ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Причини та сутність політичної роздробленості Київської Русі.

В уривку давньоруського літопису ідеться про боротьбу князів за уділи.

Ключові слова – «мовлять брати: «Ми не дамо тобі стола володимирського…», «ти кинув ножа в нас, а сього не було в Руській землі» – допомагають визначити, що уривок з літопису розповідає про конфлікт між князями, а саме про боротьбу за право володіти певним уділом (князівством). Це є типовою ситуацією для періоду феодальної роздробленості Київської Русі.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Об’єднання Галицького та Волинського князівств.

Об’єднання князем Романом Мстиславичем Галицького та Волинського князівств відбулося в 1199 р.

У 1199 році волинський князь Роман Мстиславич скористався припиненням династії Ростиславичів у Галичі (після смерті останнього галицького князя Володимира Ярославича) і приєднав Галицьку землю до своїх Волинських володінь. Це об’єднання стало початком Галицько-Волинського князівства (згодом — Королівства Руського).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Монгольська навала на південно-західні землі Русі. Напрямки походів монголів на південно-західні землі Русі.

Ця картосхема ілюструє події, пов'язані з першою великою зустріччю руських князів з монголо-татарами, а також їхніми союзниками, що призвела до битви на річці Калці.

Похід руських князів (чорні стрілки), які виступили з Київського, Галицько-Волинського, Чернігівського та інших князівств на південь, форсували Дніпро (біля острова Хортиця) і просувалися до Азовського моря. Зображує похід об'єднаного русько-половецького війська проти монгольського розвідувального корпусу, що завершився трагічною битвою на Калці 31 травня 1223 року.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Братський рух. Становище православної церкви, діяльність православних братств.

Метою братського руху на українських землях у XVI ст. був захист і підтримка православної церкви.

Братства – релігійні та культурно-просвітницькі товариства, створювані православними міщанами при церковних парафіях (приходах) України в XV–XVII ст.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний.

Ця оцінка історика О. Субтельного стосується П. Конашевичу-Сагайдачному.

• Петро Конашевич-Сагайдачний (Гетьман реєстрового козацтва, поч. XVII ст.) був тим діячем, який зумів підняти козацтво до рівня провідної національної сили.

• Ключовою фразою є: «...Він об’єднав військову силу козацтва з політично слабкою церковною та культурною верхівкою України...» Це пряме посилання на те, що у 1620 році Сагайдачний разом з усім Військом Запорозьким вступив до Київського Богоявленського братства. 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Розвиток культури та освіти.

1632 р. — це рік створення Києво-Могилянського колегіуму.

Києво-Могилянський колегіум був заснований у 1632 році митрополитом Петром Могилою шляхом об'єднання Київської братської школи з Лаврською школою.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу. І. Богун.

Правильна відповідь – Берестецької.

Усе це відбувалося під час Берестецької битви (червень-липень 1651 р.). Це була найбільша битва Національно-визвольної війни, яка закінчилася важкою поразкою козаків.

• Описані події — виведення козацького війська з оточення (облоги) після того, як Богдан Хмельницький і кримський хан Іслам-Ґерай III потрапили в полон до татар.

• Іван Богун був обраний наказним гетьманом і керував цим виходом.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Запорозька Січ у складі Гетьманщини.

Запорозька Січ в роки Руїни (60-70-ті pp. XVII ст.), виступала самостійною військово-політичною силою.

В епоху Руїни (період політичної кризи, громадянської війни та зовнішньої інтервенції в Україні) Запорозька Січ, попри спільне номінальне підпорядкування Гетьманщині, фактично була незалежним політичним суб'єктом із власною зовнішньою та внутрішньою політикою.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Гетьманування Д. Апостола. Д. Апостол.

Правильна відповідь – Г Данило Апостол.

Гетьман Лівобережної України (1727–1734), відомий проведенням реформи судочинства та фінансів («Рішительні пункти»).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Розвиток культури. Поняття та терміни: «козацькі літописи».

"Літопис Самовидця" Романа Ракушки-Романовського, "Літопис" Григорія Грабянки, "Літопис" Самійла Величка — це твори про козацьку добу в українській історії.

Ці три праці називають «козацькими літописами». Вони є найвизначнішими пам’ятками української історичної прози кінця XVII — початку XVIII століття.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Територіальні зміни, що відбулися на українських землях унаслідок поділів Речі Посполитої. Наслідки поділів Польщі.

Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Приєднання західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії, адміністративно-територіальний поділ західноукраїнських земель.

На карті позначено межі Речі Посполитої.

Історико-географічні назви, подані на заштрихованій території, вказують на те, що штрихуванням позначена територія Галичини.

Перший поділ Речі Посполитої відбувся у 1772 році. Це була подія, що започаткувала процес зникнення польської держави з карти Європи та суттєво змінила політичну карту українських земель.

Саме територія Галичини за першим поділом Речі Посполитої відійшла до володінь австрійських Габсбургів.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Поширення в Україні російського та польського суспільних рухів. Поняття та терміни: «декабристи».

«Руська правда» П. Пестеля, Конституція М. Муравйова - це програмні документи декабристів.

У цей період загальноросійських рух був представлений дворянськими таємними організаціями, які після виступу 14 грудня 1825 р. дістали назву «декабристи».

На території України діяло Південне товариство декабристів, яке розробило проект конституції Росії, що отримав назву «Руська правда».

Північне товариство теж розробило проект конституції, який увійшов в історію як Конституція М. Муравйова.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Поширення в Україні російського та польського суспільних рухів.

У 1830-1831 рр. відбулося повстання, яке дало привід царській владі розпочати масову русифікацію Правобережної України

Це роки Листопадового повстання (першого польського національно-визвольного повстання). Хоча воно почалося у Варшаві, воно швидко охопило землі Правобережної України (Волинь, Поділля, Київщину), оскільки там проживало багато польської шляхти.

• Освітня русифікація: закриття Віленського університету та Крем’янецького ліцею (осередків польської культури). Замість них у 1834 році було відкрито Київський університет св. Володимира з метою «поширення російської культури та цивілізації» в краї.

Відповідь – А.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Розвиток мистецтва. Картина «Дівчина з Поділля» В.Тропініна.

Завдання передбачає визначення картини художника В.Тропініна «Дівчина з Поділля».

Відповідь – В.