ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні.

Завдання перевіряє вміння добирати потрібні розділові знаки в реченні та пояснювати їх уживання.

Неправильно обґрунтовано вживання розділових знаків у рядку Д. У цьому реченні тире (5) відокремлюємо прикладку, що стоїть у кінці речення й перед нею можна поставити а саме.

Правильна відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки при прямій мові.

Завдання перевіряє вміння добирати правильний розділовий знак під час передавання чужої мови.

НЕПРАВИЛЬНО оформлено пряму мову в реченні рядка Д.

Якщо пряма мова стоїть перед словами автора, то її беруть у лапки, після неї ставлять кому та тире (якщо є знак оклику або знак питання, то кому не ставлять), слова автора пишуть з малої літери: «Найкращою характеристикою людини є мета, якої вона прагне», – уважав римський філософ Марк Аврелій.

В інших реченнях пряму мову оформлено правильно.

Згадаймо:

• якщо пряма мова стоїть перед словами автора, її беруть у лапки, після неї ставлять кому та тире (якщо є знак оклику або знак питання, то кому не ставлять), слова автора пишуть з малої літери: «Хто просувається в науках, але відстає в моралі, той іде радше назад, ніж уперед!» – наголошував знаний давньогрецький філософ Арістотель;
• якщо слова автора передують прямій мові, після них ставлять двокрапку: Відомий педагог Василь Сухомлинський писав: «Самовиховання потребує кількох важливих могутніх стимулів: почуття власної гідності, поваги до себе, бажання стати сьогодні кращим, ніж був учора»;
• якщо одна частина слів автора стосується тієї частини прямої мови, яка передує розриву, а друга – тієї, що стоїть після нього, то після слів автора ставлять двокрапку й тире, а пряму мову продовжують з великої літери: «Фізкультура повернула мені все: серце, гнучкість, витривалість! – говорив учений-медик Микола Амосов і наголошував: – Але головне – працездатність, мабуть, найдорожче з усього, чим живе людина»;
• якщо слова автора розривають пряму мову, то їх виділяють обабіч комою та тире: «Щоб стати особистістю, – стверджував український філософ Іван Бойченко, – потрібно знайти, виховати й навчити себе, визначити власне місце в суспільстві, стати його частиною і чинити гідно».

Правильна відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Граматична помилка.

Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком. Граматично правильне продовження речення Даючи обіцянку, … наведено в рядку Б: маємо обов’язково виконати її за будь-яких умов. 

Якщо приєднати до запропонованого в умові завдання дієприслівникового звороту варіанти А, В, Г і Д, то в реченнях основну та додаткову дії виконуватимуть різні суб’єкти – тобто ці речення будуть неправильно побудовані.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Це завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

НЕМАЄ лексичної помилки в рядку А: цікавий парадокс.

В інших прикладах маємо тавтологію (повтори слова, спільнокореневих слів в одному або сусідніх реченнях):

• великий мегаполіс (мегаполіс – велике місто або столиця з високою густотою населення);
• одноосібний монолог (монолог – висловлювання однієї особи);
• запальний ентузіазм (ентузіазм – стан сильного піднесення, запал, захоплення та глибокий інтерес до певної діяльності).

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Відмінкові закінчення.

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Фемінітиви утворюють за допомогою суфіксів від іменників чоловічого роду.

Найчастіше в українській мові використовують суфікс -к- в утворенні жіночих назв професій: музикантка, операторка, архітекторка.

Суфікс -ин- використовують для утворення фемінітивів від іменникових основ на -ець та на приголосний: соціологиня.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія.

НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні Професорка інженерних наук Оклендського університету дає читачам життєві поради, які допоможуть відкрити «поезію формул».

У реченні, позначеному А, слово потенціал пишемо з -е- (це іншомовне слово, його правопис треба запам'ятати).

У реченні, позначеному В, слово осмислено пишемо з однією -н-, оскільки воно утворене від дієприкметника осмислений, який за правилом пишуть з однією -н- (суфікс -ен-); прикметник необхідні треба писати разом.

У варіанті відповіді Г слово зосередженими пишемо з буквою е (дієприкметниковий суфікс -ен-).

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Дієвідміни. Закінчення дієслів.

Завдання перевіряє вміння утворювати особові форми дієслів, визначати, до якої дієвідміни належить певне дієслово, правильно його писати.

До I дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини та 3-ї особи множини, у закінченнях мають -е- (-є-), а в 3-й особі множини закінчення -уть (-ють): борешся, сиплеш, хочеш, колишемо, живемо, сядемо, полемо, можеш, пишемо.

До II дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини та 3-ї особи множини, у закінченнях мають -и- (-ї-), а в 3-й особі множини закінчення -ать (-ять): солиш, помовчимо, робиш.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Прислівники.

Згадаймо основні правила написання -и в кінці прислівників:

• після г, к, х: навпаки, навкулачки, пошепки, завбільшки, навколішки, мовчки;
• у прислівниках на -чи, -ши, -жи: по-вовчи;
• у прислівниках, утворених від прикметників за допомогою префікса по- та суфікса -и: по-корейськи.

Слово почасти теж пишемо з -и (потрібно запам’ятати).

Літеру -і пишемо після м'яких і пом'якшених приголосних: тричі, поночі, нарешті.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Прикметники із суфіксом -ськ- можна утворити від усіх іменників у рядку Б. Зверніть увагу, що внаслідок творення прикметників за допомогою суфікса -ськ-(ий) від географічних назв і назв народів, основа яких закінчується на приголосний, відбуваються фонетичні зміни: г, ж, з + -ськ-(ий) = -зьк-(ий); к, ч, ц + -ськ-(ий) = -цьк-(ий); х, ш, с + -ськ-(ий) = -ськ-(ий).

Запам’ятайте: у деяких словах іншомовного походження зміни приголосних перед суфіксом -ськ- не відбувається: ацтеки – ацтекський, Бангкок – бангкокський, баски – баскський, Ірак – іракський, казах – казахський, Ла-Манш – ла-маншський, Мекка – меккський, тюрк – тюркський, Нью-Йорк – нью-йоркський, герцог – герцогський, Цюрих – цюрихський, падишах – падишахський.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс.

Разом пишемо складні прикметники, утворені з іменника та узгодженого з ним прикметника: кам’яновугільний (кам’яне вугілля), низькокалорійний (низька калорійність), цілозерновий (ціле зерно), ніжнотонний (ніжний тон), південноукраїнський (південна Україна).

Разом також пишемо слова червоногарячий, лимоннокислий (треба запам’ятати), військовозобов’язаний (субстантивований прикметник), експрезидент (у новому правописі зуніфіковано написання слів з іншомовними частинами віце, екс, веб, контр тощо, їх пишуть разом).

З дефісом треба писати складні прикметники, утворені з двох чи більше прикметникових основ, якщо названі цими основами поняття не підпорядковані одне одному; між компонентами цих складних прикметників, не з’єднаними в одне слово, можна вставити сполучник і: медико-генетичний.

З дефісом також пишемо слова з першою частиною військово: військово-патріотичний.

Окремо пишемо слово суспільно корисний (корисний для суспільства).

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери.

Завдання перевіряє навичку розпізнавати та пояснювати за допомогою правил вивчені орфограми, правильно писати слова з ними.

ДОТРИМАНО правил уживання великої букви в рядку Г. Зверніть увагу, що з великої літери пишемо назви найвищих державних посад: Президент України.

В інших варіантах треба виправити помилки: пишемо з великої літери лише перше слово в назві збірки «Зів’яле листя», у назвах архітектурних пам’яток (храмів, палаців тощо): Бахчисарайський палац.

Обидва слова треба писати з великої літери у власній назві Данило Галицький.

З малої літери пишемо відносні прикметники, утворені від власних назв за допомогою -ськ-, якщо вони не входять до назв імені когось чи пам'яті когось: шекспірівський сонет.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє орфоепічні навички.

Готуючись до НМТ, опрацюйте додаток до Програми ЗНО з української мови, який містить перелік слів із нормативним наголосом.

На перший склад падає наголос у всіх словах рядка А: аркушик, разом, тигровий.

В інших варіантах маємо слова, у яких наголос падає на другий (цінник, ознака) або третій (фаховий) склади.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Завдання перевіряє знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Однаковий звук [з] позначають букви, виділені в кожному слові рядка А. Зверніть увагу, що у слові просьба відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [б] одзвінчує попередній глухий [с'] і його вимовляють як [з']).

В інших варіантах виділені букви позначають різні звуки.

У рядку Б в словах поріг і голосистий виділені букви позначають звук [г], а в слові вогкий – [х], оскільки відбувається уподібнення приголосних за глухістю (наступний глухий приголосний [к] оглушує попередній дзвінкий [г] і його вимовляють як [х]). Уподібнення за глухістю відбувається в обмеженій групі слів (ле[х]кий, во[х]кий, ні[х]ті, кі[х]ті, дьо[х]тю тощо) і похідних.

У рядку В у словах вітати, традиція виділені букви позначають звук [т], а в слові шістнадцять відбувається спрощення приголосних у вимові – [ш'існ́ац':ат'].

У рядку Г в словах лічити, почати виділені букви позначають звук [ч], у слові заквітчати – звук [ч:], бо відбувається уподібнення приголосних за місцем і способом творення.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Головні й другорядні члени речення.

Завдання перевіряє вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Додаток – це другорядний член речення, що залежить від дієслова, прикметника або іменника й відповідає на питання непрямих відмінків (кого? чого? кому? що? на що? про що? тощо).

Щоб знайти правильну відповідь, дивимося, яке з виділених слів у тексті є залежним від дієслова і виступає об’єктом дії.

Перевірка:

• потепління – підмет (що призводить?)
• явище – підмет (що спричинене?)
• тенденція – підмет (що збережеться?)
• клімат – додаток (впливає на що?)
• науковці – підмет (хто з’ясували?)

Отже, додатком є слово клімат, бо воно залежить від дієслова впливає і відповідає на питання на що?.

Правильна відповідь: В.