ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

На картосхемі зображено частину територій українських земель, які були в складі УСРР, Польщі, Румунії, Угорщини. За легендою можна визначити, що на картосхемі зображено події 1939–1940 років (початок Другої світової війни, агресія СРСР проти Польщі й Румунії), які стали наслідком укладення пакту Молотова – Ріббентропа між СРСР і Німеччиною про розподіл сфер впливу в Європі. На картосхемі відображено впорядковування СРСР своєї сфери впливу з використанням «українського питання».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій на українських землях у 1920-ті роки.

У1920-ті роки освітню політику, яка призвела до ліквідації українськомовних шкіл, здійснювали в Румунії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

На діаграмі відображено офіційну статистику арештів в Україні 1935–1938 років. Пік арештів припадає на 1937–1938 роки. Цей період названо Великим терором, бо впродовж нього сталінські репресії було різко посилено й доведено до максимуму своєї інтенсивності.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Перенесення столиці УСРР із Харкова до Києва відбулося 1934 року.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Маркери в джерелі – «У цьому напрямі нинішньої політики більшовиків я вбачаю чергову їхню поступку стихійній силі українського національного руху, а водночас – логічно послідовний і політичний захід з метою оволодіння силою цього руху й зміцнення своїх позицій в Україні» – чітко вказують на більшовицьку політику коренізації.

Коренізація – політика залучення представників корінного населення радянських республік й автономій до місцевого керівництва й надання офіційного (а інколи й панівного) статусу їхнім національним мовам для утвердження радянської влади та створення для неї національного підґрунтя. Започаткована рішенням XII з’їзду РКП(б) у квітні 1923 року й формально її реалізовували до 1938 року, фактично до початку 1930-х років.

В УСРР коренізацію здійснювали у формі українізації. Вона сприяла збільшенню представництва українців в органах влади, культури, освіти, державних установ; розширенню сфери застосування української мови в суспільстві; пробудженню інтересу до української культури. Головними провідниками цієї політики в УСРР були Олександр Шумський і Микола Скрипник. Самогубство останнього вважають завершенням реалізації політики українізації. Більшість національних кадрів і митців, які проявили себе у 1920-ті роки були репресовані сталінським режимом.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Нова економічна політика (неп) – ухвалений на Х з’їзді партії економічний курс більшовиків у 1921–1929 роках. Передбачав забезпечення виходу з економічної і політичної кризи через повернення до ринкових механізмів регулювання економічних процесів і часткове відновлення приватної власності. Це був тимчасовий відступ більшовиків від генеральної лінії партії на побудову комунізму.

Під контролем держави залишалися «командні висоти» (провідні галузі промисловості й зовнішня торгівля). Головним заходом непу була заміна на селі продрозкладки продподатком. Неп сприяв швидкому відновленню сільського господарства і промисловості після тривалого періоду бойових дій і стабілізації влади більшовиків.

Реалізацію політики супроводжували неодноразові кризи хлібозаготівлі (1925–1926, 1927–1928 роки), поява безробіття і зростання соціальної нерівності. У 1929 році Йосип Сталін, який фактично встановив свою одноосібну владу, відкинув політику непу.

Тобто характерним для соціально-економічного життя в УСРР періоду нової економічної політики було надання селянам права на продаж власної сільгосппродукції.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Махно Нестор (1888–1934) – український повстанський отаман, один із лідерів анархістського руху в Україні. Вів тривалу збройну боротьбу проти більшовиків, денікінців, петлюрівців. Укладав ситуативні союзи з більшо­виками. Відіграв значну роль у розгромі військ білих генералів Антона Денікіна і Петра Врангеля. 28 серпня 1921 року з 77 бійцями перетнув кордон Румунії. Жив в еміграції в Румунії, Польщі, Франції.

У повстанській боротьбі спирався на анархістські ідеї, соціальною базою очолюваної ним повстанської армії були селяни-середняки, які найбільш потерпали від заходів «воєнного комунізму» та політики білогвардійців, які підтримували відновлення поміщицького господарства.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Словосполучення-маркери  в джерелі – «В одній лише Україні побоїща, розстріли та епідемії, пов'язані з війною.., забрали близько 1,5 млн життів. Нестача харчів та палива, безробіття змусили сотні тисяч людей виїхати з міста в село... Було очевидно, що остаточно виснажене суспільство не готове до корінних соціальних перетворень, що їх планували більшовики» – чітко вказують на зміст політики «воєнного комунізму».

«Воєнний комунізм» – назва внутрішньої політики більшовиків у 1918–1921 рр., спроба негайного втілити в життя ідеї комунізму. Назву дістала після скасування для приховування її провалу.

Ця політика передбачала:

• проведення повної націоналізації всіх підприємств;
• експропріацію власності заможних прошарків суспільства;
• мілітаризацію праці;
• жорсткий централізм;
• запровадження продрозкладки;
• скасування товарно-грошових відносин;
• натуралізацію в оплаті праці;
• урівняння в розподілі матеріальних благ тощо.

Політика сприяла мобілізації обмежених ресурсів для перемоги більшовиків у боротьбі за владу. Водночас створила враження про можливість утілення буть-яких ідей насильницькими методами.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Початок Української революції.

Словосполучення-маркери в джерелі – «У Петрограді відбулися криваві події, які загрожують загибелі завоювань революції. Частина населення Петрограда, керована більшовиками, збройним шляхом ліквідувала Тимчасовий Уряд і хоче нав'язати свою волю Російській Республіц» – чітко вказують на більшовицький переворот, який відбувся в жовтні (листопаді – за Григоріанським календарем) 1917 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Української революції.

Маркери в джерелі – «Ми закликаємо рішуче боротися з будь-якими спробами підтримання петроградського повстання. Громадяни України! Покажіть себе вірними захисниками свободи й ворогами анархії, яка може віддалити скликання Всеросійських й Українських Установчих Зборів і навіть призвести до загибелі рідного краю» – чітко вказують на більшовицький переворот, що пришвидчив видання УЦР ІІІ Універсалу, у якому проголошено утворення Української Народної Республіки.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Початок Української революції.

Маркери в джерелі – «У Петрограді відбулися криваві події, які загрожують загибелі завоювань революції. Частина населення Петрограда, керована більшовиками, збройним шляхом ліквідувала Тимчасовий Уряд і хоче нав'язати свою волю Російській Республіці» – чітко вказують на реакції Генерального Секретаріату – виконавчого органу, створеного УЦР, на більшовицький переворот жовтня (листопада) 1917 р., який фактично ставив під сумнів всі попередні завоювання Української революції.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Вільгельм фон Габсбург-Лотрінген – австрійський архикнязь, полковник армії УНР, поет, використував псевдонім Василь Вишиваний.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМИ: Україна в перші повоєнні роки (1945-й – на початку 1950-х років), в умовах десталінізації (1953–1964 роки), у період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки). Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій із історії України, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом, уміння встановлювати хронологічну послідовність.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікування в завданні –описані події.

Словосполучення-маркери в джерелі А – «Метою нашого… ліквідації уніацької церкви Закарпаття» – чітко вказують на події 1947 року. Після зайняття Закарпаття радянськими військами та його офіційного приєднання до Української РСР 29 червня 1945 року, суттєво ускладнилося становище греко-католицької єпархії (водночас тривала підготовка до ліквідації уніатської церкви в Галичині, після чого така сама доля чекала і греко-католиків Закарпаття).

На той час керівником мукачівської єпархії греко-католицької церкви став Теодор Ромжа. У жовтні 1947 року Йосип Сталін дав дозвіл на вбивство єпископа. Але в результаті влаштованої автокатастрофи єпископ вижив, тоді його було отруєно, а єпархія 1949 року після оголошення ліквідації Ужгородської унії (1646 рік) була включена до складу Російської православної церкви.

Словосполучення-маркери в джерелі Б – «Комуністи у своїх виступах піддали критиці новий роман Олеся Гончара «Собор»» – чітко вказують на 1969 рік.

Словосполучення-маркери у джерелі В – «Ми, керівники Республіки Беларусь, РРФСР, України… констатуючи, що недалекоглядна політика центру призвела до глибокої економічної та політичної кризи… заявляємо про утворення Співдружності Незалежних Держав», – чітко вказують на події 1991 року.

Словосполучення-маркери у джерелі Г – «У СРСР побудовано розвинене соціалістичне суспільство…», «склалася нова історична спільнота людей – радянський народ», – чітко вказують на положення програми Комуністичної партії СРСР 1961 року.

Правильна відповідь: АГБВ.

ТЕМИ: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки). Західна Україна в 1921–1939 роках.

Завдання скеровано на перевірку знання основних дат подій із історії України, уміння встановлювати хронологічну послідовність.

Варшавська угода між Директорією УНР і Польською Республікою – 1920 рік.

Договір між Українською Державою і Великим Військом Донським – серпень 1918 року. Час його укладення припадає на період правління гетьмана Павла Скоропадського – квітень – грудень 1918 року.

Брест-Литовський договір між УНР, Німеччиною та її союзниками – січень (лютий) 1918 року.

Мюнхенська угода між Німеччиною і Великою Британією, Францією, Італією – 1938 рік.

Правильна відповідь – ВБАГ.