ТЕМА: Покритонасінні рослини. Загальна характеристика, роль у природі й значення в житті людини.

Для розв’язання завдання необхідно знання належності рослини до певної родини покритонасінних рослин.

Хрін належить до родини Капустяні, яблуня – до родини Розові. Квасоля належить до родини Бобові, а томат є представником родини Пасльонові. Поміж харчових продуктів немає виготовленого з рослини родини Лілійні.

Правильна відповідь: 1-В, 2-Г, 3-Д, 4-А.

ТЕМА: Цитоплазма та її компоненти. Органели.

У завданні запропоновано увідповіднити назву клітинної органели з її зображенням на рисунку. Для цього потрібно вміти розрізняти органели за їхніми схематичними зображеннями.

Зображення рибосоми, яка є немембранною органелою і містить дві субодиниці, позначено буквою Б, двомембранних органел – мітохондрії та хлоропласта – відповідно буквами А та В. Буквою Г позначено зображення комплексу Гольджі – одномембранної органели, утвореної пласкими мішечками.

Правильна відповідь: 1-Б, 2-А, 3-Г, 4-В.

ТЕМА: Форми біотичних зв’язків (конкуренція, хижацтво, виїдання, мутуалізм, коменсалізм, паразитизм).

В основі завдання наведено приклад одного з типів симбіозу – мутуалізму, за якого організми різних видів отримують взаємну користь від співіснування.

Життєдіяльність багатьох видів рослин залежать від грибів, які забезпечують їх водою з розчиненими речовинами з великої площі. Водночас гриби є гетеротрофними організмами й живляться за рахунок рослин – поглинають із їхніх клітин органічні речовини, утворені внаслідок фотосинтезу.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень. Ланцюги живлення.

Організми з різним типом живлення перебувають на різних трофічних рівнях. Трофічний рівень – сукупність організмів з однаковим типом живлення.

В екосистемах види, які займають різні трофічні рівні, пов’язані потоком енергії. Такий взаємозв’язок відображають ланцюги живлення.

Організми розподіляються по різних трофічних рівнях так:

• перший – автотрофи;
• другий – рослиноїдні організми;
• третій – хижаки.

Поміж наведених організмів дуб і папороть є автотрофними організмами й займають завжди перший трофічний рівень, олень – рослиноїдна тварина, яка розташовується на другому трофічному рівні. Ведмідь може живитися як тваринною, так і рослинною їжею, тобто займати різні трофічні рівні в ланцюгах живлення.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень.

В екосистемах види, які займають різні трофічні рівні, пов’язані потоком енергії. Такий взаємозв’язок відображають ланцюги живлення.

Виокремлюють ланцюги виїдання (пасовищний) і розкладання (детритний).

Ланцюг живлення, який починається з автотрофних фотосинтезувальних або хемосинтезувальних організмів, називають пасовищним, або ланцюгом виїдання.

Організми розподілені по різних трофічних рівнях так:

• перший – автотрофи (продуценти);
• другий – рослиноїдні організми (консументи I порядку);
• третій – хижаки (консументи II – ІV порядку тощо).

Поміж наведених правильно відображає передавання енергії в ланцюгу живлення послідовність організмів: сосна – короїд – дятел – сокіл.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Екосистема й біогеоценоз.

В основі завдання наведено схему взаємозв’язків між компонентами системи, назву якої потрібно вказати.

У структурі будь-якого біогеоценозу розрізняють абіотичну (умови середовища існування) і біотичну (сукупність взаємопов’язаних організмів) частини.

Складниками абіотичної частини є компоненти неживої природи. Біотичну частину становлять популяції організмів із різним типом живлення: продуценти – автотрофні організми (водорості, рослини, хемотрофні прокаріоти); консументи – гетеротрофні організми, які живляться іншими організмами, соками цих організмів або їхніми рештками (рослиноїдні тварини, хижаки, паразити); редуценти – гетеротрофні організми, які живляться залишками або продуктами життєдіяльності організмів, розкладаючи їх до неорганічних сполук (членистоногі, гриби, бактерії).

Аналізування складників наведеної на рисунку схеми дає змогу зробити висновок, що це – біогеоценоз.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Біологічні ритми (циркадні, добові, припливно-відпливні, сезонні, річні).

Екологічні чинники часто впливають на біологічні системи ритмічно. Це зумовлює формування на різних рівнях організації живого адаптивних біологічних ритмів – циклічних коливання інтенсивності та характеру процесів життєдіяльності, в основі яких лежать кількісні та якісні зміни метаболізму біологічних систем.

За чинниками біологічні ритми поділяють на зовнішні та внутрішні. Зовнішні біологічні ритми пов’язані із циклічними змінами в навколишньому середовищі. До них належать добові, припливно-відпливні, сезонні, річні й багаторічні ритми. Двічі на добу змінюється освітленість, що зумовлює коливання абіотичних чинників (температури, вологості тощо), які впливають на активність організмів. Добові ритми зумовлені обертанням Землі навколо своєї осі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Екологічні фактори. Біотичний фактор.

Для розв’язання завдання необхідно розрізняти прояви різних екологічних факторів.

Екологічні фактори – це всі складники навколишнього середовища, що впливають на стан і властивості організмів та їхніх угруповань. Залежно від природи й особливостей дії, їх поділяють на групи: абіотичні, біотичні й антропічні.

Абіотичні фактори – компоненти та властивості неживої природи, які прямо або опосередковано впливають на окремі організми та їхні угруповання.

Біотичні фактори – різні форми взаємодії між особинами в популяціях і між популяціями в угрупованнях.

Антропогенні фактори – різні форми діяльності людини, що впливають на окремі організми, їх угруповання і біосферу в цілому.

Зникнення соснового лісу внаслідок вирубування і підвищення врожайності як результат удобрення є проявами антропічного фактора.

Збільшення концентрації озону в повітрі після грози – прояв впливу абіотичного фактора.

Проявом біотичного фактора є виділення фітонцидів у повітря, що вбезпечує рослини від згубної дії мікроорганізмів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Закономірності успадкування, установлені Грегором Менделем.

В основі завдання запропоновано задачу із застосування закономірностей успадкування ознак, установлених Г. Менделем.

У завданні йдеться про моногібридне схрещування. Моногібридне схрещування – схрещування особин, які відрізняються за однією ознакою. За умови повного домінування домінантна ознака проявляється і в гомозигот за домінантною ознакою, і в гетерозигот, тобто якщо організм має хоча б один домінантний алель.

Схрещування коричневої норки із сірою дало лише коричневе потомство, тож запис першого схрещування такий:

P1  АА×аа

F1  Аа

Отже, отримали одноманітне гетерозиготне покоління (перший закон Менделя).

Унаслідок схрещування гібридів першого покоління між собою в другому поколінні отримали коричневих і сірих норок із різними генотипами:

P2  Аа×Аа

F2  АА Аа Аа аа

Тож можна зробити висновок, що поміж потомків другого покоління слід очікувати появу гомозиготних особин з імовірністю 50 % – особини з генотипом АА й аа.

Правильна відповідь – В.