ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Речення А має дві граматичні основи, складається з двох нерівноправних частин, що пов’язані сполучником поки. Від другої (головної) частини можна поставити питання коли,? як довго? до першої (підрядної) частини. Отже, це складнопідрядне речення.

Речення Б має одну граматичну основу. Це просте речення, ускладнене відокремленою обставиною.

Речення В має дві граматичні основи, складається з двох частин, що пов’язані лише змістом та інтонацією, у реченні стоїть тире, бо друга частина є наслідком дії в першій. Отже, це складне безсполучникове речення.

Речення Г має вже три граматичні основи (віслюк пригощає, пес частує, обидва голодні), складається з трьох частин. Перша та друга частини поєднані сполучниковим сурядним зв’язком, друга й третя – безсполучниковим. Отже, це складне речення з різними видами зв’язку.

Речення Д має дві граматичні основи, складається з двох рівноправних частин, що пов’язані протиставним сполучником сурядності але. Отже, це складносурядне речення.

Відповідь 1–Д, 2–А, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Ви маєте поєднати фрагменти простого та складного речення за подібністю їхнього синтаксичного значення.

До виділеного фрагмента в простому реченні 1 ставимо питання кого?, що? На таке ж питання відповідає фрагмент у реченні Г (подумати про кого?, що?).

До фрагмента в простому реченні 2 ставимо питання навіщо? Аналогічне питання ставимо до виділеної частини в реченні Б (спробуйте навіщо?).

До фрагмента в простому реченні 3 ставимо питання коли? На таке ж питання відповідає виділена частина в реченні Д. 

До фрагмента в простому реченні 4 ставимо питання як? На таке питання відповідає і фрагмент у реченні Д (розпочати так як?).

Відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови. 

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту.

Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово демонструючи відповідає на питання що роблячи?, указує на додаткову дію. Отже, це дієприслівник.

Слово до не відповідає на питання, а лише пов’язує різні слова в реченні. Отже, це прийменник.

Слово найяскравіше відповідає на питання як?, якою мірою? та вказує на спосіб і міру дії. Отже, це прислівник.

Слово це в запропонованому реченні вказує на предмет (поняття), але не називає його, також виконує функцію підмета. Отже, це займенник. 

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми. Значення фразеологізмів.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів, доречно вживати їх. 

З’ясуймо значення фразеологізмів.

• Хоч у рамці вправ – красивий, красива.
• Хоч у вухо бгай – лагідний, тихий, покірний.
• Хоч греблю гати – багато.
• Хоч вовком вий – важко, нестерпно, складно.
• Хоч голки збирай – світло, усе видно.

А тепер треба доповнити кожне речення доречним фразеологізмом.

1. – Було багато охочих зіграти головну роль у п’єсі?
   – Так, доведеться провести ретельний відбір, бо претендентів хоч греблю гати.
2. – Легко працювати в команді з Миколою?
   – Звісно, він такий спокійний, хоч у вухо бгай.
3. – Наталка вже готова до виступу?
   – Безперечно, подивіться на неї: красуня, хоч у рамці вправ.
4. – Як ти думаєш, сцену достатньо освітлено?
   – Авжеж, видно хоч голки збирай.

Відповідь: 1–В, 2–Б, 3–А, 4–Д.

ТЕМА: Синтаксис. Члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати члени речення.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Необхідно також обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.

Іменники гіперпокликання, інтернет, роки, шанси відповідають у тексті на питання називного відмінка хто?, що? Це підмети.

А от слово відомості стоїть у знахідному відмінку (знайти кого?, що? відомості)

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в ускладненому реченні. Вставні слова.

Перегляньте ще раз речення.

У реченні, позначеному трикутником, бачимо слово виявляється.

Слово виявляється вказує на послідовність викладу думок, від нього не можна поставити питання, воно не є членом речення. Отже, це вставне слово.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Однорідні члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати в реченні однорідні члени.

Однорідні члени речення відповідають на одне питання і є одним членом речення.

У реченні, позначеному кружечком, є однорідні додатки тексти, музику, відео.

У решті речень однорідних членів речення немає.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Пунктуація. Розділові знаки в ускладненому реченні. Відокремлена обставина.

Речення, позначене символом-ромбом, – це складне речення з різними видами зв’язку.

Перша частина речення – підрядна обставинна умови. Коми в кінці цієї підрядної частини немає. Це і є пунктуаційною помилкою.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту. Логічна послідовність. Зв’язність і точність мовлення.

Це робота з деформованим текстом, яка перевіряє ваше вміння відновлювати початкову послідовність і далі працювати з таким текстом, досліджувати його. 

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання. Потрібно проаналізувати, які засоби міжфразового зв’язку використано в ньому (займенники, лексичний повтор, прислівники, граматичні засоби, вставні слова тощо).

Проаналізуймо запропоновані рядки.

Речення з позначкою-кружечком є початковим у запропонованому деформованому тексті, бо воно має найбільш загальний зміст, розпочинає судження.

Речення із символом-трапецією буде другим, адже в ньому вказано, який наслідок має ілюзія щодо всеохопної пам’яті інтернету.

Наступним є речення, позначене ромбом: у ньому пояснено, що такі надії є марними.

Далі логічно поставити речення із символом-квадратом, бо тут ще детальніше указано причини, чому пам’ять усемережі не вічна.

І останнім має бути речення, позначене трикутником, це, по суті, висновок до запропонованого повідомлення.

Відповідь – А. 

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників, творення дієприкметників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники та утворювати дієприкметники.

Суфікси -уч-, -юч-, -ач-, -яч- в українській мові для творення дієприкметників не використовують. Отже, слово прилягаючі є ненормативним.

Іменники ІІ відміни твердої групи в множині мають закінчення -и (острови).

Іменники І відміни мішаної групи в орудному відмінку мають закінчення -ею (межею).

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення:

Прибережні океанічні води, материк та прилеглі до нього острови об’єднані спільною назвою Антарктика та окреслені зовнішньою межею.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників та числівників, уживання прийменників.

Прийменник по в українській літературній мові вживаємо досить рідко. Із місцевим відмінком він переважно виражає місце або час, стосунок до іншого предмета, спосіб дії.

Нормативними є конструкції відповідно до та згідно з, за ...

У реченні вжито вставну конструкцію за даними експертів (джерело повідомлення).

Аналізуючи числівники, треба правильно визначити, у якому відмінку вони вжиті в реченні.

Числівник двісті потрібно вжити в знахідному відмінку, отже, двісті, а числівник тридцять – у родовому, отже, тридцяти (це складний числівник, змінюємо лише другу частину).

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення:

За даними експертів, упродовж року в антарктичних водах з’являється понад двісті тисяч айсбергів, що дрейфують зі швидкістю до тридцяти кілометрів на добу. 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників, творення ступенів порівняння прикметників, уживання прийменників.

Прийменник по в українській літературній мові вживаємо досить рідко. Із місцевим відмінком він переважно виражає місце або час, стосунок до іншого предмета, спосіб дії. Натомість прийменник за є нормативним. Отже, за різними напрямами.

У родовому відмінку іменники чоловічого роду ІІ відміни на позначення абстрактних предметів, речовин мають закінчення -у (озону).

Складену форму вищого ступеня порівняння утворюємо за допомогою слів більш, менш, які додаємо до звичайного прикметника: більш тривалими. Просту форму вищого ступеня порівняння утворюємо додаванням до кореня суфіксів -іш- чи -ш-: тривалішими. Найвищий ступінь утворюємо так: проста форма – префікси най-, що-, як- (найтривалішими); складена форма – за допомогою слів найбільш, найменш(найбільш тривалими). Ненормативним є використання при творенні ступенів порівняння слова самий. Це калька з російської.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення:

На станції успішно проводять наукові дослідження за різними напрямами: наприклад, за рівнем атмосферного озону фахівці здійснюють унікальні спостереження, які у світі є найтривалішими.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників. Відмінювання прізвищ.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

В українській мові чоловічі прізвища на -ко відмінюємо. Сергій – іменник ІІ відміни м’якої групи. У реченні ці слова вжито в орудному відмінку. Отже, Сергієм Комісаренком.

Іншомовні чоловічі прізвища на приголосний теж відмінюємо. Отже,  Девідом Девісом.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення:

У 1995 році відбувся обмін дипломатичними нотами між міністром закордонних справ Великої Британії Девідом Девісом та послом України в цій країні Сергієм Комісаренком.

Відповідь – А.

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання числівників. Уживання прийменників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно вживати прийменники та відмінювати складені числівники.

Слово завдяки вживаємо, коли потрібно вказати на те, що сприяло позитивному результату. Натомість дієприслівник дякуючи означає «висловлювати комусь подяку».

Числівник тисяча дев’ятсот дев’яносто шостий є порядковим. У таких числівниках відмінюємо тільки останнє слово так, як прикметник. Числівник у реченні вжито в родовому відмінку. Отже, тисяча дев’ятсот дев’яносто шостого.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення:

Завдяки рішенню уряду Великої Британії шостого лютого тисяча дев’ятсот дев’яносто шостого року Україні передано арктичну станцію «Фарадей», яка отримала назву «Академік Вернадський».

Відповідь – Д.