ТЕМА: Гідросфера. Світовий океан і його частини.

Це тестове питання вимагає знання географічної карти і розташування відомих об’ктів гідросфери на карті.

У завданні № 1 наведено фрагмент карти, якою можна скористатися для підказки. Під час вивчення теми «Світовий океан і його частини» називаємо серед проток Атлантичного океану Гібралтарську, яка відділяє Європу від Африки і сполучає Середземне море з Атлантичним океаном.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Літосфера. Зовнішні процеси, що зумовлюють зміну земної кори.

Тестове питання оцінює знання про зовнішні сили, які впливають на зміну рельєфу і склад гірських порід.

До зовнішніх сил відносимо роботу вітру, води, льодовика, підземних вод. Кожна із названих сил руйнує в одному місці і створює нові форми рельєфу в іншому.

Руйнування водою чи вітром називають ерозією. Вимоїна на схилі горба може появитися тільки від водної ерозії. Тут підказка у самій формі рельєфу – вимоїна, тобто вимита водою.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Атмосфера. Теплові пояси.

Тестове завдання оцінює розуміння процесів освітленості різних поясів Землі.

Відомо, що причиною нерівномірного освітлення земної поверхні є куляста форма Землі і її положення відносно Сонця. Зміна дня і ночі залежить від руху Землі довкола своєї осі, а тривалість дня і ночі – від нахилу земної осі до площини орбіти. Тривалість дня і ночі починає змінюватися від екватора, осекільки на екваторі Сонце в зеніті буває два рази в рік (день = ночі). З наближенням до полюсів різниця в тривалості дня і ночі зростає. За полярними колами спостерігають полярний день, тривалість якого зростає від однієї доби на самих колах до півроку на полюсах.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розвиток географічних знань про Землю. Відкриття Америки Х. Колумбом.

Тестове завдання оцінює вміння аналізувати карти маршрутів мандрівників і дослідників.

Наведено фрагмент карти, яку иожемо бачити зустрічається в підручнику, у зошитах для оцінювання знань.

Тестове завдання можна виконати методом виключення неправильних відповідей: Фернандо Магеллан здійснив першу навколосвітню подорож, Васко да Гама відкрив морський шлях до Індії, обігнувши Африку із заходу, Джеймс Кук здійснив три навколосвітні подорожі.

Христофор Колумб, шукаючи західний шлях до Індії, вирушив з Піренейського півострова і перетнув Атлантичний океан. Мандрівник досяг Великих Антильських островів, вважаючи, що це Індія. Саме такий шлях бачимо на карті.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Країни Європи. Франція. Україна.

Тестове завдання оцінює знання про міжнародний географічний поділ праці (МГПП), роль Франції та України в МГПП.

У завданні потрібно визначити ті види діяльності, які можна розвивати в Україні, запозичивши досвід та сучасні технології у Франції.

Аналізуючи кожну відповідь, шукаємо правильні: технології зберігання радіоактивних відходів можемо використовувати, бо маємо АЕС, які працюють на уранових (радіоактивних) рудах; кооперування у виробництві авіаційної техніки та освоєння космосу теж для України можна запозичити, бо ці галузі в нас розвинуті. Україна має багатий туристичний потенціал, який варто розвивати на світовому рівні, упроваджувати досвід розвитку інфраструктури в туристичних центрах і районах так, як це роблять провідні країни світового туризму, якою є Франція (1-е місце в світі за кількістю туристів).

Правильна відповідь – 347.

ТЕМА: Національна економіка та світове господарство. Вторинний сектор економіки. Металургійне виробництво.

Пропоноване тестове завдання оцінює ваше вміння аналізувати статистичні дані та особливості сучасного розвитку алюмінієвої промисловості у світі.

Проаналізувавши таблицю, де наведено 10 країн-лідерів за обсягом виплавлення алюмінію у 1970 р. і 2014 р., бачимо, що на перше місце вийшов Китай, з'явилися нафтовидобувні країни Перської затоки (ОАЕ, Бахрейн), залишилося лише дві країни «Великої сімки» – Канада і США.

Інші відповіді не можуть бути правильними.

Правильна відповідь – 456.

ТЕМА: Національна економіка та світове господарство. Сучасні тенденції розвитку світового господарства. Глобалізація та регіональна економічна інтеграція.

Тестове завдання оцінює знання глобалізації світового господарства, ролі інтеграції в економічному розвитку країн.

Деревообробна промисловість орієнтується на сировину (деревину), якої найбільше заготовляють на Заході та Поліссі. До того ж Західний регіон України має сприятливе прикордонне положення, яке є привабливим не тільки для деревообробної галузі. Продукцію можна вивозити в країни Європи з найменшими витратами на транспортування.

Правильна відповідь – 127.

ТЕМА: Населення України та світу. Демографічні процеси.

Тестове завдання оцінює знання про демографічну ситуацію в Україні, її особливості у певних регіонах.

Такі поняття, як «демографічна криза» і «депопуляція» пов’язані зі швидким зменшенням кількості населення. Отже, у завданні йдеться про необхідність призупинити такі процеси в Чернігівській області і обрати ті аргументи із варіантів відповідей, які доводять, що швидко подолати «демографічну кризу» неможливо.

На кількість населення впливають показники природного приросту – народжуваність (Н) і смертність (С). Якщо Н>С, то природний приріст є додатний, тобто кількість населення збільшується. Якщо Н<С, то природний приріст є від’ємний, тобто кількість населення зменшується. Орієнтуємось за цими показниками: смертність стабільно перевищує народжуваність з 1979 р., що вказує на тривалий період зниження кількості населення. Коефіцієнт народжуваності змінився з 9.2 % у 2010 р. до 8.2 % у 2016 р., тобто знизився, що є перешкодою в подоланні кризи. Природний приріст за останні п’ять років знизився, а це теж указує на тривалий процес у розв'язанні «демографічної кризи».

Інші відповіді, навіть якщо вони і правильні, не можуть бути аргументом неможливого швидкого подолання «демографічної кризи».

Правильна відповідь – 235.

ТЕМА: Природні умови і ресурси України. Ґрунти та ґрунтові ресурси.

Тестове завдання оцінює знання про природні процеси ґрунтоутворення та шляхи покращення родючості ґрунту.

Відомо, що ґрунт – це верхній родючий шар земної кори. Родючість ґрунту забезпечує вміст гумусу, тому його формування у ґрунті є важливим. Гумус – це перегній, який утворюється відмерлими рештками рослин і тварин. З метою запобігання руйнування гумусового шару, треба ретельно стежити за ґрунтами, тобто проводити моніторинг, правильно чергувати культури на полі  дотримуватися сівозміни), впроваджувати протиерозійні заходи.

Якщо розглядати інші запропоновані варіанти, то можемо виключити варіант внесення органічних добрив, бо вони, навпаки, покращують родючість. Не можна вирощувати лише одну культуру впродовж кількох років, бо це виснажує ґрунт, так само, як і технічні культури – ріпак, соняшник. Зрошення теж допомагає, якщо воно потрібне при цьому кліматі.

Правильна відповідь – 134.

ТЕМА: Закономірності формування природи материків і океанів. Кліматотвірні чинники. Кліматичні пояси і типи клімату.

Тестове завдання оцінює вміння читати кліматограми.

Спочатку проаналізуємо кліматограму: буквами на горизонтальній лінії (знизу) позначено початкові букви місяців року (через один місяць), на кліматограмі посередині записано загальне число опадів – 1150 мм. Зліва на вертикаліній прямій – температура повітря, справа – шкала опадів. Стовпчики – опади щомісячно, зверху – графік ходу річних температур повітря.

Пам’ятаймо, що в Південній півкулі всі процеси відбуваються навпаки, тобто там літні місяці – це грудень, січень, лютий (наші зимові). Шукаємо ті відповіді, які схарактеризують субекваторіальний тип клімату: середньомісячна температура вища за +20℃, у грудні, січні, лютому тепліше, ніж у червні, липні, серпні, узимку опадів менше, ніж влітку. Саме це бачимо на кліматограмі.

Правильна відповідь – 146.

ТЕМА: Земля на плані і карті. Поняття про азимут.

Завдання перевіряє вміння визначати азимут.

Азимут – це кут між напрямком на північ і напрямком на заданий предмет, який визначають за годинниковою стрілкою.

Бачимо, що літак летітиме з точки Г до точки В точно на захід. Азимут заходу становить 270°.

Правильна відповідь – 270.

ТЕМА: Географічний простір України. Україна на карті годинних поясів.

Завдання перевіряє вміння визначати місцевий час об’єкта.

Місцевий час – це час на цьому меридіані, він визначається за меридіанами, тобто за географічною довготою.

Географічна довгота – це відстань об’єкта від нульового меридіана, виражена в градусах. Її визначають за лініями меридіанів від 0° до 180°, починаючи відлік від початкового меридіану, тобто від 0°. Значення довготи надписано на горизонтальній рамці фрагменту карти (у нашому випадку – знизу). Щоб визначити, на скільки хвилин місцевий час відрізняється між двома пунктами, потрібно спочатку визначити довготу цих пунків і знайти різницю в градусах.

Точка Г має географічну довготу 105°, точка Б – 150°. Різниця: 150° – 105° = 45°. У часі це буде: 45° × 4 хв. = 180 хв. Чому на 4 хвилини перемножуємо? Тому що Земля робить оберт на 1°дуги меридіана за 4 хвилини, а в нас є 45°.

Правильна відповідь – 180.

ТЕМА: Земля на плані і карті. Географічні координати.

Тестове завдання перевіряє вміння визначати географічну широту об’єкта.

У цьому випадку потрібно визначити широту точки В.

Географічна широта – це відстань об’єкта від екватора, виражена в градусах.

Широту визначають від екватора за лініями паралелей, що проведені паралельно до екватора від 0° до 90° в обидвох півкулях. Значення широти надписано на вертикальній рамці фрагмента карти (в нашому випадку – справа). Знайдемо точку В і ведемо вправо по лінії до краю карти, зупиняємося на позначці 0°. Точка В розташована на екваторі, від якого ведеться відлік широти.

Правильна відповідь – 0.

ТЕМА: Земля на плані і карті. Географічні координати.

Завдання перевіряє вміння визначати географічні координати об’єкта.

Географічними координатами є географічні широта і довгота.

У цьому випадку потрібно визначити відстань точки А до Гринвіцького меридіану, тобто географічну довготу.

Географічна довгота – це відстань об’єкта від нульового (Гринвіцького) меридіану, виражена в градусах. Її визначають за лініями меридіанів від 0° до 180°, починаючи відлік від початкового меридіану, тобто від 0°. Значення довготи надписано на горизонтальній рамці фрагменту карти (у нашому випадку – знизу).

Знайдемо точку А і ведемо вниз карти, зупиняємося на позначці 30°. Це і буде відстань, на яку точка А віддалена від Гринвіцького меридіану.

Правильна відповідь – 30.