ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. XIX ст. і процеси модернізації в Україні. Особливості проведення реформ на українських землях, процесів модернізації.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки. У даному випадку визначати наслідки селянської реформи 1861 р.

19 лютого 1861 р. цар Олександр ІІ видав маніфест про скасування кріпосного права та «Загальне положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». За цими документами селяни ставали особисто вільними, але за поміщиками залишалося право власності на землю.

Реформою було збережене велике поміщицьке землеволодіння. Селяни отримали економічні права (купувати нерухомість, займатися торгівлею і промислами, зводити фабрики).

Однак селянство залишалося нижчим станом у державі з обмеженим правом пересування. Також селяни мали об’єднуватися в общини.

Протягом 49 років селяни мали сплатити викупні платежі. Община з її круговою порукою і зрівняльним перерозподілом земель і викупні платежі гальмували розвиток селянського господарства, консервуючи патріархальні відносини і аграрне перенаселення.

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Розвиток громадівського руху. Національний рух на Наддніпрянській Україні. Поняття та терміни: «Братство тарасівців».

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «пориваємо зв'язок з українофілами», «вживаємо тільки українську мову», «кожен повинен протягом року вивчити української грамоті не менше двох членів для нашої організації» – допомагають визначити, що уривок є частиною програмових положень Братства тарасівців, які були першими представниками націоналістичної течії в українському русі Наддніпрянської України.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст. Особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель у другій половині XIX ст.

Західноукраїнські землі були одним з найвідсталіших регіонів Європи, де основу економіки краю складали всілякі промисли. Розбудова мережі залізниць в Австрійській імперії (Австро-Угорщині) призвела до втягування регіону до загальноімперського ринку.

Економічна відсталість зумовила те, що регіон фактично стає внутрішньою колонією для більш розвинутих регіонів (Австрії та Чехії). Товари з економічно розвинутих регіонів фактично витіснили товари місцевого виробництва, яке не витримало конкуренцію. Місцева промисловість фактично стала сировинним придатком до промислово розвинутих регіонів імперії.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії на початку ХХ ст. Події революції 1905–1907 рр. в Україні. Національно-визвольний рух України в роки російської революції 1905–1907 рр. Є. Чикаленко.

Завдання передбачає знання перебігу подій на українських землях у роки Першої російської революції 1905–1907 рр., а також основні віхи діяльності Є. Чикаленка.

Саме він у роки революції започаткував видання щоденної україномовної газети «Рада». Інші зазначені в дистракторах видання видавалися у ХІХ ст.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Перебіг воєнних дій на території України.

У 1914 р. в результаті переможної для росіян Галицької битви (1914 р.), вони окупували українські землі Східної Галичини та Північної Буковини, що перебували в складі Австро-Угорщини.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція. Політика Української Центральної Ради (УЦР) щодо Тимчасового уряду Росії. Взаємовідносини УЦР з Тимчасовим урядом.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «цинічним і провокаційним порушенням угоди 16 липня…», «видерти з рук українства всі його революційні здобутки» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про «Тимчасову інструкцію Генеральному Секретаріату Тимчасового уряду на Україні». Додатковою підказкою є те, що ці слова належать В.Винниченку, який на той час був Головою Генерального Секретаріату. Також слід звернути увагу на те, що під назвою «угода 16 липня» мається на увазі ІІ Універсал УЦР, який фактично був угодою між УЦР і Тимчасовим урядом Росії щодо статусу Генерального Секретаріату.

Відповідь – В.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918 – 1920 рр.). Гетьманський переворот й утворення Української Держави. Внутрішня політика уряду П. Скоропадського.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «конституційна монархія, від традиційної самодержавної системи в Росії», «характер визначався… українською історичною традицією…» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про Українську Державу гетьмана П. Скоропадського.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918 – 1920 рр.). Другий «Зимовий похід» Армії УНР.

Завдання передбачає знання перебігу подій, пов’язаних з Другим «Зимовим походом» Армії УНР.

Цей похід, що відбувся в листопаді 1921 р. під керівництвом Ю. Тютюнника, став останньою подією збройної боротьби за збереження української державності.

Загони Армії УНР, що була інтернована польською владою після підписання Ризького миру, вирішили здійснити відчайдушний рейд у райони, охоплені антирадянським селянським рухом. Його метою було підняти народне збройне повстання проти більшовицької влади.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Неп в УСРР. Відбудова народного господарства. Особливості впровадження непу в Україні.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Предмет ідентифікації в завданні – допомога США в боротьбі з голодом 1921-1923 рр.

Ключовим у джерелі є гасло плакату, слова-маркери – «Дар американського народу»,«АРА», «Герберт Гувер», а також малюнок роздачі їжі голодуючим дітям – дозволяють стверджувати, що в уривку йдеться про допомогу голодуючим.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Політика «коренізації» в УСРР (українізація). Причини «українізації».

Проаналізувавши уривки всіх джерел, ключові словосполучення-маркери – «зростання української культури та української інтелігенції йде швидкими темпами і якщо ми не візьмемо в руки цього руху, він може піти мимо нас», «віддавати цей рух у руки чижих нам елементів не можна» – визначаємо, що про причини впровадження політики «коренізації» йдеться в джерелі під літерою «Г».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Сутність і наслідки колективізації в Україні. Причини та наслідки Голодомору 1932–1933 рр.

У даному випадку мова йде про події Голодомору 1932–1933 рр. Занесення населеного пункту на «чорну дошку» тягло за собою конфіскацію всього продовольства й посівного фонду, припинення постачання товарів.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Соціально-економічне життя. «Стахановський рух». О. Стаханов.

У цьому випадку необхідно визначити наслідок стахановського руху в СРСР. Стахановський рух – це масовий рух в СРСР послідовників шахтаря-рекордсмена Олексія Стаханова. Це були люди – новатори виробництва – робітники, колгоспники, інженерно-технічні працівники. Вони багато разів перевищували встановлені норми виробництва. Комуністична партія заохочувала й пропагувала стаханівський рух як новий етап соціалістичного змагання і форму підвищення продуктивності праці.

Олексій Григорович Стаханов став новатором вугільної промисловості й основоположником Стахановського руху, Герой Соціалістичної Праці.

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі (1921–1939 рр.). Українські землі у складі Польщі. Політика урядів Польщі в українських землях. «Пацифікація».

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «знищення читальні», «людей… змушено… кричати «Хай живе Пілсудський!» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про події «пацифікації» (1930 р.), яка здійснювалася щодо українського населення на українських землях, що у 1920–1930-ті рр. входили до складу Польщі.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Розгортання радянського партизанського руху. Діяльність ОУН. Утворення УПА. Діяльність радянських партизан та українського визвольного руху.

На території України в роки війни сформувалися три течії в русі Опору: українська націоналістична, радянська, польська. Представники всіх течій вели непримириму боротьбу з нацистськими окупантами. Формами цієї боротьби була діяльність підпілля і партизанських загонів.

Відповідь – А.