ТЕМА: Україна в період кризи радянської системи.

Під час розв’язування завдання потрібно взяти до уваги, що радянська економічна модель мала низку сталих величин, як-от: збереження державної монополії на зовнішню торгівлю, заборона на індивідуальну підприємницьку діяльність (за винятком непу й періоду «перебудови»). В умові завдання ідеться про 1960-ті роки, тобто варіанти відповіді А й Г її не задовольняють. Семирічні плани розвитку народного господарства (варіант відповіді В) запроваджено в 1959–1956 роках за керування Микити Хрущова, тому цей варіант відповіді також неправильний. Досить ефективні, однак згодом згорнуті, «Косигінські реформи» (1965 рік) передбачали розширення господарської самостійності підприємств.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Для правильного розв’язання завдання потрібно проаналізувати уривок зі спогадів дисидента Івана Світличного й дійти висновку, що саме викликало «багато ілюзій», «рожевий оптимізм» у суспільстві відразу після ХХ з’їзду КПРС, що відбувся 1956 року, і на якому розвінчано «культ особи» Йосипа Сталіна. Цей поштовх до лібералізації суспільного життя в СРСР дістав назву «відлиги». У варіанті відповіді А вжито словосполучення «нова спільнота – радянський народ», уведене в ужиток за часів кризи радянської системи, тобто в період «застою». Варіант відповіді В містить термін «гласність», що властивий періоду «перебудови» Михайла Горбачова. Гасло «Кадри вирішують усе!» характерне для сталінського тоталітарного суспільства.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Для правильного розв’язання завдання потрібно взяти до уваги хронологічні рамки, зазначені в умові завдання – друга половина 1940-х – початок 1950-х років. Повоєнний голод 1946–1947 років здебільшого в центральних і південних регіонах українських земель на початку 1950-х подолано. Українську греко-католицьку церкву (УГКЦ) ліквідовано 1946 року, відповідно в 1950-х ця конфесія могла діяти лише в підпіллі. Натомість по завершенні військових дій Другої світової війни Організація українських націоналістів (ОУН) і загони Української повстанської армії (УПА) продовжували боротьбу вже з більшовицькою владою. Ця боротьба пішла на спад після вбивства 1950 року керівника УПА Романа Шухевича, однак окремі загони УПА діяли аж до середини 1950-х років. Об’єктами нападів повстанців були радянські активісти.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Проаналізувавши плакат, можна визначити, що йдеться про повоєнні події, а саме період від 1946 до1950 років. По закінченні Другої світової війни СРСР відмовився від фінансової допомоги «плану Маршалла» з ідеологічних міркувань, тож варіант відповіді А – неправильний. Оскільки в Радянському Союзі діяла планова економіка, то варіант Г також не може бути правильним. Здобутки науково-технічної революції (НТР), про які йдеться у варіанті відповіді В, упроваджували на Заході в 1950-х, а не в СРСР у 1946–1950 роках. Тож в СРСР економіку після війни відновлювали за рахунок використання здебільшого власних ресурсів і репарацій.

Правильна відповідь – Б. 

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

У наведеному в завданні фрагменті історичного документа словосполученням-маркером є «генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко». Після капітуляції Німеччини 9 травня 1945 року Друга світова війна ще тривала майже чотири місяці із її сателітом Японією. Акт капітуляції Японії 2 вересня 1945 року в Тихому океані на борту лінкора «Міссурі» від імені СРСР підписав генерал родом із села Косинівка, що на Уманщині, Кузьма Миколайович Дерев’янко, український радянський військовий діяч, Герой України, генерал-лейтенант. У командному складі СРСР був чи не єдиним генералом, що вільно володів японською й англійською мовами.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

У наведеному в завданні фрагменті історичного документа словосполученням-маркером є «генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко». Кузьма Миколайович Дерев’янко, український радянський військовий діяч, Герой України, генерал-лейтенант. 2 вересня 1945 року приймав капітуляцію Японської імперії. У командному складі СРСР був чи не єдиним генералом, що вільно володів японською й англійською мовами.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

У наведеному в завданні фрагменті історичного документа словосполученням-маркером є «генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко». Кузьма Миколайович Дерев’янко – український радянський військовий діяч, Герой України, генерал-лейтенант. 2 вересня 1945 року приймав капітуляцію Японської імперії. У командному складі СРСР він був чи не єдиним генералом, який вільно володів японською й англійською мовами.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

В уривку історичного документа йдеться про «генеральний округ Житомир», місто в центральній частині українських земель. Варіант відповіді В не задовольняє умову завдання, бо Галичина належала до західної частини УРСР. Варіант відповіді Б також не може бути правильним, бо на початок 1943 року територію українських земель було повністю окуповано нацистами. Округ «Трансністрія» – це південно-західна частина українських земель, тож варіант відповіді Г також неправильний.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

У завданні наведено світлини Симона Петлюри, Євгена Коновальця і Степана Бандери. Після ідентифікування зображень потрібно відкинути варіанти відповіді А, Б й В, бо С. Петлюра не мав відношення ні до Організації українських націоналістів (ОУН), ні до руху Опору в роки Другої світової війни. Правильною відповіддю є варіант Г. Радянськими органами держбезпеки організовано вбивства: С. Петлюри 1926 року в Парижі, Є. Коновальця 1939 року в Роттердамі, С. Бандери 1950 року в Мюнхені.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

В історичному документі, фрагмент якого наведено в завданні, ідеться про організацію (УНДО), що заявляє про обстоювання не лише культурних позицій українського населення, а й політичних і економічних. Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО) – провідну політичну партію міжвоєнної Західної України – засновано 1925 року, тобто ця організація діяла у 20–30-х роках ХХ століття, коли значна частина українських земель перебувала під контролем СРСР. Пригадавши ставлення радянської влади до українського питання в зазначений період, можна дійти висновку, що УНДО діяла за межами СРСР, а саме на території Східної Галичини в Польщі.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

В історичному документі, фрагмент якого наведено в завданні, ідеться про організацію (УНДО), яка заявляє про обстоювання не лише культурних позицій українського населення, а й політичних й економічних. Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО) – провідну політичну партію міжвоєнної Західної України – засновано 1925 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Завдання скеровано на перевірку знання і розуміння термінів «чорна дошка» й «розкуркулення».

«Куркулями» більшовики називали всіх, хто використовував найману працю, за часів керування Йосипа Сталіна цей термін уживали стосовно селянства, яке мало приватну власність і не бажало йти в колективні господарства (колгоспи). «Чорна дошка» – це адміністративно-репресійний засіб колективного покарання сільського населення, механізм Голодомору – геноциду проти українського народу. Занесення на «чорні дошки» сіл, колгоспів означало блокування їх військовими загонами, вилучення продовольства, заборону торгівлі. Суть колективізації полягала в масовому створенні колективних господарств через примусове усуспільнення земельних ділянок, реманенту, робочої і продуктивної худоби; адміністративного усунення приватно-кооперативного сектору силовими методами; запровадження соціалістичної форми господарювання й утвердження державної власності на засоби виробництва в сільському господарстві.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Установлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Правильне розв’язання завдання полягає у виборі характерних ознак культурного життя радянської України в 1921–1928 роках.

Боротьба з «космополітизмом» відбувалася після Другої світової війни. Більшовики ніколи не відмовлялися від атеїстичної пропаганди. Повернення в культурний простір імен репресованих українських літераторів відбулося за часів керування державою Микити Хрущова. Утворення творчих об’єднань «ВАПЛІТЕ», «Гарт», «Плуг» тощо відбулося у 1920-х роках.

Правильна відповідь – В.