ТЕМА: Синтаксис. Типи речень.

Завдання перевіряє вміння поєднувати виділені фрагменти простих і складних речень за подібністю синтаксичного значення.

Виконуючи це завдання, поставмо запитання до виділених фрагментів.

У реченні Багато людей не випускають смартфон із рук протягом усього дня до виділеного фрагмента поставмо запитання кого? що?. Йому відповідає складнопідрядне речення зʼясувальне Психологи часто радять, щоб ми частіше влаштовували «цифровий детокс» і проводили вільний час без екранів, від головної частини якого до залежної ставимо запитання що?.

У реченні Постійна перевірка сповіщень заважає нам зосередитися на важливих справах до виділеного фрагмента ставимо запитання яка?. Йому відповідає складнопідрядне означальне речення Надмірна захопленість стрічками новин – це та пастка, яка непомітно забирає в нас дорогоцінні години реального життя, від головної частини якого до залежної ставимо запитання яка?.

У реченні Через віртуальне спілкування ми часто забуваємо про живе спілкування з друзями до виділеного фрагмента ставимо запитання через що? чому?. Йому відповідає складнопідрядне речення причини Дехто відчуває справжню тривогу, коли телефон опиняється далеко, тому що ці люди стали психологічно залежними від постійного доступу до мережі, від головної частини якого до залежної ставимо запитання чому?.

У реченні Для збереження зору слід робити регулярні перерви під час користування смартфоном до виділеного фрагмента ставимо запитання з якою метою? Йому відповідає складнопідрядне речення мети Люди обмежують час користування гаджетами для того, щоб не втратити здатність до глибокої концентрації та живого спілкування, від головної частини якого до залежної ставимо запитання з якою метою?.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Б, 3 – Д, 4 – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє вміння розрізняти прості ускладнені речення і складні речення різних типів.

Речення А має дві граматичні основи, складається з двох нерівноправних частин, що пов’язані сполучником що. Отже, це складнопідрядне речення.

Речення Б має три граматичні основи, складається з трьох частин. Перша та друга частини поєднані підрядним зв’язком, друга й третя – сурядним. Отже, у цьому реченні є два зв’язки. Це складне речення з різними видами зв’язку.

Речення В має дві граматичні основи, складається з двох рівноправних частин, пов’язаних протиставним сполучником сурядності а. Отже, це складносурядне речення.

Речення Д має дві частини, пов’язані лише за змістом. Це складне безсполучникове речення.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Д, 4 – Б.

ТЕМА: Морфологія. Числівник.

Завдання перевіряє вміння правильно узгоджувати кількісні числівники з іменниками залежно від їхнього роду, числа й відмінка, а також застосовувати спеціальні моделі узгодження для числівників.

Числівники два, три, чотири узгоджуються з іменниками в називному відмінку множини: два пакетики.

Числівник дві вживаємо з іменниками жіночого роду: дві склянки.

Числівник п'ять та інші кількісні числівники від п'яти й більше в називному й знахідному відмінках вимагають від іменника форми родового відмінка множини: шість яєць.

Правила узгодження числівників півтора / півтори з іменниками:

півтора + іменник чоловічого / середнього роду (родовий відмінок однини): півтора кілограма.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Зверніть увагу, що в родовому відмінку множини іменники другої відміни мають закінчення -ів (-їв), нульове закінчення й -ей. Закінчення -ів (-їв) характерне для більшості іменників чоловічого роду: гуцулів, лемків. Мають нульове закінчення іменники чоловічого роду, які втратили суфікс -ин- у множині: болгарин – болгари – болгар, вірменин – вірмени – вірмен і вірменів (але грузинів, бо грузини).

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння добирати правильні закінчення родового відмінка іменників чоловічого роду ІІ відміни з нульовим закінченням у називному відмінку залежно від їхнього лексичного значення.

Зверніть увагу, що іменники чоловічого роду ІІ відміни, які в називному відмінку мають нульове закінчення, у формі родового відмінка можуть мати закінчення -а, -я або -у, -ю залежно від лексичного значення й деяких формальних особливостей:

• рецепт козацького кулешу (позначає речовину, масу або страву);
• історія Стародавнього Риму (бо йдеться про територію);
• замок із тесаного каменю (бо означає будівельний матеріал);
• події двадцятого листопада (бо означає назву місяця);
• атмосфера віденського балу (бо йдеться про танцювальний вечір).

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово.

Завдання перевіряє вміння утворювати й розпізнавати форми наказового способу дієслів, визначати їхні граматичні ознаки й знаходити такі форми в реченні.

Наказовий спосіб виражає спонукання, заклик до виконання дії, наказ, побажання, прохання, пораду.

Наказовий спосіб має лише форми другої особи однини й першої і другої осіб множини з такими закінченнями:

2 ос. однини и (нульове закінчення);

1 ос. множини -ім(о), -мо;

2 ос. множини -іть, -те.

Форми першої особи однини та третьої особи однини й множини утворюються описово – поєднанням дієслів теперішнього або майбутнього часу із частками хай, нехай.

Отже, форму наказового способу дієслова містить речення в рядку А: Прийоми їжі намагайтеся планувати завчасно.

Відповідь: А.

ТЕМА: Іменник. Особливості вживання й написання відмінкових форм. Кличний відмінок

Завдання перевіряє вміння відмінювати іменники, правильно утворювати форму кличного відмінка іменників.

Закінчення іменників у кличному відмінку залежить від того, до якої відміни належить те чи те слово. Якщо це іменники І або II відміни, треба також зважити на групу.

Зверніть увагу, що Ігор – це іменник другої відміни чоловічого роду м'якої групи, тому в кличному відмінку має закінчення -ю: Ігорю.

Іменники жіночого роду твердої групи матимуть закінчення -о: бібліотекарко. Зауважмо також: якщо кличний відмінок утворено двома словами на позначення загальних назв, то форму кличного відмінка має і перше, і друге слово: пані бібліотекарко.

Люба – іменник першої відміни жіночого роду, належить до твердої групи, у кличному відмінку має закінчення -о: Любо.

Любов – іменник третьої відміни жіночого роду, у кличному відмінку має закінчення -е: Любове. Щодо імені по батькові, то у звертанні вживаємо форму Іванівно.

Читач – іменник II відміни з основою на шиплячий, у кличному відмінку має закінчення -у: читачу.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє вміння правильно застосовувати правило написання частки не з дієсловами.

Зауважмо, що частку не з дієсловами пишемо окремо в більшості випадків, оскільки це заперечна частка. Коли дієслово не вживають без не, пишемо разом: неволити.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Подвоєні букви треба писати у словах: беззубий (у разі збігу двох однакових приголосних на межі префікса й кореня); стаття (іменник жіночого роду на -я, у якому відбувається подовження м’якого приголосного [т′] між двома голосними); миттю, маззю (подовження приголосного звука між двома голосними в орудному відмінку однини іменників III відміни); ллєш (правопис цього слова треба запам’ятати).

Зверніть увагу на слова, які треба писати без подвоєння: любов’ю, осердя (не відбувається подвоєння, якщо основа слова закінчується двома різними приголосними); даний (дієприкметник).

Відповідь: Г.