ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання рис розвитку Київського князівства у другій половині ХІІ – на початку ХІІІ століття.

Серед запропонованих варіантів правильними відповідями є:

• політична нестабільність. За сто (приблизно) років змінилося 47 князів;
• центр релігійного життя Русі. У Києві розташовано найбільші релігійні святині – собори, церкви, монастирі;
• один із найрозвиненіших і густонаселених регіонів Русі. Окрім Києва, у якому проживало близько 50 тис. чоловік (на той час одне з трьох найбільших міст Європи), у князівстві нараховували близько 70 міст і містечок із населенням 1–4 тис. осіб).

Правильна відповідь: 2, 3, 4.

ТЕМИ: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Україна в роки Другої світової війни. Україна в перші повоєнні роки.

Завдання скеровано на перевірку знання етапів розвитку України за радянських часів і вміння аналізувати агітаційно-пропагандистські плакати як візуальні джерела.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшися, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – події.

Словосполучення-маркери й образи у джерелі А – «Сто тисяч червоноармійців – на фронт соціалістичної перебудови села!», п’ять сюжетів, які показують переваги колективної праці, колгоспного будівництва – указують на період кінця 1920 – початку 1930-х років, коли здійснювали суцільну колективізацію.

Словосполучення-маркери та образи у джерелі Б – «Продовольчий податок – це махове колесо державного механізму», «продподаток», візуальні образи спрямування доходів з податків – указують на час реалізації нової економічної політики 1921–1929 років.

Словосполучення-маркери у джерелі В – «На трактор дівчини сідають сміло, дають бійцям упевнений наказ: «Фашистів бийте хоробро й уміло, а ми попрацюємо за вас!» – указують на часи німецько-радянської війни (1941–1945 роки).

Словосполучення-маркери й образи у джерелі Г – «Цілину піднімемо!» – указують на заклик, який з’явився в СРСР 1954 року.

Правильна відповідь: БАВГ.

ТЕМИ: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття. Українські землі у складі Російської імперії у другій половині ХІХ століття.

Кирило-Мефодіївське братство – 1846–1847 роки.

«Руська трійця» – 1833–1837 роки.

Братство тарасівців – 1892 рік.

Стара Київська громада – 1860–1870-ті роки.

Правильна відповідь: БАГВ.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Заснування Нової (Підпільненської) Січі – 1734 рік.

Утворення Першої Малоросійської колегії – 1722 рік.

Ухвалення Конституції П. Орлика – 1710 рік.

Полтавська битва – 1709 рік.

Правильна відповідь: ГВБА.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку вміння встановлювати послідовність подій часів Київської держави Русі-України.

Ухвалення принципу престолонаслідування: «кожен хай держить отчину свою» – рішення Любецького з’їзду (1097 рік).

Утвердження в Києві князівської династії Рюриковичів пов’язане з діяльністю князя Олега (882 рік).

Створення першого писаного збірника норм руського права пов’язане з діяльністю Ярослава Мудрого (1016 рік).

Запровадження християнства як державної релігії пов’язане з діяльністю Володимира Великого (988 рік).

Правильна відповідь: БГВА.

Тема: Україна в умовах десталінізації та в період загострення кризи радянської системи.

Завдання скеровано на перевірку знання основних фактів біографії історичних постатей.

Автор збірок «Лебеді материнства», «Земне тяжіння», «самвидавської» сатири «Некролог кукурудзяному качанові», «Злодій», «Суд» – Василь Симоненко.

Автор збірки «Лихо з розуму», журналу «Український вісник»; член Української самвидавської Гельсінської групи – В’ячеслав Чорновіл.

Автор збірок «Круговерть», «Зимові дерева», «Веселий цвинтар»; член Української Гельсінської групи – Василь Стус.

Автор поезій «Всесвіт у тобі», «Оновлення»; один із засновників і керівник Української Гельсінської групи – Микола Руденко.

Правильна відповідь: 1-Д, 2-Г, 3-В, 4-Б.

ТЕМА: Українська революція.

Словосполучення-маркери у джерелі А – «Однині Україна стає Українською Народною Республікою. Не відділяючись від республіки Російської,.. ми твердо станемо на нашій землі» – чітко вказують на основне положення Третього Універсалу.

Словосполучення-маркери у джерелі Б – «не розриваючи з державою Російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям», «Хай порядок і лад на Вкраїні дають вибрані… Всенародні Українські 3бори (Сойм)» – чітко вказують на основні положення Першого Універсалу.

Словосполучення-маркери у джерелі В – «ми рішуче ставимось проти замірів самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного Зібрання» – чітко вказують на положення Другого Універсалу.

Словосполучення-маркери в джерелі Г – «Неможливо одночасно визнавати право на самовизначення й водночас робити грубий замах на це право… як це робить Рада Народних Комісарів щодо Народної Української Республіки» – чітко вказують на відповідь УЦР на ультиматум Раднаркому радянської Росії. Цей дистрактор не відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі Д – «Однині Українська Народна Республіка стає самостійною… суверенною державою українського народу» – чітко вказують на положення Четвертого Універсалу.

Правильна відповідь: 1-Б, 2-В, 3-А, 4-Д.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

Завдання скеровано на перевірку знання дат подій часів Першої світової війни.

Утворення Української Центральної Ради – 1917 р.

Узяття Львова російськими військами – 1914 р.

Підписання Брестського миру – 1918 р.

Брусиловський прорив – 1916 р.

Правильна відповідь: 1-Г, 2-А, 3-Д, 4-В.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття та в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

Домінувальний стиль в європейському мистецтві кінця XVI – середини XVIII ст., для якого характерні пишність і динаміка форм, грандіозність і патетична піднесеність, метафоричність і барвистість оздоблення – це бароко.

Ідейний і художній рух у культурі кінця XVIII – першої половини ХІХ ст., в основі якого духовне життя людини, воля творчої особистості, інтерес до національної культури й фольклору, ідеалізація минулого – це романтизм.

Художній напрям (творчий метод) у літературі й мистецтві ХІХ ст., для якого було характерне послідовне дотримання принципу найбповнішого, життєво правдивого відображення світу – це реалізм.

Сукупність мистецьких явищ, сформованих на початку ХХ ст., яким притаманна нова, суб’єктивно-ідеалістична концепція людини й пов’язане з нею заперечення класичних форм мистецтва ХІХ ст. – це модернізм.

Правильна відповідь: 1-Д, 2-В, 3-А, 4-Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних умов, укладених козаками з владою Речі Посполитої.

Реєстр з 6 тис. козаків був визначений Куруківською угодою.

Реєстр з 20 тис. козаків був визначений Білоцерківським договором.

Реєстр із 40 тис. козаків був визначений Зборівським договором.

Реєстр із 60 тис. козаків був визначений «Березневими статтями».

Правильна відповідь: 1-Д, 2-Г, 3-А, 4-В.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Відповідність між періодом стародавньої історії України та досягненням первісної людини на території України

1-А. В палеоліті були виготовлені перші знаряддя праці.

2-Б. В мезоліті було винайдено рибальство.

3-Г. В неоліті відбулося винайденням кераміки.

4-В. В енеоліті розпочалася обробка міді.

Правильна відповідь: 1-А, 2-Б, 3-Г, 4-В.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Завдання скеровано на перевірку вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Повноправним суб’єктом міжнародних відносин Україна стала, здобувши визнання державами світу незалежності країни. Після проведення референдуму 1 грудня 1991 р. розпочалася хвиля визнання незалежності України. Першими незалежність України визнали Польща й Канада.

Станом на 27 січня 1992 р. Україну визнала 91 держава, із 27 було встановлено дипломатичні відносини, до 5 травня 1992 р. 118 держав заявили про визнання України, із них 72 встановили з Україною дипломатичні відносини. Станом на 1993 р. Україну як незалежну державу визнали 132 держави світу, із них 106 встановили з Україною дипломатичні відносини, а на 1994 р. їх налічували 149, зокрема зі 132 країнами було встановлено дипломатичні відносини. Так само активно держави відкривали дипломатичні представництва в Україні.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати історичні джерела.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшися, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – період правління президента.

Словосполучення-маркери в джерелі – «Бурхливими були часи …знову шукали винних у важкому економічному стані», «Студенти на граніті вимагали реальної незалежності і реформ», «страйкуючі шахтарі – проведення референдуму про довіру Президенту й парламенту», «щоб вгамувати пристрасті, було ухвалено рішення про дострокове припинення повноважень парламенту та Президента України і проведення дострокових виборів» – чітко вказують на період президенства Леоніда Кравчука (1991–1994 роки).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння аналізувати фотографію як візуальне історичне джерело.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшися, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – рік події.

Словосполучення-маркери й образи у візуальному джерелі – пам’ятник ліквідаторам аварії на 4-му енергоблоці ЧАЕС і вид на саркофаг над зруйнованим реактора – указують на правильну відповідь. Чорнобильська катастрофа сталася 26 квітня 1986 року.

Правильна відповідь – Б.