ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Гуморальна регуляція. Ендокринні залози.

Завдання перевіряє знання гормонів й уміння співвідносити їх із залозами внутрішньої секреції. 

Наднирники – це парні залози внутрішньої секреції, мозковий шар яких продукує гормони стресу, зокрема адреналін і норадреналін. Адреналін пришвидшує серцебиття, підвищує кров'яний тиск і рівень глюкози в крові, готуючи організм до реакції «біжи або бийся».

Отже, наднирники продукують гормон адреналін. 

А Соматотропін – гормон росту, який виробляє передня частка гіпофіза.

Б Мелатонін – гормон, що регулює добові й сезонні біоритми, його продукує епіфіз (шишкоподібне тіло).

Г Глюкагон – гормон, який підвищує рівень цукру в крові, його виробляють альфа-клітини підшлункової залози.

Зверніть увагу: і адреналін, і глюкагон підвищують рівень глюкози в крові, через що їх можна сплутати. Запам'ятайте джерела утворення: глюкагон виробляє підшлункова залоза, а адреналін – мозкова речовина наднирників.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Кровоносна система.

Завдання перевіряє розуміння будови кровоносної системи та послідовності судин великого кола кровообігу.

Пригадаймо параметри тиску (мм рт. ст.) крові в судинах.

Найвищий тиск в аорті (норма 120/80 мм рт. ст.). Розташування назви цієї судини на схемі позначено цифрою ІІІ.

У капілярах мозку тиск нижчий (приблизно 20–40 мм рт. ст.). Розташування назви цієї судини на схемі позначено цифрою II.

Тиск у венозному руслі поступово, але невпинно знижується вздовж нього від 15–20 до 2~4 і навіть 0 мм рт. ст. в порожнистих венах на рівні впадання їх у праве передсердя. Розташування назви цієї судини на схемі позначено цифрою І.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Травна система. 

Завдання перевіряє знання етапів травлення білків і місця завершення їхнього розщеплення. 

Травлення білків розпочинається в шлунку, де в кислому середовищі молекули білка розщеплюються на пептиди. Остаточне розщеплення білків на амінокислоти, усмоктування амінокислот у кров відбувається в тонкому кишківнику. 

Розщеплення білків починається в шлунку під дією ферменту пепсину (у кислому середовищі шлункового соку), де білки розщеплюються до коротших пептидів. Остаточне ж травлення білків – повне розщеплення до амінокислот під дією ферментів трипсину, хімотрипсину й пептидаз – відбувається саме в тонкому кишківнику (у його початковому відділі – дванадцятипалій кишці й порожнистій кишці). Тут же амінокислоти, що утворилися, усмоктуються в кров.

А У ротовій порожнині під дією ферментів слини (амілази й мальтази) починається розщеплення складних вуглеводів (крохмалю), але не білків.

Б Стравохід виконує лише транспортну функцію (переміщує харчову грудку з горлянки в шлунок) і не виділяє травних ферментів для розщеплення органічних речовин.

Г Пряма кишка – кінцева частина товстого кишківника, де травлення органічних сполук не відбувається; її функція – формування й виведення калових мас з організму.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Опорно-рухова система.

Завдання перевіряє вміння класифікувати кістки за їхньою формою та будовою. 

Трубчасті кістки мають видовжене тіло (діафіз) у формі трубки з порожниною всередині, заповненою жовтим кістковим мозком, і два потовщені кінці (епіфізи). Плечова кістка – класичний приклад довгої трубчастої кістки в скелеті вільної верхньої кінцівки.

А Лопатка – плоска (широка) кістка, яка виконує захисну функцію і слугує місцем прикріплення м'язів плечового пояса.

В Лобова кістка – плоска кістка черепа, яка має захисне значення й бере участь у формуванні мозкового відділу.

Г Груднина – це також плоска кістка, до якої прикріплюються ребра для формування грудної клітки.

Більшість довгих кісток вільних кінцівок (плечова, ліктьова, променева, стегнова, велика й мала гомілкові) є трубчастими.

Отже, поміж кісток, назви яких наведено, до трубчастих належить плечова. Ця парна кістка є складником верхніх вільних кінцівок. 

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Сенсорні системи. 

Завдання перевіряє знання функцій структур ока та вміння співвідносити їх із зоровими процесами.

Насправді цифрою 1 позначено кришталик (прозору лінзу, що фокусує світло на сітківці), а сприйняття світлових подразнень (рецепторну функцію) здійснює сітківка.

Отже, твердження І (Цифрою 1 позначено структуру, що забезпечує сприйняття світлових подразнень) неправильне.

Насправді цифрою 2 позначено сітківку (внутрішню оболонку ока, що містить світлочутливі клітини — палички та колбочки). За заломлення світла в оці відповідають рогівка та кришталик, а сітківка відповідає за перетворення світлового сигналу на нервовий імпульс.

Отже, твердження ІІ (Структура, яку позначено цифрою 2, заломлює промені світла) неправильне.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біосфера як глобальна екосистема. Біогеохімічні цикли (колообіг речовин) як необхідна умова існування біосфери. Ключові біогеохімічні цикли.

Завдання перевіряє розуміння етапів біогеохімічного циклу Карбону та визначення фіксації вуглекислого газу.

Проаналізуймо схему біогеохімічного циклу (колообігу Карбону) й варіанти відповіді:

• етап фіксації вуглекислого газу – це процес перетворення організмами неорганічної сполуки Карбону (атмосферного вуглекислого газу) на органічні сполуки (фотосинтез);
• на схемі стрілка А вказує на поглинання вуглекислого газу рослинами з атмосфери для здійснення фотосинтезу;
• стрілки Б, В і Г показують процеси виділення вуглекислого газу в атмосферу (дихання, спалювання палива тощо).

Отже, етап фіксації вуглекислого газу позначено буквою А.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Біосфера як глобальна екосистема. Біогеохімічні цикли (колообіг речовин) як необхідна умова існування біосфери. Ключові біогеохімічні цикли. Двомембранні органели.

Завдання перевіряє знання органел, у яких відбувається утворення газів під час фотосинтезу й дихання. 

Проаналізуймо схему біогеохімічного циклу (колообігу Карбону) й варіанти відповіді:

• буквами Б й В на схемі позначено процеси виділення вуглекислого газу (CO2) в атмосферу організмами (унаслідок клітинного дихання тварин, рослин тощо);
• основний процес утворення вуглекислого газу в клітинах еукаріотів під час дихання відбувається в мітохондріях (зокрема в циклах реакцій енергетичного обміну).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Екосистеми.

Завдання перевіряє розуміння ролі продуцентів у біогеохімічному циклі Карбону.

Проаналізуймо схему біогеохімічного циклу (колообігу Карбону) й варіанти відповіді:

• організми, здатні відновлювати вуглекислий газ і включати Карбон до складу вуглеводів (здійснювати фотосинтез) – це автотрофні організми, які створюють органічні речовини з неорганічних;
• в екології та трофічній структурі екосистем організми-автотрофи (зелені рослини) утворюють групу продуцентів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Структура та функціонування еукаріотичних клітин.

Завдання перевіряє вміння виявляти відповідність між клітинними структурами й біологічними процесами. 

Цифрою 1 позначено зображення рибосоми, яка забезпечує синтез білка, а цифрою 2 – хлоропласта, у якому відбувається фотосинтез.

Зображення ядра, яке забезпечує збереження спадкової інформації, позначено цифрою 3.

Цифрою 4 позначено зображення комплексу Гольджі, де відбувається накопичення й транспортування вуглеводів. 

Правильна відповідь: 1 – А; 2 – Б; 3 – Д; 4 – В.