ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939-1945 рр.)

Завдання скеровано на оцінювання сформованості просторової компетентності, зокрема, картографічних умінь, як-от:

• локалізування історико-географічних об’єктів й історичних фактів на карті;
• здобування і застосовування інформації, наведеної на карті, з огляду на її зміст;
• установлення причиново-наслідкових зв’язків тощо.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. Визначення й узагальнення інформації, наведеної на карті, з огляду на поставлене до неї запитання.
2. Оцінювання інформації, здобутої з карти, на відповідність кожному із запропонованих варіантів відповіді для утворення логічних пар.

На картосхемі зображено територію України із зазначенням меж окупаційних зон, установлених німецькими окупантами в 1941–1942 роках.

Цифрою 1 позначено дистрикт «Галичина» – складник Генерал-губернаторства. На це вказує позначені географічні об’єкти, зокрема, міста Львів і Станіслав (тепер Івано-Франківськ).

Цифрою 2 позначено провінцію «Трансністрія» під урядуванням румунської адміністрації. На це вказує позначені географічні об’єкти, зокрема, місто Одеса й річки Дністер і Південний Буг.

Цифрою 3 позначено рейхскомісаріат «Україна». На це вказують розміри території і позначені міста, зокрема, місто Рівне, яке було адміністративним центром окупаційної зони.

Цифрою 4 позначено терени, на яких урядувала військова адміністрація німецького командування. Ця територія була безпосереднім запіллям підрозділів німецьких військ, що діяли на німецько-радянському фронті.

Правильна відповідь – 1Б 2В 3А 4Д.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на оцінювання знання змісту універсалів Української Центральної Ради (УЦР) і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела, застосовувати набуті знання для утворення логічних пар.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування.
3. Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предметом ідентифікування в завданні є універсали УЦР.

У джерелі А маркери – «Однині Україна стає Українською Народною Республікою», «Не відділяючись від республіки Російської» – однозначо вказують на зміст ІІІ Універсалу.

У джерелі Б маркери – «не розриваючи з державою Російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям», «Хай порядок і лад на Вкраїні дають вибрані…Всенародні Українські 3бори (Сойм)» – чітко вказують на зміст І Універсалу.

У джерелі В маркер – «ми рішуче ставимось проти замірів самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного Зібрання» – чітко вказує на зміст ІІ Універсалу.

У джерелі Г маркери – «Неможливо одночасно визнавати право на самовизначення і водночас робити грубий замах на це право», «Рада Народних Комісарів» – однозначно вказують на зміст ультиматуму Раднаркома Росії. Відповідно цей уривок джерела не має в умові завдання логічної пари.

У джерелі Д маркер – «Однині Українська Народна Республіка стає самостійною» – чітко вказує на зміст ІV Універсалу.

Правильна відповідь – 1Б 2В 3А 4Д.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках. Україна в Першій світовій війні.

Завдання скеровано на оцінювання знання дат основних подій і вміння визначати причиново-наслідкові зв’язки для утворення логічних пар.

Наслідками економічної кризи 1900–1903 рр. стали посилення концентрації виробництва, зростання питомої ваги України в економіці Російської імперії.

Революція 1905–1907 рр. для України привела до втрати чинності Емського указу, легалізації діяльності українських політичних партій, створення українських думських громад у І та ІІ Державних Думах Росії.

Наслідками столипінської реформи 1906–1911 рр. стали руйнування селянської общини, перетворення Наддніпрянської України на одного з основних експортерів хліба до Європи.

Перша світова війна 1914–1918 рр. привела до повалення самодержавства, розпаду Російської імперії, вибуху Української революції.

Правильна відповідь – 1Б 2Г 3В 4А.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття. Культура України у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

Завдання скеровано на оцінювання знання творчих здобутків діячів української культури ХІХ – початку ХХ ст. і вміння утворювати логічні пари.

Поет, автор сатиричних байок («Пан і Собака», «Тюхтій і Чванько», «Батько і син»), зачинатель романтичної балади в українській літературі («Рибалка», «Твардовський») – Петро Гулак-Артемовський.

Прозаїк («Конотопська відьма», «Сердешна Оксана»), драматург, майстер комедійного жанру («Шельменко-денщик», «Сватання на Гончарівці») – Григорій Квітка-Основ’яненко.

Письменник, майстер морально-психологічної драми («Чорна Пантера і Білий Медвідь»), автор першого українського фантастичного роману («Сонячна машина») – Володимир Винниченко.

Драматург-новатор, майстер соціально-побутової («Бурлака») і соціально-психологічної («Безталанна») драми, соціальної комедії («Хазяїн»), історичної трагедії («Сава Чалий») – Іван Карпенко-Карий.

Правильна відповідь – 1В 2Г 3Б 4А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ століття.

Зборівська битва (1) відбулася 1649, Берестецька (2) – 1651, Корсунська (3) – 1648,

Батозька (4) –1652 року.

Правильна відповідь – 1Б 2Г 3А 4Д.

ТЕМА: Київська держава.

Картина, написана фарбами (водяними або на вапняному молоці) по свіжій вогкій штукатурці, – це фреска.

Кольоровий малюнок, що ілюструє і доповнює текст рукопису й розміщений на його полях або між рядками, – це книжкова мініатюра.

Сюжетне зображення, зроблене з фрагментів різнокольорових каменів, смальти тощо, закріплених на цементі або вапняному розчині, – це мозаїка.

Історико-літературний рукописний твір, створений на основі різних джерел, у якому оповіді про події та факти подано за роками, – це літопис.

Правильна відповідь – 1Д 2А 3В 4Б.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Завдання скеровано на оцінювання знання основних фактів зовнішньополітичної діяльності незалежної України.

Організація Об’єднаних Націй (ООН) – глобальна міжнародна організація, заснована 24 жовтня 1945 року. Декларованою метою діяльності організації є підтримання і зміцнення миру й міжнародної безпеки, розвиток співробітництва між державами світу.

Відповідно свідченням співпраці незалежної України з Організацією Об’єднаних Націй є участь українських підрозділів у миротворних операціях.

Від 1992 року Збройні Сили України беруть участь у миротворних операціях під егідою ООН, НАТО й інших міжнародних організацій. Дотепер підрозділи ЗСУ взяли участь у 26 операціях на різних континентах. У 2020 р. ними взято участь у трьох операціях.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння здобувати інформацію, зокрема статистичну, із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування.
3. Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предметом ідентифікування в завданні є динаміка зайнятості в Україні в перші роки незалежності.

Цифрові маркери в джерелі свідчать про скорочення трудових ресурсів і збільшення кількості зареєстрованих не зайнятих трудовою діяльністю. Тобто в таблиці відображено зростання безробіття в 1991–1995 роки.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Завдання скеровано на оцінювання знання і розуміння основних передумов упровадження політики «перебудови».

Із-поміж наведених варіантів відповіді саме уповільнення темпів економічного зростання зумовило перехід партійно-радянського керівництва СРСР до політики «перебудови». Це передбачало надання нового імпульсу динаміці розвитку радянської економіки внаслідок «пришвидшення». Проте сподівання радянських лідерів виявилися марними.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Завдання скеровано на оцінювання знань про діяльність і творчість видатних історичних постатей.

Роман Олеся Гончара «Собор» викликав негативну реакцію партійно-радянського керівництва УРСР через критику влади й оспівування героїчного минулого України, яке не вписувалося в офіційну комуністичну ідеологію.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння опрацьовувати такий специфічний вид історичного джерела як карикатура.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу дістати уявлення про думки й настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак потрібно пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні погляди, бо висловлює лише свій або замовника. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому особливу увагу потрібно звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. У загальному вигляді інтерпретація й аналіз передбачають відповіді на запитання, наведені нижче.

1. Які персонажі, предмети, речі тощо зображено на карикатурі?
2. Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
3. Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображено карикатурою?
4. Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подано засобом карикатури?
5. Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
6. Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
7. Чи спотворено реальні історичні події карикатурою?

Карикатуру, наведену в завданні, присвячено швидким змінам, які відбувалися в суспільстві. На це вказує діалог її персонажок – представниць двох поколінь  який засвідчує швидкі темпи житлового будівництва. Швидке індустріальне будівництво започатковано за часів перебування на вищих владних посадах в СРСР Микити Хрущова. Саме з його прізвищем пов’язана назва зведених пришвидшеним методом будинків – «хрущовок».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки).

Завдання скеровано на оцінювання основних подій в історії України.

Одну з перших дисидентських організацій – Українську робітничо-селянську спілку – засновано 1959 р. на Львівщині за ініціативи юриста Левка Лук’яненка.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х).

Завдання скеровано на оцінювання вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
3. аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предметом ідентифікування в завданні є вияв «лисенківщини».

У джерелі А словосполучення – «визначного діяча минулого», «роль партії і тов. Сталіна» – є маркерами існування культу особи Сталіна. Це джерело не відповідає умові завдання.

У джерелах Б й В йдеться про вияви політики «ждановщини» – прагнення влади встановити ідеологічний контроль над суспільством. Ці джерела також не задовольняють умову завдання.

У джерелі Г словосполучення-маркери – «принципи формальної генетики», «неспроможні зрозуміти геніальної вказівки Леніна» – однозначно вказують на вияв «лисенківщини». Це джерело відповідає умові завдання.

«Лисенківщина» – термін, який застосовують для позначення явища засилля пройдисвітів у науці. Назва походить від прізвища радянського академіка Трохима Лисенка, який на сесії Всесоюзної академії сільськогосподарських наук, спираючись на марксистсько-ленінську ідеологію, виступив проти розвитку генетики, яка, на його думку є лженаукою. Виступ спонукав до переслідування генетиків, що надовго загальмувало розвиток цього напряму науки в СРСР.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 років).

Завдання скеровано на оцінювання знання основних понять і термінів з історії України.

Добровільну співпрацю в роки Другої світової війни окремих осіб, груп чи прошарків населення окупованих територій з окупаційною владою називають колабораціонізмом.

Правильна відповідь – А.