ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності народних месників, зокрема опришків.

Дії загони опришків на чолі з Олексою Довбушем охоплювали територію Прикарпаття і Карпат, що перебували на той час (перша половина ХVІІІ ст.) під владою Речі Посполитої.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ ст. Пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва.

На фото зображено скульптурну групу святого Юрія Змієборця на фасаді собору святого Юра у Львові (скульптор Йоган-Георг Пінзель).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання наслідків Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст.

Війна привела до серйозних соціальних зрушень. Було знищено магнатсько-шляхетське панування в Україні, відбулося масове покозачення значної частини населення. Саме козацька старшина і православна шляхта, які очолювали збройну боротьбу, стали основою для формування у другій половині XVII ст. привілейованого стану суспільства в Лівобережній Гетьманщині, яка по суті була військовою державою.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті роки ХVІІ ст.

Відповідно до умов Андрусівського перемир’я (1667 рік) Запорозька Січ була підпорядкована московському царю і польському королю. А в реальності проводила самостійну зовнішню політику, яка доволі часто йшли в розріз із політикою гетьманів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Події, про які йдеться в уривку, спричинило укладення Віленського перемир’я (1656 р.).

• Уривок описує спільний похід козацького війська (під проводом наказного гетьмана Антіна Ждановича) із трансільванським князем Дьордем II Ракоці ("угорцем Ракочієм") проти Польської держави (Речі Посполитої). Цей похід відбувся на початку 1657 року.

• Цей похід був частиною плану розподілу Речі Посполитої, закріпленого Раднотським договором (грудень 1656 р.), до якого Гетьманщина приєдналася разом зі Швецією та Трансільванією.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Перша переможна битва козацького війська в союзі з кримськими татарами в ході війни відбулася у квітні-травні 1648 року на Жовтих Водах.

Жовті Води (травень 1648 р.): Це була перша велика перемога козаків на чолі з Богданом Хмельницьким над авангардним загоном коронного війська. Ця битва стала потужним сигналом для початку масового повстання.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.).

Морські походи запорозьких козаків на початку XVII ст., особливо під проводом Петра Конашевича-Сагайдачного, були спрямовані проти Османської імперії та її васала — Кримського ханства.

Зрештою ці походи призвели до Хотинської війни між Османською імперією і Річчю Посполитою. У вирішальній битві під Хотином 1621 року козацько-польське військо завдало поразки османам.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.).

На картосхемі зображено зміни підпорядкування українських земель у результаті укладення Люблінської унії 1569 року. 

Люблінська унія (1569 р.) передбачала перехід Волині, Київщини, Брацлавщини та Підляшшя від ВКЛ до складу Польської Корони. Це найточніше відповідає географії заштрихованих територій (Київ, Брацлав, Луцьк, Чернігів).

Правильна відповідь – В.

ТЕМИ: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала. Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.).

В уривку з історичного джерела йдеться поділ галицько-волинської спадщини між Польщею та Литвою.

Уривок описує події, пов'язані з Війною за галицько-волинську спадщину (1340–1392 рр.).

Контекст: Після смерті останнього галицько-волинського князя з династії Романовичів, Юрія II Болеслава (1340 р.), його землі стали об'єктом зазіхань сусідніх держав, насамперед Польщі (в особі Казимира III) та Великого князівства Литовського (в особі Любарта Гедиміновича).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав      (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.).

Одним із наслідків поширення магдебурзького права на українських землях у XIV–XVI ст. був захист населення міст від сваволі великих землевласників.

Магдебурзьке право – норми права, за якими міста звільняли від керування і суду великих землевласників (приватні міста) або підпорядкування центральній адміністрації (державні міста) і створювали органи місцевого самоврядування. Виникло в ХІІІ ст. в німецькому місті Магдебурзі. На українських землях існувало з ХІV–ХІХ ст.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Боярами називали представників правлячого стану в Київській Русі, які займали друге після князів панівне становище в державі.

Бояри – панівний (поряд із князями) прошарок людності Київської Русі й середньовічної України.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

В уривку йдеться про князя Юрія ІІ Болеслава.

Уривок описує правителя, який «був князем і дідичем королівства Русі» і «став розмножати число латинників і їх віру, ...принаджував з різних країв католицьких священиків».

Юрій II Болеслав (правив у 1325–1340 рр.) був останнім князем Галицько-Волинської держави з династії Романовичів (по материнській лінії). Він був католиком за походженням, що згодом спричинило релігійний конфлікт з боярами Галицької землі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Укладення (першої редакції) «Повісті минулих літ» ченцем Нестором традиційно датується - 1113 р.

Цей літопис охоплює історію Русі від найдавніших часів до 1113 року і є головним джерелом вивчення історії Київської держави.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Спираючись на подану карту, можна схарактеризувати зовнішньополітичну діяльність князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

На карті відображені ключові напрямки, характерні саме для цих князів:

• Похід на Херсонес (Корсунь): Стрілка, що веде до цього міста в Криму, вказує на захоплення його князем Володимиром Великим (988 р.), що стало безпосередньою передумовою Хрещення Русі.

• Західні походи (Червенські міста): Стрілки, спрямовані на захід, до міст Червен і Перемишль (заштрихована територія), ілюструють приєднання цих територій Володимиром Великим (981 р.) та їхнє повернення Ярославом Мудрим (1030-1031 рр.) після втрати.

Правильна відповідь – В.