ТЕМА: Синтаксис. Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою

Завдання перевіряє ваше вміння перетворювати пряму мову на непряму.

При перетворенні прямої мови на непряму в тексті відбуваються певні зміни. Найчастіше непряму мову передають складнопідрядним реченням. Треба стежити за тим, щоб вони не спотворювали змісту сказаного. Також обов’язково необхідно зважати на займенники в реченні.

У реченнях А, Б, В, Г спотворено думку Євгена Патона, його твердження фактично замінено на протилежне, неправильно вжиті також і займенники.

Варіант А

У реченні Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що мені подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та форми – не для мене неправильно вжито займенники мені, мене, адже в реченні йдеться про третю особу однини. Речення потрібно побудувати так: Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що йому подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та форми – не для нього.

Варіант Б

У реченні Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що йому подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та форми – не для нас неправильно вжито форму займенника нас, адже в реченні йдеться про третю особу однини. Речення потрібно побудувати так: Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що йому подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та форми – не для нього.

Варіант В

У реченні Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що мені подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та форми – не для нього неправильно вжито займенник мені, адже в реченні йдеться про третю особу однини. Речення потрібно побудувати так: Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що йому подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та форми – не для нього.

Варіант Г

У реченні Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що йому подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та форми – не для мене неправильно вжито форму займенника мене, адже в реченні йдеться про третю особу однини. Речення потрібно побудувати так: Видатний учений у галузі електрозварювання та мостобудування Євген Патон писав, що йому подобаються точні науки можливістю застосувати їх на практиці, натомість абстрактні числа та форми – не для нього.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник. Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета.

У рядках А, Б, В, Г дія в дієприслівниковому звороті та дія, що передає присудок, стосуються одного діяча, тобто речення побудовано правильно.

А от у варіанті Д дієприслівниковий зворот Оздобивши 628 аркушів вишуканими заставками та гравійованими ініціалами,… ужито в односкладному безособовому реченні. Це помилка, така будова речення в українській мові не є нормативною.

Це речення потрібно відредагувати, наприклад, таким чином:
До наших днів з першого накладу збереглося близько 350 примірників Острозької Біблії, які містять ​628 аркушів, оздоблених вишуканими заставками та гравійованими ініціалами.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Лексика. Лексична норма

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови, правильне слововживання.

Лексичну помилку допущено в словосполученні сервісне обслуговування. Іншомовне слово «сервіс» теж має значення «надання послуг для задоволення побутових потреб населення, спеціальна служба, що надає послуги».

Таким чином, сервісне обслуговування – це плеоназм, тобто помилкове поєднання двох слів з однаковим значенням

Відповідь – Г.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня й префікса.

У словах камінець, ремінець, вітерець суфікс -ець надає слову зменшувального значення.

У слові синець цей суфікс просто указує на предмет.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис прийменників. Правопис частки НЕ.

У варіанті А помилка в слові потенціал та на повну.

У слові потенціал маємо написати букву е. Це іншомовне слово, його правопис потрібно запам’ятати. Прислівникову сполуку на повну пишемо окремо, бо тут слово повну зберігає самостійне значення і є усіченою формою конструкції на повну силу, потужність.

У варіанті В помилки в словах необхідні та осмислено.

Прикметник необхідні потрібно написати разом, адже без не це слово не вживається. У слові осмислено немає подовження, тому що воно похідне від слова осмислений, це особлива форма дієслова (дієприкметник), у якій ніколи не буває подвоєння.

У варіанті Г помилки у словах задля та зосередженими.

Слово задля – це складний прийменник, який утворений сполученням простих прийменників за та для. Такі прийменники пишемо разом. Слово зосереджений – це особлива форма дієслова (дієприкметник), у якій ніколи не буває подвоєння.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні прикметники.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Через дефіс потрібно писати слова:

• політико-економічний, виставково-презентаційний (два рівноправних слова, можна поставити сполучник сурядності і);
• суші-бар, інтернет-видання, бета-промені, допінг-контроль (перше слово дає основну характеристику поняттю);
• магнітолог-астроном, художниця-карикатуристка (складні професії та спеціальності);
• жовто-синій (колір з відтінком).

Разом потрібно писати слова максіспідниця та віцеконсул.

Прикметник соціально небезпечний потрібно написати окремо, тут логічний наголос падає на першу частину, від неї також не можна утворити ступенів порівняння.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання префіксів.

Префікс с- пишемо перед глухими к, п, т, ф, х.

А в слові зчищувати потрібно писати префікс з-, бо далі маємо звук ч.

У словах безкінечно, розтривожити пишемо з-, адже префікси роз-, без-, через- завжди закінчуються на дзвінкий.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Більшість запропонованих слів – це іменники жіночого роду ІІІ відміни. Подовження в них відбувається в орудному відмінку в позиції між двома голосними.

Потрібно пам’ятати, що подовженими можуть бути тільки такі приголосні: д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш.

А от слова ступінь, продаж, шампунь – це іменники чоловічого роду. Тому в орудному відмінку вони матимуть форму ступенем, продажем, шампунем.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Апостроф пишемо після губних (б, п, в, м, ф) на початку слова (В’ячеслав) та в корені слова, якщо перед губним стоїть голосний або р (арф’ярка, слов’янин).

Апостор також пишемо перед я, ю, є, ї після префіксів і словотвірних частин, що закінчуються на приголосний: з’явитися, під’юдити, нав’ючений.

Після р при роздільній вимові в українських та іншомовних словах теж пишемо апостроф (надвечір’я).

А от у словах Святослав і різьбярство апостроф не пишемо, адже перед губним є інший кореневий приголосний.

В іншомовних словах апостроф пишемо після г, ґ, к, х, ж, ч, ш (Х’юстон, миш’як). А от після губних зазвичай не пишемо (гравюра).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [и], [е] в коренях і суфіксах слів.

И пишемо в словах, які можна перевірити наголосом (верховина – верхи, піднебесний – небо, тренування - тренер).

У слові здирати також пишемо и, тому що далі склад з наголошеним а.

И пишемо в суфіксі -ив- в іменниках на позначення конкретних понять, предметів (добриво).

Е пишемо у буквосполученнях -ере-, -еле- (шелестить, берегиня).

У зменшувально-пестливих суфіксах -ечк-, -ельк- теж потрібно писати е (крапелька, сонечко). Також е пишемо в суфіксі -ень (красень).

Правопис деяких українських слів потрібно запам’ятати (минулий, чепурний).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях ЗНО та НМТ завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

У цьому завданні подані слова, в наголошуванні яких часто трапляються помилки.

Для опрацювання таких слів рекомендуємо скористатися спеціальним довідником, де вміщено перелік слів із правильними наголосами.

Серед запропонованих слів неправильно виділено букву на позначення наголошеного голосного в слові черговим. Правильний наголос – черговим.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків

Переглянемо слова, запропоновані в завданні.

У словах край, вокзал, закріплення виділена літера передає різні звуки. У словах край та закріплення це звук [к], а в слові вокзал – звук [ґ], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляємо дзвінко.  

Розглянемо рядок зі словами зіщулитися, просьба, зябра. Виділена літера в цих словах передає однакові звуки: у слові просьба маємо звук [з′], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляють дзвінко. Це правильна відповідь.

У наступному рядку виділена літера знову передає різні звуки: [с′], [с:′], [ш] відповідно.

У рядку несеться, тюльпан, тьмяно  виділена буква теж передає різні звуки: у словах тюльпан, тьмяно це звук [т′], а в слові несеться ться – це [ц′:я],

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоновані речення та фразеологізми.

До фразеологізму авгієві стайні від слова вичищає ставимо питання кого?, що? Отже, це додаток.

До фразеологізму співати з чужого голосу від слова звичка ставимо питання яка? Отже, це неузгоджене означення.

До фразеологізму вибиватися в люди ставимо питання що?. Це підмет.

До фразеологізму кіт наплакав ставимо від підмета хвилина питання яка вона є?. Це присудок.

А до фразеологізму заморити черв’ячка від присудка заїхали ставимо питання з якою метою?. Це обставина мети.

Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–А 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Речення А має дві граматичні основи, складається з двох нерівноправних частин, що пов’язані сполучником поки. Від другої (головної) частини можна поставити питання коли,? як довго? до першої (підрядної) частини. Отже, це складнопідрядне речення.

Речення Б має одну граматичну основу. Це просте речення, ускладнене відокремленою обставиною.

Речення В має дві граматичні основи, складається з двох частин, що пов’язані лише змістом та інтонацією, у реченні стоїть тире, бо друга частина є наслідком дії в першій. Отже, це складне безсполучникове речення.

Речення Г має вже три граматичні основи (віслюк пригощає, пес частує, обидва голодні), складається з трьох частин. Перша та друга частини поєднані сполучниковим сурядним зв’язком, друга й третя – безсполучниковим. Отже, це складне речення з різними видами зв’язку.

Речення Д має дві граматичні основи, складається з двох рівноправних частин, що пов’язані протиставним сполучником сурядності але. Отже, це складносурядне речення.

Відповідь 1–Д, 2–А, 3–В, 4–Г.