ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Будьте дуже уважними, виконуючи це завдання, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту.

Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Працюючи – це дієприслівник, який означає другорядну дію порівняно з основною дією того самого предмета (що роблячи?).

З – прийменник, службова, незмінна частина мови, яка слугує для зв'язку слів у словосполученнях і реченнях, виражаючи відношення між ними.

Що – у цьому реченні слово що можемо замінити на яка, отже, це займенник.

Недосяжною – вказує на ознаку предмета, відповідає на питання якою? Отже, це прикметник.

Відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

З’ясуймо значення поданих фразеологізмів:

• продавати зуби – сміятися, усміхатися;
• топтати ряст – ходити по землі, жити;
• мастити салом п'яти – швидко бігти звідкись, втікати;
• закрутити веремію – починати якусь неспокійну справу, здіймати колотнечу.

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–А, 4–В. 

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи складних речень.

Речення «Жовтогарячі смуги були такі ясні, неначе вони горіли тихим полум'ям» є складнопідрядним порівняльним, оскільки від головної до підрядної частини можна поставити запитання подібно до чого?

Речення «Сонце сховалося за обрієм, небо затягнулося сірими хмарами, місто занурилося в тишу» є безсполучниковим, три частини якого з’єднуються в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації.

Речення «То вітерець дихне по ниві, то коник в житі засюрчить» є складносурядним, воно має дві рівноправні частини, з’єднані розділовим сполучником сурядності то ... то.

Речення «Така там була температура, і так мене парою проймало, і стільки крові з мене вийшло, що я відчув себе здоровшим» є складним із підрядним і сурядним зв’язком.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис слів іншомовного походження

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Слово шніцель пишемо з -і (зверніть увагу, що -и пишемо в словах іншомовного походження після букв р, т, с, д, ш, ч, з, ц, ж ).

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія

НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні «Пам’ятайте, що голос – це унікальний інструмент, який потрібно берегти та розвивати, оскільки саме він додає мовленню емоційного розмаїття і мелодійності».

У реченні, позначеному Б, у слові безпомилково є префікс без-, який в завжди пишемо з буквою з; займенники з часткою будь- пишемо з дефісом: будь-який.

У варіанті В слово змінюватися пишемо з и;  у вищому / найвищому ступенях порівняння прикметників з змінюється на жч: низький – нижчий.

У варіанті Г слово поширюється треба писати з м’яким знаком; займенники з часткою де пишемо разом: дещо.

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія

Зверніть увагу, що імена по батькові утворюються за допомогою суфіксів -ович (-йович) для чоловіків та -івна (-ївна) для жінок, доданих до основи імені.

Отже, правильно утворено всі імена по батькові в рядку А: Едуардович, Ігорьович, Кузьмівна.

Запамʼятайте: Ігор – Ігорьович, Лазар – Лазарьович.

В інших варіантах потрібно виправити помилки: Олексійович, Андріївна, Пилипівна.

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання  апострофа

Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї

• після губних приголосних б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає іншого кореневого приголосного (крім р): верб’я, прив’ялений, відв’язаний;
• після букви р, якщо вона позначає твердий звук на кінці складу: бур’ян.

У словах різдвяні, свята, духмяний апостроф не пишемо, бо перед губними є інший приголосний.

У словах іншомовного походження апостроф пишемо перед я, ю, є, ї після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р, якщо чується звук [й]: бультер’єр. 

Отже, НЕМАЄ помилки у вживанні апострофа в обох словах рядка Б: духмяний бур’ян.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних 

НЕ ТРЕБА писати жодної букви на місці пропуску у словах рядка В: виїзний, якісний, тижневий.

В інших варіантах є слова, у яких спрощення на письмі не відбулося: кістлявий, баластний, агентський.

Відповідь: В.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова

НЕМАЄ лексичних помилок у реченні «Технології віртуальної реальності здобувають у світі дедалі більшого поширення».

В інших реченнях допущено лексичні помилки:

• доповнена реальність (а не додаткова) – термін, що позначає всі проєкти, спрямовані на доповнення реальності будь-якими віртуальними елементами;
• гра, а не ігра;
• активні дієприкметники теперішнього часу (із закінченнями -ачий, -ячий, -учий, -ючий) варто замінювати: бажаючий – охочий;
• натиснувши на кнопку, а не нажавши;
• дістали змогу, а не отримали можливість;
• узяти до уваги, а не прийняти до уваги;
• в жодному випадку краще замінити на ніколи.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс 

Разом треба писати всі слова в рядку Г: нікотрим, абияким, дечого (займенники з частками ні-, аби-, де- пишемо разом).

Зверніть увагу, що займенники з частками хтозна-, казна-, будь-, небудь- пишемо з дефісом; окремо пишемо сполуки слів, якщо між часткою і займенником є прийменник: ні в чому.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис ненаголошених Е, И

Букву е треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка В: упевнений (суфікс -ен-), бентежний (треба запам’ятати), оселився (бо оселя).

В інших варіантах є слова, у яких на місці пропуску треба писати букву и: крихкий, диригент, завмирання, меридіан, палиця, височина, увічливо, власниця. 

Відповідь: В.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків

Однаковий звук [с'] позначають букви, виділені в окремих словах у рядку В. Зверніть увагу, що в слові зап'ястя відбувається уподібнення приголосних за м’якістю  (наступний м’який приголосний [т'] впливає на попередній твердий [с] і він вимовляється як [с']), а в слові ромашці відбувається уподібнення приголосних за місцем і способом творення (зміни груп «шиплячий + свистячий» у групи «свистячий + свистячий»). 

В інших варіантах виділені букви позначають різні звуки:

• У рядку А в словах розмазня, просьба виділені букви позначають звук [з'], бо відбувається уподібнення приголосних за м’якістю (у слові розмазня наступний м’який приголосний [н'] впливає на попередній твердий [з] і він вимовляється як [з']) та дзвінкістю (у слові просьба наступний дзвінкий приголосний [б] одзвінчує попередній глухий [с'] і він вимовляється як [з']); у слові з'явитися виділена буква позначає звук [з].
• У рядку Б у слові камінчик виділена буква позначає звук [н], а у слові зайнятий виділена буква позначає звук [н'], у слові гарантія виділена буква позначає теж звук [н'], бо відбувається уподібнення приголосних за м’якістю  (наступний м’який приголосний [т'] впливає на попередній твердий [н] і він вимовляється як [н']).
• У рядку Г у слові шістсот відбувається спрощення у вимові – [ш'іс:от], у слові трясти виділена буква позначає звук [т], а у слові баскетбольний – [д], бо відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [б] одзвінчує попередній глухий [т] і він вимовляється як [д]).

Відповідь: В.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Це завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання. 

Лексичної помилки НЕ допущено в рядку Б (зауважте, що хрещені, бо пов'язані з обрядом хрещення, а не хресні).

В інших варіантах потрібно виправити помилки: науковий ступінь, службовий телефон, приймальні пункти.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір 

Завдання перевіряє ваше вміння визначати спільнокореневі слова.

Корінь – головна значуща частина слова, що містить спільне значення для спільнокореневих слів (пекти, пекар, спечений, випічка) і виражає їхнє лексичне значення.

Зауважте! Треба відрізняти спільнокореневі слова від слів з омонімічними коренями. Так, у словах пекти і печеніг схожий корінь ПЕК/ПЕЧ, однак ці слова НЕ є спільнокореневими, оскільки корінь у них має різне лексичне значення.

Відповідь: В.