ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення рослин. Рослини. Вегетативні органи й життєві функції рослин.

На рисунку зображено плоди каштана. У цієї рослини плід – сухе однонасінне нерозкривне утворення з твердим дерев'янистим оплоднем, який не зростається з насіниною. Назва такого типу плоду – горіх.

Інші варіанти відповіді неправильні. Адже

А сім'янка – сухий нерозкривний плід, у якого шкірястий оплодень лише прилягає до насінини, але не зростається з нею (як у соняшника)

Б зернівка – сухий нерозкривний плід, у якого тонкий оплодень повністю зростається з насінною шкіркою (як у пшениці чи кукурудзи)

Г кістянка – соковитий плід із м'ясистим оплоднем і дерев'янистим внутрішнім шаром (кісточкою), що захищає насінину (як у вишні чи сливи)

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Гриби.

У тексті зазначено, що цей грибоподібний організм уражає рослини родини Пасльонові (до яких належать картопля, томати тощо), утворює на листках темні плями з подальшим відмиранням тканин і загниванням пагонів. Поширенню збудника сприяють висока вологість і прохолодна погода.

Ці ознаки характерні для фітофтори (збудника фітофторозу) – грибоподібного організму з ооміцетів, який спричиняє одне з найнебезпечніших захворювань пасльонових культур.

Інші варіанти відповіді неправильні. Адже

А сажка – це група грибів-паразитів, які уражають переважно злакові культури (кукурудзу, пшеницю тощо), утворюючи чорну масу спор, схожу на сажу

В борошниста роса – захворювання рослин, яке викликають справжні гриби-паразити, що проявляється у вигляді білого чи сіруватого нальоту на поверхні листків

Г ріжки – це гриб-паразит, який уражає зав'язь квіток переважно злакових культур (наприклад, жита), утворюючи отруйні ріжки (склероції)

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Одноклітинні гетеротрофні еукаріотичні організми.

Малярійний плазмодій – паразитичний одноклітинний еукаріот. У зрілих форм не має спеціальних органел руху; його життєвий цикл пов’язаний зі зміною хазяїв – людини й комара роду Anopheles.

Інфузорія-туфелька – одноклітинний еукаріот, поверхня клітини якого вкрита численними війками. Їхні узгоджені рухи забезпечують активне пересування організму у водному середовищі.

Амеба протей – одноклітинний еукаріот, який пересувається за допомогою псевдоподій (несправжніх ніжок) – тимчасових виростів цитоплазми. Вони також беруть участь у захопленні частинок їжі шляхом фагоцитозу.

Евглена зелена – одноклітинний еукаріот, який пересувається переважно за допомогою джгутика. Поблизу його основи розташоване світлочутливе вічко (стигма), що бере участь у забезпеченні фототаксису – спрямованої рухової реакції на світло. Саме поєднання джгутика та світлочутливого вічка дає змогу евглені орієнтуватися відносно джерела світла.

Отже, за допомогою джгутика та світлочутливого вічка в середовищі пересувається й орієнтується евглена зелена.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Систематика. Ранг таксонів у зоології.

У біологічній номенклатурі для тварин діє бінарна номенклатура, де перше слово в латинській назві вказує на рід, а друге – на вид. У тексті й підписі до зображення наведено латинську назву жука-оленя – Lucanus cervus. Отже, родову назву можна легко визначити за першим словом латиниці – Lucanus, українською мовою це відповідає роду Рогач.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин.

Дорослі жуки-олені живляться соком дерев, а їхні личинки – мертвою деревиною, тобто вони споживають готові органічні речовини, займаючи трофічний рівень консументів. Отже, учень має рацію.

У дорослих комах (імаго) процес росту й розвитку повністю завершується під час метаморфозу, а після виходу з лялечки дорослий жук-олень уже не росте й не линяє, здатний лише живитися та розмножуватися. Отже, твердження учениці помилкове.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Основи екології і еволюційного вчення. Закономірності еволюційного процесу.

Боротьба між самцями одного виду (у цьому випадку – між самцями жука-оленя за допомогою масивних верхніх щелеп) за право залишити потомство та заволодіти самкою є класичним прикладом внутрішньовидової боротьби.

Зверніть увагу на те, чому інші варіанти відповіді не є правильними:

• міжвидова боротьба – це суперництво між особами різних видів (наприклад, хижак і здобич, конкуренція за їжу між різними видами тварин).
• боротьба з умовами середовища – це несприятливий вплив абіотичних факторів (посуха, низькі чи високі температури, повінь), а не взаємодія між особинами.
• боротьба за харчові ресурси може відбуватися як всередині виду, так і між різними видами, але в описаному випадку ключовим є суперництво саме між самцями за самку, що належить до репродуктивної конкуренції всередині популяції.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Будова тіла людини.

Кісткова тканина складається з міжклітинної речовини (матриксу), волокон і клітин. За синтез органічних компонентів кісткового матриксу відповідають спеціалізовані активні клітини – остеобласти. Вони продукують міжклітинну речовину і беруть участь у її мінералізації, після чого можуть перетворюватися на зрілі клітини кістки – остеоцити.

Інші варіанти відповіді неправильні. Адже

А остеоцити – це головні зрілі клітини кісткової тканини, які містяться в лакунах матриксу і підтримують його стан, але не здійснюють активного синтезу нової основної речовини

В остеокласти – це великі багатоядерні клітини, які руйнують (резорбують) стару кісткову тканину й мінеральний матрикс, забезпечуючи перебудову кісток

Г остеон – це не клітина, а структурно-функціональна одиниця компактної кісткової тканини, яка складається з концентричних пластинок навколо каналу із судинами

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Імунітет. Імунна система людини.

Виконуючи це завдання, потрібно визначити механізм, який забезпечує формування специфічного імунного захисту після вакцинації.

Імунітет поділяють на вроджений і набутий. Вроджений імунітет забезпечує швидкий неспецифічний захист від збудників, тоді як набутий є специфічним і формується після контакту з антигеном. Набутий імунітет може бути природним (після перенесеної інфекції або отримання антитіл від матері) і штучним (після вакцинації або введення готових антитіл).

Вакцинація спрямована на створення штучного набутого імунітету. До складу вакцин входять ослаблені чи вбиті мікроорганізми, їхні фрагменти або токсини (антигени), які не здатні викликати захворювання, але розпізнаються імунною системою. У відповідь на введення антигенів лімфоцити починають активно проліферувати й диференціюватися, що призводить до формування специфічних антитіл і клітин імунної пам'яті. Завдяки клітинам пам'яті при повторному потраплянні реального збудника імунна відповідь розвивається швидко та потужно, захищаючи організм від інфекції.

Інші варіанти відповіді неправильні. Адже

А складники вакцин не знищують вірусні частини самостійно прямою хімічною чи фізичною дією; вони лише слугують сигналом (антигенами) для активації власних захисних сил організму

В еритроцити виконують функцію транспортування газів (кисню та вуглекислого газу) і не беруть участі в розпізнаванні вірусних антигенів чи виробленні імунітету

Г неспецифічні чинники імунітету (наприклад, шкіра, слизові оболонки, фагоцитоз) забезпечують загальну резистентність організму, тоді як вакцинація формує саме специфічну імунну відповідь

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Травлення. Травна система людини.

Розгляньмо схему активації травного ферменту. На ній зображено процес перетворення неактивного попередника – пепсиногену – на активний фермент – пепсин. Пепсиноген синтезують залозисті клітини слизової оболонки шлунка. Пепсин не може розщеплювати білки, щоб не пошкоджувати клітини залоз. Для його перетворення на активний пепсин необхідні кисле середовище та дія хлоридної кислоти.

Отже, речовиною, позначеною літерою Х, є хлоридна кислота (\(\mathrm{HCl}\)). Її секретують клітини стінок шлунка; вона активує пепсиноген, створює оптимальне кисле середовище для дії пепсину, має дезінфекційну дію і сприяє згортанню білків молока.

Інші варіанти відповіді неправильні. Адже

А жовч виробляється печінкою, надходить у дванадцятипалу кишку та забезпечує емульгування жирів, активацію кишкових і панкреатичних ферментів, але не активує пепсин у шлунку

Б \(\mathrm{NaCl}\) (натрій хлорид) – кухонна сіль, яка надходить із їжею, міститься в рідинах організму, проте сама не активує шлункові ферменти в такий спосіб

В білок – це субстрат, його розщеплює пепсин, а не речовина, що активує цей фермент

Правильна відповідь – Г.