ТЕМА: Західноукраїнські землі (1921–1939 рр.). Українські землі у складі Польщі. Політика урядів Польщі в українських землях. «Пацифікація».

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати дату історичної події на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – дата історичної події.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «знищення читальні», «людей… змушено… кричати «Хай живе Пілсудський!» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про події «пацифікації» (1930 р.), яка здійснювалася щодо українського населення на українських землях, що у 1920–1930-ті рр. входили до складу Польщі.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Розгортання радянського партизанського руху. Діяльність ОУН. Утворення УПА. Діяльність радянських партизан та українського визвольного руху.

Завдання передбачає розуміння поняття і змісту руху Опору в роки Другої світової війни.

У даному випадку завдання акцентує увагу на формах боротьби.

На території України в роки війни сформувалися три течії в русі Опору: українська націоналістична, радянська, польська. Представники всіх течій вели непримириму боротьбу з нацистськими окупантами. Формами цієї боротьби була діяльність підпілля і партизанських загонів.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Визволення України. Перебіг найважливіших військових подій 1941–1945 рр.

Завдання передбачає знання перебігу основних подій вигнання німецьких окупантів та їх союзників з території України.

У даному випадку передбачається ідентифікувати результати дій радянських військ у серпні-грудні 1943 р. Цей період можна характеризувати як «Битва за Дніпро», в результаті якої було завершено звільнення Лівобережної України, Донбасу, розпочато визволення Правобережної України.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Повоєнна відбудова та розвиток України в 1946 – на початку 1950-х рр. Радянізація західних областей України. Причини та наслідки «саморозпуску» УГКЦ.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати дату історичної події на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – дата історичної події.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «завдяки… перемозі Радянського Союзу всі українські землі з’єдналися разом», «собор постановляє скасувати постанови Берестейського Собору 1596 р., ліквідувати унію», «повернутися до… Руської Православної Церкви» – допомагають визначити, що уривок є рішенням неканонічного Собору УГКЦ, який був інспірований радянськими спецслужбами. Собор відбувся у 1946 р. у Львові.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Реформування управління економікою. Наслідки економічних реформ для українського суспільства.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки. У даному випадку необхідно визначити наслідок створення системи раднаргоспів.

Раднаргоспи – ради народного господарства, державні органи територіального управління й планування промисловістю УРСР і СРСР, що існували в 1957–1965 роках. Раднаргоспи запроваджували децентралізовану систему управління, яка помітно поліпшила керування економікою регіонів, але призвела до розриву зв’язків між окремими галузями.

Таким чином, запровадження системи раднаргоспів послаблювало союзну номенклатуру та посилювало роль місцевих керівників.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Опозиційний рух. В. Стус.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичну постать на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «поет не тільки непересічний, а рідкісний своїм талантом і культурою», «політв’язень» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про В. Стуса, активного діяча дисидентського руху, який загинув в ув’язненні.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Тенденції розвитку соціальної сфери. Здобутки та проблеми розвитку соціальної сфери.

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як карикатура, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури.

У загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена проблемі бюрократизму державного управлінського апарату. На це вказує те, що жінка літнього віку звертається до спортсменів з марафонського бігу, щоб вони допомогли їй вирішити питання, яке потребує тривалого обходу кабінетів чиновників. Але вони відмовляються, вказуючи, що більше ніж 50 км не бігають.

Відповідь – А.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Початок «перебудови». Зміст та основні напрями політики «перебудови». Зростання соціальної та національної активності українського суспільства.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичний період на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання в зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичний період.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Рада Міністрів УРСР зобов’язала виконкоми місцевих Рад… Кримської області вжити… заходів для… надання… кримським татарам, які повертаються, земельних ділянок…» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про повернення кримських татар на історичну батьківщину, яке розпочалося в роки Перебудови.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Державотворчі процеси, риси політичного життя. Л. Кучма.

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Джерелом є діаграма.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на діаграмі, з позиції сформульованого завдання.

Другий. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Правильна відповідь випливає зі знання результатів виборів, на яких перемогу здобув Л. Кучма.

Л. Кучма двічі брав участь у президентських виборах – у 1994 й 1999 рр. Діаграма вказує на головного суперника – П. Симоненка. Саме ця інформація вказує на вибори 1999 р. На цих виборах перемогу здобув Л. Кучма, який став удруге Президентом України.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Інтегрування України в європейське та світове співтовариство.

Завдання передбачає знання основних напрямів зовнішньої політики України.

У цьому випадку йдеться про відносини з воєнно-політичним блоком НАТО. У 1996 р. Україна приєдналася до програми НАТО «Партнерство заради муру», яка була запропонована для країн, які не входили до блоку, але прагнули спільно підтримувати систему безпеки.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України. Поява та розселення людей на території України. Поширення землеробства та скотарства на землях України. Риси неолітичної революції. «Палеоліт», «мезоліт», «неоліт», «бронзовий вік».

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння визначати характерні риси періоду Стародавньої історії України.

У період палеоліту почалося використання перших знарядь праці, зароджується мистецтво та релігійні уявлення.

У період мезоліту винайдено водний транспорт (плоти, човни) та приручено перших тварин (собаку, свиню).

У період неоліту відбувся перехід до осілого способу життя, приручається більшість свійських тварин.

У бронзовий вік відбувається витіснення каменю штучним матеріалом (бронзою) у виробництві знарядь праці, приручено коня.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Козацькі повстання 1620–1630-х рр.

Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу.

Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів.

Завдання передбачає знання визначених Програмою ЗНО з історії України договорів.

Куруківська угода між реєстровим козацтвом і поляками – 1625 р.

Зборівський договір між козацтвом і королем Речі Посполитої – 1649 р.

Білоцерківський договір між козацтвом і королем Речі Посполитої – 1951 р.

Гадяцькі пункти між козацтвом і королем Речі Посполитої – 1658 р.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Початок національного відродження. Діяльність «Руської трійці». М. Шашкевич, І. Могильницький.

Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Політизація національного руху й утворення перших політичних партій: Русько-української радикальної партії (РУРП). І. Франко.

Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Розвиток науки. М. Грушевський.

Завдання спрямоване на перевірку навиків розпізнати історичні персоналії за характеристиками їхньої діяльності, фактами біографії.

Зазначені факти дають змогу визначити такі правильні відповіді:

М. Шашкевич був натхненником та ідейним лідером «Руської трійці».

І. Могильницький був організатором освітнього товариства галицьких греко-католицьких священників.

І. Франко, поряд з тим, що він був видатним поетом, письменником, вченим, став з засновником першої української партії – Русько-української радикальної партії (РУРП).

М. Грушевський став автором фундаментальної десятитомної праці з історії України «Історія України-Руси».

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918 – 1920 рр.). Гетьманський переворот й утворення Української Держави. Утворення ЗУНР. Прихід до влади Директорії. Більшовицький режим в Україні. Ухвалення конституції УСРР 1919 р.

Завдання передбачає знання основних подій Української революції і державотворчого процесу (1917–1920 рр.).

На Всеукраїнському хліборобському конгресі (квітень 1918 р.) відбулося обрання П.Скоропадського гетьманом України.

Скликання Трудового конгресу (січень 1919 р.) забезпечило передачу всієї повноти влади Директорії УНР після антигетьманського перевороту.

Українська Національна Рада в листопаді 1918 р. проголосила Західноукраїнську Народну Республіку.

ІІІ Всеукраїнський з’їзд рад (березень 1919 р.) ухвалив першу конституцію УСРР.

Відповідь: 1–Д, 2–В, 3–А, 4–Г.