ТЕМА: Синтаксис. Типи речень.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи простих і складних речень.

Складносурядним є речення Інтерес до одного з найповніших літописів супроводжувався зростанням уваги до особи його автора, а ченці Києво-Печерської лаври берегли пам’ять про преподобного Нестора. Воно складається з двох частин, з’єднаних протиставним сурядним сполучником а.

Складнопідрядним з’ясувальним є речення Історик і письменник Нестор-літописець, мабуть, не до кінця усвідомлював, який неоціненний дар зробив він майбутнім поколінням.

Складним безсполучниковим є речення «Повість…» стала основою східнослов’янського літописання: упродовж століть книжники дбайливо переписували текст у нових редакціях, частини якого з’єднуються в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації.

Речення «Повість минулих літ» стала першоосновою вивчення історії нашого народу, хоча було чимало інших літописів тієї пори, але жоден із них не може зрівнятися з працею Нестора є складним із сурядним і підрядним зв’язком.

Зверніть увагу, що речення Використовуючи джерела про ранні слов’янські племена, заснування Києва, утворення могутньої держави Русі-України, автор витлумачив їх із погляду історика є простим, ускладненим відокремленою обставиною.

Відповідь: 1-Д, 2-А, 3-Г, 4-Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях.

Завдання перевіряє вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях.

Тире ставимо в безсполучниковому реченні Анна Ярославна привезла як посаг подароване батьком Євангеліє до далекої Франції 1050 року – книга довго нагадувала їй про рідну землю, бо друга частина виражає висновок чи наслідок того, про що йдеться в першій.

Тире на місці пропущеного присудка ставимо в реченні Пам'ятка складається з двох різночасових частин: перша частина написана кирилицею в Києві (у XI ст.), а друга – глаголицею (у XIV ст.).

Тире між підметом і присудком уживаємо в реченні Реймське Євангеліє – маловідомий книжковий раритет, який створений в ХІ столітті і тоді ж назавжди вивезений з України.

Тире відокремлюємо поширену прикладку, яка стоїть у кінці речення, перед нею можна поставити а саме: Це давньоукраїнське Євангеліє, як засвідчують дослідники, було написано в Києві спеціально для Анни – дочки Ярослава Мудрого.

Зверніть увагу, у реченні Сині, жовті, малинові – саме такі кольори, які були на прапорах київської держави, переважають у художньому оформленні Реймського Євангелія тире ставимо при однорідних членах.

Відповідь: 1-В, 2-Д, 3-А, 4-Б.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Завдання перевіряє знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Твердий звук [д] позначають букви, виділені у словах рядка Г. 

В інших варіантах виділені букви позначають різні звуки.

А У слові пальмове звук [л'] мʼякий, на це вказує знак мʼякшення.

Б У слові гігантські звук [т] випадає, тобто спрощується, тому його не вимовляємо.

В У слові нікчемною: звук [н'] мʼякий, його помʼякшує наступний голосний [і].

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені і ненаголошені склади.

Завдання перевіряє орфоепічні навички.

Готуючись до НМТ, опрацюйте додаток до Програми ЗНО з української мови, який містить перелік слів із нормативним наголосом.

ПРАВИЛЬНО виділено букви на позначення наголошених голосних у всіх словах рядка Б. В інших варіантах треба виправити помилки. Має бути: 

А ціннИк

В пізнАння

Г посерЕдині

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє вміння утворювати й правильно писати прикметники із суфіксом -ськ- та його фонетичними варіантами -зьк-, -цьк-.

У творенні прикметників за допомогою суфікса -ськ-(ий) від іменників, основа яких закінчується на приголосний, відбуваються фонетичні зміни: г, ж, з + -ськ-(ий) = -зьк-(ий); к, ч, ц + -ськ-(ий) = -цьк-(ий); х, ш, с + -ськ-(ий) = -ськ-(ий). Якщо основа слова закінчується на інший приголосний, то в ньому не позначають зміну приголосного.

Отже, прикметники із суфіксом -зьк- можна утворити від усіх іменників у рядку Б: паризький, гаазький.

У варіантах А, В, Г є слова з іншими суфіксами: калуський, нью-йоркський, герцогський. Винятки становлять поодинокі прикметники на -ськ(ий), утворені від слів іншомовного походження: тюркський, баскський, казахський, ла-маншський, меккський. У них для збереження звукового складу твірної основи суфікс -ськ- залишається незмінним попри наявність шиплячих чи задньоязикових звуків.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака.

Завдання перевіряє вміння визначати випадки обов’язкового написання м’якого знака в різних фонетичних позиціях.

Проаналізуймо запропоновані слова. М’який знак пишемо після д, т, з, с, ц, л, н у кінці слова чи складу. 

М’який знак не треба писати у словах пончик, Уманщина (між н і шиплячими не пишемо мʼякий знак, окрім винятків: Маньчжурія, бриньчати, няньчити тощо). 

Також м’який знак не потрібен у слові розрісся. 

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів.

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Префікс пре- вживають переважно для позначення найвищої якості (пречудовий, пресмачно, пресуворо).

У словах прірва, прізвище, прізвисько пишемо префікс прі-.

Префікс при- вживаємо для позначення приєднання, наближення до чогось або неповноти дії. Саме тому його пишемо у словах притиснути, прибуток, прикраса, прибережний, прибігти, привітний, приміський, призабути, прикласти.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів іншомовного походження.

Завдання перевіряє вміння правильно писати подвоєні літери в словах іншомовного походження.

Правильно писати так: бароко, андоррський, еміграція; ілюмінація, інновація, апеляція; анотація, фінський, імітація; алегорія, буддизм, спагеті.

Зауважте, більшість слів іншомовного походження – загальних назв – треба писати без подвоєння.

Слова, у яких пишемо подвоєні літери, треба запам’ятати (ванна, брутто, тонна тощо).

Написання деяких слів зумовлено власною назвою, від якої таке слово походить (як-от андоррський – від Андорри).

Також стануть у пригоді знання з морфеміки (наприклад, слово інновація пишемо з подвоєнням, бо в його складі префікс ін- і корінь нов-).

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів разом, окремо й через дефіс.

Завдання перевіряє вміння визначати, коли складні слова слід писати разом, окремо або через дефіс відповідно до орфографічних правил української мови.

Усі слова в рядку А пишемо разом:

• лісостеповий – прикметник, утворений від складного іменника лісостеп за допомогою сполучного голосного. Такі слова пишемо разом: пароплав, місяцехід, працездатний, лісостеповий.
• півострів – пів пишемо разом тоді, коли воно не означає половину, а входить до складу нового слова з власним значенням. У таких випадках пів стає словотвірною частиною: південь, півколо, півоберт, півострів.
• відеофайл – складні слова з першими іншомовними частинами авіа-, авто-, агро-, біо-, веб-, водо-, відео- тощо пишемо разом.

Іменники, що означають професії, посади, звання, пишемо через дефіс: генерал‑капітан, лікар‑еколог, учитель‑словесник.

Складні іменники, утворені без сполучного голосного, пишемо через дефіс: купівля‑продаж, інтернет‑магазин, піар‑акція.

Складні слова, що передають приблизність, пишемо через дефіс: день‑другий, година‑дві, не сьогодні‑завтра, три‑чотири.

Прикметники на позначення смаків і кольорів пишемо через дефіс: кисло‑солодкий, темно‑синій.

Правильна відповідь: А.