ТЕМА: Орфографія. Написання слів іншомовного походження

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити й виправляти помилки в іншомовних словах.

Пишемо и: у загальних і власних назвах після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (правило «дев’ятки», яке можна запам’ятати за допомогою фрази «Де ти з’їси цю чашу жиру?») перед приголосними кореня: цистерна, динамо, Америка, силует, диплом, бригада, режим, речитатив, таксист, Лейпциг.

Пишемо і після літер, які не входять до правила «дев’ятки»; на початку слів; перед голосними та й; після приголосних у кінці слова: хірург, мерсі, соціологія, Шекспір, архів.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній 

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати рід іменників.

Рід іменника можна визначити, співвідносячи його із займенниками він, вона, воно; цей, ця, це: цей Київ, ця Охтирка, ця магістраль.

Зауважмо, що незмінні іменники іншомовного походження, що є загальними назвами, мають середній рід: панно, лібрето, кольє, кашне, інтермецо, бароко, піаніно, кіно, манго, фортепіано, жабо, а назви істот мають рід відповідно до статі: веселий месьє, струнка міс, дивакуватий маестро; рід  іменників, що позначають власні географічні назви, визначається за родовою ознакою: багатолюдне Делі (місто), широка Міссурі (річка), висока Кіліманджаро (гора), сонячна Перу (країна), далека Чилі (країна).

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм іменника 

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

Закінчення -а(-я) мають назви:

• чітко окреслених речей або будов: зошита;
• населених пунктів і географічних назв із наголошеним закінченням: Тернополя;
• назви відрізків часу, днів тижня і місяців: понеділка; 
• наукові назви іншомовного походження: ромба;
• назви істот у звичайній і зменшено-пестливій формі: президента.

Закінчення -у(-ю) мають назви:

• установ, закладів, організацій, об’єднань держав: театру, університету;
• географічні назви без наголосу на закінченні: Криму, Байкалу, Казахстану;
• речовин: соку, продукту;
• абстрактні іменники чоловічого роду:  характеру, виду;
• дерев, кущів: вишняку.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Числівник

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати числівники на позначення часу.

Пригадаймо, що в українській мові години завжди вказуємо порядковим числівником, який відповідає на питання котра?

Отже, неправильно побудовано словосполучення в рядку А. Правильна форма – п’ятнадцять хвилин на десяту.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Основні випадки чергування у-в, і-й

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати основні випадки чергування у-в.

У вживаємо для того, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови:

• між приголосними: висновок у статті, експонат у музеї, птах у небі, участь у форумі, квітник у саду, перебував у Ватикані;
• незалежно від закінчення попереднього слова перед наступним в, ф, а також перед сполученнями літер льв, св, тв, хв і под.: поїхати у відрядження, наймиліше у світі, побувати у Львові, вишня у цвіту, приведення у відповідність, заявити у відповідь.

В уживаємо для того, щоб уникнути збігу голосних:

• між голосними: покласти в узголів’я, здали в архів, купити в аптеці, мешкала в Індії;
• після голосного перед більшістю приголосних (крім в, ф, льв, св, хв і под.): оселя в рушниках, віра в безсмертя, запевнили в добросусідстві.

Відповідь – А. 

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Разом пишуться всі слова в рядку В, адже разом пишемо:

• прикметники, першою частиною яких є слова багато, мало, старо, ново, давньо, верхньо, нижньо: давньоукраїнський;
• складні прикметники, в яких першим компонентом виступає прислівник: загальнодержавний;
• прикметники, утворені  від  підрядних  словосполучень  (у  яких  одне  слово залежне від  іншого): одноразовий.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових. 

Згадаймо, що наказовий спосіб дієслова виражає спонукання до дії, наказ, прохання тощо.

Наказовий спосіб у 2 ос. однини має закінчення – -и, нульове закінчення: стань. Це правильна форма дієслова.

Слово давай у складі дієслів наказового способу в літературній мові не вживають: замість давай зустрінемся має бути зустріньмося

В інших рядках потрібно виправити помилки: дасиш – даси; ухвале – ухвалить; ходімте – ходімо. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова 

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вставні слова в реченні. 

Вставні слова – це слова, які граматично не є членами речення та існують у реченні для вираження певного ставлення мовця, оформлення думки та інших додаткових цілей. 

Слово «отже» є вставним у першому реченні, оскільки воно не відповідає на питання й не є членом речення, вказує на послідовність і зв’язок думок. 

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки у складносурядному реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у складному реченні. 

Пригадаймо, що кома не ставиться в реченні якщо перед єднальним чи розділовим сполучником у складносурядному реченні є спільний другорядний член, вставне слово або частки: В одну мить розсунувся простір і стали ближчими зорі.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком.

Неправильно побудовано речення в рядку Б: дієприслівниковий зворот Читаючи цей роман вказує на дію підмета сльози, хоч за змістом речення це не правильно.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Дієприкметник 

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати дієприкметники.

Зауважмо, що активні дієприкметники теперішнього часу утворюються від основи теперішнього часу (форма третьої особи множини без закінчення) за допомогою суфіксів: для дієслів І дієвідміни -уч-(-юч-), для дієслів II дієвідміни ач-(-яч-).

Активні дієприкметники минулого часу утворюються від основи неозначеної форми (відкидання від інфінітива кінцевого -ти за допомогою суфікса -л-).

Пасивні дієприкметники утворюються від основи неозначеної форми (минулого часу – від дієслів доконаного виду, теперішнього – від дієслів недоконаного виду) за допомогою суфіксів -н-, -т-.

Отже, правильно утворені всі форми дієприкметників у рядку Б: лежачий, посивілий, зліплений, нафарбований.

Зверніть увагу, що в інших варіантах є помилкові форми дієприкметників: роблячий, помолодівший, посміхаючийся, потемнівший.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати види речень за наявністю другорядних членів. 

Поширеним є речення, що має хоча б один другорядний член: Гостям (кому?) весело.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Складнопідрядне речення. Види підрядних речень

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним є в рядку А, оскільки від головної частини можна поставити питання що?.

Складнопідрядне речення з підрядним умови є в рядку В, оскільки від головної частини можна поставити питання за якої умови?.

Складнопідрядне речення з підрядним причини є в рядку Б, оскільки від головної частини можна поставити питання чому?.

Складнопідрядне речення з підрядним допустовим є в рядку Г, оскільки від головної частини можна поставити питання незважаючи на що?.

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень. Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Безособовим є речення «Не можна пройти повз привабливі білі або рожеві пелюсткові квітки, зібрані у китицеподібні суцвіття», присудок у цьому реченні виражений інфінітивом.  

Означено-особовим є речення «Тож, ідучи полем, зверни увагу на цю цікаву рослинку», граматична основа якого – присудок у формі 2-ї особи однини.

Неозначено-особовим є речення «Мабуть, тому й назвали його лагідним словом ясенець», головний член тут – присудок у формі множини минулого часу.

Речення «Має цупке листя, схоже формою на листочки ясеня» є двоскладним неповним.

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–Г, 4–В.