ТЕМА: Голонасінні. Особливості будови, процеси життєдіяльності й представники.

Завдання скеровано на перевірку вміння визначити за описом групу рослин, фітоценози, основними компонентами яких є ці рослини, і продукти, що виробляють із рослин цієї групи.

В описі наведено такі особливості: у рослин формуються насінні зачатки й насіння, немає плодолистків і плодів. Такі ознаки притаманні голонасінним рослинам, у яких із насінних зачатків після запилення і запліднення формується насіння. Насіння розташоване відкрито на лусках шишок, не захищене стінками оплодня.

Більшість голонасінних рослин належать до класу хвойних. Вони є основними представниками тайги – фітоценозу хвойних лісів помірного й частково субарктичного поясу Північної півкулі.

На рисунку зображено три продукти, що вироблено з рослин, які належать до різних груп. На другому зображено скипидар, що виробляють із живиці голонасінних рослин.

Правильна відповідь – 3 3 2.

ТЕМА: Функції та будова кровоносної й лімфатичної систем. Функції та будова нирок. Ендокринна система. Будова й функції органів травлення

Завдання скеровано на перевірку знання будови організму людини – фізіологічних систем й органів – їхніх складників.

Серце є органом кровоносної системи, нирки – сечовидільної, яєчник – статевої, слина залоза – травної.

Правильна відповідь – 1А 2Б 3Г 4В.

ТЕМА: Різноманітність комах. Ряди комах із неповним (Прямокрилі, Воші) і повним (Твердокрилі, або Жуки, Лускокрилі, або Метелики, Перетинчастокрилі, Двокрилі, Блохи) перетворенням. Характеристика рядів, типові представники, роль у природі й житті людини.

Завдання скеровано на перевірку знання представників рядів тварин класу Комахи типу Членистоногі.

Білан капустяний є представником ряду Лускокрилі, жук колорадський – Твердокрилі, коник зелений – Прямокрилі, бджола медоносна – Перетинчастокрилі. 

Правильна відповідь – 1Б 2А 3В 4Д.

ТЕМА: Насінина й плід: будова й функції. Утворення насінини й плоду. Типи плодів (біб, кістянка, коробочка, стручок, стручечок, сім’янка, зернівка, ягода, яблуко, горіх).

Завдання скеровано на перевірку знання про способи розповсюдження насіння і вміння визначити їх за будовою плоду.

Функцією плодів є розповсюдження насіння для розселення рослин. Насіння може поширюватися за допомогою вітру, води, тварин тощо.

Є рослини, здатні поширювати насіння самостійно. Огірок-пирскач після дозрівання плоду із силою викидає його м’якуш із насінням.

Оплодень соковитих плодів (багатокістянка малини) часто яскраво забарвлений, що приваблює тварин, зокрема птахів. У кишечнику тварин оплодень перетравлюється, а неушкоджена насінина виходить назовні разом із послідом, не втрачаючи здатності до проростання.

Крилатка – сухий нерозкривний однонасінний плід рослин, у якого оплодень розростається в шкірястий або перетинчастий плоский придаток, і це сприяє перенесенню плодів вітром.

Плоди, які мають гачечки, можуть зачепитися за хутро тварин, і в такий спосіб розповсюджуватися.

Правильна відповідь – 1Б 2Г 3А 4В.

ТЕМА: Класифікація покритонасінних рослин. Класи Однодольні й Дводольні. Родина Капустяні (Хрестоцвіті) (представники: грицики, редька дика, капуста, гірчиця, рапс). Родина Розові (представники: суниця, шипшина, горобина, яблуня, вишня, смородина). Родина Бобові (представники: горох, квасоля, конюшина, робінія (біла акація), люцерна). Родина Пасльонові (представники: петунія, паслін, тютюн, картопля, томат, перець). Родина Айстрові (Складноцвіті) (представники: соняшник, кульбаба, будяк, ромашка, волошка).

Завдання скеровано на перевірку знання про практичне значення рослин у житті людини й уміння класифікувати рослини за особливостями їхньої будови.

Опис особливостей будови й практичного значення рослин із певних родин позначено цифрами: Пасльонові – 1, Бобові – 2, Капустяні – 3, Лілійні – 4.

Правильна відповідь – 1Б 2Г 3В 4А.

ТЕМА: Цитоплазма та її компоненти. Органели.

Завдання скеровано на перевірку знання про будову клітини, функціонування її органел і вміння розпізнавати їх на рисунках.

Органели – постійні клітинні структури. Кожна з органел забезпечує відповідні функції: живлення, рух, синтез певних сполук, зберігання і передавання спадкової інформації тощо. У кожній органелі відбувається певні біологічні процеси.

Плазматична мембрана (1) забезпечує міжклітинні контакти.

Мітохондрія (2) постачає клітині енергію, акумулюючи її в молекулах АТФ.

Клітинний центр (3) забезпечує формування мікротрубочок цитоплазми.

Ядерце (4) забезпечує утворення складників рибосом цитоплазми.

Правильна відповідь – 1Б 2Г 3Д 4В.

ТЕМА: Білки. Будова й функції.

Завдання скеровано на перевірку знання основних функцій органічних сполук в організмі людини.

Білки є основою антитіл, які забезпечують захист організму людини від бактерій, вірусів тощо.

Ліпіди, а саме жири, організми використовують як джерело ендогенної води.

В організмі людини резервною речовиною є глікоген. Це полісахарид  запасається в печінці.

До нуклеїнових кислот належать молекули ДНК й РНК. Саме молекули ДНК забезпечують збереження спадкової інформації.

Правильна відповідь – 1Г 2А 3В 4Б.

ТЕМА: Мікроеволюція. Природний добір. Видоутворення.

Завдання скеровано на перевірку знання про вияви боротьби за існування у тварин.

Тварини різних видів змагаються за середовище існування.

Міжвидова боротьба проявляється у змаганні між особинами різних видів.

Чим ближчі екологічні ніші двох видів, тим гостріші вияви конкуренції між ними.

Саме такий приклад наведено в основі завдання: бджоли, завезені в Австралію з Європи, витісняють місцевий вид бджіл, які не мають жала.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Основні положення еволюційного вчення Ч. Дарвіна.

Завдання скеровано на перевірку розуміння основних положень еволюційного вчення Чарльза Дарвіна:

• еволюція відбувається на основі спадкової мінливості під дією боротьби за існування, наслідком якої є природний добір;
• природний добір проявляється в переважному виживанні й розмноженні організмів певного виду, найпристосованіших до умов середовища життя.

У прикладі з наукової праці Ч. Дарвіна описано дію природного добору.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень. Трофічна сітка. Правило екологічної піраміди.

Завдання скеровано на перевірку знання про ланцюги живлення.

Послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, називають ланцюгами живлення.

В основі завдання наведено деякі компоненти ланцюга виїдання: продуцентом є листя рослин (3), споживані личинками метеликів (4), якими живляться комахоїдні птахи (2), що є поживою для хижих птахів (1).

Тож правильна послідовність складників у ланцюгу виїдання така: 3 → 4 → 2 → 1.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Екосистеми, їхній склад і різноманіття. Узаємозв’язки між популяціями в екосистемах (прямі й непрямі; антагоністичні, нейтральні й мутуалістичні; трофічні й топічні). Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень. Трофічна сітка. Правило екологічної піраміди. Типи екологічних пірамід. Розвиток екосистем.

Завдання скеровано на перевірку знання про різноманітність, розвиток і продуктивність екосистем.

Агроценоз – співтовариство рослин, тварин і мікроорганізмів, створене й регулярно підтримуване людиною для виробництва сільськогосподарської продукції.

Агроценозу властиві мала екологічна надійність (агроценоз не здатний самовідновлюватися і саморегулюватися), але досить висока врожайність (продуктивність).

Основу агроценозів становить агрофітоценоз – штучна рослинна спільнота, створена на основі агротехнічних заходів (наприклад, посіви й посадки зернових, овочевих, плодових і технічних культур). Рослинний покрив агрофітоценозів зазвичай утворено одним видом (сортом) культурних рослин і відповідними видами бур’янів.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Форми розмноження організмів (нестатеве, статеве). Способи нестатевого розмноження одноклітинних і багатоклітинних організмів (вегетативне розмноження, спороутворення).

Завдання скеровано на перевірку знання форм розмноження організмів, зокрема природного вегетативного розмноження.

Ця рослина – Суниця лісова – має дуже тонкі довгі повзучі стебла з видовженими міжвузлями. Це вуса (видозмінені надземні пагони). Вони вкорінюються у вузлах і дають початок новим рослинам – відбувається вегетативне розмноження.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Модифікаційна (неспадкова) мінливість, її властивості та статистичні закономірності

Завдання скеровано на перевірку знання про модифікаційну мінливість і її властивості.

Модифікаційна мінливість – зміни у фенотипі організму, що мають переважно пристосувальний характер й утворюються внаслідок узаємодії генотипу з навколишнім середовищем.

Зміни в організмі й модифікації не успадковуються. Модифікаційну мінливість зумовлено тим, що всі організми тією чи тією мірою живуть у різних умовах, а тому мусять по-різному реагувати на чинники навколишнього середовища. Тож прикладом модифікаційної мінливості є збільшення кількості еритроцитів у мешканців високогір’я.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Успадкування, зчеплене зі статтю.

Завдання скеровано на перевірку знання закономірностей успадкування, зчепленого зі статтю, і вміння застосовувати їх для розв’язування задач із генетики.

Стать у багатьох видів визначено хромосомним набором, у якому є однакові за будовою нестатеві хромосоми (аутосоми) і статеві хромосоми.

Одним із типів хромосомного визначення статі є тип ХY. Такий тип властивий канаркам, про яких ідеться в завданні.

З умови задачі зрозуміло, що алель забарвлення оперення міститься в Х хромосомі. Домінантний і рецесивний алель можна позначати індексом: коричневий самець – ХbХb, зелена самка – XВY (гетерогаметна стать жіноча). Відповідно до умови задачі, коричневого самця схрестили із зеленою самкою:

P1 Хb Xb × XВY

F1 ХВXb ХВХb XbY XbY.

У результаті схрещування в поколінні є такі фенотипи:

ХВXb – зелений самець;

ХbY – коричнева самка.

Отже, у результаті схрещування отримано 0 % коричневих самців канарок.

Правильна відповідь – А.