмельницький 1656 року, Іван Мазепа – 1708 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х років ХVІІ століття.

Два Чигиринські походи турецько-татарської армії відбувалися 1677 й 1678 року. Після першої поразки 1677 року турецько-татарські війська в 1678 році оволоділи столицею Козацької держави – Чигирином.

Проте значні втрати завадили османам продовжити наступ на Лівобережжя. Усвідомлюючи, що він утрачає Правобережжя, гетьман Іван Самойлович зігнав населення з Правобережжя на Лівобережжя. У результаті Османській імперії після запеклої боротьби дісталося розорене й знелюднене Правобережжя. Поділ земель Козацької держави між Москвою і Портою був закріплений Бахчисарайським договором 1681 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ століття.

Гарнізон московських військ на чолі з воєводою був уперше розміщений у Києві у 1654 р.

Розміщення московських військ стало прямим наслідком укладення Березневих статей (Переяславського договору) у 1654 році між Гетьманщиною та Московським царством.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині ХVІІ століття.

На картосхемі зображено похід українських козаків на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним у складі польсько-литовського війська на Москву у 1618 році.

Успішний похід Сагайдачного став вирішальним чинником, який змусив Московське царство підписати Деулінське перемир'я 1618 року. За цим перемир'ям Річ Посполита отримала Смоленщину та Чернігівщину (в тому числі Чернігів і Новгород-Сіверський), а Сагайдачний отримав значні виплати та поширення реєстру.

Правильна відповідь – А.