Букву е треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [и], [е] в коренях слів.
Букву Е пишемо, якщо можна дібрати перевірні слова, де звук [е] буде стояти під наголосом (недешевий – дешево, шепотіти – шепіт, клекотіти – клекіт, верховний – верхи, верболіз – верби).
Букву Е також пишемо, якщо під час зміни слова ненаголошений голосний чергується з -і-: укоренити, бо корінь.
У зменшувально-пестливому суфіксі -ечк- теж потрібно писати -е- (дощечка, стрічечка).
Правопис деяких слів потрібно просто запам’ятати (хребет).
Букву И пишемо, якщо можна дібрати перевірні слова, де звук [и] буде стояти під наголосом скрипіти – скрипнути),
Букву И пишемо також у буквосполученнях -ри-, -ли- (скрипіти).
У слові невмирущий пишемо И, бо воно утворене від слова вмирати (тут -и-, тому що далі склад з наголошеним -а-).
И пишемо в суфіксі -ив в іменниках на позначення конкретних понять, предметів (мереживо).
Відповідь – В.
Правильно виділено букви на позначення наголошених звуків у всіх словах, ОКРІМ рядка
ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади
У цьому завданні подані слова, в наголошуванні яких часто трапляються помилки.
Для опрацювання таких слів рекомендуємо скористатися спеціальним довідником, де вміщено перелік слів із правильними наголосами.
Серед запропонованих слів неправильно виділено букву на позначення наголошеного голосного в слові обруч.
Правильний наголос – обруч.
Відповідь – А.
Однаковий звук позначають букви, виділені в кожному слові рядка
ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.
Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.
У словах боротьба, дзвеніти, подія виділена літера передає різні звуки. У слові дзвеніти це звук [дз] (африката), у слові подія – звук [д′], у слові боротьба це теж [д′], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляємо дзвінко.
Розглянемо рядок зі словами анекдот, ґречний, екзотика. Виділена літера в цих словах передає однакові звуки: у словах анекдот і екзотика теж маємо звук [ґ], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляють дзвінко. Це правильна відповідь.
У наступному рядку в словах сміється, утіха виділена літера знову передає різні звуки: у слові сміється ться – це [ц′:я], у слові утіха це [т′], а от у шістсот виділена літера не позначає жодного звука (відбувається спрощення приголосного).
У рядку кігтик, легко, подруга виділена буква теж передає різні звуки: у словах кігтик, легко це звук [х], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляють дзвінко, а в слові подруга – звук [г].
Відповідь – Б.
З’ясуйте тип кожного речення (А – Д) в тексті (цифра позначає наступне речення (1–4)).
ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.
Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.
Речення Японія традиційно була сільськогосподарською країною: самé існування її мешканців і їхній добробут залежали від довкілля має дві граматичні основи, складається з двох частин, що пов’язані лише змістом та інтонацією, друга частина пояснює першу. Отже, це складне безсполучникове речення.
Речення Японці вирішили не боротися з природою, а любити її, гармонізувати з нею своє життя, навчитися пильно спостерігати за найменшими змінами має лише одну граматичну основу. Це просте речення, ускладнене однорідними присудками.
Речення Народження й умирання людини поєдналися з пробудженням і згасанням природи, так що істота й усе навколо стали рівними перед вічними небесами має дві граматичні основи, складається з двох нерівноправних частин, що пов’язані сполучником так що. Друга частина вказує на наслідок дії в першій частині. Отже, це складнопідрядне речення з підрядним обставинним наслідку.
Речення Пори року проникли й у звичайне спілкування: навіть у сучасному листуванні японці обов’язково мають згадати поточний сезон, щоб показати свою ґречність має вже три граматичні основи, складається з трьох частин. Перша та друга частини поєднані безсполучниковим зв’язком, друга частина пояснює першу, а друга й третя – сполучником підрядності щоб. Отже, у цьому реченні є безсполучниковий та підрядний зв’язки. Це складне речення з різними видами зв’язку.
Відповідь – ГАВД.
Поєднайте виділені фрагменти простих (1–4) і складних (А – Д) речень за подібністю синтаксичного значення. Зразок такого поєднання показано на схемі.
Ви маєте увідповіднити фрагменти простого та складного речення за подібністю їхнього синтаксичного значення.
До фрагмента в простому реченні 1 ставимо питання навіщо?, з якою метою? На таке ж питання відповідає фрагмент в реченні А: Я постійно намагаюся підвищувати славну майстерність, (навіщо?, з якою метою?) аби не пасти задніх у своїй галузі.
До фрагмента в простому реченні 2 ставимо питання незважаючи на що? Аналогічне питання ставимо до виділеної частини в реченні Б: Хай як інформаційні технології роблять інакшим наше життя, (незважаючи на що?) замінити ними живе спілкування під час навчання неможливо.
До фрагмента в простому реченні 3 ставимо питання з якої причини? На таке ж питання відповідає фрагмент у реченні В: Іноді найбільші прориви в дослідженні будь-чого стаються несподівано, (з якої причини?) адже ніколи не передбачиш сприятливого для цього збігу обставин.
До фрагмента в простому реченні 4 ставимо питання за якої умови? На таке ж питання відповідає фрагмент в реченні Г: Якщо брати до уваги лише позитивні результати власної діяльності, (за якої умови?) можна не боятися труднощів на шляху до мети.
Відповідь – АБВГ.
Доберіть умову вживання тире (А – Д) до кожного прикладу речення (1–4).
ТЕМА: Синтаксис. Тире в різних видах речень.
Завдання перевіряє ваші знання з пунктуації та вміння правильно розставляти розділові знаки в різних видах речень.
Проаналізуймо запропоновані речення.
Речення 1 – це просте речення, у якому тире стоїть між підметом і присудком, що виражені іменниками.
Речення 2 – це просте речення, де тире стоїть на місці пропущеного присудка.
Речення 3 – це складносурядне речення, частини якого пов’язані протиставним зв’язком.
Речення 4 ускладнене відокремленими означеннями.
Відповідь – ДВБА.
З’ясуйте, якою частиною мови (А – Д) є виділені слова (1–4) в реченні (цифра позначає наступне слово).
Ілон Маск (1)відомий своїми побоюваннями щодо розвитку штучного інтелекту, ба (2)більше: він уважає останні здобутки, (3)досягнуті в (4)цій галузі, найбільшою загрозою для існування людства.
ТЕМА: Морфологія. Частини мови.
Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови.
Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.
Слово відомий відповідає на питання який?, указує на ознаку предмета. Отже, це прикметник.
Слово більше відповідає на питання як? та вказує на ознаку дії, не змінюється. Отже, це прислівник.
Слово цій відповідає на питання якій? і вказує на ознаку, але не називає її. Отже, це займенник.
А слово досягнуті теж відповідає на питання які?, але вказує на ознаку, одержану від дії. Отже, це особлива форма дієслова – дієприкметник.
Відповідь – БГВА.
Доберіть до кожного речення (1–4), у якому зроблено пропуск, відповідний за значенням фразеологізм (А – Д).
ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми. Значення фразеологізмів.
Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів. У ньому запропоновано не окремі фразеологізми, а речення зі стійкими конструкціями.
Спочатку з’ясуймо значення фразеологізмів.
Поставити на місце – певними діями, зауваженнями змусити когось опам’ятатися від зарозумілості.
Поставити на чолі – поставити для керівництва, очолити щось.
Поставити на карту – ризикувати чим-небудь заради мети, успіху.
Поставити перед фактом – повідомити про те, що вже відбулося, сталося.
Поставити на ноги – 1. Виростити, виховати; 2. Виходити після хвороби, вилікувати.
Тепер доповнимо ці речення відповідними фразеологізмами.
Відповідь – ГБАВ.
Синтаксичну роль підмета виконує слово
ТЕМА: Синтаксис. Головні члени речення.
Завдання перевіряє ваше вміння визначати граматичну основу речення.
Аби визначити синтаксичну роль виділених слів, треба уважно прочитати та проаналізувати речення.
Отже, слово завдання є частиною складеного іменного присудка (це [є] головне завдання).
Слово навчання є додатком (розуміють (що?) навчання). Таку само синтаксичну роль виконує й слово участь (забезпечити (що?) участь). Додатком у відповідному речення є й виділене слово питання (розглядати (що?) питання).
А слово утвердження є підметом: утвердження (що робить?) передбачає.
Відповідь – Г.
Однорідні члени є в обох реченнях, позначених
ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення.
Це завдання перевіряє ваше вміння правильно, комунікативно доцільно використовувати речення з однорідними членами в мовленні, розставляти розділові знаки.
Однорідні члени є в реченнях, позначених кружечком і ромбом.
ЮНЕСКО визначає інклюзивне навчання як «процес звернення і відповіді на різноманітні потреби учнів, щоб забезпечити їхню участь в освітньому процесі, культурних заходах і житті громади».
В Україні найчастіше відповідне навчання розуміють вузько, а саме як такий спосіб здобуття освіти, коли учні або студенти з особливими потребами перебувають у загальному освітньому просторі за місцем свого проживання, що є альтернативою інтернатній системі або домашньому чи індивідуальному навчанню.
Пунктуаційну помилку допущено в реченні, позначеному
ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки при відокремлених членах речення
Вам потрібно продемонструвати свої знання головних і другорядних членів речення, уміння визначати їх у реченні, правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.
У реченні, позначеному квадратом, є додаток, що починається словом зокрема. Такий додаток є відокремленим. У запропонованому тексті перед ним коми немає. Отже, це і є пунктуаційна помилка.
Відокремлений додаток є в реченні, позначеному
ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення
Вам потрібно продемонструвати розуміння умов відокремлення членів речення, зокрема відокремлених додатків.
Пригадайте, що додаток є відокремленим, коли він має значення винятку, виокремлення, заміни та поєднаний з іншим словом у реченні за допомогою прийменників крім, окрім, опріч, за винятком, на відміну від, замість, особливо, наприклад, зокрема, навіть.
У реченні, позначеному квадратом, є додаток, що починається словом зокрема. Такий додаток є відокремленим.
Завдання 21–25 стосуються речень, що первісно становили зв’язний текст. Прочитайте речення й виконайте завдання до них.
Первісний текст буде відновлено, якщо речення розташувати в послідовності, запропонованій у рядку
ТЕМА: Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту. Логічна послідовність. Зв’язність і точність мовлення.
Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, логічно мислити.
Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання. Потрібно проаналізувати, які засоби міжфразового зв’язку використано в тексті (займенники, лексичний повтор, прислівники, граматичні засоби, вставні слова тощо).
Проаналізуймо запропоновані рядки.
Речення, позначене ромбом, є початковим реченням запропонованого деформованого тексту. Це визначення інклюзивного навчання. Наступні речення мають поглиблювати цю інформацію, розширювати чи конкретизувати її.
Саме це є в реченні з символом «кружечок», де пояснюють, що такий процес в Україні зазвичай розуміють як навчання дітей чи студентів з особливими потребами.
Подальшу конкретизацію поняття «інклюзія» знаходимо в реченні з призмою, де стверджують, що це значно ширший процес (ужито вставне слово «безсумнівно»).
Речення з квадратом тлумачить цю думку більш детально, для зв’язку з попереднім реченням вжито вставну конструкцію «іншими словами».
А останнє речення (трикутник) – це своєрідний підсумок, висновок щодо поданої інформації.
Відповідь – Д.
Старшокласники подякували _______ за таку чудову новину й розбіглися по ________, і лише _______ залишилися й розпочали планувати майбутню поїздку.
ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників, поєднання іменників з числівниками.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками.
Завдання також перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.
Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.
Проаналізуймо його.
Дієслова подякувати, дякувати поєднують з іменниками у формі давального відмінка. Отже, подякували Людмилі Володимирівні.
У місцевому відмінку іменники чоловічого роду ІІ відміни в множині мають закінчення -ах. Отже, розбіглися по класах. Збірні числівники в українській мові НЕ поєднують з іменниками жіночого роду. Отже, три учениці.
Від екскурсовода __________ Тетяна з Андрієм __________, що Тарасові __________ встановлено сімсот двадцять __________ в Україні й сімдесят п’ять за кордоном.
ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників. Поєднання числівника з іменником.
Під час виконання такого завдання необхідно визначити, у якому відмінку вжите те чи інше слово в реченні.
Отже, пропуски потрібно заповнити так: після слова екскурсовода (закінчується на приголосний) обираємо вперше; тут складений підмет (поєднання іменників у називному та орудному відмінках Тетяна з Андрієм), тому далі обираємо дізналися; чоловічі прізвища на -ко відмінюємо, тому Шевченку; складений числівник 256 поєднується з іменником у родовому відмінку множини, тому пам’ятників.