ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Завдання перевіряє знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Однаковий звук [с'] позначають букви, виділені в окремих словах у рядку Г. Зверніть увагу, що у словах кігті, нігтик виділена буква позначає звук [х], бо відбувається уподібнення приголосних за глухістю. Дзвінкий [г] втрачає свою дзвінкість лише в обмеженій групі слів української мови: легко – [ле́хко], вогко – [во́хко], нігті – [нˊі́хтˊі], кігті – [кʼі́хтˊі], дігтяр – [дˊіхтˊа́р], дьогтю – [дˊо́хтˊу], бігцем – [бʼіхце́м]. Ці слова треба запам’ятати.

В інших варіантах виділені букви позначають різні звуки.

У рядку А в слові країна виділена буква позначає звук [к], а в словах вокзал, рюкзак відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [з] одзвінчує попередній глухий [к] і він вимовляється як [ґ]).

У рядку Б в слові привезти виділена буква позначає звук [з], у слові зірка – [з'], а в слові просьба відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [б] одзвінчує попередній глухий [с'] і його вимовляють як [з']).

У рядку Г в слові тепло виділена буква позначає звук [т], у слові відбір – [д], а в слові боротьба відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [б] одзвінчує попередній глухий [т'] і його вимовляють як [д']).

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє орфоепічні навички.

Готуючись до НМТ, опрацюйте додаток до Програми ЗНО з української мови, який містить перелік слів із нормативним наголосом.

На третій склад падає наголос у всіх словах рядка, ОКРІМ Г. У слові асиметрія наголос падає на четвертий склад.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова зі спрощенням у групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, яке забезпечує милозвучність. У групах приголосних -ждн-, -здн-, -стн-, -стл-, -скн- відбувається спрощення, тобто приголосні [д], [т] і [к] випадають: вуста – усний, блага вість – благовісний, тиждень – тижневик, тріск – тріснути, рідкість – рідкісний, густий – гуснути, провісник – провісницький, захист – захисник, кількість – кількісний.

Спрощення не позначаємо на письмі в іншомовних словах (контрастний, протестний), а також у винятках (кістлявий, пестливий тощо). 

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака.

Завдання перевіряє вміння розрізняти випадки обов’язкового та необов’язкового написання м’якого знака й апострофа в українських словах – відповідно до морфемної будови, позиції приголосних, походження слова й орфографічних винятків. 

Зверніть увагу, що м’який знак пишемо у прикметникових суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк-: близький; в іншомовних словах після д, т, з, с, ц, л, н перед й, я, ю, є, ї: бульйон, трильйон.

У суфіксах -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: веселенький; у буквосполученні ньк: яблунька; після м'якого л перед наступним приголосним і суфіксами -ськ-, -ств-: мальва, учительство, польський. Пишемо м’який знак у слові тьмяний (це слово треба запам’ятати).

Зауважмо, м’який знак НЕ пишемо

• у словах серйозний (після р у словах іншомовного походження);
• після н перед шиплячими (камінчик);
• у суфіксі -ський, якщо в твірній основі не було м'якого знака (кінський, бо конячка / коні, порівняйте з неньчин – ненька) 

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс.

Завдання перевіряє вміння правильно писати складні слова.

Через дефіс пишемо слова: івано-франківський (бо Івано-Франківськ), історико-філологічний (складний прикметник, перша частина якого закінчується на -ико); купівля-продаж, фітнес-клуб (складні іменники, які означають два поняття); інтернет-послуга (частину інтернет у складних словах пишемо через дефіс).

Разом пишемо слова з першим іншомовним компонентом екс-, контр-: експрезидент, контрадмірал. Слово лісостеп теж пишемо разом, бо це складний іменник, утворений за допомогою сполучного голосного звука з двох іменникових основ.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис прислівників.

Завдання перевіряє вміння визначати правильне написання закінчень прислівників (-і / -и) залежно від фонетичних умов, морфемної будови й орфографічних винятків.

У кінці прислівників пишемо -і після букв, що позначають м'які й пом'якшені приголосні звуки: по-латині.

Запам’ятайте, що в кінці прислівників після г, к, х завжди пишемо -и: трохи, навкруги, пішки, заввишки, по-братерськи, по-людськи, по-сусідськи, верхи.

Після ч, ж у кінці прислівників пишемо -и в прислівниках типу по-вовчи й у віддієприслівникових прислівниках із суфіксами -ачи (-ячи): лежачи, в усіх інших випадках пишемо -і: насторожі, вночі.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Правил уживання великої літери дотримано в усіх словосполученнях, ОКРІМ В: слово гора пишемо з малої літери, бо це родова назва. Назви морів, озер, річок, гір тощо, крім родових назв, які вживають у прямому значенні, пишемо з великої літери: Північний Льодовитий океан, Балканський півострів, гора Говерла.

Зверніть увагу, що з великої букви пишуть індивідуальні імена, по батькові, прізвища, псевдоніми, прізвиська людей, назви дійових осіб байок, казок, драматичних творів. У романських і германських прізвищах й іменах артиклі, прийменники, частки ван, да, дас, де, даль, дер, дю, ла, ле, фон тощо пишуть з малої букви й окремо від інших складових частин: Жанна д’Арк, Леонардо да Вінчі, Людвіг ван Бетховен.

У назвах вулиць, площ, парків, гаїв їхні родові означення пишуть із малої літери: Львівська площа, майдан Незалежності, Стрийський парк.

У назвах історичних і календарних дат або свят із великої літери пишемо перше (або єдине) слово, але: День Конституції України, День Незалежності України, День Соборності України.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія. Відмінкові закінчення.

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Фемінітиви утворюють за допомогою суфіксів від іменників чоловічого роду.

Найчастіше в українській мові використовуємо суфікс -к- в утворенні жіночих назв професій: вчителька, репортерка, абітурієнтка.

Суфікс -ин- використовуємо для утворення фемінітивів від іменникових основ на -ець і на приголосний: археологиня.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Лексичної помилки немає у словосполученні підбивати підсумки.

В інших варіантах треба виправити помилки: порушувати питання (словосполучення піднімати питання – буквальний переклад, калька з російської, адже вгору можна підняти руку або вантаж); навчальний заклад (слово учбовий – калька з російської), наступна зупинка (словосполучення слідуюча зупинка – калька з російської мови).

Правильна відповідь: Б.