Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ століття).

Завдання скеровано на перевірку розуміння соціальних процесів на українських землях після укладення Люблінської унії.

Під час укладення Люблінської унії українська шляхта прагнула отримати такі ж права і привілеї, як і польська, що й було реалізовано умовами унії. Відповідно українська шляхта юридично стала одним цілим із польською і литовською шляхтою, що і створило умови для її полонізації та окатоличення. Українська шляхта стала активним учасником політичного життя в умовах шляхетської демократії, переймала звичаї та традиції польської шляхти. Натомість права українських міщан, козаків і селян було дискриміновано.

Удільні князівства на українських землях було ліквідовано ще в ХV столітті.

Магдебурзьке право на українських землях за часів Речі Посполитої отримало новий імпульс у розвитку й проіснувало до ХІХ століття.

Литовські Статути використовувати й після Люблінської унії. У 1588 році було ухвалено ІІІ Литовський статут.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ століття).

Завдання скеровано на перевірку знання основних рис української культури другої половини XIV – XV століття, уміння аналізувати подані твердження.

Завдання можна розв’язати двома способами.

1-й спосіб передбачає знання цього факту.

2-й спосіб передбачає розв’язання методом виключення.

Поширення полемічної літератури на Волині й Поділлі припало на XVІ–XVІІ століття.

Домінування в архітектурі Львова й Києва стилю бароко припало на XVІ–XVІІІ століття.

Києво-Печерська лавра видала перші друковані підручники в ХVІІ столітті.

Виникнення нових центрів літописання в Холмі, Луцьку, Острозі припало на другу половину XIV – XV століття. Це було пов’язано з утратою українськими землями політичної єдності.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ століття).

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів із історії України.

«Кревська унія» – це угода 1385 року, що передбачала приєднання Великого князівства Литовського до складу Польського королівства і шлюб князя Ягайла з королевою Ядвігою.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання економічного розвитку Русі-України в X–XIII століттях. Серед запропонованих відповідей правильними є подані нижче твердження.

1. Основа сільськогосподарського виробництва – землеробство і тваринництво.

4. Домінування залізовидобувного й залізоробного ремесел.

5. Значне поширення промислів – мисливства, рибальства й бортництва.

7. Використання торговельних шляхів – «із варяг у греки», Грецького, Залозного.

Правильність наведених тез підтверджена археологічними знахідками й письмовими джерелами.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати історичні джерела, зокрема, мистецькі твори.

Мозаїка – зображення або візерунок із окремих, щільно припасованих один до одного й закріплених на цементі різнокольорових шматочків скла, смальти, камінчиків тощо.

На фото зображено види мистецтв, які розвивалися за часів Русі-України й Козацької доби:

А фрагмент фрески Софійського собору

Б фрагмент мозаїчного зображення

В книжкову мініатюру з літопису

Г приклад різблення з позолотою у стилі бароко

Відповідно фрагмент історичної пам’ятки, виконаної в техніці мозаїки, зображено на фото Б.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності князя Ярослава Мудрого у сфері культури і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – діяльність князя Ярослава Мудрого.

Словосполучення-маркери в джерелі 1 – «І поставив він церкву Святого Василя, де ото стояли кумири Перун та інші…», «І став він у знатних людей дітей забирати і оддавати їх на учення книжне» – чітко вказують на діяльність князя Володимира Великого. Ідеться, зокрема, про будівництво Десятинної церкви й відкриття першої школи. Тобто цей уривок джерела не відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі 2 – «він засіяв книжними словами серця віруючих людей», «Заложив він… митрополію, а потім церкву на Золотих воротах» – чітко вказують на діяльність князя Ярослава Мудрого. Зокрема, про поширення християнства, розвиток книжної справи, будівництво Золотих Воріт тощо. Тобто цей уривок джерела відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі 3 – «І спорудив він церкву святої Софії в Києві. І прикрасив її» – чітко вказують на діяльність князя Ярослава Мудрого, зокрема будівництво Софійського собору в Києві. Тобто цей уривок джерела відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять і термінів з історії України.

«Десятиною» в Київській Русі називали частку доходів великого князя, що надавалася для потреб давньоруських церков. Цю частку згодом мали сплачувати всі піддані князя. Цей перший податок був запроваджений Володимиром Великим.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій і їхніх наслідків.

Повстання древлян 945 року, хоч і було жорстоко придушене княгинею Ольгою, дало поштовх до проведення реформ, які визначали розмір (уроки) і встановлювали місця (погости і становища) збирання данини.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій змін кочових народів у Північному Причорномор’ї.

На картосхемі зображено територію Північного Причорномор’я в Античну добу. На це вказують зображені державні утворення: Боспорське царство, Скіфське царство (Мала Скіфія) зі столицею Неаполь, грецькі міста-держави (поліси) Тіра, Ольвія.

Межі й розташування держав указують на те, що відображено події після розпаду Великої Скіфії (VІ–ІV століття до н. е.). Стрілками позначено вторгнення кочових племен, які підкорили Велику Скіфію. Цими племнами були сармати.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

У ХІХ столітті на землях колишньої Лівобережної Гетьманщини й Слобожанщини створено Чернігівську, Харківську й Полтавську губернії. Колишня Лівобережна Гетьманщина не включала землі Запорозької Січі й Кримського ханства, а саме території південних губерній – Катеринославської, Таврійської й Миколаївської. Київська губернія простягалася на території Наддніпрянської України.

Правильна відповідь: 1, 3, 5.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Варіанти відповіді 3 й 5 не задовольняють умову завдання, бо фільварок – це багатогалузеве господарство, а клейноди символи військової, інколи цивільної влади. Зайвими є варіанти відповіді 2 й 7, оскільки баскак – представник монгольської влади, який збирав данину для Золотої Орди (XIII століття). Термін шляхта також значно пізніше набув поширення на українських землях.

Правильна відповідь: 1, 4, 6.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII століття – у першій половині XVIII століття.

На фото, наведеному в завданні, зображено портрети Петра Дорошенка (А, 1665–1676 роки), Петра Сагайдачного (Б, із незначними перервами від 1616 року до 1622 року), Івана Мазепи (В, 1687–1709 роки), Богдана Хмельницького (Г, 1648–1657 роки).

Правильна відповідь – 1 Б, 2 Г, 3 А, 4 В.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

За допомогою слів-маркерів можна визначити, про яких князів ідеться в кожному уривку. Князь Олег (882–912 роки) у результаті численних війн і походів підкорив своїй владі племена полян, древлян, сіверян, радимичів (фрагмент В). В уривку А йдеться про помсту княгині Ольги за смерть її чоловіка князя Ігоря деревлянам 946 року. У фрагменті Г описано болгарські походи – військові походи Великого київського князя Святослава Ігоровича проти Візантії й Болгарського царства протягом 968–971 років. В уривку Б описано події під час хрещення Русі 988 року князем Володимиром Великим.

Правильна відповідь: 1 В, 2 А, 3 Г, 4 Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ століття.

У грудні 1845 року – січні 1846 року Микола Гулак разом із Миколою Костомаровим і Василем Білозерським заснував Кирило-Мефодіївське братство. Михайло Грушевський – багаторічний голова Наукового Товариства ім. Т. Шевченка у Львові (1897–1913). Павло Чубинський був членом Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. Микола Міхновський – яскравий представник течії самостійників у роки Української революції, наприкінці ХІХ століття був членом «Братства тарасівців», таємної політичної організації, створеної в Полтаві 1891 року.

Правильна відповідь: 1 Д, 2 А, 3 Г, 4 Б.