ТЕМИ: Українська революція. Україна у боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки). Західна Україна в 1921–1939 роках. Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання дат основних подій з історії України й уміння встановлювати хронологічну послідовність.

Підписання Московського договору між СРСР і Німеччиною про ненапад (Пакт «Молотова – Ріббентропа») – 23 серпня 1939 року.

Підписання РСФРР й УСРР Ризького мирного договору з Польською Республікою – березень 1921 року.

Підписання Брест-Литовського договору між УНР, Німеччиною і її союзниками – січень (лютий) 1918 року.

Укладення Мюнхенської угоди між Німеччиною і Великою Британією, Францією, Італією – 1938 рік.

Правильна відповідь – В Б Г А.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей розвитку Русі-України кінця Х–середини ХІ ст. і вміння виокремлювати їх із запропонованих.

Кінець Х – середина ХІ ст. в розвитку Київської держави Русі-України – це період правління Володимира Великого і Ярослава Мудрого. Історики визначають цей період як розквіт.

Із запропонованих варіантів відповіді правильними є такі:

• перенесення уваги влади з проблеми завоювання земель на їхнє освоєння і утримання. За Ярослава Мудрого припинилося територіальне зростання держави;
• запровадження і поширення державної консолідувальної релігії. У 988 році відбулося хрещення Русі Володимиром Великим. Християнство стало державною релігією;
• поява писаного кодифікованого права. За Ярослава Мудрого було впроваджено збірник законів «Руська правда».

Правильна відповідь – 3, 5, 6.

ТЕМИ: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.)

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей розвитку української культури другої половини XVI – першої половини XVII ст. і вміння виокремлювати їх із-поміж запропонованих.

Із-поміж наведених варіантів відповіді правильними є такі:

• поява і поширення книгодрукування. У 1574 році український першодрукар Іван Федорович уклав і надрукував у Львові перший східнослов’янський посібник «Буквар» із граматикою і цього самого року вдруге видав «Апостол» (перше видання здійснив у Москві 1564 року);
• поява полемічної літератури. У XVI ст. в умовах релігійного збурення в Європі під впливом Реформації і Контрреформації в Україні розпочалася дискусія (полеміка) з проблеми об’єднання православної і католицької церкви. У 1577 році єзуїт Петро Скарга опублікував твір «Про єдність Церкви Божої під одним пастирем», який спровокував шквал обурення з боку православних. Скарга рішуче й гостро висловився проти православ’я і закликав до повного підпорядкування православної церкви Папі Римському. У відповідь 1587 року вийшли друком праці ректора Острозької академії Герасима Смотрицького «Ключ царства небесного» і «Календар римський новий», у яких автор розкритикував католицизм і календарну реформу Григорія ХІІІ й закликав до підтримки православної церкви. Найвідомішим твором на захист Православія став «Тренос» Мелетія Смотрицького. Праці полемістів мали неабиякий вплив на перебіг передунійного процесу, у них вони висвітлили власне бачення тих принципів, за якими мали б об’єднатися православна і католицька церкви. Окрім розгляду доцільності укладення унії і її можливих наслідків, взаємовідносин православних із католиками, письменники-полемісти порушили важливі проблеми стосовно організації церковного устрою і варіантів реформування православної церкви, для зміцнення її позицій у суспільстві. Після Берестейського собору розпочалася нова хвиля публікації полемічної літератури вже щодо наслідків укладення унії.
• Поява монументальної скульптури й портретного живопису. До ХVІІ ст. головними художніми творами в Україні залишалися ікони. Перехідну роль між іконописом і світським портретним живописом займали так звані парсуни – портрети, виконані прийомами іконописної техніки. Заможні сім’ї козацької старшини масово замовляли свої портрети. Світський портрет на українських землях виник наприкінці ХVІ ст. у трьох композиційних варіантах – погрудному, поясному й на повний зріст. Найраніше світський портрет в Україні поширився в середовищі магнатів. Також у ХVІ ст. під впливом західноєвропейського мистецтва в Україні поширюється мистецтво монументальної скульптури.

Правильна відповідь – 3, 4, 6.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання заходів непу в галузі сільського господарства й уміння їх виокремлювати з-поміж наведених.

Нова економічна політика (неп) – економічний курс більшовиків у 1921–1929 роках, ухвалений на Х з’їзді партії. Він передбачав забезпечення виходу з економічної і політичної кризи через повернення до ринкових механізмів регулювання економічних процесів і часткове відновлення приватної власності за збереження монополії комуністів на владу.

Фактично неп став тимчасовим відступом більшовиків від генеральної лінії партії на побудову комунізму. Під контролем держави залишалися «командні висоти» в економіці (провідні галузі промисловості й монополія на зовнішню торгівлю).

Головним заходом непу була заміна на селі продрозкладки продподатком. Неп сприяв швидкому відновленню сільського господарства і промисловості після тривалого періоду бойових дій і стабілізації влади більшовиків.

Реалізацію політики супроводжували неодноразові кризи хлібозаготівлі (1925–1926, 1927–1928 роки), виникнення безробіття і зростання соціальної нерівності, поява «нової буржуазії» (непманів) – приватних підприємців.

У 1929 році Йосип Сталін, який фактично встановив свою одноосібну владу, остаточно відкинув політику непу.

Відповідно, із наведених варіантів відповіді правильними є:

• запровадження єдиного продовольчого податку;
• розвиток на добровільних засадах мережі сільськогосподарських кооперативів і споживчих товариств;
• звільнення від сплати податків господарств незаможних селян і поступове збільшення податків на заможних селян.

Правильна відповідь – 1, 3, 5.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х років).

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей відбудови в Україні після Другої світової війни й уміння виокремлювати їх із-поміж наведених.

Відбудова – період в історії УРСР й СРСР від вигнання із захоплених територій німецьких окупантів і їхніх союзників у роки Другої світової війни до початку 1950-х років. Процес відновлення зруйнованого війною промислового потенціалу, соціально-культурної сфери, повернення до мирного життя.

Із запропонованих варіантів відповіді можна визначити такі особливості цього процесу в Україні:

• першочергова відбудова важкої промисловості й енергетики – прагнення якомога швидше відновити й наростити воєнно-промисловий комплекс в умовах насування «холодної війни»;
• опора лише на власні сили й ресурси Радянського Союзу й на репарації з Німеччини і її союзників;
• нестача достатньої кількості кваліфікованої робочої сили, частково компенсована залученням німецьких військовополонених.

Правильна відповідь – 1, 4, 5.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат з історії України.

Велике розселення слов’ян тривало протягом V–VII століть.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання становлення державності в давніх слов’ян.

Серед запропонованих варіантів відповіді до соціально-економічних причин належать такі:

• підвищення продуктивності праці в землеробстві, удосконалення ремісничого виробництва. Результатом був додатковий продукт, який давав змогу втримувати державний апарат керування;
• розкладання родово-общинного ладу, початок класової диференціації породжували суперечності в суспільстві, для розв’язання яких був необхідний державний апарат керування.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання подій періоду становлення Русі-України та сформованості картографічних умінь.

На картосхемі суцільною жирною лінією позначені межі Русі-України на початок правління князя Святослава.

Заштриховані території були ним приєднані до Русі в результаті війни з Хозарським каганатом (964–966 рр.) і Першого Балканського походу (968 р.).

Заштриховані на сході території – терени племен в’ятичів.

Територія з містом Тмутаракань – це Тмутараканське князівство.

Землі в басейні річок Дунай, Прут, Дністер – це території племен уличів і тиверців.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України.

«Смердами» в Київській державі (Русі-Україні) називали вільних селян, які мали земельні наділи, вели своє господарство й виконували повинності на користь феодала.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання правових норм часів Русі-України та сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання в огляду на його зміст.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.

Маркери в джерелі 1 (Якщо уб’ють огнищанина, то з убивці стягується 80 гривень. За князівського старосту – 12 гривень, а за князівського рядовича – 5 гривень) чітко вказують на правові норми «Руської правди».

Маркери в джерелі 2 (Якщо ж на шляхтича підніме руку, поб’є його до крові простий селянин чи міщанин, тоді селянин чи міщанин повинен бути покараний відсіканням руки) чітко вказують на правові норми «Литовського статуту».

Маркери в джерелі 3 (Якщо смерд умре без дітей, то спадщина його передається князю. А якщо боярин чи з боярської дружини, то князю спадщина не йде) чітко вказують на правові норми «Руської правди».

Тобто умові завдання відповідають джерела 1, 3.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМИ: Стародавня історія України. Київська держава. Перелік пам’яток архітектури й образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами.

Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки за їхніми архітектурно-стильовими та мистецько-стильовими рисами.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• аналізування й узагальнення інформації на фото з погляду сформульованого завдання;
• установлення відповідності здобутої інформації кожному запропонованому варіанту відповіді.

На фото А зображено печатку Війська Запорозького.

На фото Б зображено Скіфський золотий гребінь з кургану Солоха.

На фото В зображено Cкіфську золоту пектораль з кургану Товста могила.

На фото Г зображено «срібники» князя Володимира Великого.

Тобто пам’ятку, створену за часів Русі-Україні, зображено на фото Г.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України.

Галицьку православну митрополію було створено 1302 р. за ініціативи князя Юрія І Львовича.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV– першій половині ХVІ століття).

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії історичних постатей (діячів науки та культури).

Серед запропонованих варіантів відповіді факти біографії Юрія Дрогобича відображено в джерелі В (...Український філософ, астроном, астролог, викладав у Болонському університеті. У 1481–1482 рр. – ректор цього навчального закладу. Перший відомий нам український автор друкованої книги «Прогностична оцінка поточного 1483 року»).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ століття).

Завдання скеровано на перевірку знання основних положень Люблінської унії.

Одне з рішень Люблінського сейму 1569 р. – запровадження єдиного сейму та єдиної грошової одиниці в межах нової держави – Речі Посполитої.

Правильна відповідь – А.