ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Гуморальна регуляція. Ендокринні залози.

Завдання перевіряє вміння співвідносити гормони з ендокринними залозами.

Щитоподібна залоза синтезує йодовмісні гормони, основними з яких є тироксин (тетрайодтиронін) і трийодтиронін. Вони регулюють обмін речовин, ріст і розвиток тканин, а також роботу нервової системи.

Проаналізуймо інші варіанти відповіді.

А Соматотропін – це гормон росту, який виробляється передньою часткою гіпофіза (мозкового привіска).

Б Адреналін – гормон стресу, який продукується мозковим шаром надниркових залоз.

В Глюкагон – гормон, що підвищує рівень глюкози в крові, виробляється підшлунковою залозою (зокрема альфа-клітинами острівців Лангерганса).

Отже, щитоподібна залоза продукує гормон тироксин. 

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Імунітет. Типи імунітету.

Завдання перевіряє розуміння відмінностей між первинною і вторинною імунною відповіддю.

За наведеним графіком можна визначити, що вторинна відповідь є сильнішою і швидшою за первинну. Обидві імунні відповіді розвиваються у відповідь на той самий антиген.

Проаналізуймо варіанти відповіді.

А Первинна імунна відповідь сильніша й швидша, ніж вторинна – неправильно, бо вторинна імунна відповідь є набагато потужнішою та швидшою, що чітко видно з графіка (вища концентрація антитіл і крутіший підйом).

Б Первинна імунна відповідь розвивається у відповідь на проникнення вірусів, а вторинна – на проникнення бактерій – неправильно, тип імунної відповіді залежить від повторності контакту з антигеном, а не від типу збудника.

В Зазвичай введення вакцини спричиняє первинну імунну відповідь» – правильно, адже вакцина містить ослаблений або вбитий антиген (або його фрагменти), на який організм реагує розвитком первинної імунної відповіді з утворенням клітин пам'яті.

Г Зазвичай введення лікувальної сироватки спричиняє вторинну імунну відповідь – неправильно, бо лікувальна сироватка містить уже готові антитіла (пасивний імунітет), а не стимулює власний організм до вироблення імунної відповіді.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Тканини й органи організму людини. Сечовидільна система. 

Завдання перевіряє знання функцій нирок як головного органа видільної системи.

Основна функція нирок як парних органів видільної системи – фільтрація крові через нефрони, видалення з неї кінцевих продуктів обміну речовин (сечовини, сечової кислоти, надлишку солей) й утворення сечі.

Сечовий міхур є лише резервуаром для тимчасового накопичення сечі перед її виведенням з організму, він не здійснює фільтрацію чи вилучення речовин із крові.

Кишківник виводить переважно неперетравлені рештки їжі й деякі продукти секреції травних залоз, проте не є головним органом фільтрації крові від метаболітів.

Селезінка належить до органів кровотворення й імунної системи; вона бере участь у руйнуванні відпрацьованих еритроцитів, але не відіграє головної ролі у вилученні розчинних продуктів обміну речовин.

Завжди звертайте увагу на формулювання вилучення продуктів обміну з крові – це функція фільтраційного органа, тобто нирки. 

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Опорно-рухова система.

Завдання перевіряє розуміння захисної та опорної функцій скелета.

Пригадаймо функції опорно-рухової системи. Кістки скелета можуть забезпечувати захист органів, зокрема від механічних пошкоджень. Наприклад, кістки черепа захищають головний мозок, хребці формують хребет і захищають спинний мозок, серце й легені, розташовані в грудній клітці.

Кістки грудної клітки (грудина, ребра й грудні хребці) утворюють міцний кістковий каркас, який захищає важливі внутрішні органи (серце, легені, великі судини) від механічних ушкоджень і травм. Це і є прямий прояв захисної функції скелета.

Кістки – депо сполук Кальцію та Фосфору. Це опис депонувальної (метаболічної) функції кісток у мінеральному обміні речовин, а не захисної.

До плечової кістки прикріплюється двоголовий м'яз. У реченні описано рухову функцію (м'язи прикріплюються до кісток і забезпечують переміщення тіла та його частин у просторі).

Трубчасті кістки беруть участь у швидких рухах. У реченні йдеться про рухову й опорну функції кісток як важелів руху.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Сенсорні системи. 

Завдання перевіряє знання послідовності роботи сенсорної системи смаку.

Правильна послідовність складників сприйняття смаку:

• контактування речовини зі смаковим рецептором;
• виникнення збудження в смаковому рецепторі;
• проведення нервового імпульсу смаковим нервом;
• формування відчуття в корі півкуль головного мозку.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біосфера як глобальна екосистема. Біогеохімічні цикли (колообіг речовин) як необхідна умова існування біосфери. Ключові біогеохімічні цикли.

Завдання перевіряє розуміння біогеохімічного циклу Нітрогену й ролі азотфіксувальних організмів.

На схемі зображено біогеохімічний цикл Нітрогену.

Атоми Нітрогену утворюють молекули азоту – газу, який є основним складником атмосферного повітря.

У колообіг азот залучається передусім завдяки біологічній азотфіксації, яку здійснюють бактерії та ціанобактерії. Вони здатні засвоювати атмосферний азот і перетворювати його на сполуки, доступні для поглинання рослинами.

Серед азотфіксувальних організмів є чимало вільноживучих форм, проте деякі утворюють симбіотичні зв’язки з рослинами: вони оселяються в їхніх коренях, отримуючи натомість захист і поживні речовини. 

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біосфера як глобальна екосистема. Біогеохімічні цикли (колообіг речовин) як необхідна умова існування біосфери. Ключові біогеохімічні цикли.

Завдання перевіряє вміння позначати процес азотфіксації в циклі Нітрогену.

На схемі зображено біогеохімічний цикл Нітрогену.

Атоми Нітрогену утворюють молекули азоту – газу, який є основним складником атмосферного повітря.

Азотфіксувальні організми здатні засвоювати атмосферний азот і перетворювати його на сполуки, доступні для рослин. Процес азотфіксації на схемі позначено буквою А. 

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Адаптація як загальна властивість біологічних систем. Симбіоз і його форми.

Завдання перевіряє розуміння симбіозу бобових рослин з азотфіксувальними бактеріями та коеволюції.

На схемі зображено біогеохімічний цикл Нітрогену.

Атоми Нітрогену утворюють молекули азоту – газу, який є основним складником атмосферного повітря.

Поміж азотфіксувальних бактерій багато вільноживучих, але є ті, які оселяються на коренях рослин, які надають їм прихисток.

Своєю чергою бактерії забезпечують рослинний організм нітрогеновмісними сполуками, потрібними для синтезу власних білків і нуклеїнових кислот.

Приклад взаємовигідного симбіозу – співіснування бобових рослин з азотфіксувальними бактеріями, які утворюють на коренях бульбочки. Такі взаємовідносини є результатом коеволюції – типу еволюції угруповання, що полягає у взаємодії груп організмів, які перебувають у тісному екологічному взаємозв’язку. 

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Структура й функціонування еукаріотичних клітин. Обмін речовин.

Завдання перевіряє знання локалізації процесів у хлоропластах і мітохондріях.

Спочатку розподілімо варіанти відповідей за органелами. Хлоропласт відповідає за фотосинтез (варіанти 1 і 3), а мітохондрія – за дихання (варіанти 2 й 4). Це одразу звузить коло пошуку.

Фотосистеми розташовані на мембрані тилакоїда, а дихальний ланцюг – на внутрішній мембрані мітохондрії. Ферменти фіксації вуглекислого газу СО2 містяться в стромі хлоропласта, а ферменти циклу Кребса – у матриксі мітохондрії.

1 – В (фотосистеми – мембрана тилакоїда): фотосистеми I і II – це мультибілкові комплекси з пігментами (включно з хлорофілом), які вловлюють світло під час світлової фази фотосинтезу й убудовані в мембрани тилакоїдів хлоропласта.

2 – А (дихальний ланцюг – внутрішня мембрана мітохондрії): дихальний (електронтранспортний) ланцюг складається з комплексів ферментів, що забезпечують окисне фосфорилювання й розташовані на кристах внутрішньої мембрани мітохондрій.

3 – Г (ферменти фіксації вуглекислого газу СО2 – строма хлоропласта): фіксація вуглекислого газу відбуваються під час темнової фази фотосинтезу (цикл Кальвіна), ферменти якої розчинені в рідкому середовищі хлоропласта – стромі.

4 – Б (ферменти циклу Кребса – матрикс мітохондрії): цикл трикарбонових кислот (цикл Кребса) належить до кисневого етапу дихання, а його ферменти містяться у внутрішньому рідкому вмісті мітохондрії – матриксі.

Зайвим варіантом є Д (зовнішня мембрана мітохондрії). Вона гладенька, має високу проникність для дрібних молекул і виконує бар'єрну й транспортну функції, але не містить ані дихального ланцюга, ані ферментів циклу Кребса.

Правильна відповідь: 1 – В; 2 – А; 3 – Г; 4 – Б.