Історія України

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

У перші повоєнні роки для розвитку сільського господарства УРСР були характерні процеси, пов’язані з відбудовою:

• колективізація в західних областях України;
• створення 1947 р. владою чергового масового штучного голоду;
• відновлення репресивної політики щодо селянства.

Правильна відповідь: 2, 3, 6.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни й у перші повоєнні роки

УПА в 1943–1947 рр. вела боротьбу з арміями та збройними формуваннями Німеччини, Польщі й Радянського Союзу.

Правильна відповідь: 1, 2, 3.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття.

Діяльність і життя митрополита Петра Могили схарактеризовано у таких твердженнях:

3. Домігся від польської влади визнання відновлення вищої православної церковної ієрархії: У 1632 році він очолив боротьбу за легалізацію православної церкви після смерті короля Сигізмунда III і домігся від нового короля Владислава IV легального визнання православної ієрархії.

4. Був автором богослужебної книги «Требник»: У 1646 році він видав фундаментальну богослужбову книгу «Требник Петра Могили», яка систематизувала та уніфікувала православні обряди.

6. До обрання митрополитом був архімандритом Києво-Печерської лаври: Він став архімандритом Лаври у 1627 році, а Київським митрополитом його обрали у 1633 році. Це було ключовою базою для його подальших реформ.

Правильна відповідь: 3, 4, 6.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

Катастрофа на Чорнобильській АЕС 1986 р.

Утворення 1989 р. Народного руху України за перебудову.

Перші альтернативні вибори в березні 1990 р. до Верховної Ради УРСР.

Ухвалення 16 липня 1990 р. Декларації про державний суверенітет України.

Правильна відповідь: 1-В, 2-Б, 3-Г, 4-А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

За портретними рисами можна визначити, що на фото зображено Августина Волошина.

Основні віхи його діяльності:

• засновник Учительської громади Підкарпатської Руси;
• президент Карпатської України;
• ректор Українського вільного університету в Празі;
• в’язень радянських тюрем.

Правильна відповідь: 1-В, 2-А, 3-Г, 4-Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ століття.

Створення освітнього товариства галицьких греко-католицьких священників (1816 р.)

Початок діяльності «Руської трійці» – 1833 р.

Видання альманаху «Русалка Дністровая» – 1837 р.

Видання першої українськомовної газети «Зоря Галицька» – 1848 р.

Правильна відповідь: 1-А, 2-Б, 3-Г, 4-В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації. Україна в період загострення кризи радянської системи. Відновлення незалежності України.

Україна в перші повоєнні роки, 1945 – початок 1950-х рр. У цей період депортували частину населення західних областей України внаслідок здійснення операції «Захід» 1947 р.

Україна в умовах десталінізації, 1953–1964 рр. У цей період повстали політичні в’язні в сталінських концтаборах, ліквідували Головне управління таборів (ГУТаб) у 1953–1954 рр.

Україна в період загострення кризи радянської системи, 1965–1985 рр. У цей період було утворено Українську громадську групу сприяння виконанню Гельсінських угод (УГГ) 1976 р.

Відновлення незалежності України, 1985–1991 рр. У цей період було проведено перші альтернативні вибори до Верховної Ради УРСР 1990 р.

Правильна відповідь: 1-А, 2-В, 3-Г, 4-Д.

ТЕМА: Історично-культурні пам’ятки. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності. Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації. Україна в період загострення кризи радянської системи.

1. Картина «Еней та його військо», 1919 р., Г. Нарбут.
2. Картина «Хліб», 1949, Т. Яблонська.
3. Картина «Хата в Богданівці», 1955, К. Білокур.
4. Картина «Гороховий звір», 1971, М. Приймаченко.

Правильна відповідь: 1-Д, 2-А, 3-Б, 4-В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у ХІХ ст. та в 1900–1914 рр. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст.

1-В «Історія Русів» – одна з найвизначніших пам’яток української історичної та суспільно-політичної думки другої половини XVIII – початку ХІХ ст. У виданні обстоювали ідею самостійного державного розвитку України.

2-А «Основа» – перший український суспільно-політичний і літературно-мистецький журнал, що видавала в Петербурзі українська громада в 1861–1862 рр.

3-Б «Громада» – український громадсько-політичний і науково-літературний збірник, що видавав у Женеві М. Драгоманов у 1878–1879 рр. та 1882 р.

4-Г «Самостійна Україна» – публіцистичний твір, написаний 1900 року М. Міхновським як програма Революційної української партії.

Правильна відповідь: 1-В, 2-А, 3-Б, 4-Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в другій половині XVI та в першій половині XVII ст.              

1. В: Після Люблінської унії 1569 р. й утворення  Речі Посполитої, польський вплив поширився майже на всі українські землі, і вони зазнали суттєвого колонізаційного впливу. Маґнати просувалися все далі на схід і південний схід, обезземелювали селян, сприяли поширенню фільварків – багатогалузевих господарств, зорієнтованих на ринок. 

2. Д: Внаслідок укладення Берестейської унії Київська митрополія Православної Церкви обʼєдналася з Римо-Католицькою Церквою, що призвело до розколу українського православʼя на уніатську (греко-католицьку) та православну громади.

3. Г: Започаткування книговидання в Україні тісно пов’язано з діяльністю видатного першодрукаря Івана Федорова (Федоровича), котрий 1574 р. в друкарні Львівського Успенського братства видав «Апостол» і «Буквар».

4. А: Для відновлення авторитету православної церкви митрополит Київський Петро Могила розпочав її реформу, що передбачала: запровадження суворої дисципліни серед священників і ченців, підвищення освітнього рівня духовенства, впорядкування богослужбової практики й богослужбових книг, активну видавничу діяльність, розбудову церковних структур, повернення православних храмів, проголошення проповідей, повчань, панегіриків українською мовою тощо.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Д, 3 – Г, 4 – А.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави. Творення нової України.

Маркери 10 років відродження грошової одиниці України, гривня, зображення київської гривни й купюр, монет, запроваджених 1996 р., дають змогу визначити дату випуску ювілейної монети – 2006 р.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.

Зображене на фото гасло відображає настрої суспільства, яке втомилося від злиденного життя перших десятиліть незалежності України.

Такі настрої є свідченням низки нерозв’язаних соціально-економічних проблем.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

Перебудова – період в історії СРСР; спроба генерального секретаря ЦК КПРС М. Горбачова через зміни в зовнішній політиці, реформування соціально-економічних і політичних відносин в СРСР подолати кризу радянської моделі розвитку.

Перші кроки перебудови були позитивно сприйняті як усередині країни, так і за її межами, особливо політика гласності.

Активізація суспільно-політичного життя поставила на порядок денний потребу в політичних змінах і ринкових реформах. Ці зміни ще більше загострили кризу радянської моделі розвитку.

На початок 1990 р. став очевидним провал політики перебудови. Ситуація вийшла з-під контролю: комуністична партія втратила монополію на владу, почалося стрімке падіння економічних показників, загострилися міжнаціональні проблеми. Зрештою перебудова завершилася невдалою спробою перевороту (ГКЧП) і розпадом СРСР.

Із запропонованих варіантів відповідей лише уривок джерела Б задовольняє умову завдання. На це вказують маркери: Проголошення цього курсу – важлива віха в історії, Він змінив життя сотень мільйонів громадян Радянського Союзу й країн Східної Європи, Найважливішим його надбанням стало знищення тоталітаризму.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Для виконання завдання треба пригадати зміст терміна раднаргосп, яке є ключем до вибору правильної відповіді.

Раднаргосп – органи правління, що існували в межах відповідних економічних адміністративних районів. Вони з’явилися в рамках реформи Хрущова 1957 року. Проіснували до 1965 р. Система раднаргоспів створювала так звану горизонтальну систему правління.

Запровадження раднаргоспів сприяло оптимізації виробничих процесів на місцях. Підприємства, не залежні напряму від Москви, отримали стимул до покращення реальної статистики виробництва.

Також краще функціонували логістичні (транспортно-торгові) зв’язки: використовували місцеву сировину, регіональні підприємства розширювали збут, зважаючи на місцеві потреби. Це привело до скорочення витрат і зростання виробництва.

Проте через командно-адміністративну радянську модель господарювання позитивний ефект від упровадження раднаргоспів виявився нетривалим.

Центральний комітет КПРС на пленумі у вересні 1965 р. вирішив згорнути реформи Хрущова з керування господарством і повернутися до галузевого вертикального керування економікою. Було відновлено загальносоюзні й союзнореспубліканські міністерства.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Маркери 15 червня 1947 р. село було оточене військом, Чотири години на підготовку – і в дорогу, Вивезли…, житель Холмщини – дають змогу визначити, що йдеться про операцію «Вісла».

Операція «Вісла» (28 квітня – 29 липня 1947 р.) – військово-політична операція польської комуністичної влади, що стала інструментом етнічної чистки й полягала в депортуванні всього українського населення з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння й Підляшшя) до її північно-західних земель.

Операція підірвала соціальну базу діяльності ОУН й УПА й призвела до припинення її на цих територіях (Закерзоння).

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Завдання спрямовано на перевірку знань про розподіл українських земель після окупації їх у 1941–1942 рр. німецькими військами та їхніми союзниками під час  Другої світової війни.

Захопивши Україну, окупанти намагалися передовсім знищити її цілісність. Вони поділили українські землі на чотири частини, підпорядкувавши їх різним державам і різним адміністративним органам.

Так, було створено три губернаторства – Бессарабія (шість повітів Молдавської РСР та Ізмаїльська область УРСР з центром у місті Кишинів), Буковина (Чернівецька область і деякі північні райони МРСР із центром у місті Чернівці) та Трансністрія (Одеська, південні райони Вінницької, західні райони Миколаївської областей, лівобережні райони Молдавії із центром у місті Тирасполь, згодом Одеса). Вони перейшли під правління союзниці Німеччини – Румунії.

На відміну від Бессарабії та Буковини, Трансністрія формально до складу Румунії не входила. І. Антонеску лише отримав німецький мандат на здійснення тимчасового правління й економічної експлуатації.

Німеччина зберігала в Трансністрії  верховне право, за яким розпоряджалася залізницями й морськими портами, а також запровадила німецьку марку як єдину законну валюту на окупованій радянській території.

Західноукраїнські землі – Львівська, Дрогобицька, Станіславська й Тернопільська області – на правах окремого дистрикту (округу) під назвою Галичина було включено до складу польського генерал-губернаторства, що охоплювало польські землі із центром у Кракові. Ці землі стали безпосереднім складником Третього рейху.

Прифронтові області – Чернігівщину, Сумщину, Харківщину й Донбас – підпорядкували безпосередньо німецькому військовому командуванню.

Інші українські землі входили до складу райхскомісаріат «Україна» із центром у Рівному. Райхскомісаріат був поділений на шість генеральних округів із центрами у Дніпропетровську, Мелітополі, Миколаєві, Києві, Житомирі, Рівному.

Територію райхскомісаріату від військової зони відділяв кордон, який місцевому населенню під загрозою смерті забороняли переходити.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Розстріляним відродженням називають покоління українських митців, розквіт творчого таланту яких припав на 1920–1930-ті роки.

Митців були винищені під час сталінських репресій. Загалом було винищено близько 500 діячів.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

На картосхемі зображено терени Центрально-Східної Європи з кордонами держав, визначеними за підсумками Першої світової війни й роботи Паризької мирної конференції.

Заштрихована територія – терени Галичини, де в 1918–1919 рр. існувала Західноукраїнська Народна Республіка. Її територію 1919 р. окупували польські війська.

Верховна Рада Антанти 1923 р. визнавала суверенітет Польщі над всією територією, якою вона фактично володіла, зокрема над Східною Галичиною. Передумовою для прийняття такого рішення було визнання Польщею потреби автономії для східної частини Галичини.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні.

Гасла плакатів – Жінки йдіть у ради комнезами кооперацію  і  Товариші селяни! Здавайте хлібний податок. Робітники й Червона армія ждуть хліб. Податок переможе голод – дають змогу визначити правильні відповіді.

Гасла, відображені на радянських агітаційних плакатах, були невіддільним складником реалізації нової економічної політики. Важливою підказкою для визначення правильної відповіді є маркери кооперація, хлібний податок, переможе голод (1921–1923 роки).

Нова економічна політика (неп) – економічний курс більшовиків у 1921–1929 рр., ухвалений на X з’їзді партії. Мав забезпечити вихід з економічної та політичної кризи через повернення до ринкових механізмів регулювання економічних процесів і часткове відновлення приватної власності.

Це був тимчасовий відступ більшовиків від генеральної лінії партії на побудову комунізму. Під контролем держави залишалися провідні галузі промисловості й зовнішня торгівля.

Головним заходом непу була заміна на селі продрозкладки продподатком.

Неп сприяв швидкому відновленню сільського господарства й промисловості після тривалого періоду бойових дій і стабілізації влади більшовиків.

Реалізацію політики супроводжували неодноразові кризи хлібозаготівлі (1925–1926, 1927–1928), поява безробіття і зростання соціальної нерівності.

Й. Сталін, який фактично встановив свою одноосібну владу, 1929 р. відкинув політику непу.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Початок Української революції.

Маркери – У Київ очікується приїзд професора М. Грушевського, засланого в адміністративному порядку в Симбірськ…, Ужиті заходи зі звільнення греко-католицького митрополита Шептицького,  повернення з Далекого Сходу всіх українців-галичан, Відновлюється закрите адміністрацією українське товариство “Просвіта”… – дають змогу визначити, що описані події пов’язані з початком Української революції (березень 1917 року).

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Початок Української революції.

Українська Центральна Рада існувала протягом березня 1917 – квітня 1918 рр.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в 1900–1914 роках.

Проаналізувавши діаграму, можна дійти висновку щодо домінування регіону у видобутку вугілля і залізної руди, виплавлянні чавуну і сталі, виробництві цукру тощо.

Отже, йдеться про Наддніпрянську Україну, яка в межах Російської імперії була її головною паливно-енергетичною і продовольчою базою.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

За портретними рисами можна визначити, що на світлині зображено Володимира Антоновича.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ століття.

Створення і діяльність освітнього товариства галицьких греко-католицьких священників і «Руської трійці» свідчили про початок національного відродження на західноукраїнських землях.

Культурно-освітнє товариство греко-католицьких священників, повна назва Перемиське Товариство галицьких греко-католицьких священників для поширювання письмами просвіти і культури серед вірних на основі християнської релігії – перша українська просвітницька організація в Галичині, заснована в 1816 р. Іваном Могильницьким.

«Руська трійця» – громадсько-культурне угруповання демократичного спрямування, сформоване серед українського студентства Львова. Очолювали товариство Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич і Яків Головацький.

Напрям діяльності було визначено ідеями романтизму. Діячі товариства, наслідуючи приклад наддніпрянців, ідеологів слов’янського відродження, прагнули сприяти піднесенню освітнього рівня і пробудженню національної свідомості галичан, щоб прислужитися справі відродження національного життя українського народу та входження його в коло вільних і культурних націй Європи, насамперед слов’янських.

Представники «Руської трійці» своєю творчістю поклали початок новій, національній літературі в Галичині й на західноукраїнських землях.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX століття.

Устим Кармелюк (Кармалюк) – одна з найяскравіших і водночас найбільш суперечливих постатей української історії XIX століття. Його називали «українським Робін Гудом» та «останнім гайдамакою».

• Регіон діяльності: Поділля (сучасні Хмельницька та Вінницька області).

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII століття.

Правильною відповіддю є московські.

Описані події увійшли в історію як Батуринська трагедія (або Батуринська різанина), яка сталася 2 листопада (13 листопада за новим стилем) 1708 року.

Коли гетьман Іван Мазепа відкрито перейшов на бік шведського короля Карла XII у Північній війні, російський цар Петро I наказав своєму фавориту Олександру Меншикову негайно захопити та знищити гетьманську столицю – Батурин.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII століття.

Наведена картосхема дає змогу визначити райони, охоплені повстанням проти гетьмана Івана Виговського.

На карті зображено події Громадянської війни 1657–1659 років, яка стала початком періоду Руїни. 

1. Райони, охоплені антигетьманськими виступами: Заштрихована територія (Полтавщина та південь Лівобережжя) — це район повстання Мартина Пушкаря та Якова Барабаша. 

2. Кордони «Руського князівства»: Жирна лінія, що охоплює Київщину, Брацлавщину та Чернігівщину. Це пряма відсилка до Гадяцького договору (1658 р.), за яким Україна мала увійти до складу Речі Посполитої як третій рівноправний член під назвою Велике Князівство Руське.

3. Місце битви біля Конотопа: Хрестик біля міста Конотоп позначає славетну Конотопську битву (червень 1659 р.), де козацьке військо Виговського разом із кримськими татарами вщент розгромило московську армію князя Трубецького.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Цей уривок, що різко критикує московське самодержавство та рабство, є аргументацією полковника Івана Богуна щодо недоцільності укладання «Березневих статей».

• «Березневі статті» (або Переяславський договір) були укладені в 1654 році між Гетьманщиною (на чолі з Богданом Хмельницьким) та Московським царством.

• Іван Богун був одним із найпалкіших противників цього союзу, вбачаючи в ньому загрозу українським вольностям та козацьким правам. Його позиція, висловлена у наведеному джерелі, відображає страх перед московським абсолютизмом і поневоленням, яке він вважав несумісним із козацькою свободою.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття.

Діяльність, описана істориком Михайлом Грушевським, стосується гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного.

Уривок описує унікальну і надзвичайно важливу для історії України подію: вступ усього Запорозького Війська на чолі з його гетьманом до Київського Богоявленського братства у 1620 році.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в другій половині XVI століття.

Прочитаний уривок джерела стосується Берестейської церковної унії.

Уривок описує рішення православних ієрархів (митрополита та єпископів «грецького обряду») про перехід під зверхність Папи Римського («найвищий пастир Вселенської Католицької церкви»). Цей процес відомий як Берестейська унія.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Із зазначених понять процес колективізації сільського господарства в УСРР допоможуть схарактеризувати такі поняття: розкуркулення, паспортна система, чорна дошка.

Розкуркулення – кампанія експропріації селянських господарств у 1930-ті рр., складник примусової колективізації. Розкуркулювали  селян на основі постанови ЦК ВКП(б) від 30 січня 1930 р. «Про заходи у справі куркульських господарств у районах суцільної колективізації». Формально спрямована проти найзаможніших селян (в Україні їх було 1,5 %). Поряд із примусовою колективізацією розкуркулення стало передумовою занепаду сільського господарства й Голодомору. Усього в Україні було розкуркулено близько 200 тис. селянських господарств. Разом з усіма членами сімей це становило приблизно 1,2–1,4 млн чол. Характерно, що під розкуркулення потрапляли не лише заможні господарства, а й ті, які не погоджувалися йти в колгоспи. Їх називали підкуркульниками. По суті, кампанія ліквідації куркульства як класу була формою репресій щодо всього селянства. Загроза розкуркулення висіла над селянами й примушувала їх вступати до колгоспів. Більш як половину розкуркулених (близько 860 тис. чол.) було виселено в Східні райони СРСР. Цю безправну категорію населення називали спецпереселенцями, використовували на найважчих роботах. Багато з них, особливо літніх людей, дітей, жінок, загинуло.

Паспортну систему запровадили в СРСР 1932 р. Запровадження єдиної паспортної системи стало черговим кроком тоталітарної системи в закріпаченні селянства, адже нові паспорти видавали лише міським жителям, працівникам державних установ і робітникам радгоспів у селах. Колгоспникам  паспорти не видавали, що перетворювало їх на радянських кріпаків. Відсутність паспортів у часи Голодомору прирекла на голодну смерть мільйони селян, які не могли виїхати за межі населених пунктів. За самовільний виїзд карали грошовим штрафом, а за повторне порушення була кримінальна відповідальність – до трьох років увʼязнення.

Занесення на так звану чорну дошку – один з адміністративно-репресивних засобів колективного покарання, який застосовувала комуністична влада щодо цілих районів, населених пунктів, колгоспів, сільських рад, які чинили опір примусовій колективізації. Режим передбачав блокування їх спецзагонами й військами, заборону виїзду населення за межі цих територій і вилучення всіх харчів, а також заборону торгівлі. Режим чорних дошок став одним із механізмів Голодомору, що був актом геноциду.

Правильна відповідь: 3, 5, 6.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Ідеться про період 1965–1985 рр., коли почали все рельєфніше проявлятися політико-ідеологічна криза радянської моделі розвитку. Узагальнено кризу характеризують поняттям застій. Так, для приховування неможливості побудови комуністичного суспільства, як було обіцяно в Програмі КПРС 1961 р., ідеологами Компартії було сформульовано концепцію розвинутого соціалізму. Її було закріплено в преамбулі Конституції СРСР 1977 р.

Ще одним ідеологічним конструктом стало твердження про існування в СРСР нової історичної спільності – радянського народу. Цим, фактично, прикривали цілеспрямовану політику русифікації (росіянізації). В УРСР це призвело до того, що в Донецькій області й Криму повністю зникали українські школи, а в інших областях вони функціонували переважно в селах. Вищу освіту було майже повністю зрусифіковано.

Також від 1965 р., коли прокотилася перша велика хвиля арештів дисидентів, посилили репресії проти інакодумців. Тобто влада, не маючи аргументованих відповідей на питання, які ставили дисиденти (порушення прав людини, законності, національних прав тощо), стала знову застосовувати репресії. Наступні хвилі арештів відбулися 1972 та на початку 1980-х рр. Фактично майже всі активні діячі дисидентського руху опинилися у в’язницях, психіатричних лікарнях або були позбавлені радянського громадянства.

Правильна відповідь: 1, 2, 4.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII століття.

Руїна – період в історії України другої половини XVII ст., для якого характерна боротьба за владу між представниками козацької старшини, зовнішня агресія сусідніх держав. 

• 1. Іван Брюховецький: Перший гетьман Лівобережжя (1663–1668), обраний на Чорній раді. 

• 2. Юрій Хмельницький: Син Богдана Хмельницького. Його правління (з перервами у 1659–1663 та пізніше як «князя Сарматії») припало на самий розпал Руїни. П

• 3. Дем’ян Многогрішний: Гетьман Лівобережної України (1668–1672). Підписав Глухівські статті, намагався захистити залишки автономії та створив полк «компанійців» (особисту гвардію).

Правильна відповідь: 1, 2, 3.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період. Україна в роки Другої світової війни й у перші повоєнні роки. Творення нової України.

Маркери в джерелі А  – гуцул (можна визначити за національним одягом) із мечем і щитом. На щиті зображено Герб Карпатської України. Гуцул відбивається від собак (уособлюють угорську й польську агресію) і знищує змію (внутрішніх ворогів) – чітко вказують на події часів Карпатської України 1938–1939 рр.

Маркери в джерелі Б  – вежа Донецького аеропорту й кіборг. Кіборгами називали українських бійців, які у 2014–2015 рр. в Донецькому аеропорту чинили героїчний опір російським військовим і найманцям. Це чітко вказує на події АТО.

Маркери в джерелі В  – гасла «Волю народам! Волю людині!», «СССР – тюрма народів», зображення бійців, які ведуть боротьбу і підіймають прапор цієї боротьби. Усе чітко вказує на плакат Української Повстанської Армії, що діяла в 1943–1950 рр. на території України.

Маркери в джерелі Г  – українські січові стрільці – чітко вказують на плакат створеного 1914 р. добровольчого формування українців.

Правильна відповідь 1-Г, 2-А, 3-В, 4-Б

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ століття. Культура України кінця XVIII – першої половини ХІХ століття. Українські землі в складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ століття.

Послідовність подій ХІХ ст.:

• Б – Видання «Енеїди» І. Котляревського (1798 рік) Хоча перші три частини вийшли на самомуприкінці XVIII століття, ця подія вважається точкою відліку нової української літератури та культурного відродження XIX ст.

• В – Повстання Чернігівського полку (1825–1826 роки) Виступ декабристів в Україні (біля Василькова), який відбувся одразу після повстання на Сенатській площі в Петербурзі. Був придушений царськими військами.

• А – Перше видання «Кобзаря» Т. Шевченка (1840 рік) Вихід збірки в Петербурзі, що містила лише 8 творів, але стала ідеологічним фундаментом для всього українського руху середини століття.

• Г – Реорганізація Літературного товариства ім. Т. Шевченка в наукове (1892 рік) Ця подія ознаменувала перетворення аматорського гуртка у Львові на повноцінну «українську академію наук», яку згодом очолив Михайло Грушевський.

Правильна відповідь: 1-Б, 2-В, 3-А, 4-Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття. Козацька Україна наприкінці 50 – 80-х рр. XVII століття. Українські землі наприкінці XVII – у XVIII століття.

Правильна хронологічна послідовність:

1 – Г Хмельниччина (1648–1657 рр.) Національно-визвольна війна українського народу проти панування Речі Посполитої під проводом Богдана Хмельницького. 

2 – А Руїна (друга половина XVII ст., орієнтовно 1657–1687 рр.) Період після смерті Б. Хмельницького, що характеризувався громадянськими війнами, розколом Гетьманщини та іноземним втручанням.

3 – Б Паліївщина (1702–1704 рр.) Повстання під проводом Семена Палія на Правобережній Україні проти польського панування. 

4 – В Коліївщина (1768 р.) Найвищий етап гайдамацького руху, очолюваний Максимом Залізняком та Іваном Ґонтою. Це національно-визвольне повстання на Правобережжі, яке було придушене спільними зусиллями польських та російських військ.

Правильна відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б,  4–В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки, умовах десталінізації, у період загострення кризи радянської системи.

Маркери Марія Приймаченко, її картина, художні приладдя чітко вказують, що зображена монета належить до нумізматичної колекції «Українське наївне мистецтво».

Маркери й зображення Павло Тичина, поки з книгами чітко вказують, що зображена монета не належить до жодної із запропонованих колекцій.

Маркери й зображення Тетяна Яблонська, художні приладдя чітко вказують, що зображена монета належить до нумізматичної колекції «Живописці соціалістичного реалізму».

Маркери й зображення Василь Симоненко, строфа з його вірша чітко вказують, що зображена монета належить до нумізматичної колекції «Поети-шістдесятники України».

Маркери й зображення Іван Миколайчук, його кінографічні образи чітко вказують, що зображена монета належить до нумізматичної колекції «Українське поетичне кіно».

Правильна відповідь: 1-В, 2-А, 3-Г, 4-Д.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Січень 1918 р.  –  бій під Крутами.

Квітень 1918 р. – державний переворот Павла Скоропадського.

Січень 1919 р. – проголошення Акта Злуки УНР і ЗУНР.

Листопад 1921 р. – Другий «Зимовий похід» Армії УНР.

Правильна відповідь: 1-Г, 2-Б, 3-Д, 4-В.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у  ХІХ столітті. Українські землі в складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ століття.

Правильна відповідність між організаціями та історичними постатями:

• 1 – Д (Братство тарасівців, Микола Міхновський) Микола Міхновський був одним із засновників цієї таємної організації та автором її ідеологічної програми «Credo молодих українців».

• 2 – А (Кирило-Мефодіївське братство, Микола Гулак) Микола Гулак був одним із трьох ключових засновників братства (разом з М. Костомаровим та В. Білозерським).

• 3 – Г (Південно-Західний відділ Російського географічного товариства, Павло Чубинський) Павло Чубинський був дійсним членом та управителем справ Відділу, брав активну участь у його наукових експедиціях та етнографічних дослідженнях.

• 4 – Б (Наукове товариство ім. Т. Шевченка, Михайло Грушевський) Михайло Грушевський протягом тривалого часу (1897–1913 рр.) очолював НТШ у Львові, перетворивши його на фактичну українську академію наук.

Правильна відповідь: 1-Д, 2-А, 3-Г, 4-Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття. Козацька Україна наприкінці 50–80-х років XVII століття. Українські землі в другій половині XVIII століття.

1 – Г. Займанщина – це було право «першого зайняття», поширене на незаселених землях Дикого Поля (зокрема, на Запоріжжі та Слобожанщині). 

2 – А. Паланка – адміністративно-територіальний поділ, запроваджений на землях Нової Січі (1734–1775 рр.). 

3 – Д. Зимівник – господарський хутір, що належав козакові (або групі козаків) і розташовувався за межами Січі. 

4 – Б. Панщина – одна з форм феодальної залежності, що передбачала обов'язкову безкоштовну працю селян з власним інвентарем на землі поміщика (пана).

Правильна відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Д, 4–Б.

ТЕМА: Творення нової України.

На картосхемі зображено території, окуповані російськими військами у 2014–2015 рр. після початку російської агресії проти України в лютому 2014 р. Станом на початок 2022 рік під тимчасовою російською окупацією перебувало 7 % української території.

Верховна Рада України (ВРУ) 15 квітня 2014 року визначила статус території АР Крим і Севастополя як тимчасово окупованої.

ВРУ 17 березня 2015 року визнала окремі райони, міста, селища й села Донецької та Луганської областей тимчасово окупованою територією.

Правовий режим тимчасово окупованої території визначено в Законі України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» з уточненнями Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях». 

В Указі Президента України 7 лютого 2019 року було точно визначено географічні координати лінії розмежування і перелік тимчасово окупованих територій на Донбасі.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

Наведені в завданні маркери  (Сам факт проведення з’їзду – серйозна поразка [компартійного] апарату, Тривалий час Україна була республікою “застою” і, нарешті, вона сказала своє вагоме слово, Було враховано помилки інших республік, і ми прийшли до з’їзду без катаклізмів..., З’їзд став силою, що консолідувала людей різних поколінь, політичних поглядів, багатьох організацій…)  чітко вказують на процес скликання і проведення з’їзду на якому було створено Народний рух України за перебудову.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Історико-культурні пам’ятки. Культура України кінця XVIII – першої половини ХІХ століття, у другій половині ХІХ – на початку XX століття і в період загострення кризи радянської системи.

У завданні наведено зображення таких пам’ятників: 

А градоначальнику й генерал-губернатору Арману де Рішельє в Одесі (1828 р., скульптор І. Мартос)

Б  гетьману Богдану Хмельницькому в Києві (1888, скульптор М. Микешин)

В засновникам Києва – Кию, Щеку, Хориву й сестрі їхній Либеді (1982, скульптор В. Бородай)

Г  князю Володимиру в Києві (1850–1853, скульптори В. Демут-Малиновський, П. Клодт, К. Тон)

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу дістати уявлення про думки й настрої людей у певний час. На карикатурах стисло подано або узагальнено суть проблеми. Однак правильне тлумачення карикатури потребує повної поінформованості про події, явища, персони, відображені на карикатурі. Тому опрацювання карикатури часто потребує додаткових історичних знань. Карикатурист відверто не прагне подати різні погляди, бо висловлює суб’єктивну думку – свою чи замовника. Спеціальними художніми засобами він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому треба особливу увагу звертати на правила інтерпретування й аналізування карикатури, які передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображено на карикатурі?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подано на карикатурі?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо зі словосполучень-маркерів? З якими подіями вони пов’язані? 
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

У завданні наведено карикатуру, присвячену зовнішньополітичному курсу СРСР. На це вказують персонажі карикатури: український селянин, тримаючи в руці шматок м’яса (свиняче стегно), викликає на двобій дядю Сема – персоніфікований  образ США. Про це також свідчать гасла-маркери: Мирний виклик дяді Сему; Нумо, виходь, позмагаємося; У найближчі роки наздоженемо США з виробництва м’яса, молока та масла на душу населення.

 Для реалізації цього курсу Генеральний секретар ЦК КПРС Микита Хрущов започаткував одну з так званих надпрограм.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Операція «Вісла» (28 квітня – 29 липня 1947 р.) – військово-політична операція польської комуністичної влади, що стала інструментом етнічної чистки та полягала в депортації всього українського населення з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння і Підляшшя) до її північно-західних земель. Операція підірвала соціальну базу діяльності підпілля ОУН і загонів УПА й призвела до припинення їхньої діяльності на цих територіях (Закерзоння).

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Маркери Український народ не хоче й не буде своєю кров’ю рятувати Німеччину, Німеччина стоїть сьогодні перед смертельною небезпекою зі Сходу, то це наслідки дикунської політики німецького імперіалізму серед поневолених народів Сходу..., Ми боремося за Українську державу, а не за чужий імперіалізм, Ми мусимо берегти наші сили, бо ми впевнені, що війна у своїй кінцевій фазі надасть нам державу... чітко вказують на позицію Проводу ОУН (Бандери).

Правильна відповідь: А.