ТЕМА: Орфографія. Основні випадки чергування у-в.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (чергування у/в) та пояснювати їх за допомогою правил.

Українська мова досягає милозвучності тим, що уникає насамперед збігу голосних, а потім – приголосних. Найпоширенішим засобом милозвучності є чергування У – В. Між голосним та приголосним традиційно вживають прийменник в. Лише у вживаємо перед в, ф, лв, св, тв, нв, хв та схожими сполуками. У також пишемо перед в та між двома приголосними. Отже, костюм у шафі, подивитися у вічко, постукав у двері.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння приголосних за рахунок збігу. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Завдання перевіряєваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Подвоєні літери треба писати в таких словах:

Передгроззя. Це іменник середнього роду ІІ відміни, має закінчення -я. Подовження тут відбувається в позиції між двома голосними звуками. А от у слові осеРДя подовження не відбудеться, бо там немає позиції між двома голосними.

Військкомат, спорттовари. У цих іменниках подвоєння відбувається на межі частин складного слова (військовий комісаріат, спортивні товари).

Віддзвеніла, роззброєння, віддзеркалення, ввічливість. Подвоєння відбувається на межі морфем (префікс + корінь).

Численний, суверенний. Це прикметники, які є винятками (численний, старанний, рахманний, захланний, суверенний).

Очікуваний – дієприкметник. У цій особливій формі дієслова ніколи не пишемо подвоєних літер.

Благословенний – це прикметник старослов’янського походження (блаженний, мерзенний тощо). У таких словах традиційно відбувається подовження.

Попідвіконню – це один з п’яти прислівників, у яких відбувається подвоєння (зрання, спросоння, попідтинню, навмання).

Слова студений, шалений потрібно писати без подвоєння.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні слова.

Разом пишемо слово фотожурналіст, адже частинки біо-, зоо-, фото-, фіто-, астро-, вело- та схожі потрібно писати разом.

Разом пишемо прикметники західноєвропейський, кисломолочний, високоефективний, кількамільйонний, тому що від них можна утворити підрядні словосполучення (Західна Європа, кисле молоко тощо).

Разом пишемо слова мікросхема, мегамаркет, мініготель, тому що частинки макро-, мікро-, мега-, міні- потрібно писати разом. Також разом пишемо слова з частиною супер- (суперобкладинка).

Разом пишемо також слово перекотиполе, бо першою частиною цього іменника є дієслово в наказовому способі.

Окремо пишемо слова пів кілометра, бо числівник пів з наступним іменником треба писати окремо.

Решту слів потрібно писати через дефіс.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Типи відмінювання кількісних числівників. Поєднання числівника з іменником.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

Під час виконання такого завдання необхідно визначити, у якому відмінку вжите те чи інше слово в реченні.

У запропонованому реченні числівники вжито в родовому та знахідному відмінках. Отже, ста, від восьми до вісімдесяти.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник. Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, щоозначає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета та пов’язаний з присудком. Такий зв’язок є в реченні Перебуваючи на екскурсії в Холодному Яру, сповнюєшся дивовижною силою козацького краю.

У решті речень дія в дієприслівниковому звороті та дія, яку передає присудок, стосуються різних діячів.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому ускладненому реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати види членів речення, правильно розставляти розділові знаки між однорідними членами речення.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

У реченні Як справжній митець, він, незважаючи на уявну відчуженість від світу, був уважний, чутливий до всього навколишнього і ніколи не стояв осторонь рухів та змін потрібно поставити всі коми, окрім коми (5), аджев реченні є однорідні присудки був чутливий, уважний та не стояв, які пов’язані неповторюваним єднальним сполучником і. У такому випадку кому перед сполучником ставити не потрібно.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

У речення А варто вжити слово тактовніше.

У реченні Б порушенням лексичної норми є слово удачними. Це росіянізм. Натомість треба вжити слово вдалими.

У реченні В доречно вжити слова численна та дослідження.

У реченні Г потрібно вжити слово реабілітологів.

У реченні Д лексичних помилок немає.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Творення умовного та наказового способів дієслів.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів, зокрема форм наказового способу.

Дієслова наказового способу в І особі множини (ми) мають закінчення -імо (якщо основа закінчується на голосний) або -мо (якщо основа закінчується на приголосний). Отже, правильними будуть форми читаймо, їжмо, стіймо, бережімо, печімо, живімо, повірмо, дихаймо, граймо.

А от дієслово сядемо – це форма дійсного способу теперішнього часу.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння знаходити в реченні однорідні члени речення.

Проаналізуймо запропоновані речення. Потрібно підкреслити в них граматичні основи.

Однорідні присудки є в утвореному реченні Я обожнюю теплі травневі вечори, але недолюблюю холодні листопадові.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать від того, як розташовані одна стосовно іншої пряма мова та слова автора.

Розділові знаки потрібно поставити так:

Іван Франко писав: « Народи тільки тоді зможуть досягнути щастя й свободи, коли всі будуть ученими працівниками».

«Бути людиною, – стверджував Антуан де Сент-Екзюпері,– цеозначає відчувати, що ти за все відповідаєш».

«Людина не для того створена, щоб терпіти поразки… – писав Ернест Хемінгуей. – Людину можна знищити, але її неможливо перемогти».

«Багато величного є на Землі, але немає нічого більшого, як людина»,– переконував славетний драматург Софокл.

У реченні Д пряму мову оформлено правильно.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в складному реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Кома (1) обґрунтована як кома при вставному слові. Але від слова уважалося можна поставити питання що?. Отже, це не вставне слово, а частина складного речення з різними видами зв’язку, а саме головна частина, до якої приєднано підрядне з’ясувальне речення.

Решта обґрунтувань правильні.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Речення. Складнопідрядне речення, його будова. Основні види підрядних речень

У простому реченні нам пояснюють причину дії. Тому треба поміркувати, який з варіантів відповіді неє складним реченням з підрядним причини. Таким є складнопідрядне речення «Ви не зможете знайти сонце, якщо виберете плазування в тіні. Як бачимо, його підрядна частина відповідає на питання за якої умови?, тобто є підрядними обставинним умови, а не причини.

Відповідь – А.

ТЕМА:Фразеологія. Значення фразеологізмів.

Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів, їхнього значення, а також уміння добирати до них синоніми.

Ні пари з вуст, рота не розкрити – мовчати.

Теревені правити, плескати язиком – увесь час говорити.

Грати очима, пускати бісики – кокетувати.

Починати здалека, заходити збоку – не розкривати одразу своїх думок.

Відповідь: ГВДА.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Відокремлені члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати просте ускладнене речення з однорідними членами, звертанням, вставними конструкціями, відокремленими членами речення.

Рядок А ускладнено відокремленим додатком (окрім заповідників і національних парків).

Рядок Б ускладнено відокремленою прикладкою (місця тимчасової заборони полювання), яка дає предмету другу назву.

Рядок В ускладнено однорідними означеннями (непоширене + поширене – важливу, фактично вирішальну роль).

Рядок Г ускладнено відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом (поставивши за мету захист рослин і комах).

Рядок Д ускладнено вставною конструкцією як кажуть, яка вказує на джерело повідомлення.

Відповідь: АВГБ.