ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Завдання перевіряє знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Однаковий звук [д] позначають букви, виділені в окремих словах у рядку Б. Зверніть увагу, що в слові просьба відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [б] одзвінчує попередній глухий [с'] і його вимовляють як [з']).

В інших варіантах виділені букви позначають різні звуки:

• у рядку А в словах лікувати, ковдра виділені букви позначають звук [к], а в слові анекдот – [ґ], бо відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [д] одзвінчує попередній глухий [к], який вимовляють як [ґ]);
• у рядку В у слові усмішка виділена буква позначає звук [ш], а в словах смієшся, посмішці – [с:'] і [с'] відповідно, бо відбувається уподібнення приголосних за місцем і способом творення (зміни груп «шиплячий + свистячий» у групи «свистячий + свистячий»);
• у рядку Г в словах підтюпцем, тьмяно виділені букви позначають звук [т'], а в слові робиться – [ц:'], бо відбувається уподібнення приголосних за місцем і способом творення.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє вміння розрізняти написання буквосполучень йо та ьо залежно від позиції приголосного й фонетичної будови слова.

Буквосполучення йо пишемо:

• між голосними у звукосполученнях йо: познайомити, привілейований;
• після м’якого знака в сполученні йо після м'яких приголосних (д, т, з, с, л, н): бульйончик, сеньйор, шампіньйончик, павільйон, батальйон, лосьйон.

Буквосполучення ьо пишемо лише після м'яких приголосних перед о: сольовий, сьомга, гостьовий.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє вміння правильно добирати префікси та визначати орфографічні позиції, у яких відбувається чи не відбувається спрощення приголосних, а також застосовувати правила написання складних слів і префіксів з- / с-. 

НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні «Традиційна українська писанка є справжнім витвором народного мистецтва й нашою духовною спадщиною».

У реченні, позначеному буквою Б, слово бездоганну пишемо з буквою з (префікси роз-, без- завжди пишемо з буквою з); слово природні пишемо з буквою и.

У варіанті В в слові агентство спрощення приголосних відбувається лише у вимові, тому пишемо буквосполучення -тст-; прикметник жовтогарячі пишемо разом (виняток).

У варіанті Г слово сфотографувати пишемо з префіксом с- (префікс с- пишемо перед к, п, т, ф, х); слово колекція в українській мові пишемо з однією л.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Граматична помилка.

Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком. Неправильно побудовано речення в рядку В: дієприслівниковий зворот Гортаючи сторінки старовинного фоліанта вказує на дію підмета образи, хоч за змістом речення це неправильно.

Граматично правильно побудувати це речення так: Гортаючи сторінки старовинного фоліанта, читач знайомиться з дивовижними образами минулих епох.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень орфоепічних навичок.

Готуючись до НМТ, опрацюйте додаток до Програми ЗНО з української мови, який містить перелік слів із нормативним наголосом.

Неправильно позначено наголос у першому слові рядка В, адже в слові шовковий наголос на другому складі.

Відповідь: В.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови й правильне слововживання.

Редагування не потребує словосполучення ходяча енциклопедія. Зверніть увагу, що в складі сталих виразів (фразеологізмів) або традиційних термінологічних сполучень дієприкметники активного стану з -уч-, -юч- є повністю нормованими.

В інших варіантах потрібно виправити помилки

• дозрілі абрикоси (в українській мові активні дієприкметники минулого часу утворюємо із суфіксом -л-);
• колишній менеджер (слово бувший – це калька з російської мови);
• поети-початківці (уживання дієприкметників активного стану з -уч-, -юч- не рекомендовано нормами сучасної української мови).

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова зі спрощенням у групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, яке забезпечує милозвучність. У групах приголосних -ждн, -здн-, -стн-, -стл-, -скн- відбувається спрощення, тобто приголосні [д], [т] й [к] випадають: перехрестя – перехресний, злість – злісний, лестощі – улесливий.

Спрощення не позначають на письмі, а лише у вимові в деяких словах-винятках, іншомовних словах, у групах -стц- і -стч-: агентський, невістчин, протестний, зап’ястний, баластний, пестливий, волейболістці, шістдесят, хвастнути.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс.

Завдання перевіряє вміння правильно писати складні слова.

З дефісом треба писати всі складні слова в рядку А: цукор-рафінад, бізнес-план (складні іменники, які означають два поняття); фізико-математичний (складний прикметник, перша частина якого закінчується на -ико).

З дефісом також треба писати слова: піар-акція (складний іменник, який означає два поняття); спортивно-масовий, науково-дослідний, українсько-англійський (складні прикметники, утворені з двох чи більше прикметникових основ, якщо названі цими основами поняття не підпорядковані одне одному; між компонентами цих складних прикметників, не з’єднаними в одне слово, можна вставити сполучник і); північно-східний (складний прикметник, що утворений від поєднань слів, які позначають проміжні сторони світу); кисло-солодкий (складний прикметник, утворений з двох основ, які означають відтінок смаку).

В інших варіантах є слова, які треба писати разом: легкоатлетичний, загальноосвітній, західноєвропейський (складні прикметники, утворені з іменника й узгодженого з ним прикметника: легка атлетика, загальна освіта, Західна Європа).

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова.

Згадаймо, вставні слова виражають ставлення мовця до думки, оцінку або джерело повідомлення. Вони не є членами речення, до них не можна поставити питання від інших слів, а на письмі їх завжди виділяють комами. Щоб розрізнити вставні слова й однозвучні члени речення, треба перевірити, чи можна поставити до слова питання і чи є воно членом речення.

Виділене слово є вставним (виражає невпевненість) у реченні Здається, надворі вже справжня весна.

Відповідь: В.