ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Українська революція.

Маркери – «приєднати західні землі та з належною поступовістю викорінити тут мазепинський дух», «заволодіти протоками... до Середземного моря» – указують на зовнішньополітичні пріоритети Росії.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Монополія – установлення підприємцем або групою підприємців контролю над однією чи кількома галузями виробництва з метою збільшення прибутків і ліквідації конкуренції.

У Наддніпрянській Україні процес монополізації промисловості розпочався із цукроварної. У 1897 році утворився синдикат «Загальноросійське товариство цукрозаводчиків».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст.

У результаті джентльменської угоди «Нової ери» між лідерами українського й польського рухів 1894 року було відкрито кафедру всесвітньої історії з окремим оглядом історії Східної Європи (це була окрема кафедра, де вивчали історію України, але дозволити акцентувати на такій назві в навчальній установі поляки не могли). За рекомендацією Володимира Антоновича на посаду ординарного професора кафедри було призначено Михайла Грушевський. На цій посаді він пропрацював до 1914 року.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900–1914 роках.

На фото зображено будівлю банку «Дністер» у Львові, збудоване у стилі модерн (1905–1906 роки).

Характерні риси стилю модерн в архітектурі: плавність, пластичність, декоративність. Основними його ознаками є використання стилізованих квітів, язиків полум’я, хвилястих ліній, природних каменів (оброблених і необроблених), елементів народної архітектури й образів національної міфології.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст.

Представників мовно-літературної і суспільно-політичної течії другої половини XIX ст. на Галичині, Буковині й Закарпатті, які виступали за національно-культурну єдність із російським народом і російською державою, називали москофілами.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання умов розвитку українського руху у другій половині ХІХ ст. в Російській імперії і вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Поява Емського указу 1876 року російського імператора Олександра II пов’язана з активізацією діяльності об’єднань української інтелігенції – громад, які розгорнули діяльність під прикриттям Південно-західного відділу російського географічного товариства.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ ст.

А Скасування тимчасовозобов’язаного становища селян сприяло економічній свободі селянства, що відповідно не могло гальмувати розвиток капіталістичних відносин.

Б Виплата викупних платежів фактично не давала змоги селянину накопичити капітал для розвитку свого господарства. Тобто ця відповідь є правильною.

В Відповідь «збереження кріпосного права» не є правильною, тому що реформа 1861 року скасовувала кріпосне право.

Г Виділення селянських наділів з общини давало стимул розвитку селянського господарства, проте цю реформу було здійснено в 1906–1911 роках у рамках реформ Столипіна, а не реформи 1861 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

За відсутності власної держави вагомим рушієм розвитку культури став початок українського національного відродження. Діячі української культури цього періоду часто були й видатними представниками українського руху.

Зазначені чинники в інших варіантах відповіді були характерними або для другої половини ХІХ ст. (Б, Г), або для другої половини ХVІІІ ст. (В).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту реформ 1770–1780-х років в Австрійській імперії.

Реформи Марії-Терезії і Йосифа ІІ, здійснювані під впливом ідей «освіченого абсолютизму», охопили й українські землі (Галичина, Буковина, Закарпаття), що опинилися під владою австрійських Габсбургів. Вони привели до зміни правового становища українського селянства (скасовано кріпосну залежність і надано громадянські права) і греко-католицької церкви (була врівняна у правах з іншими конфесіями).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Правильна відповідь повстання.

У першій половині XIX століття, через жорстку систему кріпосництва та відсутність легальних механізмів захисту прав, протест населення часто набував стихійних і насильницьких форм.

Саме збройні виступи та масові бунти були найбільш дієвим (хоч і небезпечним) способом висловити протест.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

За портретними рисами на фото можна впізнати Івана Котляревського.

Котляревський Іван (1769–1838) – письменник, драматург, перший класик нової української літератури. Близько 1794 року розпочав писати «Енеїду» – перший твір нової української літератури, що знаменував остаточне витіснення старої книжної мови народною. Став одним із зачинателів українського національного відродження.

З’ясувавши історичну постать, слід проаналізувати наведені історичні джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – Іван Котляревський.

Лише у джерелі Б маркери – «З його ім’ям пов’язаний поворот до нового літературного і культурного розвитку», «Його славу… доповнює слава «батька» українського театру...» – указують на постать Івана Котляревського.

Маркери у джерелі А вказують на Михайла Коцюбинського, В – Тараса Шевченка, Г – Григорія Сковороду.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.

Закріпачення селянства на українських землях, що входили до складу Російської імперії, відбулося 1783 року – це ХVІІІ ст.

• 3 травня 1783 року – видано указ, який офіційно забороняв селянам Лівобережжя та Слобожанщини переходити від одного власника до іншого. Це фактично означало запровадження кріпосного права.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Оприлюднення цитованого документа спричинила Коліївщина.

Коліївщина (1768 р.) – це найпотужніше народне повстання на Правобережній Україні, яке стало кульмінацією гайдамацького руху. Воно поєднало в собі соціальну боротьбу селян проти кріпацтва, національно-визвольну боротьбу проти польського панування та релігійний захист православ'я.

Російська імперія спочатку підігрувала повстанцям, щоб послабити Польщу. Проте, коли рух став занадто радикальним і антикріпосницьким, Катерина II наказала армії втрутитися.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Дії загони опришків на чолі з Олексою Довбушем охоплювали територію Прикарпаття і Карпат, що перебували на той час (перша половина ХVІІІ ст.) під владою Речі Посполитої.

Опришки — це учасники народно-визвольного руху на західноукраїнських землях (Галичина, Буковина, Закарпаття), який тривав із XVI до середини XIX століття.

Олекса Довбуш (1700–1745) — найславетніший ватажок карпатських опришків, який став символом незламності та боротьби за справедливість на західноукраїнських землях.

Правильна відповідь – Б.