ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки при прямій мові

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати правильний розділовий знак при передачі чужої мови.

Розділові знаки при передачі чужої мови правильно вжито в реченні у варіанті Г. Коли одна частина слів автора стосується тієї частини прямої мови, яка йде перед розривом, а друга – тієї, що йде після нього, то після слів автора ставиться двокрапка й тире, а пряма мова продовжується з великої літери: «Людина не для того створена, щоб зазнавати поразки, – запевняв Ернест Гемінґвей і додавав: – Людину можна знищити, але неможливо перемогти».

Якщо слова автора йдуть усередині прямої мови, то перед словами автора й після них ставимо комбінований знак кома й тире, а пряма мова продовжується з малої літери: «Бути людиною, – стверджував Антуан де Сент-Екзюпері, – це означає відчувати, що ти за все відповідаєш».

Якщо слова автора розривають пряму мову на межі двох речень, то після першої частини прямої мови ставлять кому (або знак оклику / питання), а після слів автора – крапку й тире: «Ми – не безліч стандартних “я", – переконував Василь Симоненко. – А безліч всесвітів різних».

Якщо пряма мова стоїть перед словами автора, то її беруть у лапки, після неї ставиться кома і тире, слова автора пишуть з малої літери: «Багато величного є на Землі, але немає нічого величнішого, як людина», – уважав славетний драматург Софокл.

Якщо слова автора йдуть перед прямою мовою, то після них ставимо двокрапку: Іван Франко писав: «Народи тільки тоді зможуть досягнути щастя й свободи, коли всі будуть ученими працівниками».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Зверніть увагу, що при творенні прикметників за допомогою суфікса -ськ-(ий) від іменників, основа яких закінчується на приголосний, відбуваються фонетичні зміни:

• г, ж, з + -ськ-(ий) = -зьк-(ий);
• к, ч, ц + -ськ-(ий) = -цьк-(ий);
• х, ш, с + -ськ-(ий) = -ськ-(ий).

Отже, зміну приголосного позначають на письмі в усіх прикметниках рядка Б: гаазький, парубоцький, викладацький.

В інших варіантах відповідей є слова, основа яких закінчується на інший приголосний, тому в них не позначають зміну приголосного: студентський, заводський.

Зауважте, що пишемо тюркський (виняток).

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень

Виконуючи це завдання, поставте запитання до виділених фрагментів.

У реченні «Із багатьох джерел зараз можна дізнатися про доцільність переходу на здорове харчування» до виділеного фрагмента ставимо запитання про що? Йому відповідає складнопідрядне з’ясувальне речення «Різноманітні опитування свідчать, що споживання шкідливої їжі останнім часом зросло щонайменше втричі», від опорного слова свідчать у головній частині до підрядної частини ставимо запитання що?

У реченні «У Вашому щоденному меню завжди мають бути горіхи, фрукти чи сухарі з цільного зерна» до виділеного фрагмента ставимо запитання які? Йому відповідає складнопідрядне означальне речення «Один такий «перекус» може становити половину норми спожитих калорій, які ми отримуємо з повноцінного обіду», від опорного слова калорій у головній частині до підрядної частини ставимо запитання яких?

У реченні «Для збагачення раціону здоровими стравами готуйте фруктові желе, пастилу, вівсяне печиво з насінням, сирні запіканки» до виділеного фрагмента ставимо запитання з якою метою?  Йому відповідає складнопідрядне речення мети «В умовах карантину виникає бажання піти до крамниці, аби поповнити домашні запаси сухариків, печива чи інших смаколиків», від головної частини якого до залежної ставимо запитання з якою метою?

У реченні «Завдяки приготованим удома солодощам однозначно збережете здоров’я та не витрачатимете зайвих коштів на смаколики з магазину» до виділеного фрагмента ставимо запитання через що? Йому відповідає складнопідрядне речення причини «Не можна їсти й одночасно дивитися телевізор чи сидіти за комп’ютером, адже тоді ми втрачаємо смак їжі й пропускаємо момент насичення», від головної частини якого до залежної ставимо запитання чому?

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Д. 

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Дієвідміни. Закінчення дієслів

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати особові форми дієслів, визначати, до якої дієвідміни належить певне дієслово, правильно його писати.

До першої дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, в закінченнях мають -е- (-є-), а в 3-й особі множини закінчення -уть (-ють): охолонеш, відріжеш, насиплеш, любитимеш, боротимешся, покличеш, станеш, шитимеш, переможеш.

До другої дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, в закінченнях мають -и- (-ї-), а в 3-й особі множини закінчення -ать (-ять): перехоп..ш, закінч..ш, познач..ш.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях тесту завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Готуючись до НМТ, опрацюйте перелік слів з нормативним наголосом. 

НЕПРАВИЛЬНО підкреслено букви на позначення наголошених голосних в усіх словах, позначених цифрами в рядку В.

Правильно ці слова потрібно наголошувати так: роздрібний, привезти, цемент, щипці, граблі.

Відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту.

Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

В – прийменник, службова частина мови, яка уточнює граматичне значення іменника і виражає зв'язки між словами в реченні.

Яку – указує на предмет, але не називає його. Отже, це займенник.

Легко – відповідає на питання як?, не змінюється. Отже, це прислівник.

Або – службова частина мови, яка поєднує однорідні члени речення. Отже, це сполучник.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова

Це завдання перевіряє ваше вміння замінювати пряму мову непрямою.

Зверніть увагу, що при заміні прямої мови на непряму слова автора стають головним реченням, а пряма мова – підрядним. При цьому непряма мова завжди стоїть після слів автора і приєднується до них сполучниками що, ніби, щоб, чи, а також сполучними словами хто, що, який, чий, коли, де, ніби.

Пряму мову в реченні
Тибетський цілитель сказав хворому: «Я не лікуватиму тебе, а лише допоможу одужати, якщо сам цього прагнеш»
правильно передано непрямою мовою в рядку Д: Тибетський цілитель сказав хворому, що не лікуватиме його, а лише допоможе одужати, якщо той сам цього прагне.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс 

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні слова.

Зауважмо, що займенники з частками аби-, де-, -сь пишуться разом (декотрий, абикому, абиякому, абикого), а з частками будь-, казна-, хтозна-, бозна-, -небудь – з дефісом (казна-де, який-небудь, бозна-скільки).

Зверніть увагу, що слово ніскільки пишемо разом, оскільки це заперечний прислівник, утворений за допомогою префікса ні-. Разом також пишемо прислівник чимскоріш та заперечний займенник з часткою ні: нічий. 

Відповідь: Г.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Однаковий звук [с] позначають букви, виділені в окремих словах у рядку В. 

В інших варіантах виділені букви позначають різні звуки:

• У рядку А у словах дзьобі, дзвенить є звук [дз], а у слові зазвучало – [з].
• У рядку Б у словах тупотить, стежиною виділені букви позначають звук [т], а у слові схоплюється – звук [ц':], бо відбувається уподібнення приголосних за місцем і способом творення.
• У рядку Г у словах побачиш, усмішку виділені букви позначають звук [ш], а у слові роззирнешся – [с':], оскільки відбувається уподібнення приголосних за місцем і способом творення (зміни груп «шиплячий + свистячий» у групи «свистячий + свистячий»).

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати відокремлені члени речення. 

Зауважмо, що відокремлена обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, є в реченні: «Він набрав знайомого з компанії-конкурента, одразу повідомивши, що розмовляє по мобільному телефону».

У реченні «50 років тому, 3 квітня 1973 року, інженер компанії Motorola Мартін Купер здійснив перший у світі дзвінок мобільною мережею» відокремлюється уточнювальна обставина часу.

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати види речень.

Виконуючи це завдання, визначте граматичні основи речень.

Пригадайте, що просте речення має у своєму складі одну граматичну основу. Саме таким є речення, позначене у варіанті Г: 

50 років тому, 3 квітня 1973 року, інженер компанії Motorola Мартін Купер здійснив перший у світі дзвінок мобільною мережею.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова 

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вставні слова в реченні. 

Вставні слова – це слова, які граматично не є членами речення, та існують у реченні для вираження певного ставлення спікера, оформлення думки та інших додаткових цілей. 

Слова «зазначає видання "Експрес"» є вставними в реченні, позначеному у варіанті Д (речення з ромбом), оскільки вони не відповідають на питання й не є членами речення, але вказують на джерело повідомлення.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки при відокремлених членах 

Завдання перевіряє ваше вміння відокремлювати члени речення. 

Зауважмо, що відокремлюємо обставину, виражену дієприслівниковим зворотом у реченні: «Він набрав знайомого з компанії-конкурента, одразу повідомивши, що розмовляє по мобільному телефону».

Відповідь: В.

ТЕМА: Зміст і будова тексту

Зверніть увагу, що текст є складною структурною цілісністю, яку утворюють окремі речення, що в той чи той спосіб взаємопов’язані. Тож, виконуючи це завдання, звертайте увагу на зв’язок структурних елементів між собою. 

Щоб окремі речення утворили мовну й змістову цілісність, тобто текст, вони мають бути пов’язані між собою: кожне наступне пов’язане з попереднім за допомогою певного смислового компонента, що послідовно продовжує, розгортає сказане вище.

Зауважмо, що зв’язність тексту забезпечують засоби міжфразового зв’язку, які є маркерами (сигналами) пов’язаності попереднього речення чи фрагмента з наступним. Засобами зв’язку між реченнями, які, безперечно, пов’язані при цьому змістовно й логічно, слугують різноманітні мовні елементи (лексичні, морфологічні й синтаксичні) й ритмомелодика. Уміння бачити ці засоби зв’язку допоможе «розкодовувати» написане іншими.

Речення, позначене символом-кружечком, є найбільш загальним за змістом, знайомить нас із Мартіном Купером. Слова «здійснив дзвінок» повʼязують це речення з реченням, позначеним трикутником («здійснив дзвінок» тобто «набрав»).

Наступним буде речення з символом-трпецією. Тут словам «мобільний телефон» відповідає синонімічн сполука «маленький пристрій».

У реченні, позначеному ромбом, бачимо констатацію важливості винаходу, про який ідеться в попередніх реченнях і згадку, що саме батьки спонукали Купера до занять інженерією. 

А речення, де йдеться про те, що Мартін «не протестував» і навчався згідно з порадами батьків, є останнім у тексті.

Отже, зміст первісного тексту буде відновлено, якщо речення розмістити в послідовності, позначеній у варіанті Б.

Відповідь: Б.