ТЕМА: Орфографія

Зверніть увагу, що при творенні прикметників за допомогою суфікса -ськ-(ий) від іменників, основа яких закінчується на приголосний, відбуваються фонетичні зміни:

• г, ж, з + -ськ-(ий) = -зьк-(ий);
• к, ч, ц + -ськ-(ий) = -цьк-(ий);
• х, ш, с + -ськ-(ий) = -ськ-(ий).

Якщо основа слова закінчується на інший приголосний, то в них не позначають зміну приголосного.

Отже, прикметники із суфіксом -ськ- можна утворити від усіх іменників у рядку Б: сиваський, карпатський, матроський.

У варіантах А, В, Г є слова з іншими суфіксами: узбецький, бузький, празький.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібні розділові знаки в реченні та пояснювати їх уживання. 

Неправильно обґрунтовано вживання розділових знаків у рядку Г.

У цьому реченні тире стоїть між підметом і присудком.

Відповідь: Г. 

ТЕМА: Морфологія. Прикметник

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

Прикметники на -ій (м'яка група) пишемо, якщо основа закінчується на м'який приголосний, особливо на м'який -н- (супутній, житній). Також до групи на -ій належать прикметники, що походять від прислівників і мають основи на -жній, -шній (торішній). 

Прикметники на -ий (тверда група) пишемо, якщо їхня основа закінчується на твердий приголосний (наприклад, природний, тривожний, продажний). 

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс 

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні слова.

З дефісом треба писати всі слова в рядку А: слово політико-економічний пишемо з дефісом, оскільки це складний прикметник, утворений поєднанням двох слів; з дефісом також треба писати складні іменники, утворені з двох самостійних іменників без сполучного голосного звука: магнітолог-астроном, суші-бар.

В інших варіантах є слова, які треба писати разом або окремо: віцеконсул (слова з іншомовними частинами, такими як віце, екс, веб, контр тощо, пишуемо разом), максіспідниця (слова з першою частиною максі, міні, міді та іншими подібними іншомовними компонентами пишуться разом, якщо це не стосується абревіатур), соціально небезпечний (пишемо окремо прислівники, утворені з відносних прикметників, що зберігають на собі логічний наголос і не зливаються в одне слово з наступним прикметником або дієприкметником).

Відповідь: А.

ТЕМА: Лексикологія. Синоніми

Згадаймо, що синонім – це слова, які звучать і пишуться по-різному, але мають близьке або тотожне лексичне значення.

Дещиця – це незначна, мала кількість чогось або якась дрібниця. 

Отже, синонімом до слова дещиця є дрібниця.  

Відповідь: В.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова

Це завдання перевіряє правильне слововживання. 

Лексична помилка є в словосполученні пам’ятники архітектури.

Використовуйте «пам'ятка архітектури» для опису історично цінних споруд з художньою цінністю, а «пам'ятник» – для монументів, скульптур, присвячених людям чи подіям.

Відповідь: В.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Однаковий звук [ґ] позначають букви, виділені в кожному слові в рядку Б, адже в цих словах відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний одзвінчує попередній глухий і він вимовляється дзвінко). 

В інших варіантах виділені букви позначають різні звуки:

• у рядку А у словах кігті, нігті виділені букви позначають звук [х], бо відбувається уподібнення за глухістю (таке уподібнення відбувається лише в п’яти словах кігті, нігті, дьогтю, легкий, вогкий і похідних), а у слові подруга – [г].
• у рядку В у слові боротьба виділена буква позначає звук [д'], бо відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [б] одзвінчує попередній глухий [т'] і він вимовляється як [д']); у слові дзвеніти – африкат [дз]; у слові далечінь – звук [д]. 
• у рядку Г у слові здається виділена буква позначає звук [ц':], бо відбувається уподібнення приголосних за місцем і способом творення; у слові молотьба – [д'], бо відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [б] одзвінчує попередній глухий [т'] і він вимовляється як [д']); у слові батько – [т'].

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння пояснювати уживання розділових знаків у реченні. 

Неправильно обґрунтовано вживання розділових знаків у рядку Г. Зверніть увагу, що двокрапка тут стоїть між частинами складного безсполучникового речення.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія

Літеру а на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка Б: ламати, багаття, перемагати.

В інших варіантах є слова, які треба писати з літерою о: ломити, котити (чергування о з а відбувається в дієслівних коренях: ломити – ламати, котити – качати), оренда (це слово пишемо з літерою о).

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія

Зверніть увагу, що правильна форма наказового способу дієслова купити в першій особі множини (ми) – купімо. 

Капучино – це незмінюваний іменник іншомовного походження, назва неістоти, тому він середнього роду. Отже, правильним варіантом заповнення пропусків буде такий: Мамо, купімо шоколадку, я хочу її з'їсти разом зі смачним капучино.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака 

М’який знак треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка Г: діляться (у дієслові перед часткою -ся), жменьці (у буквосполученні -ньц-, що походить з -ньк-:  жменька), слизький (у суфіксі -зьк-). 

Зауважмо, в інших варіантах є слова, які треба писати без м’якого знака: Уманщина, корінчик (не пишемо м’який знак після н перед шиплячими); колодязний.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис ненаголошених Е, И

Щоб з’ясувати, який голосний (Е чи И) треба писати, потрібно змінити слово або дібрати спільнокореневе, у якому ненаголошений стане наголошеним: клекотіли, бо клЕкіт; щебетати бо щЕбіт; шелестіти, бо шЕлест; упевнений, бо пЕвність, держати, бо одЕржати.

Е пишемо в іменниках зі зменшувально-пестливим значенням: стрічечка.

Пишемо Е, якщо при змінюванні слова сумнівний звук випадає: справедливий, бо правда.

И пишемо в дієслівних коренях -бир-, -мир-, -пир-, -тир-, -стил-, -дир- перед наголошеним суфіксом -а-(-я-): набирати; у суфіксі -ив(о), який використовується для позначення збірних понять: мереживо. У слові невмирущий пишемо И, бо воно утворене від слова вмирати.

У деяких словах (переважно іншомовних) написання Е та И ніяк не перевіряється, такі слова треба запам’ятати: тремтіти, бентежний, кремезний.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Будова слова

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

Фемінітиви утворюють за допомогою суфіксів від іменників чоловічого роду.

Суфікс -ин- використовуємо для утворення фемінітивів від іменникових основ на -ець та на приголосний: майстриня, творчиня, кравчиня.

Фемінітив до слова друкар – друкарка.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях національного мультитесту завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Готуючись до НМТ, опрацюйте перелік слів з нормативним наголосом. 

Правильно виділено букви на позначення наголошених голосних у всіх словах, ОКРІМ рядка Г: Обруч.

Відповідь: Г.