ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Тенденції розвитку соціальної сфери. Здобутки та проблеми розвитку соціальної сфери.

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як карикатура, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому варто особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури.

Загалом інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена проблемі хронічного дефіциту товарів народного вжитку. На це вказує сам малюнок (зліплені дитиною снігові баби створюють враження «черги») і підпис з прямою мовою жінки, яка переплутала снігових баб з чергою у магазин (Пані, що тут дають?).

Відповідь – А.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Формування багатопартійності, перші альтеративні вибори до Верховної Ради.

Завдання передбачає перевірку знань основних дат, визначених Програмою ЗНО.

Перші альтернативні вибори до Верховної Ради УРСР відбулися в березні 1990 р. Хоча більшість на виборах здобула Комуністична партія України, у Верховні Ради вперше була утворена опозиція – Народна Рада.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Дострокові вибори до Верховної Ради та вибори Президента України.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки.

У цьому випадку слід визначити причини позачергових виборів Президента України в 1994 р. Крім президентських виборів, у 1994 р. відбулися позачергові вибори до Верховної Ради України.

Головною причиною виборів стали складна соціально-економічна ситуація (падіння виробництва, гіперінфляція, стрімке падіння життєвого рівня, соціальне розшарування, зростання злочинності тощо) і політична криза (боротьба між гілками влади за повноваження та розподіл державної власності).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князя Олега. Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича.

Завдання передбачає перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО.

Великий київський князь Володимир Великий – період правління 908–1015 р.

Галицько-волинський князь, король Данило Галицький – 1238–1264 рр.

Великий київський князь Ярослав Мудрий – 1019–1054 рр.

Великий київський князь Олег – 882–912 рр.

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–В, 4–А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Розвиток національного руху. Поширення на Україну російського та польського суспільних рухів. «Декабристи». Діяльність Кирило-Мефодіївського братства. Програмні засади та діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Діяльність «Руської трійці». Діяльність Головної руської ради (ГРР).

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про діяльність на українських землях культурно-просвітніх, політичних організацій у першій половині ХІХ ст.

Південне товариство декабристів ставило перед собою мету повалення самодержавства шляхом військового перевороту, скасування кріпацтва, проголошення Росії унітарною республікою.

Кирило-Мефодіївське братство ставило перед собою ціль знищити царизм, утвердити демократичні права і свободи всіх громадян, створити федерацію християнських слов’янських республік.

«Руська трійця» намагалася піднести національну свідомість українців Галичини, перетворити народну мову на літературну, пропагувала єдність українського народу.

Головна руська рада домагалася розширення сфери вжитку української мови, поділу Галичини на дві провінції – Західну (польську) та Східну (українську).

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Західноукраїнські землі (1921–1939 рр.). Українські землі у складі Польщі. Політика урядів Польщі в українських землях. «Осадництво», «пацифікація».

Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Включення Західної України, Бессарабії та Північної Буковини до складу УРСР. «Радянізація». Установлення нацистського окупаційного режиму. «Новий порядок».

Завдання передбачає перевірку сформованості знань понять і термінів, які передбачені Програмою ЗНО.

Осадництво – політика планомірного заселення українських земель військовими та цивільними колоністами, здійснювана урядом Польщі в 1920-х рр.

Пацифікація – адміністративно-репресивна поліцейська акція проти українського населення Східної Галичини, здійснена польською владою восени 1930 р.

«Новий порядок» – режим, установлений нацистами на окупованих територіях у роки Другої світової війни, спрямований на експлуатацію людських і матеріальних ресурсів в інтересах Німеччини.

Радянізація – політика насадження в західних областях України норм суспільно-політичного, економічного та культурного життя, утверджених в СРСР.

Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Початок Великої Вітчизняної війни. Визволення України. Перебіг найважливіших військових подій 1941–1945 рр. (битва за Дніпро, Корсунь-Шевченківська наступальна операція, Карпатсько-Ужгородська наступальна операція).

Завдання передбачає перевірку знань основних подій Другої світової війни на території України, визначення їхніх наслідків.

Київська оборонна операція (червень–вересень 1941 р.) радянської армії зірвала план блискавичної війни Німеччини проти СРСР, затримала розгортання наступу противника на московському напрямку.

Битва за Дніпро (вересень–листопад 1943 р.) сприяла завершенню вигнання німецьких військ та їх союзників з Лівобережної України та Донбасу, створила сприятливі умови для розгортання операцій радянської армії на території Правобережної і Південної України.

Корсунь-Шевченківська наступальна операція радянської армії (січень–лютий 1944 р.), яка призвела до оточення і розгрому значного угруповання німецьких військ (10 дивізій) і створила передумови для вигнання противника з території Правобережної України.

Карпатсько-Ужгородська наступальна операція радянської армії (вересень–жовтень 1944 р.) завершила вигнання німецьких військ та їх союзників з території УРСР, створила передумови для наступу на будапештському напрямку.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Українське національне відродження 20-х рр. О. Довженко.

Повоєнна відбудова та розвиток України в 1945 – початку 1950-х рр. Культурне життя України. О. Гончар.

Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Культура та духовне життя. С. Параджанов, П. Загребельний.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про діяльність постатей української культури ХХ ст.

О. Гончар – письменник, громадський діяч, автор трилогії «Прапороносці», романів «Тронка», «Собор», «Берег любові».

О. Довженко – кінорежисер, автор фільмів «Земля», «Поема про море», кіноповістей «Україна в огні», «Зачарована Десна».

С. Параджанов – кінорежисер, автор фільмів «Українська рапсодія», «Квітка на камені», «Тіні забутих предків», «Колір граната».

П. Загребельний – письменник, журналіст, автор романів «Первоміст», «Роксолана», «Я, Богдан», сценарію до фільму «Ярослав Мудрий».

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–Д.

ТЕМА: Стародавня історія України

Завдання спрямоване на перевірку вміння визначати період стародавньої історії України за знаряддями праці.

На рисунку зображені кам’яні і кістяні мотики, а також серп із вкладними кремнієвими зубцями. Ці знаряддя свідчать про появу нового заняття, форми господарської діяльності – землеробства.

Поява землеробства свідчила про перехід до відтворюючих форм господарювання, що відбувся в період неоліту.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Стародавня історія України

Завдання спрямоване на перевірку розуміння причинно-наслідкових зв’язків.

У VІІІ–VІ ст. до н. е. відбувається Велика грецька колонізація, у результаті якої греки заснували свої міста-колонії на узбережжі Середземного і Чорного морів. Поштовхом до колонізації була низка причин, головними з яких були соціально-економічні (нестача землі в Греції, пошук ринків збуту для ремісничих товарів і джерел постачання сільськогосподарських культур).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння здобувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої з карти інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На картосхемі зображено територію Київської Русі початку Х ст. На це вказують обриси меж і назви міст. Жирною лініє, яка проходить від Балтійського моря, річками, Чорним морем до Константинополя, позначено військово-торгівельний шлях «із варягів у греки».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, їх причинно-наслідкові зв’язки на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – ім’я князя.

Ключові фрагменти-маркери в джерелі – «язичницька релігія не забезпечувала підтримки державній владі… тому Володимир Святославич… почав схилятися до запровадження на Русі християнства», «служителі… були вірними слугами государів і провідниками їх політики» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про причини запровадження християнства.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На картосхемі зображено територію Південно-Східної Русі за часів правління Ярославичів. На це вказують назви земель і їх межі. Головним організатором походів проти половців (1103, 1107, 1110, 1111 роки) був Володимир Мономах, який відігнав їх від кордонів Русі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати дату історичної події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – дата історичної події.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «обидва ми Святославичі», «Хочу-бо, – сказав Ігор, – списа переломити кінець поля половецького» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців у 1185 р., який був літературно описаний у «Слові о полку Ігоревім», що датується 1187 роком

Правильна відповідь – Б.