ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ століття).

«Кревська унія» – це угода 1385 року, що передбачала приєднання Великого князівства Литовського до складу Польського королівства і шлюб князя Ягайла з королевою Ядвігою.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання економічного розвитку Русі-України в X–XIII століттях. Серед запропонованих відповідей правильними є подані нижче твердження.

1. Основа сільськогосподарського виробництва – землеробство і тваринництво.

4. Домінування залізовидобувного й залізоробного ремесел.

5. Значне поширення промислів – мисливства, рибальства й бортництва.

7. Використання торговельних шляхів – «із варяг у греки», Грецького, Залозного.

Правильність наведених тез підтверджена археологічними знахідками й письмовими джерелами.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Мозаїка – зображення або візерунок із окремих, щільно припасованих один до одного й закріплених на цементі різнокольорових шматочків скла, смальти, камінчиків тощо.

На фото зображено види мистецтв, які розвивалися за часів Русі-України й Козацької доби:

А фрагмент фрески Софійського собору

Б фрагмент мозаїчного зображення

В книжкову мініатюру з літопису

Г приклад різблення з позолотою у стилі бароко

Відповідно фрагмент історичної пам’ятки, виконаної в техніці мозаїки, зображено на фото Б.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності князя Ярослава Мудрого у сфері культури і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Словосполучення-маркери в джерелі 1 – «І поставив він церкву Святого Василя, де ото стояли кумири Перун та інші…», «І став він у знатних людей дітей забирати і оддавати їх на учення книжне» – чітко вказують на діяльність князя Володимира Великого. Ідеться, зокрема, про будівництво Десятинної церкви й відкриття першої школи. Тобто цей уривок джерела не відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі 2 – «він засіяв книжними словами серця віруючих людей», «Заложив він… митрополію, а потім церкву на Золотих воротах» – чітко вказують на діяльність князя Ярослава Мудрого. Зокрема, про поширення християнства, розвиток книжної справи, будівництво Золотих Воріт тощо. Тобто цей уривок джерела відповідає умові завдання.

Словосполучення-маркери у джерелі 3 – «І спорудив він церкву святої Софії в Києві. І прикрасив її» – чітко вказують на діяльність князя Ярослава Мудрого, зокрема будівництво Софійського собору в Києві. Тобто цей уривок джерела відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

«Десятиною» в Київській Русі називали частку доходів великого князя, що надавалася для потреб давньоруських церков. Цю частку згодом мали сплачувати всі піддані князя. Цей перший податок був запроваджений Володимиром Великим.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Одним із наслідків повстання древлян 945 р. стало визначення розмірів і встановлення місць збирання данини.

Повстання древлян 945 року, хоч і було жорстоко придушене княгинею Ольгою. Щоб уникнути повторення трагедії, вона:

• Встановила «уроки» — точний розмір данини, який племена мали платити.

• Запровадила «погости» — спеціальні місця для збору данини. Замість того, щоб князь і його дружина їздили по землях, племена самі привозили данину в ці пункти.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Стрілками позначено вторгнення сарматів. Сармати — це давні кочові племена іранського походження, які панували в степах сучасної України з III ст. до н.е. до IV ст. н.е. Вони прийшли на зміну скіфам і відіграли ключову роль в історії регіону.

Основою їхнього життя було кочове скотарство. Сарматське суспільство було дуже войовничим. Існують археологічні свідчення, що жінки в сарматських племенах мали високий статус і нерідко були жінками-воїнами. 

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

У ХІХ столітті на землях колишньої Лівобережної Гетьманщини й Слобожанщини створено Чернігівську, Харківську й Полтавську губернії. Колишня Лівобережна Гетьманщина не включала землі Запорозької Січі й Кримського ханства, а саме території південних губерній – Катеринославської, Таврійської й Миколаївської. Київська губернія простягалася на території Наддніпрянської України.

Правильна відповідь: 1, 3, 5.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Варіанти відповіді 3 й 5 не задовольняють умову завдання, бо фільварок – це багатогалузеве господарство, а клейноди символи військової, інколи цивільної влади. Зайвими є варіанти відповіді 2 й 7, оскільки баскак – представник монгольської влади, який збирав данину для Золотої Орди (XIII століття). Термін шляхта також значно пізніше набув поширення на українських землях.

Правильна відповідь: 1, 4, 6.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII століття – у першій половині XVIII століття.

На фото, наведеному в завданні, зображено портрети Петра Дорошенка (А, 1665–1676 роки), Петра Сагайдачного (Б, із незначними перервами від 1616 року до 1622 року), Івана Мазепи (В, 1687–1709 роки), Богдана Хмельницького (Г, 1648–1657 роки).

Правильна відповідь – 1 Б, 2 Г, 3 А, 4 В.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

За допомогою слів-маркерів можна визначити, про яких князів ідеться в кожному уривку. Князь Олег (882–912 роки) у результаті численних війн і походів підкорив своїй владі племена полян, древлян, сіверян, радимичів (фрагмент В). В уривку А йдеться про помсту княгині Ольги за смерть її чоловіка князя Ігоря деревлянам 946 року. У фрагменті Г описано болгарські походи – військові походи Великого київського князя Святослава Ігоровича проти Візантії й Болгарського царства протягом 968–971 років. В уривку Б описано події під час хрещення Русі 988 року князем Володимиром Великим.

Правильна відповідь: 1 В, 2 А, 3 Г, 4 Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ століття.

У грудні 1845 року – січні 1846 року Микола Гулак разом із Миколою Костомаровим і Василем Білозерським заснував Кирило-Мефодіївське братство. Михайло Грушевський – багаторічний голова Наукового Товариства ім. Т. Шевченка у Львові (1897–1913). Павло Чубинський був членом Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. Микола Міхновський – яскравий представник течії самостійників у роки Української революції, наприкінці ХІХ століття був членом «Братства тарасівців», таємної політичної організації, створеної в Полтаві 1891 року.

Правильна відповідь: 1 Д, 2 А, 3 Г, 4 Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу в середині XVII століття.

Уривок 1 – фрагмент листа Богдана Хмельницького до князя Трансільванії Юрія Ракоці про союз зі Швецією (26 січня 1657 року). Ці події розгорталися після Віленського перемир’я, коли Московія пішла на союз із Річчю Посполитою і (на думку Богдана Хмельницького) зрадила інтереси українців. Пригадавши, що Віленське перемир’я укладено 1656 року, а йдеться про час після нього, можна визначити дату написання листа – 1657 рік. В уривку 2 йдеться про битву під Берестечком 1651 року. У фрагменті 3 згадано «духовенство римської курії», тобто священників-католиків, яким заборонено перебувати в Києві. Такі вимоги до Речі Посполитої Богдан Хмельницький міг ставити після численних перемог на початку національно-визвольної війни 1648–1657 років, тобто 1649 року. В уривку 4 йдеться про смерть 1853 року Тимоша Хмельницького, який був зятем молдавського господаря Василя Лупула.

Правильна відповідь: 1 Д, 2 Б, 3 А, 4 В.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Для правильного розв’язання завдання потрібно пригадати, хто очолював Руську державу в роки, зазначені в умові. Святослав Ігорович (964–972 роки) 965 року здійснив похід на Хозарський каганат. Ярослав Мудрий (1019–1054 роки) 1036 року завдав поразки печенігам. Після смерті Ярослава Мудрого розпочався період тріумвірату Ярославичів. Найстарший із них Ізяслав зазнав поразки на річці Альті від половців. Битва біля річки Калки 1223 року – перше збройне зіткнення Русі з монголами.

Правильна відповідь: 1 В, 2 Д, 3 Г, 4 Б.