ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХІХ ст. – Кінець XVIIІ ст. – XIX ст.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст. Особливості економічного розвитку Наддніпрянської України. Основні тенденції соціально-економічного розвитку українських земель у складі Російської імперії на початку ХХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Завдання вимагає визначити, яку спеціалізацію мав зазначений регіон.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

На картосхемі зображено фрагмент території Російської імперії кінця ХІХ – початку ХХ ст. із заштрихованим регіоном, що охоплює міста Катеринослав, Маріуполь, Юзівка, Луганськ. Географічні назви вказують, що це регіон, який у Російській імперії спеціалізувався на видобуванні кам’яного вугілля та виплавці чорних металів.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі на початку ХХ ст. Діяльність національних і спортивно-фізкультурних організацій «Сокіл», «Січ», «Пласт».

Завдання спрямоване на перевірку знань про розвиток національного і спортивно-фізкультурного руху в регіонах України.

Зазначені в завданні організації «Сокіл» (створений в 1898 р.), «Січ» (1900 р.), «Пласт» (1911 р.) на початку ХХ ст. активно діяли в Галичині.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Розвиток культури, науки, освіти. Покровська церква в Києві. 1766.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові й мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено Покровську церкву, що розташована на Подолі в Києві.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Поширення на Україну російського та польського суспільних рухів. «Декабристи».

Завдання спрямоване на розуміння політичного розвитку українських земель у першій половині ХІХ ст.

Рух декабристів був проявом загальноросійського опозиційного дворянського руху проти абсолютної, деспотичної влади царя. Один з провідних осередків руху розташовувався на українських землях.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ та українські землі.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – урядові заходи.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «одійшли до Австрії», «правительство австрійське», «обмежити безмежну владу польських панів» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про українські землі Східної Галичини, що в 1772 р. за Першим поділом Речі Посполитої увійшли до складу Австрійської імперії.

Саме реформи Марії-Терезії та Йосипа ІІ в 1770–1780-х рр. призвели до «поліпшення долі кріпаків українських, обмежити безмежну владу польських панів над ними».

Відповідь – А. 

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст. Діяльність Головної руської ради (ГРР).

Завдання спрямоване на перевірку знань подій загальноєвропейської революції 1848–1849 рр. на українських землях.

Однією з головних подій українського руху в роки революції стала діяльність Головної руської ради 1848–1851 рр., яка започаткувала видання першої української газети «Зорі Галицької», сприяла відкриттю кафедри української мови і літератури у Львівському університеті.

Відповідь – А.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Відкриття університетів.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – місто, в якому було засновано університет.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «місто… де вперше засяяло й звідси розлилося по всій Давній Русі світло істинної [християнської] віри», «університет, названий… на честь великого просвітителя Русі» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про заснування в 1834 р. Київського університету Св. Володимира Великого.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Політика російського царизму щодо України. Валуєвський циркуляр.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних фактів і дат, передбачених Програмою ЗНО з історії України.

У 1863 р. було видано так званий «Валуєвський циркуляр», яким запроваджувалися заборони на використання української мови в системі освіти.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Розвиток громадівського руху. Діяльність «Південно-Західного відділу Російського географічного товариства».

Завдання спрямоване на перевірку знань про діяльність Південно-Західного відділення Російського географічного товариства.

Товариство було створено в Києві та діяло впродовж 1873–1876 рр. Воно дало змогу представникам громадівського руху легально займатися українознавчими дослідженнями.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст. Особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель у другій половині ХІХ ст. Трудова еміграція. Причини трудової еміграції українців.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичне явище на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичне явище.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «нужда галицька так надоїла нашим людям, що і в пекло не бояться йти», «втекти з рідного краю», «Бразилія», «утекти з неволі – це єдиний вихід» – допомагають визначити, що в уривку джерела йдеться про таке явище, як трудова еміграція, та її причини.

Відповідь – В.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. Піднесення української культури. Будинок Полтавського земства (нині Полтавський краєзнавчий музей). 1903–1908.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено Будинок полтавського земства. На це вказують особливості архітектурного стилю – українського модерну.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Поява «Історії русів».

Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

Розвиток громадівського руху. Напрямки діяльності громадівців. М. Драгоманов.

Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст. Самостійницька і автономістська течії в національному русі. М. Міхновський.

Завдання спрямоване на перевірку розуміння ролі окремих видань в національно-визвольній боротьбі українського народу в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

«Історія русів» – одна з найвизначніших пам’яток української історії та суспільно-політичної думки другої половини ХVІІІ – початку ХІХ ст., у якій обстоювалася ідея самостійного державного розвитку України.

«Основа» – перший український суспільно-політичний і літературно-мистецький журнал, що видавався українською петербурзькою громадою в 1861–1862 рр.

«Громада» – український громадсько-політичний і науково-літературний збірник, що видавався в Женеві М. Драгомановим у період 1878–1879 рр. та в 1882 р.

«Самостійна Україна» – публіцистичний твір, написаний у 1900 р. М. Міхновським як програма Революційної української партії.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості просторової компетентності, зокрема, картографічних умінь, як-от:

• локалізування історико-географічних об’єктів й історичних фактів на карті;
• здобування і застосовування інформації з карти з огляду на її зміст;
• установлення причиново-наслідкових зв’язків тощо.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. Визначення й узагальнення інформації, наведеної на карті, з огляду на поставлене до неї запитання.
2. Оцінювання інформації, здобутої з карти, на відповідність кожному із запропонованих варіантів відповіді.

На картосхемі зображено територію в межах Російської імперії: дев’ять губерній із переважно українським населенням. Штрихуванням позначено територію трьох губерній (Київська, Подільська, Волинська) Київського генерал-губернаторства.

Варіант відповіді А неправильний, тому що греко-католицьку церкву ліквідовано царською владою на цих землях 1839 року.

Варіант відповіді Б є правильним. Саме 1911 р. на ці території поширено земську реформу, здійснювану в Російській імперії в 1860-ті роки. Таке тривале відтермінування реформи зумовлено побоюванням влади, що земські установи потраплять до рук польських землевласників, які становили більшість на цих теренах. Це могло б стати підґрунтям нового польського повстання.

Варіант відповіді В неправильний. На позначених на карті теренах на той час не було вугільних копалень. Головні підприємства синдикату «Продвугілля» були розташовані в східних українських губерніях.

Варіант відповіді Г також неправильний попри те, що на початку ХХ ст. відбувалася масова трудова еміграція українців. Але із цього регіону вектори еміграції були спрямовані в південні українські губернії, Сибір або Далекий Схід Російської імперії. Трудова еміграція українських селян у Північну Америку була характерна для українських земель у складі Австро-Угорщини.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900–1914 роках.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості знань про основні вимоги й здобутки українського руху на західноукраїнських землях на початку ХХ століття.

У варіантах відповіді А, В, Г сформульовано основні вимоги, висунуті українським рухом у цьому регіоні на початку ХХ століття. Однак реально вдалося домогтися лише впровадження 1907 р. загального виборчого права для чоловіків.

Політику «нової ери» реалізовували в 1890-ті роки, тож варіант відповіді Б не є правильним.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на оцінювання знань про розгортання українського національного відродження наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Твори, про які йдеться в завданні, були важливими віхами на цьому шляху.

«Енеїду» Івана Котляревського, що вперше побачила світ 1798 р., уважають першим твором нової української літератури. Саме вона заклала підвалини красного письменства розмовною українською мовою – тією, якою спілкувалися і яку розуміли абсолютна більшість мешканців України.

Уже в першій половині XIX ст. естафету Котляревського підхопили Григорій Квітка-Основ’яненко, Петро Гулак-Артемовський, Євген Гребінка, Левко Боровиковський, Амвросій Метлинський, Михайло Петренко й особливо Тарас Шевченко, формуючи українську літературну мову на народній основі. Окрім того «Енеїда» героїзувала козацькі часи історії України.

«Кобзар» Тараса Шевченка побачив світ уперше 1840 р. й відразу набув популярності. «Кобзар» гарантував вічність українському народові, його мові, культурі. Він належить до найволелюбніших книг усіх часів, наскрізь просякнутий прагненням волі, передчуттям її неминучості.

«Історію Русів» анонімного автора ще до її виходу друком 1846 р. поширювали в списках у колах української, і не лише, інтелігенції з початку 20-х рр. XIX століття. Вона справила великий влив на появу симпатій до українства в середовищі прогресивних російських мислителів.

Від початку публічної появи «Історію Русів» розглядали як історичний документ, написаний за аналогією з козацькими літописами. Однак із середини XIX ст. «Історію Русів» почали розглядати як політичний памфлет. Саме в такому статусі вона відіграла значну роль в історії політичної думки України й посіла в ній почесне місце як твір, що не лише висловив у концентрованій формі політичні погляди попередньої доби й сучасників автора, а й значною мірою вплинув на обґрунтування державницько-самостійницьких прагнень українців.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на оцінювання знань про економічний розвиток Наддніпрянської України в першій половині ХІХ століття.

Для розв’язання цього завдання потрібно зіставити наведені варіанти відповіді з історичними періодами, для яких вони були характерні.

Зародження мануфактурного виробництва на українських землях на думку більшості дослідників припадає на першу половину ХVІ століття.

Зникнення дворянства як соціального стану відбулося лише в результаті революційних подій 1917 року.

Поширення чумацького промислу, його розквіт припадає на першу половину ХІХ ст., хоча він і зародився в ХV столітті. На початку XIX ст. чумацтво з торговельного перетворюється на торговельно-візницький промисел, унаслідок чого чумацьке візництво стає основним засобом перевезення вантажів в Україні й важливим чинником розвитку внутрішньої та зовнішньої торгівлі, сільського господарства й промисловості.

На середину XIX ст. чумаки щорічно перевозили 131 тис. тон солі з Криму, доправляли 655,2 тис. т зерна у причорноморські порти. Чумаки були на той час єдиними транспортувальниками кам’яного вугілля, крейди, вапна, будівельного матеріалу, каміння, ремісничих виробів тощо.

Будівництво розгалуженої мережі залізниць в Наддніпрянщині розпочалося лише в 1860-ті рр. ХІХ століття.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ столітті.

Завдання скеровано на оцінювання знань основних віх біографії історичних персоналій.

Лук’ян Кобилиця (1812–1851 рр.) – керівник селянського руху на Буковині у 40-х рр. ХІХ ст., громадсько-політичний діяч. У 1843–1844 рр. очолював виступ селян 16 буковинських сіл проти дідичів.

Під час революції 1848–1849 рр. в Австрії селяни Буковини обрали його депутатом парламенту. Неписьменний Л. Кобилиця підтримував у парламенті лівих депутатів, які вимагали скасування кріпацтва й передавання землі селянам без викупу, виступав за надання Буковині автономії та приєднання її до Галичини.

Після розпуску парламенту повернувся на Буковину й у листопаді 1848 р. розпочав селянське повстання, що тривало до літа 1849 року. У квітні 1850 р. його заарештовано. Помер у в’язниці.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння здобувати інформацію з текстового історичного джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування.
3. Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – громадсько-політична організація.

Маркери – «Розвивати нашу національність у всіх напрямах: досконаленням нашої мови, упровадженням її у школах вищих і нижчих, видаванням часописів.., поширенням добрих та корисних книжок українською мовою та прагненням завести нашу мову в усіх публічних установах...», «Будемо берегти наші конституційні права», «шукати способів покращення… життя конституційним шляхом» – чітко вказують на відозву Головної руської ради. До того ж лише ця організація могла легально звернутися з відозвою до українства під час революції 1848–1849 рр., коли було завойовано конституційні права.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття.

Завдання скеровано на оцінювання знання фактів біографії історичних постатей і сформованості вміння здобувати інформацію з візуального історичного джерела, застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
3. Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікування в завданні – портрет видатного математика першої половини ХІХ ст. Михайла Остроградського, зображений на поштовій марці.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних положень селянських реформ, що відбувалися на українських землях наприкінці ХVІІІ – початку ХХ століття.

Основні положення реформи, наведені в завданні, передбачені селянською реформою Олександра ІІ 1861 року. За цією реформою скасовано кріпосне право.

У завданні вжито термін «тимчасовозобов’язані». Ним позначали категорію колишніх поміщицьких селян, у результаті реформи звільнених від кріпацтва, але після підписання уставних грамот не переведених на викуп. Із часу укладення викупної угоди селяни втрачали статус тимчасовозобов’язаних і переходили до розряду так званих селян-власників. Тимчасовозобов’язані виконували на користь поміщика повинності, які не відрізнялися від повинностей кріпосних селян (виконували панщину або сплачували оброк тощо). Для них обмежено лише підводну повинність і скасовано натуральні побори.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння здобувати інформацію з текстового історичного джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування.
3. Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікування в завданні – документ царської влади, який забороняв використання української мови.

Маркери – «міністр внутрішніх справ визнав за необхідне», «видання книг малоросійською мовою як духовного змісту, так і навчальних, і взагалі призначених для початкового читання народу, припинити» – чітко вказують на Валуєвський циркуляр 1863 р., підготовлений і виданий Петром Валуєвим, що був міністром внутрішніх справ Російської імперії в 1861–1868 роках.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ століття.

Завдання скеровано на оцінювання знань основних фактів біографії історичних постатей.

Із діяльністю Івана Франка й Михайла Павлика пов’язаний процес створення першої української політичної партії. У 1890 р. ними засновано Русько-українську радикальну партію.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України у другій половини ХІХ – на початку ХХ ст.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння здобувати інформацію з історичного джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування.
3. Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікування в завданні – університет, у якому наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. діяло кілька українознавчих кафедр.

Маркери – «Запекла боротьба за українську мову не мала успіху», «Проте був університет, у якому дозволили мати кілька – за змістом і мовою – українських кафедр» – чітко вказують на Львівський університет, у якому в результаті джентльменської угоди «Нової ери» між лідерами українського й польського рухів 1894 р. відкрито кафедру всесвітньої історії з окремим оглядом історії Східної Європи. Це була окрема кафедра, де вивчали історію України, але не акцентували це в назві. За рекомендацією Володимира Антоновича на посаду ординарного професора кафедри був призначено Михайла Грушевського. На цій посаді Грушевський пропрацював до 1914 року. Також із 1849 р. на філософському відділі існувала кафедра руської (української) словесності. У 1862 й 1872 рр. виникли кафедри з українською мовою викладання на богословському й правничому факультетах.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у ХІХ столітті.

Завдання скеровано на оцінювання знань основних віх біографій історичних постатей, а також умінь утворювати логічні пари.

Маркіян Шашкевич – натхненник й ідейний лідер «Руської трійці».

Іван Могильницький – організатор освітнього Товариства галицьких греко-католицьких священиків, що діяло в Перемишлі.

Юліан Бачинський – один із лідерів радикального руху в Галичині, автор брошури «Ukraina Irredenta», у якій уперше сформульовано мету боротьби – створення незалежної держави.

Михайло Грушевський – автор фундаментальної десятитомної праці з історії України.

Правильні відповіді – 1А 2В 3Б 4Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 рр.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу візуальних, письмових джерел.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – заходи влади Російської імперії початку ХХ ст..

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Переселення за Урал», «1909 р.» «Довідкова книжка для ходаків і переселенців» – чітко вказують на заходи земельної реформи                 П. Столипіна, які реалізовувалися в 1906–1916 рр..

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900–1914 рр.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості знань про соціальну структуру українського суспільства на західноукраїнських землях.

Перепис населення в Австро-Угорщині 1910 р. свідчить, що селяни становили 75–85% населення в залежності від регіону. Західноукраїнські землі на початок ХХ ст. були найменш індустріалізованими землями Європи.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань про процес національного відродження в Наддніпрянській Україні.

Наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст. осередком національного відродження на українських землях у складі Російської імперії стала Слобожанщина. Основним рушієм відродження на цих землях стали нащадки колишньої козацької старшини.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку вмінь встановлення причиново-наслідкових зв’язків.

Задунайська Січ була зруйнована турецькими військами у 1828 р. після переходу частини козаків на чолі з отаманом Й. Гладким на бік Росії впродовж російсько-турецької війни 1828–1829 рр.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань про основний твір «Руської трійці» «Русалка Дністровая», який був видрукований у Буді в 1837 р. тиражем у 1000 примірників. Проте відразу потрапила під заборону. Реалізована було лише 200 примірників, решта – була конфіскована поліцією. Заарештовані примірними розійшлися під час революції 1848–1849 рр.

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку вміння застосовувати поняття і терміни.

Будителями прийнято називати діячів національного відродження слов’янських народів кінця XVIII — першої половини XIX ст. Серед зазначених діячів до будителів українців Закарпаття належить О. Духнович.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань основних ідей твору «Історія русів».

«Історія Русів» — твір української національно-політичної думки початку XIX століття, де подано яскраво, часом у художній формі, картину історичного розвитку України від найдавніших часів до 1769 року.

«Історія Русів» має дві головні ідеї. По-перше, вона підкреслює історичну відмінність і протистояння між русами (Україною) та Московією. По-друге, вона наголошує історичну цілісність русів (українців) від середньовічної Київської Русі до недавньої тоді Козацької держави. Таким чином, вона відображає погляди дворян-автономістів нащадків козацької старшини.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на фото зображено Володимира Антоновича.

Наступний етап у виконанні завдання передбачає зіставлення наведених фактів з біографій з основними віхами діяльності Володимира Антоновича. Він був істориком, головою Історичного товариства Нестора-літописця, одним з ініцитором заснування першого в Україні історичного журналу «Киевская старина». Також він був лідером громадівського руху.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Реформи 60–70-х рр. в Російській імперії справили позитивний вплив на економічний розвиток імперії і зокрема українських земель. Вони усунули перешкоди для завершення промислового перевороту і дали поштовх індустріалізації.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань дат основних подій суспільно-культурного життя на західноукраїнських землях у другій половині ХІХ ст., які передбачені Програмою ЗНО.

Товариство «Просвіта» було засновано у Львові в 1868 р.

Відповідь – В.

ТЕМА: Культура України в другій половини ХІХ – на початку ХХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань діяльності історичних постатей, передбачених Програмою ЗНО.

Створення в Одесі першої в Російській імперії (другої у світі) бактеріологічної станції пов’язано з ім’ям І. Мечникова.

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО.

1846–1847 рр. – діяльність Кирило-Мефодіївського товариства

1848–1849 рр. – революційні події на західноукраїнських землях у складі Австрійської імперії

1853–1856 рр. – Кримська війна

1863–1864 рр. – польське національно-визвольне повстання

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–Б, 4–В

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 рр.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять, передбачених Програмою ЗНО, а також основних тенденцій політичного розвитку українських земель у складі Російської імперії.

Наведені положення програми відповідають «чорносотенцям» (узагальнююча назва російських націоналістичних партій і груп, які активно діяли у великих українських містах). Поштовхом до партійного оформлення російських націоналістів стали події революції 1905–1907 рр. «Чорносотенці» були однією з опор російського самодержавства.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900–1914 рр.

Завдання спрямоване на перевірку знань результатів боротьби українського національного руху на західноукраїнських землях на початку XX ст.

У 1907 р. під впливом народних виступів і застерігаючи революційні події, подібні до тих, що мали місце на теренах Російської імперії в 1905–1907 рр., влада Австро-Угорщини запровадила загальне виборче право для чоловіків.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання має на меті перевірку сформованості вміння розпізнавати за портретними рисами історичні постаті.

Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображені М. Костомаров, П. Куліш, Т. Шевченко. Усі вони були членами Кирило-Мефодіївського братства (1846–1847 рр.).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає знання основних понять, визначених Програмою ЗНО.

«Весна народів» – це назва подій європейської революції 1848–1849 рр. Подіями цієї революції були охоплені українські землі, що входили до складу Австрійської імперії. Серед запропонованих варіантів відповіді правильним є Східна Галичина.

Відповідь – В.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Завдання має на меті перевірку знань поширення основних релігійних конфесій на території України.

Більшість українського населення Галичини в ХІХ ст. дотримувалася греко-католицького віросповідання.

У цей час саме греко-католицька церква відігравала провідну роль у становленні і розвитку українського руху.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО. Наведене визначення відповідає поняттю романтизм.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання має на меті перевірку вмінь визначати зміст подій і знання основних дат, передбачених Програмою ЗНО.

Інтенсивне використання Російською імперією матеріальних і людських ресурсів України впродовж 1853–1856 рр. зумовлено перш за все потребою ведення бойових дій під час Кримської війни.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання має на меті перевірку основних подій економічного життя Наддніпрянської України в другій половині ХІХ ст.

Перша залізниця в Наддніпрянщині була збудована в 1865 р. між містами Балта і Одеса.

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – М. Драгоманов. На це вказують ключові словосполучення джерела: «мені нема іншого виходу, як закордонне видання українського часопису», «троїсте ярмо… не можна просто й відверто висловлювати в себе вдома свої думки…».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання має на меті перевірку сформованості вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

Аграрне перенаселення (земельні наділи селян не забезпечували прожитковий мінімум) західноукраїнських земель призвело до масової трудової еміграції.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела), а також знання основних пам’яток культури, передбачених Програмою ЗНО.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – картина «Запорожці пишуть листа турецькому султану» І. Рєпіна.

Ключові словосполучення джерела  – «веселий народ», «Недарма про них Гоголь писав», «Ніхто в цілім світі не відчував так глибоко Свободу, Рівність й Братерство», «Усе Запорожжя лишалося вільним, нікому не підкорилося» – чітко вказують на те, що художник І. Рєпін описує працю над картиною «Запорожці пишуть листа турецькому султану».

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО.

1833 р. – заснування гуртка «Руська трійця».

1848 р. – видання першої української газети «Зоря Галицька».

1868 р. – створення у Львові товариства «Просвіта».

1892 р. – створення Наукового товариства ім. Т. Шевченка.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 рр.

Завдання має на меті перевірку сформованості вміння розпізнавати за портретними рисами історичні постаті.

Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено П. Чубинського, В. Антоновича, В. Винниченка, М. Міхновського.

Серед запропонованих постатей автором брошури «Самостійна Україна» був М. Міхновський.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900–1914 рр.

Завдання має на меті перевірку знань політичного розвитку західноукраїнських земель на початку ХХ ст. і партійної складової українського руху.

Серед зазначених українських політичних партій найчисельнішою і найвпливовішою була Українська народно-демократична партія (УНДП), яка була утворена у 1899 р. Ця партія стала продовженням руху народовців другої половини ХІХ ст.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання має на меті перевірку знань основних економічних процесів першої половини ХІХ ст.

Серед запропонованих варіантів відповідей лише варіант А відповідає умові завдання.

Промисловий переворот на українських землях у складі Російської імперії розпочався у 1830–1840-і рр.

Кооперативний рух зародився у 1860-ті рр.

Перша залізниця була прокладена у 1865 р. між Одесою і Балтою.

Фільваркове господарство з’явилося ще у ХVІ ст.

Відповідь – А.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено автопортрети Тараса Шевченка в різні роки його життя. Саме портрет під літерою Г був створений митцем відразу після викупу його з кріпацтва. Інші портрети були створені у більш зрілому віці: за часів перебування у Петербурзі і в засланні. До того ж знання портретного зображення під літерою Г передбачено Програмою ЗНО.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – діяльність «Руської трійці».

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «книжечку, написану руською і надруковану… в Буді у 1837 р. під назвою «Русалка Дністровая» – чітко вказують на діяльність «Руської трійці».

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО, а також знання основних подій, пов’язаних з «весною народів» на українських землях.

«Весна народів» – узагальнювальна образна назва демократичних, національно-визвольних революцій, які прокотилися Європою у 1848–1849 рр.

Хоча революції були придушені, вони сприяли становленню демократичних інститутів (парламенти, конституції тощо) і національних держав. Ці революційні події охопили і західноукраїнські землі, які входили до складу Австрійської імперії. Львів у роки революції був центром як польського, так і українського національних рухів. Зокрема, у Львові у травні 1848 р. було засновано Головну Руську Раду, яка стала керівним центром українського руху.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – «Історія русів».

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «пам’ятка української історіографії», «виразна ідеологічна спрямованість – ідеї автономізму, окремішності, у намаганні провести чітку грань між Україною та… Росією», «приєднуючись до Польщі чи Москви, населення України вважало себе повністю рівним і діяло на умовах цілковитої рівноправності» – чітко вказують на те, що йдеться про історичний твір «Історія русів», який поширювався наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. у рукописному вигляді серед прихильників відновлення автономії України часів гетьманщини. Уперше був опублікований у 1846 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання має на меті перевірку вмінь встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

Ключовою подією реформ 1860–1870-х рр. в Російській імперії стало скасування кріпацтва.

Отримання селянами особистої свободи при грабіжницькому характері земельної реформи, яка породила малоземелля і аграрне перенаселення, стало передумовою формування ринку вільнонайманої праці. Бідність гнала селян у пошуках заробітку в місто, де на цей час відбувається широке промислове будівництво.

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання має на меті перевірку сформованості вміння розпізнавати за портретними рисами історичну постать.

Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено М. Драгоманова, який був публіцистом, істориком, одним з провідних діячів громадівського руху, видавцем першого українського політичного журналу «Громада», що виходив у Женеві.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання має на меті перевірку знань подій, пов’язаних з діяльністю народовців.

Народовці – це представники, однієї з течій українського руху в Галичині у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Спочатку їх діяльність мала культурницький характер, а згодом вони перейшли до політичної боротьби і заснували одну з найвпливовіших у Галичині українських політичних партій – Українську народно-демократичну партію. За часів культурницької діяльності, щоб поширити свій вплив і сприяти просвіті народу у 1868 р. заснували товариство «Просвіта».

Відповідь – – А.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Завдання має на меті перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО.

Чернівецький університет було відкрито у 1875 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання має на меті перевірку вмінь встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

Одним з наслідків російсько-турецької війни 1768–1774 рр. була остаточна ліквідація Запорозької Січі.

Наслідком російсько-турецької війни 1806–1812 рр. було включення Бессарабії до складу Російської імперії

Російсько-турецька війна 1828–1829 рр. призвела до ліквідації Задунайської Січі

Кримська війна 1853–1856 рр. створила передумови скасування кріпосного права в Наддніпрянській Україні.

Відповідь: 1–В, 2–Г, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900-1914 рр.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО.

Для виконання завдання треба пригадати, який процес в економіці був характерний на початку ХХ ст.

Із запропонованих варіантів відповіді для економічного розвитку українських земель на початку ХХ ст. було характерним утворення монополій. Зокрема у цей час постали такі синдикати, як «Продамет» (1902 р.), «Продуголь» (1904 р.), «Урожай», «Продвагон», «Паровозний союз» (1907 р.), «Продаруд», «Проволока» (1908 р.)та ін.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900-1914 рр.

Завдання передбачає перевірку вмінь аналізувати історичні джерела, а також знань процесів розвитку українського національно-визвольного руху на західноукраїнських землях у складі Австро-Угорщини наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Слова-маркери в уривку джерела – «поляки боялися хлопської організації», «назва «Січ» – вказують на спортивно-фізкультурну організацію (спортивно-пожежно-руханкове товариство) «Січ», що постала в Галичині у 1900 р. завдяки діяльності Кирила Трильовського (січовий батько).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань про особливості економічного розвитку Наддніпрянської України в першій половині ХІХ ст. Для виконання завдання треба визначити, для яких періодів характерні економічні процеси, що зазначені у варіантах відповідей.

Зростання обсягів іноземних інвестицій в економіку українських земель у складі Російської імперії спостерігалося в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. і пов’язано це було з розвитком Донецько-Придніпровського економічного району.

Високий рівень концентрації виробництва був характерний на початку ХХ ст. після економічної кризи 1900–1903 рр.

Широкомасштабне залізничне будівництво розгорнулося в регіоні в другій половині ХІХ ст. Перша залізниця вступила в експлуатацію у 1865 р.

Формування фабрично-заводської промисловості пов’язано з явищем і процесом промислового перевороту, якій розгорнувся в Наддніпрянщині у 1830-1840-і рр.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань основних віх життя видатного українського поета, художника Тараса Шевченка.

У 1840 р. відбулася видатна подія як у житті Шевченка, так і в розвитку української літератури, українського національно-визвольного руху – вийшло друком перше видання збірки поезії «Кобзар».

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань основних результатів і наслідків «Весни народів» (Загальноєвропейська революція 1848–1849 рр., що охопила і західноукраїнські землі).

Для виконання завдання треба зіставити варіанти відповідей з відомими вам наслідками революції.

Одним із завоювань революції була ліквідація панщини для селян.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку розуміння основних процесів і знання особливостей розвитку національно-визвольного руху на західноукраїнських землях у ХІХ ст.

Особливістю українського національного відродження на західноукраїнських землях було домінування на першому етапі представників греко-католицького духовенства серед його діячів. Це було зумовлено цілою низкою факторів: греко-католицька церква зберігала богослужіння церковно-слов’янською мовою, її духовенство порівняно з іншими верствами українського суспільства було освіченим, мало доступ до новітніх інтелектуальних ідей та теорій, було моральним авторитетом і провідником у своїх парафіях.

Відповідь – А.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні мистецько-стильові риси, визначати авторство митця, який створив цей твір.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено репродукцію картини Василя Штернберга «Садиба Г. С. Тарновського в Качанівці» (1837).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань про селянську реформу 1861 р. в Російській імперії, якою було скасовано кріпосне право.

Зобов’язання селянина виконувати повинності були зумовлені тим, що до укладення викупних платежів він переводився в статус тимчасовозобов’язаних – категорія колишніх поміщицьких селян, які після скасування кріпосного права отримували особисту свободу але не були переведені на викуп через несплату 20 % викупних платежів. Протягом двох років селянин до укладення викупної угоди з поміщиком був зобов’язаний відбувати ті самі повинності, що і за часів кріпацтва – оброк і панщину.

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань основних ідей українського руху другої половини ХІХ ст.

Михайло Драгоманов як один з керівників та ідейних натхненників громадівського руху відіграв вагому роль у поступі українського руху. Політичні погляди М. Драгоманова формувалися під значним впливом ліберальних і соціалістичних ідей, поширених в Європі ХІХ ст. Його вважають продовжувачем демократичних традицій Кирило-Мефодіївського товариства.

За поглядами М. Драгоманова, головним критерієм оцінки діяльності держави є служіння суспільному благу. Основною ланкою має бути громада. Відносини між громадами мають будуватися на федеративній основі. Громади як вільні й самостійні утворення будують федерацію знизу догори. А в такому разі це призведе до децентралізації тогочасної Росії. Сама ж децентралізація, на думку вченого, повинна стати основою для утвердження самоврядування. Учений продовжив та розвинув концепцію федералізму Миколи Костомарова, запропонувавши самостійність сильних обласних органів влади.

Для реалізації місцевими громадами своїх повноважень необхідно приділити значну увагу процесу формування місцевих органів управління. Таке формування має відбуватися виключно на ос­нові загального та рівного виборчого права. Це сприятиме позбавленню можливості вручання центральної державної влади до питань, які належать до компетенції виключно місцевих громад.

М. Драгоманов уважав, що державність дає кожному народу суттєві переваги, головна з яких – можливість самостійно вирішувати вла­сні проблеми. На жаль, сама по собі вона не дає простим людям суттєвих переваг у забезпечен­ні їх прав і свобод.

Громадянське суспільство, за поглядами Драгоманова, утворюється внаслідок еволюції людсько­го розвитку в первісному періоді та закінчується утворенням політичної форми общини. Цей процес відбувся під впливом матеріального виробництва, яке в свою чергу зумовлене розумом сім'ї. Таким чином, учений обґрунтовував можливість побудови громадянського суспільства тільки шляхом по­ступових перетворень без революційних потрясінь.

Михайло Драгоманов висловив ідею формування держави на засадах по­літичної свободи як цілісної системи визначальних по­ложень: права людини і громадянина, недоторканність особи, життя, приватно­го листування, національності (мови); свобода совісті, друку, об'єднань, носін­ня зброї, вибору житла і занять; право пред'явлення позову до посадових осіб, відомств, чиновників у разі вчинення ни­ми незаконних дій.

Для М. Драгоманова пропаганда націона­льної виключності, формування в українській свідомості ідеї ненависті до інших людей за етнічною ознакою, навіть до тих, що належа­ли до пануючих над українцями народів, бу­ли неприйнятним способом відродження України.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО.

Перший осередок Товариства «Просвіта» виник у 1868 р. у Львові.

Відповідно правильна відповідь – Б.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Список персоналій для візуального розпізнавання. Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

На першому етапі завдання передбачає перевірку сформованості вміння розпізнавати за портретними рисами історичні постаті.

Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено Івана Франка (А), Агатангела Кримського (Б), Пантелеймона Куліша (В), Миколу Лисенка (Г).

На другому етапі завдання передбачає перевірку сформованості вміння аналізувати історичне джерело. Слова-маркери в уривку джерела – «українська музика», «Запорожець за Дунаєм», «справді мистецької музики до нього не було» – вказують на діяльність композитора Миколи Лисенка.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання передбачає перевірку знань основних дат подій, внесених до Програми ЗНО.

Ліквідація особистої залежності селян в Австрійській імперії відбулась у 1780–1782 рр.

Повстання Чернігівського полку як складова Декабристського руху – у 1825–1826 рр.

Польське визвольне повстання спалахнуло в 1830–1831 рр.

Діяльність «Руської трійці» відбувалася у 1833–1837 рр.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900-1914 рр.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь аналізу історичного джерела та встановлення причиново-наслідкових зв’язків.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану в уривку джерела. Визначаємо слова-маркери.

Другий. Співвідносимо отриману інформацію з варіантами відповідей.

Слова-маркери у вітальній телеграмі – «Бюро української парламентської групи», «Нехай же ширяться по всій Україні просвітні товариства,», «Вітаємо київську “Просвіту”» – вказують на події часів революції 1905-1907 рр. (Українська парламентська громада і київська «Просвіта» були засновані у 1906 р.).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900-1914 рр. Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії в другій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900-1914 рр.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних віх розвитку українського національно-визвольного руху.

Уперше сформував положення про потребу політичної незалежності України Юліан Бачинський у брошурі «Україна Irredenta» 1895 р. Він обґрунтував потребу створення Української Самостійної Соборної Держави під гаслом «Вільна, велика, політично самостійна Україна, одна, нероздільна від Сяну по Кавказ!». При цьому він усвідомлював величезну цінність національної держави для кожного народу, оскільки «остаточною метою кожного народу є не держава, а його, можливо, найкращий, свобідний культурний розвиток», однак держава – це «наймогутніший засіб до цього, і саме як таким засобом всі народи так дорожать нею». Бо властиво «Україна буде мати тоді свої фінанси і свій промисел, усе у своїх руках, і політику заграничну, і політику внутрішню, — буде панею у своїм домі, буде розпоряджатися в нім так, як буде уважати за найліпше, не оглядаючися на інших і не спинювана в тій роботі чужими».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять/термінів, передбачених Програмою ЗНО.

Наведене визначення відповідає змісту поняття промисловий переворот. Промисловий переворот, або промислова революція, знаменує важливий поворотний момент в історії, деякою мірою він вплинув на кожен аспект повсякденного життя

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу історичного джерела.

Аналіз джерела й визначені слова-маркери – «Київ», «слов’янофільство перетворюється в українофільство», «художник» (Т. Шевченко), «колишній вчитель» ( у документі названо П. Куліша), «із захопленням говорили про колишню Малоросію» – указують на діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь з'ясовувати причиново-наслідкові зв’язки.

У результаті скасування панщини (внаслідок революції 1848–1849 рр.) на західноукраїнських землях селяни були змушені користуватися сервітутами (колишніми громадськими землями, які були закріплені у власність поміщиками) за плату.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних особливостей розвитку українського національно-визвольного руху в різних регіонах України.

Коронний край Буковина включав у себе Північну Буковину, яка була переважно заселена українцями і Південну – переважно заселену румунами.

Саме це зумовило протистояння між українським національним рухом і румунським.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості знань про події «весни народів» на західноукраїнських землях і їх вплив на розвиток українського національного відродження.

Об’єднання українських наукових, літературних та освітніх сил, визначення поля їхньої діяльності в результаті пожвавлення культурно-освітнього руху під час подій «Весни народів» було здійснено «Собором руських учених».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості розуміння причиново-наслідкових зв’язків між подіями на території України і діями царської влади в другій половині ХІХ ст.

Селянська реформа 1861 р. передбачала існування стану тимчасовозобов’язаних селян. Вони мали продовжувати виконувати повинності до моменту укладення угоди про викупні платежі. Проте польське національно-визвольне повстання 1863–1864 рр., яке охопило й райони Правобережжя України, для збереження лояльності українського селянства скасувало цей стан.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на фото зображено Володимира Антоновича, Павла Чубинського і Михайла Драгоманова. Усіх їх об’єднує участь у громадівському русі.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних дат, передбачених Програмою зовнішнього незалежного оцінювання.

Українська соціал-демократична партія була створена у Львові в 1899 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості знань про розвиток української культури другої половині ХІХ – початку ХХ ст.

Серед запропонованих варіантів відповіді лише процес становлення української класичної музики відповідає зазначеним хронологічним рамкам.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних постатей української культури другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

Сферою діяльності Іллі Мечникова була медицина, Сергія Васильківського – живопис, Дмитра Яворницького – історія, Марка Кропивницького – театр.

Відповідь: 1–Д, 2–В, 3–А, 4–Г.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу історичного джерела.

Завдяки словам-маркерам можна визначити, що Кирила Розумовського стосуються уривки під № 2 (слова-маркери: «був заочно “обраний” на гетьманство», «імператриця з цієї нагоди присвоїла йому чин генерал-фельдмаршала й вручила в придворній церкві в Петербурзі гетьманські клейноди…», № 3 (слова-маркери: «вирішує перенести свою резиденцію до старої, мазепинської, столиці – Батурина», № 5 (слова-маркери: «Реформування судочинства… було спрямоване на реанімацію того укладу, у якому жилося до козацької революції»).

Відповідь: 2, 3, 5.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 рр.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних понять і термінів, передбачених Програмою ЗНО.

Указані поняття, терміни набули поширення у зв’язку з проведення у Російській імперії аграрної реформи Петра Столипіна.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900–1914 рр.

Завдання спрямоване на перевірку знань особливостей українського кооперативно руху, який крім економічної складової, виконував і значну суспільно-політичну роль, згуртовуючи українське суспільство на західноукраїнських землях.

Гасло «Свій до свого по своє!» закликало українство в межах ворожого оточення згуртовуватися і творити зв’язки на основі етнічного принципу, тим самим створюючи інфраструктуру національного життя.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу історичних джерел (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова або словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – процес товаризації поміщицьких господарств.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Якщо в 1842 р. … було 67 цукрових заводів, що належали дворянам, то в 1848 р. – 208», «вартість виготовленої продукції зросла» – указують на процес товаризації поміщицького господарства.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено ратушу в місті Бучач.

Відповідь – А.