ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей економічного розвитку Наддніпрянської України у другій половині ХІХ ст., уміння робити узагальнювальні висновки.

Реформи 60–70-х років XIX ст. позитивно вплинули на соціально-економічний розвиток суспільства, сприяли розвитку ринкових відносин у сільському господарстві і промисловості. Однак вони не змінили основ політичного устрою – Росія залишалася абсолютною монархією із жорстоким політичним режимом.

У промисловості реформи сприяли завершенню промислового перевороту. Розвивалися вугільна (Донбас), залізорудна (Кривий Ріг), металургійна (Олександрівськ, Катеринослав, Юзівка), машинобудівна (Харків, Луганськ, Миколаїв), цукрова (Правобережжя) галузі. Сформовано два центри важкої промисловості – Донецький басейн і Дніпровський промисловий район. Пожвавилися інвестиції іноземного капіталу (англійського, французького, німецького, бельгійського тощо) у промисловість.

На початку ХХ ст. на Україну припадало 70 % загальноімперського видобутку вугілля, майже 50 % виплавленого чавуну і сталі, 90 % виробництва цукру.

Тож наприкінці ХІХ ст. промисловість Наддніпрянської України стала основною вугільно-металургійною базою Російської імперії.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання причини реформ 1860–1870-х років у Російській імперії і вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Реформи 1860–1870-х років були зумовлені стрімким відставання Російської імперії від провідних держав Європи й формуванням у російському суспільстві негативного сприйняття кріпосницьких відносин. Поразка в Кримській війні чітко висвітлила проблеми Росії, перед якою постала загроза не лише міжнародної ізоляції, а й могутнього соціального вибуху, передовсім на українських землях (селянські рухи «Київська козаччина», «У Таврію по волю»).

Поразка у Кримській війні також спонукала уряд Російської імперії скасувати кріпацтво й стати на шлях глибоких соціальних реформ.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності Головної руської ради (ГРР) під час революції 1848–1849 років в Австрійській імперії.

Зокрема 9 червня 1848 року ГРР звернулася до імператора Австрії з проханням поділу Галичини на польську й українську частини з двома адміністраціями у зв’язку з поглибленням суперечностей із поляками, які відверто ігнорували права українців.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання соціально-економічного розвитку українських земель у складі Російської імперії в першій половині ХІХ ст.

Відкриття зазначених навчальних закладів, які мали сприяти підготовці фахівців для різних галузей господарства (про це свідчать назви закладів), було зумовлено розвитком господарства і зрослим попитом на кваліфіковані кадри попри те, що в Росії на той час панували кріпосницькі відносини. Промислова революція, яка розгорталася в Європі, активно впливала й на Росію.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України.

У Другому поділі Речі Посполитої 1793 року брали участь Російська імперія і королівство Пруссія. У результаті поділу до складу Російської імперії було включено Київщину, Східну Волинь, Поділля, Брацлавщину.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Предмет ідентифікації в завданні – уривок Конституції Пилипа Орлика.

Маркери у джерелі 1  – «жалуючи підданих своїх, малоросійський народ», «при гетьмані в Глухові для управління… бути колегії» – стосуються указу царя Петра І 1722 року про заснування першої Малоросійської колегії. Тобто цей варіант відповіді не задовольняє умову завдання.

Маркери у джерелі 2 – «У гетьманській резиденції тричі на рік має збиратися Генеральна Рада», «Між Радами Україною правитиме гетьман з генеральною старшиною» – указують на положення «Пактів і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» (1710 рік) Пилипа Орлика. Відповідь задовольняє умову завдання.

Маркери у джерелі 3 – «Посли, які здавна до Війська Запорозького приходять, гетьману приймати та про це царську величність повідомляти», «З турецьким султаном і польським королем без указу царської величності зносин не мати» – указують на договірні статті між Військом Запорозьким і Московським царством. Відповідь задовольняє умову завдання.

Маркери у джерелі 4 – «Іван Мазепа, законний князь України, ...не може бути позбавлений влади у цьому князівстві до його смерті», «стани України зберігатимуть всі вольності згідно зі своїми правами» – указують на домовленості між гетьманом Іваном Мазепою і шведським королем Карлом ХІІ. Відповідь задовольняє умову завдання.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.

Від другої половини XVI ст. на теренах, де сходилися кордони Речі Посполитої, Московської держави і Кримського ханства, розгорнувся активний процес колонізації. У XVII ст. він набув значних розмірів. Основну роль у колонізації відігравали українські селяни й козаки з Лівобережної і Правобережної України. Переселенський рух привів до виникнення історико-географічної області

На той час переселенців називали «викотці». Це люди, які рвали всі свої зв’язки з колишнім місцем перебування і йшли на незаселені території. Богдан Хмельницький негативно ставився до цього переселенського руху й навіть намагався повернути їх назад.

Формально ці землі належали московському царю, але фактично були нічийними. Засновані на нових землях поселення звільняли від податків, і тому називали слободами (звідси й назва Слобідська Україна). Права українських поселенців закріплювали царськими жалуваними грамотами. Визнання поселенцями влади царя полягало у складанні присяги. Одночасно Слобожанщину заселяли московські служилі люди, які перебували під урядованням царських воєвод.

У 1638 році сюди переселилися учасники козацького повстання на чолі з Яковом Острянином (вони оселилися в місті Чугуєві). У 1652 році велика група селян і козаків Чернігівського й Ніжинського полків на чолі з Іваном Дзиковським збудувала фортецю Острогозьк, а переселенці з містечка Ставищі Білоцерківського полку на чолі з Герасимом Кондратьєвим заснували поселення Суми. У 1654 році на городищі, де зливалися річки Лопань і Харків, було закладено місто Харків. Подібну історію заснування мали й такі міста, як Салтів, Мерефа, Охтирка, Балаклея, Ізюм тощо. Водночас із містами виникали й нові села.

У 1657–1659 роках царський уряд сформував з українських переселенців козацькі слобідські полки: Острогозький (Рибинський), Охтирський, Сумський, Харківський. У 1685 році було створено Ізюмський полк. Полки були як військовими козацькими підрозділами, так й адміністративно-територіальними одиницями.

Масове переселення на Слобожанщину української людності відбувалося у другій половині ХVІІ ст. і пов’язане з добою Руїни. Наприкінці ХVІІ ст. на Слобожанщині вже налічували 232 населені пункти (у 1657 році – 64), де жило близько 250 тис. людей, серед яких більшість (80 %) становили українці.

Тобто для колонізації Слобідської України у другій половині XVII ст. була характерною нова хвиля переселенців із Правобережної і Лівобережної України, пов’язана зі складними суспільно-політичними обставинами доби Руїни.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.

Наведена характеристика відповідає фактам біографії кошового отамана Запорозької Січі Івана Сірка.

Іван Сірко (початок ХVІІ ст. – 1680 р.) був одним із найвідоміших отаманів Запорозької Січі другої половини ХVІІ ст. Прикметним є те, що запорожці обирали його кошовим щонайменше 15 разів. Іван Сірко був видатним полководцем, здійснив понад 60 переможних битв проти військ Османської імперії, Кримського ханства й ногайських орд. Зокрема під керівництвом Івана Сірка запорожці звільнили понад 100 тисяч бранців.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку картографічних умінь і знання умов основних міжнародних договорів, що визначали межі Козацької держави.

Згідно з умовами Білоцерківського договору (1651 р.) територія Війська Запорозького була обмежена територією Київського воєводства Речі Посполитої.

Розглянувши позначені обриси територій, можна визначити, що територію Війська Запорозького 1651 року позначено на картосхемі Г. На це вказують географічні об’єкти (Київ – центр воєводства, Чигирин – гетьманська резиденція, Біла Церква, Миргород, Микитинська Січ). Інші центри воєводств були за межами окресленої території – Чернігів, Брацлав, які входили до складу Козацької держави за попереднім Зборівським договором.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ ст.

Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої під проводом Богдана Хмельницького тривала протягом 1648–1657 років.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.).

«Покозачення» у другій половині XVI – першій половині XVII ст. – це перехід селян до козацького стану, що був спробою звільнитися від панщини й дістати право вільно працювати на власній землі.

Правильна відповідь – Г.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку знання основних фактів розвитку культурного життя в Україні ХVІІ ст. і вміння визначати об’єкт за візуальними історичними джерелами.

На фото зображено вертеп – традиційний український пересувний ляльковий театр, де ставили п’єси релігійної і світської тематики.

Правильна відповідь – А.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку розуміння соціальних процесів на українських землях у складі Речі Посполитої.

У варіантах відповідей зазначено чотири основні стани українського суспільства: привілейований – шляхта, напівпривілейований – міщанство й частково козацтво (реєстрове), непривілейований – селянство.

Під час укладення Люблінської унії українська шляхта прагнула здобути такі самі права і привілеї, як і польська, що й було реалізовано умовами унії. Відповідно українська шляхта юридично стала одним цілим із польською і литовською шляхтами, що й створило умови для її полонізації й окатоличення.

Українська шляхта стала активним учасником політичного життя в умовах шляхетської демократії, переймала звичаї і традиції польської шляхти. Натомість права українських міщан, козаків і селян були дискриміновані.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.).

Магдебурзьке право – норми права, за якими міста звільняли від урядування і суду великих землевласників (приватні міста) або підпорядкування центральній адміністрації (державні міста) і створювали в них органи місцевого самоврядування. Виникло в ХІІІ ст. в німецькому місті Магдебурзі. На українських землях існувало в ХІV–ХІХ ст.

Правильна відповідь – А.