ТЕМА: Київська держава.

Одним із наслідків подій, перебіг яких відображено на карті було відкриття шляху на Русь кочовим ордам Сходу, насамперед печенігам.

Князь Святослав завдав нищівної поразки Хозарському каганату, зруйнувавши його ключові міста, включаючи столицю Ітіль і фортецю Саркел (Біла Вежа).

Хозарський каганат був бар'єром між Київською Руссю та кочовими народами східних степів. З його падінням цей захисний кордон зник, що призвело до посилення набігів печенігів та інших кочівників на південні кордони Русі. Це стало однією з головних проблем для київських князів у наступні століття.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Об’єднання князем Олегом земель Південної та Північної Русі та проголошення Києва «матір’ю городов руських» відбулося у 882 р.

У 882 році князь Олег, який правив у Новгороді, здійснив похід на Київ. Обманом він убив київських князів Аскольда і Діра, після чого захопив місто. Перенісши столицю з Новгорода до Києва, Олег об'єднав ключові торговельні шляхи і створив ядро нової держави — Київської Русі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Трипільська культура належить до епохи енеоліту, або мідно-кам'яного віку (IV—III тис. до н.е.). 

Основою господарства трипільців було відтворювальне землеробство. Вони вирощували пшеницю, ячмінь та займалися скотарством. Трипільці будували великі поселення, які в археології називають протомістами або мега-поселеннями (наприклад, Тальянки та Майданецьке). Житла були глинобитними, часто двоповерховими, розташованими концентричними колами.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

План «Барбаросса» – стратегічний план «блискавичної війни» нацистської Німеччини проти СРСР, затверджений 18 грудня 1940 року. План передбачав швидкоплинну військову кампанію з повним розгромом Червоної Армії у прикордонних боях і захопленням європейської частини СРСР по лінії Волга – Архангельськ. Головний удар мав бути завданий через Білорусію на Москву. Реалізація плану розпочалася 22 червня 1941 року.

«Східний вал» – стратегічний оборонний рубіж німецьких військ восени 1943 року, який простягався від Балтійського до Чорного моря по лінії Нарва – Псков – Гомель і далі по Дніпру. Цей добре укріплений рубіж повинен був, за задумом німецького керівництва, зупинити просування радянських військ. Був подоланий радянськими військами в результаті перемоги у «Битві за Дніпро».

Партизанський рейд – пересування і бойові дії партизанських формувань у тилу противника з метою активізації народного опору в нових районах, нанесення ударів по великих транспортних вузлах і військово-промислових об’єктах, підняття морального стану жителів окупованих територій, надання допомоги народам сусідніх країн у їхній боротьбі із супротивником. У 1943 році радянські партизанські з’єднання здійснили низку рейдів. Найвідомішим став Карпатський рейд сумського партизанського з’єднання під командуванням Сидора Ковпака.

«Похідні групи» – організовані групи націоналістичного активу й відомих діячів української політичної еміграції, спрямовані влітку – восени 1941 року Організацією українських націоналістів (ОУН) у центральні, східні й південні райони України з метою створення українських органів влади, органів місцевого самоврядування й організації національного громадсько-культурного життя на територіях, окупованих нацистською Німеччиною під час німецько-радянської війни 1941–1945 років. Похідні групи були сформовані як ОУН під проводом Андрія Мельника, так і ОУН (революційною) під керівництвом Степана Бандери. Похідні групи відіграли провідну роль у проголошенні Акта відновлення української держави (30 червня 1941 року), створенні мережі націоналістичного підпілля.

Плацдарм – ділянка місцевості, захоплена військами під час наступального форсування водної перешкоди на протилежному його березі або утримувана частинами, що відступають, а також район морського узбережжя, захоплений і утримуваний передовими підрозділами й частинами в морській десантній операції. Під час «битви за Дніпро» 1943 року радянські війська захопили низку плацдармів, за утримування яких розгорілися кровопролитні бої. Зрештою з Лютізького плацдарму радянські війська здійснили вирішальний удар, який сприяв звільненню Києва й обвалу всієї оборони противника по Дніпру, на укріплення «Східного валу».

Евакуація – процес виведення населення і життєво важливих ресурсів із території, яка перебуває під загрозою воєнної окупації під час війни, збройного конфлікту чи стихійного лиха.

Правильна відповідь – 2, 3, 5.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Індустріалізація – процес створення великого машинного виробництва в основних галузях господарства, передусім у промисловості як основі економіки й перехід на цій основі від аграрного до індустріального суспільства.

У СРСР / УСРР (УРСР) індустріалізація відбувалася форсованими темпами й була імпортозамінною. Для її здійснення використовували переважно внутрішні ресурси й пограбування населення.

Тобто джерелами проведення такої індустріалізації з-поміж наведених варіантів відповіді були такі:

• збільшення вивозу за кордон нафти, лісу, хліба;
• упровадження внутрішніх примусових державних позик;
• використання доходів державного сектору економіки.

Правильна відповідь – 3, 4, 6.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних положень аграрних реформ, що були здійснені за правління «освічених монархів» у володіннях австрійських Габсбургів.

Унаслідок запроваджених реформ панщину було обмежено трьома днями на тиждень, селянам надано громадянські права, заборонено тілесні покарання селян поміщиками.

Правильна відповідь – 1, 3, 6.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Напередодні монгольської навали (1239 р.) під безпосередньою владою князя Данила Романовича перебували землі:

1. Київського князівства

5. Волинського князівства

6. Галицького князівства

До 1238 року Данило Романович, син засновника Галицько-Волинської держави Романа Мстиславовича, остаточно відновив і зміцнив свою владу над усіма трьома князівствами.

Правильна відповідь – 1, 5, 6.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Ключове в джерелі «А» словосполучення-маркер – «Нема більше Севастополя… Він зруйнований» – чітко вказує на події 1942 р., коли місто Севастополь після 250 днів оборони було зруйновано і захоплено німецькими військами.

Ключове в джерелі «Б» словосполучення-маркер – «почалася наша велика священна Вітчизняна війна» – чітко вказують на 22 червня 1941 р., коли розпочалася німецько-радянська війна, яку радянська пропаганда назвала «Великою Вітчизняною війною».

Ключові в джерелі «В» словосполучення-маркери – «У багатьох селах Галичини, куди вступала більшовицька армія», «частина населення нерідко зустрічала їх квітами» – чітко вказують на події вересня 1939 р., коли Червона армія приєдналася до німецької агресії проти Польщі.

Ключові в джерелі «Г» словосполучення-маркери – «До останнього дня наше радіо запевняло: «Київ був, є і буде радянським. Ворог не пройде!.», «раптом наші війська відходять» – чітко вказують на вересень 1941 р., коли радянські війська Південно-Західного фронту потрапили в оточення і були змушені 19 вересня залишити Київ.

Визначивши події, можна встановити їх хронологічну послідовність.

Правильна відповідь: ВБГА.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Заснування у Львові просвітницького гуртка «Руська трійця» – 1833 рік. Проіснував до 1837 року.

Утворення «Товариства галицьких греко-католицьких священиків» – 1816 рік.

Відкриття в Києві Південно-західного відділу Російського географічного товариства – 1873 рік. Проіснувало до 1876 року.

Заснування Кирило-Мефодіївського братства – наприкінці 1845 року. Проіснувало до 1847 року.

Правильна відповідь – Б А Г В.

ТЕМИ: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.). Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Г Надання Києво-Могилянському колегіуму статусу академії – 1701 рік.

Б Друк Іваном Федоровичем Острозької Біблії – 1581 рік.

В Легалізація православної церкви в Речі Посполитій – 1632 рік згідно «Пунктів заспокоєння руського народу…».

А Створення Пересопницького Євангелія – 1556–1561 роки.

Правильна відповідь – Г Б В А.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Установлення «нового порядку» в Україні призвело до вивезення працездатного населення на примусові роботи (остарбайтери) й економічного пограбування окупованих територій.

Поразка Червоної армії в Україні в 1941–1942 роках спонукала до евакуювання матеріальних і людських ресурсів у східні регіони Радянського Союзу, щоби вони не дісталися ворогу. Це дало змогу відновити воєнне виробництво на неокупованих територіях.

Приєднання Західної України до СРСР супроводжували процеси радянізації і депортації частини населення, яка була незгодна або могла чинити опір, у східні регіони Радянського Союзу. Загалом було депортовано 10 % населення.

Визволення території УРСР від нацистської окупації дало початок відбудові зруйнованого війною господарства.

Правильна відповідь – 1 Б 2 А 3 В 4 Д.

ТЕМА: Українська революція.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту діяльності владних інституцій, що діяли в Україні в 1917–1921 роках. і вміння встановлювати логічні пари.

Всеукраїнський хліборобський конгрес 29 квітня 1918 року обрав Павла Скоропадського гетьманом України.

Трудовий конгрес України, що діяв у січні 1919 року, передав усю повноту влади Директорії УНР, легалізувавши її діяльність.

Українська Національна Рада в листопаді 1918 року проголосила на українських землях, що перебували під владою Австро-Угорщини, Західноукраїнську Народну Республіку.

ІІІ Всеукраїнський з’їзд рад прийняв першу конституцію УСРР.

Правильна відповідь – 1 Д 2 В 3 А 4 Г.

ТЕМИ: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст. Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Уривок «Маніфесту…» імператора Олександра II (1861 р.) – джерело А. На це вказують маркери «Ми, Олександр Другий…», «кріпосні люди отримають повні права вільних сільських обивателів».

Уривок Циркуляра міністра внутрішніх справ Петра Валуєва (1863 рік) – джерело В. На це вказує маркер «Видання книг малоруською мовою як духовних, так і навчальних для першопочаткового читання народу, припинити».

Уривок Емського указу імператора Олександра II (1876 рік) – джерело Б. На це вказують маркери «не допустити ввезення в межі імперії... будь-яких книг.., що видаються за кордоном малоросійською говіркою», «припинити видання газети “Киевский телеграф”».

Уривок «Маніфесту…» імператора Миколи II (1905 рік) – джерело Д. На це вказують маркери «До обов’язків уряду Ми віднесли виконання непохитної нашої волі», «дарувати населенню непорушні основи громадянської свободи совісті, слова, зібрань і союзів».

Правильна відповідь – 1 А 2 В 3 Б 4 Д.

ТЕМИ: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.). Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

• 1. А. Василь-Костянтин Острозький (Заснував Острозьку академію у 1576 р. — першу вищу школу у Східній Європі).

• 2. Д. Дмитро Вишневецький ("Байда") (Вважається засновником першої Запорозької Січі на острові Мала Хортиця у 50-х роках XVI ст.).

• 3. Петро Могила. Б. (Провів реформу православної церкви, добився її легалізації, об'єднав Лаврську школу та Братську школу в Києво-Могилянський колегіум).

• 4. В. Богдан Хмельницький (Очолив Визвольну війну 1648–1657 рр., внаслідок якої було створено Українську козацьку державу — Гетьманщину).

Правильна відповідь – 1 А 2 Д 3 Б 4 В.