Мультитести – Тренувальний мультитест (7 варіант)

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі.

Іван Багряний – найвидатніший український письменник першої хвилі еміграції з СРСР. Наближення кінця війни змусило митця емігрувати: спочатку до Словаччини, потім до Австрії та Німеччини.

Відповідь: А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє вміння визначати художні образи, проблематику літературного твору.

Ключовими для розуміння теми твору є слова: тавро матері, Мадонна на смітті.

З усього непривабливого вокзального інтерʼєру автор виокремлює жінку з дитям, бачить сльозу матері, бачить свою Мадонну на асфальті.

Відповідь: В.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі.

Іван Багряний — визначний український прозаїк і публіцист. Письменник працював у царині пригодницького роману, його твори – захопливі та глибокі.

Пригадайте твір Івана Багряного «Тигролови».

Це ідеальний пригодницький роман про життя в Радянському Союзі. Його перекладали англійською, нідерландською, німецькою, іспанською та іншими мовами.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору. Література кінця XVIII-початку ХХ ст. Тарас Шевченко. «Кавказ»

Завдання перевіряє ваше знання авторів літературних творів.

За епіграф до твору взято слова з твору Тараса Шевченка «У нашім раї на землі».

Тарас Шевченко також є автором поеми «Кавказ».

Відповідь: Б.

ТЕМИ: Україна в роки Другої світової війни. Україна в умовах десталінізації. Україна в період загострення кризи радянської системи. Відновлення незалежності України.

Початок діяльності Української робітничо-селянської спілки свідчило про зародження українського дисидентського руху.

Ухвалення програми Народного руху України за перебудову засвідчувало організаційне оформлення легальної опозиції комуністичному режиму в Україні.

Утворення Української головної визвольної ради стало підсумком організаційного оформлення українського визвольного руху в роки Другої світової війни.

Заснування Української Гельсінської групи засвідчувало зростання ролі правозахисної діяльності в українському дисидентському русі.

Правильна відповідь: 1–В, 2–Д, 3–А, 4–​Б.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний. «Тигролови».

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати зміст та образи художнього твору.

«Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи» – ці  слова є життєвим кредо головного героя  роману Івана Багряного «Тигролови» Григорія Многогрішного. Хлопець – справжній патріот України, готовий пожертвувати заради батьківщини власним життям. Григорій є правнуком гетьмана Дем’яна Многогрішного: у такий спосіб автор підкреслює спадкоємність волелюбних ідей українців 

Відповідь: Б.

ТЕМА: Регіони й країни. Європа.

Завдання скеровано на перевірку знання економіко-географічної характеристики країн Європи.

Досвід Франції для України буде корисним у багатьох галузях економіки.

Обидві країни володіють потужною атомною енергетикою, тому сучасні технології Франції в безпечному зберіганні радіоактивних відходів АЕС будуть цінними.

Також слід зайнятися кооперуванням у виробництві авіаційної техніки.

Франція займає перше місце в Європі за відвідуваністю туристами, тому Україна може переймати досвід у цій галузі, оскільки щороку стає привабливішою для світу.

Правильна відповідь: 3; 4; 7.

ТЕМА: Регіони й країни. Європа: Польща.

Завдання скеровано на перевірку знання економіко-географічної характеристики й особливостей розселення людей у Польщі.

На космічному знімку виділяються освітлені міста й території, де є скупчення великих економічних центрів і населення. Такими територіями є північна частина зі сформованими великими портами на Балтійському морі. Ідеться  про міста Щецин, Гданськ, Гдиню і південну частину, де утворилася поліцентрична агломерація міст Верхньої Сілезії на межі із Чехією.

Правильна відповідь: 4; 5; 7.

ТЕМА: Національна економіка та світове господарство. Вторинний сектор господарства. Виробництво деревини й паперу.

Завдання скеровано на перевірку знання сучасних тенденцій розвитку деревообробної промисловості у світі.

Виробництво паперу належить до галузі хімічної обробки деревини, де кінцевою продукцією є картон, папір, целюлоза, деревна маса. Такі виробництва є досить складними, вони зорієнтовані на сировину, водопостачання й електроенергію.

Країни, про які йдеться в завданні, можна об’єднати лише за кількістю населення, яке сформувало великий внутрішній ринок.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Географічна карта й робота з нею.

Завдання скеровано на перевірку знання географічної карти.

На географічній карті світу виокремлюють шість материків і шість частин світу. На картосхемі зображено частини світу, тому що материк Євразія розділений на дві частини світу: Європу (1) й Азію (2) , а материки Північна й Південна Америка об’єднані в одну частину світу – Америку (4).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Вегетативні органи й життєві функції рослин. Видозміни вегетативних органів.

Видозміни вегетативних органів рослин можуть забезпечувати функцію вегетативного розмноження (наприклад, стеблові бульби, вуса тощо), захисту від поїдання тваринами й випарування води (наприклад, колючки глоду, кактуса тощо). Деякі видозміни вегетативних органів забезпечують запасальну функцію, яка зумовлена накопиченням поживних речовин для росту й розвитку рослини. Такими видозмінами вегетативних органів є коренеплоди моркви й бульба картоплі. 

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

1-В – «була велика битва, і переміг Святослав, і побігли греки, і пішов Святослав до Царграда, воюючи і розорюючи міста» – чітко вказують на події другого Балканського походу Святослава – 969–971 роки.

2-Б – «сталася жорстока січа, і ледве переміг Ярослав під вечір. Розбіглися печеніги» – чітко вказують на битву 1036 року.

3-А – «Прийшли половці перший раз на Руську землю воювати» – чітко вказують на середину ХІ століття (1055 рік).

4-Г – «Татари пішли проти Русі», «обложили Київ… і після довгої облоги взяли його й убили жителів цього міста» – чітко вказують на монгольську навалу на Русь-Україну й захоплення ними 1240 року Києва.

Правильна відповідь: 1 В, 2 Б, 3 А, 4 Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

За портретними рисами на фото можна впізнати Євгена Коновальця. Він 1915 року у складі підрозділу австрійської армії брав участь у боях за гору Маківку, де потрапив у полон до росіян.

У 1917 році під час Української революції, перебуваючи в Києві, з полонених українців, що служили в австрійській армії, створив Галицько-Буковинський курінь січових стрільців. Згодом цей підрозділ переріс у полк, бригаду, корпус. Був одним з найбоєздатніших частин української армії.

Після поразки боротьби за українську державність із колишніх українських військових утворив 1920 року Українську військову організацію (УВО), яка розгорнула підпільну збройну боротьбу проти польської окупації українських земель. Основним регіоном її діяльності була Галичина.

У 1929 році у Відні на основі УВО й інших українських націоналістичних організацій було утворено Організацію українських націоналістів (ОУН). Під проводом Євгена Коновальця ОУН фактично стала на чолі українського національного руху в 1930-ті роки. Загинув Євген Коновалець від рук радянського агента в Роттердамі (Нідерланди).

Правильна відповідь: 1 А, 2 В, 3 Б, 4 Г.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників. Дієприкметник

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники та вживати в мовленні дієприкметники.

Проаналізуймо запропоновані варіанти.

Активні дієприкметники в сучасній українській мові не є нормативними. Отже, потрібно вибрати варіант захопливе. 

Іменник гості у формі знахідного відмінка множини мають форму гостей.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Д.

ТЕМА:Морфологія. Змінні та незмінні частини мови. Словотвір

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови; розрізняти змінні та незмінні частини мови, робити розбір слова за будовою.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Закінчення – це змінна частина слова.

Незмінними в українській мові є прислівники (по-полтавськи), особлива форма дієслова – дієприслівник (співаючи), неозначена форма дієслова (відчувати) та безособові форми дієслова на -но, -то (змито, ухвалено).

Іменники пальто, будинок є змінними й мають закінчення (пальтом, будинком тощо).

Числівник сорок теж змінюємо (сорока).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (апостроф) та пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять

• на початку кореня (м’якоть, розв’язка);
• після голосного (пуп’янок, кав’ярня);
• якщо перед кореневим приголосним стоїть Р (арф’яр).

Апостроф після Р ставимо, якщо є роздільна вимова (матір’ю).

Апостроф ставимо на межі частин складного слова (дит’ясла).

Апостроф ставимо після префікса, якщо він закінчується на приголосний, а корінь починається на я, ю, є, ї (між’ярусний).

В іншомовних словах апостроф пишемо залежно від вимови п’єдестал, але мюзикл, нюанс, бюлетень.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

Згадка про воєнні часи й дівчину Терезу у висловлюванні рядка Г вказує на події новели Олеся Гончара «Модри Камень». 

Неважко здогадатися, що висловлювання в рядку В стосується новели Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном», адже згадано героїв цього твору – Софію, Марфу й Михайла, про взаємини й почуття яких юнак-студент дізнається від своєї матері. 

У висловлюванні рядка Д описано гумореску Остапа Вишні «Моя автобіографія».

Про пригодницький роман Івана Багряного «Тигролови»  йдеться в рядку Б, адже описано життя Григорія Многогрішного. Це молодий чоловік, авіатор. Григорія мучили, а потім присудили до 25 років каторги. Многогрішний на ходу стрибнув з поїзда і потрапив у Зелений Клин, що на Далекому Сході.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Д, 4–Б.  

ТЕМА: Закони електролізу.

Завдання скеровано на перевірку вміння застосовувати закони електролізу для розв’язування розрахункових задач.

Дано:
\(S=120\ \text{см}^2\)
\(t=2\ \text{год}\)
\(I=0,3\ \text{А}\)
\(k=3\cdot 10^{-7}\ \frac{\text{кг}}{\text{Кл}}\)
\(\mathbf{\rho}=9\ \frac{\text{г}}{\text{см}^3}\)

Знайти:
\(d (\text{мкм})\ -\ ?\)

Нікелювання здійснюють електролізом. За першим законом електролізу можна визначити масу нікелю, що виділився:

За відомою масою \(m\) і густиною матеріалу \(\mathbf{\rho}\), то можна обчислити його об’єм: $$ \mathbf{\rho}=\frac mV\rightarrow V=\frac{m}{\mathbf{\rho}}. $$ Об’єм матеріалу можна виразити через товщину та площу його поверхні: $$ V=Sd\rightarrow d=\frac VS. $$

Тож, товщина матеріалу

Відповідь: 6.

Механіка. Елементи динаміки рідин i газів. Умова плавання тіл.

Завдання скеровано на перевірку розуміння поняття густини та вміння застосовувати закон Архімеда.

Силу Архімеда можна визначити за формулою $$ F_\text{Арх}=\mathbf{\rho}_\text{рідини}gV, $$ де \(\mathbf{\rho}_\text{рідини}\) − густина рідини, \(g\) – прискорення вільного падіння, \(V\) – об’єм тіла.

Силу тяжіння визначають за формулою $$ F=mg, $$ де \(m\) – маса тіла, \(g\) – прискорення вільного падіння.

Густина речовини \((\mathbf{\rho})\) – це фізична величина, яка характеризує речовину й дорівнює відношенню маси суцільного тіла, виготовленого із цієї речовини, до об’єму цього тіла: $$ \mathbf{\rho}=\frac mV, $$ де \(m\) – маса тіла, а \(V\) – об’єм тіла.

Тоді масу тіла можна виразити як $$ m=\mathbf{\rho}V. $$

Тоді силу тяжіння можна записати як: $$ F_\text{тяж}=mg=\mathbf{\rho}_\text{тіла}gV, $$ де \(\mathbf{\rho}_\text{тіла}\) – густина тіла, \(g\) – прискорення вільного падіння, \(V\) – об’єм тіла.

Вважатимемо, що на тіло в рідині діє лише сила тяжіння, що напрямлена вниз, і виштовхувальна сила Архімеда, напрямлена вгору. За другим законом Ньютона $$ \overrightarrow{F_\text{тяж}}+\overrightarrow{F_\text{Арх}}=m\overrightarrow{a}. $$

Тіло плаває в товщі рідини, а не спливає на поверхню чи тоне, тому прискорення \(a=0\). Відповідно $$ \overrightarrow{F_\text{тяж}}+\overrightarrow{F_\text{Арх}}=0. $$

Якщо спрямувати вісь x у напрямку прискорення вільного падіння, можна спроєктувати векторне рівняння:

Відповідь: Б.

ТЕМА: Природні умови й ресурси України. Води суходолу й водні ресурси.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей живлення і водного режиму річок України.

Північна частина України – це край заболоченої Поліської низовини. З боліт беруть початок численні притоки Прип’яті. Похил річок незначний через низовинний рельєф. Сніг на півночі України тане повільніше і дощів випадає більше. Саме ці чинники є основними в тривалішій повені цього регіону.

Правильна відповідь: 2; 4; 6.

ТЕМА: Природні умови й ресурси України. Рельєф, тектонічна й геологічна будова, мінеральні ресурси.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати картосхему основних тектонічних структур на території України.

Найбільшою тектонічною структурою в межах України є Український кристалічний щит, який простягається широкою смугою вздовж середньої течії Дніпра до Азовського моря. На картосхемі цю структуру позначено буквою Б.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Механіка. Закони збереження в механіці. Кінетична й потенціальна енергія.

Завдання скеровано на перевірку вміння обчислювати потенціальну енергію тіла, що перебуває під дією сили тяжіння.

Потенціальна енергія тіла, яке рухається під дією сили тяжіння, можна визначити за формулою $$ E_{пот}=mgh, $$ де \(m\) – маса тіла, \(g=9,8\ \text{м/с}^2\) – прискорення вільного падіння, \(h\) – висота підйому.

Прискорення вільного падіння вважаємо постійним на Землі, маса кульки під час її руху не змінюється, тому найвищу потенціальну енергію кулька матиме в найвищій точці своєї траєкторії – точці Б.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Основи термодинаміки. Внутрішня енергія і способи її змінення. Способи теплопередачі.

Завдання скеровано на перевірку розуміння механізмів конвекції.

Конвекція – це вид теплопередачі, за якого тепло переносять потоки рідини або газу.

Речовини у твердому стані не мають потоків, тому конвекція в них неможлива.

Відповідь: A.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

На картосхемі зображено частину територій українських земель, які були в складі УСРР, Польщі, Румунії, Угорщини. За легендою можна визначити, що на картосхемі зображено події 1939–1940 років (початок Другої світової війни, агресія СРСР проти Польщі й Румунії), які стали наслідком укладення пакту Молотова – Ріббентропа між СРСР і Німеччиною про розподіл сфер впливу в Європі. На картосхемі відображено впорядковування СРСР своєї сфери впливу з використанням «українського питання».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) і пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Запропоновані слова – це іменники жіночого роду ІІІ відміни. Подовження відбувається в орудному відмінку в позиції між двома голосними. Подовжуватися будуть такі звуки: д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш. Саме тому в словах любов’ю, чесністю, радістю не потрібно писати подвоєні приголосні.

Відповідь – В.

ТЕМА: Неорганічна хімія. Якісні реакції на деякі йони.

Завдання скеровано на перевірку вміння застосовувати знання про якісні реакції на деякі йони для розпізнавання неорганічних речовин.

1. Реактивом на катіони Барію є сульфат-аніони, що є складниками сульфатної кислоти.

2. Реактивом на хлорид-аніони є катіони Аргентуму(І), що є складниками аргентум(І) нітрату.

3. З-поміж двох осадів – магній гідроксиду й цинк гідроксиду, що утворяться внаслідок добавляння розчину лугу, лише цинк гідроксид є амфотерним і розчиниться за надлишку лугу – калій гідроксиду.

Відповідь: 1В, 2А, 3Г.

ТЕМА: Механіка. Основи динаміки. Другий закон Ньютона.

Завдання скеровано на оцінку вміння розв’язувати розрахункові задачі про рух тіла під дією кількох сил.

Дано:
\(m_1=2\ \text{кг}\)
\(m_2=3\ \text{кг}\)
\(m_3=5\ \text{кг}\)
\(T_{max}=10\ \text{Н}\)

Знайти:
\(F_{max}\ (\text{Н})\ -\ ?\)

У такій конструкції всі три бруски рухатимуться як єдине ціле з однаковим прискоренням і масою \(M\).

Рис. 1. Схематичне зображення дії сил на бруски як ціле

Для них можна записати 2 закон Ньютона:

Уздовж вертикальної осі бруски не рухаються, тому рівнодійна в цьому напрямку дорівнює 0. Спроєктувавши сили на цей напрямок, можна отримати вираз \begin{gather*} 0+N-F_{\text{тяж}}=0;\\[7pt] N=F_{\text{тяж}}. \end{gather*}

Спроєктувавши другий закон Ньютона на горизонтальний напрямок, можна дійти висновку, що $$ F_{max}+0+0=Ma_{max}. $$

Тож $$ F_{max}=(m_1+m_2+m_3)a_{max}. $$

Обмеження на максимальну силу, а отже й максимальне прискорення, створене міцністю ниток, якими зв’язано бруски.

Цю систему потрібно розглянути як два бруски масою \(m_3\) й \(m_1+m_2\) відповідно (рис. 2).

Рис. 2. Схематичне зображення сил, що діють на брусок 3

На брусок 3 діють усі зазначені вище сили й сила натягу нитки. Рухається цей брусок із тим самим прискоренням, яке використано в попередніх розрахунках. Тому можна записати рівнодійну сил, що діють на цей брусок:

Уздовж вертикальної осі брусок 3 не рухається, тому можна зробити той самий висновок, що й у попередніх розрахунках: $$ N_3=F_{3\ \text{тяж}}. $$

Проєкція другого закону Ньютона на горизонтальну вісь матиме вигляд: $$ F_{max}+0+0-T_{3\ \text{max}}=m_3a_{max}. $$

Зважаючи на те, що $$ F_{max}=(m_1+m_2+m_3)a_{max}, $$ можна зробити висновок:

Значення максимальної сили натягу відоме з умови \((10\ \text{Н})\), тому можна виразити максимальне прискорення і знайти максимальну силу:

Відповідь: 20

ТЕМА: Електродинаміка. Закони постійного струму. Опір провідників.

Завдання скеровано на оцінювання вміння визначати опір провідників за їхніми геометричними характеристиками.

Опір провідника залежить від його геометричних характеристик: $$ R=\mathbf{\rho}\frac lS, $$ де \(\mathbf{\rho}\) – питомий опір речовини, iз якої виготовлений провідник, \(l\) – довжина провідника, \(S\) – площа поперечного перерізу провідника.

Опір провідника не зміниться, якщо не змінюється його довжина чи площа поперечного перерізу.

У варіанті відповіді А довжина провідника зменшиться вдвічі, а поперечний переріз збільшиться вдвічі, якщо розрізати його навпіл і з’єднати половинки паралельно. Тож опір провідника зменшиться: $$ R_A=\mathbf{\rho}\frac {l/2}{2S}=\mathbf{\rho}\frac{l}{4S}=\frac 14 R. $$

У варіанті відповіді Б довжина провідника збільшиться. Під час видовження площа поперечного перерізу зменшиться. А тому опір провідника збільшиться.

У варіанті відповіді В під час нарізання різьби на провіднику зменшиться площа його поперечного перерізу, а опір, відповідно, збільшиться.

Лише у варіанті відповіді Г не змінюються геометричні характеристики провідника. Доданий зовні ізолювальний шар не впливає на його опір.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Органічна хімія. Амінокислоти.

Завдання скеровано на перевірку знання хімічних властивостей амінокислот, уміння аналізувати хімічний склад пептидів за їхніми структурними формулами, виявляти пептидні зв’язки.

Пептидний зв’язок – це амідний зв’язок у молекулах білків, що утворився внаслідок взаємодії карбоксильної групи однієї амінокислоти з амiногрупою іншої (з вилученням води), \(\mathrm{\sim CO–NHCHR\sim}\).

За умовою завдання в утворенні пептидних зв’язків беруть участь як карбоксильна, так й аміногрупа молекули валіну. Тобто її фрагмент має бути в центрі трипептиду (рис. 1).

Рис. 1. Характеристичні групи в молекулі валіну, які беруть участь в утворенні пептидних зв’язків

Аміногрупа гліцину прореагує з карбоксильною групою валіну, а карбоксильна група аланіну – з аміногрупою валіну.

Цим умовам задовольняє варіант відповіді В.

Відповідь: B.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Сенсорні системи людини

У завданні запропоновано два твердження щодо будови вуха, зображення якого наведено на рисунку.

Потрібно проаналізувати і визначити правильність наведених тверджень.

Цифрою 1 на рисунку позначено вушну раковину, отже перше твердження є неправильним. Цифрою 2 на рисунку позначено барабанну перетинку, що є правильним твердженням.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Травлення. Травна система людини

Для виконання завдання спочатку необхідно розпізнати об’єкти, які зображено на рисунку.

На рисунку зображено органи травної системи людини.

Цифрою 1 позначено печінку, 2 – жовчний міхур, 3 – підшлункову залозу, 4 – тонкий кишечник.

Орган, функцією якого є знешкодження токсичних речовин в організмі людини, є печінка, яку позначено цифрою 1.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність рослини. Розмноження рослин. Хвощі

Для виконання завдання спочатку необхідно розпізнати об’єкт, який зображено на рисунку.

На рисунку зображено рослину, яка має додаткові корені й два види пагонів: спороносний і вегетативний. Вегетативні пагони не мають листків.

Зображений організм належить до хвощів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національна економіка та світове господарство. Чинники розміщення підприємств.

Тестове завдання оцінює вміння визначати чинники розміщення підприємств.

У завданні йдеться про виробництво меблів із готових деталей («конструктор»). 

Меблі потрібні людям як для житлових, так і для адміністративних чи громадських приміщень. Тобто виробництво меблів орієнтується на споживача.

Таке виробництво не орієнтується на райони лісозаготівлі, бо сказано, що деталі виробляють із деревостружкових плит. Не вимагає меблеве виробництво великої кількості електроенергії, тому близькість до електростанцій теж не є важлива. Меблеві фабрики не є стаціонарними забрудниками навколишнього середовища. 

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Населення України та світу. Урбанізація та причини, що її зумовлюють.

Тестове завдання оцінює розуміння поняття «урбанізація».

Урбанізація – це зростання значення міст у розвитку суспільства, яке супроводжується збільшенням частки міських жителів у країні чи регіоні та поширенням міського способу життя.

Варіант В відображає збільшення частки міських жителів із 14% (поч. ХХ ст.)  до 51% (на поч. ХХІ ст.), що і є відображенням процесу урбанізації. Інші варіанти відповідей не стосуються процесу урбанізації. 

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Природні умови і ресурси України. Ландшафти України.

Тестове завдання оцінює знання про різноманітність ландшафтів на території України, їх природні особливості.

Найбільшу площу території України займає зона Степу, яка простягається до морського узбережжя.

Для неї характерним є густий трав’яний покрив, велика кількість гризунів, посушливий клімат. У таких умовах сформувалися різні типи чорноземів, багаті на гумус.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Творення нової України.

Маркерами, що вказують на правильну відповідь, є зображення напівзруйнованої башти керувння польотами Донецького аеропорту, напис «242 дні незалежності, героїзму, відданості», який відображає час оборони Донецького аеропорту українськими воїнами від російських найманців.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Початок Української революції.

Ключові зображення, словосполучення-маркери в джерелі – прапор, військові в одностроях російської армії часів Першої світової війни, бойовий прапор, Перший український імені Богдана Хмельницького козацький полк, 1917 – чітко вказують на процес українізації частин російської армії.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. И та І в іншомовних словах

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (И та І в іншомовних словах) та пояснювати їх за допомогою правил.

У цьому завданні помилку допущено в написанні слова дісконт.

В українській мові в основах іншомовних слів на позначення загальних назв після дев’яти букв (д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р) перед наступним приголосним, крім Й, пишемо И.

Отже, потрібно написати дисконт. Інші слова написано правильно.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема слова, у яких позначають спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, що забезпечує милозвучність. При збігові кількох приголосних в основі слова відбувається, як правило, це явище, тобто один із звуків зникає у вимові, а на письмі це фіксують пропуском відповідної літери згідно з фонетичним принципом орфографії. Саме в групах приголосних -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] та [т] випадають. 

Отже, спрощення відбуватиметься у словах виїзний, обласний, заздрісно, очисний, улесливий, тижневий, ремісник, хруснути, провісник, доблесний, якісний, безшелесно.

Є винятки, де спрощення на письмі не позначають (зап’ясний ,шістнадцять, кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, хворостняк).

Спрощення не відбувається в словах іншомовного походження (баластний, гігантський).

У групі -скн- спрощення відбувається у вимові й на письмі: блиск – блиснути.

Група приголосних -скн- не змінюється в слові випускний.

Відповідь – А.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV– першій половині ХVІ ст.)

Вирішальну роль у переході земель, позначених на картосхемі штрихуванням, до складу Великого князівства Литовського відіграла битва на Синіх Водах.

Заштриховані на карті землі охоплюють території Київщини, Чернігово-Сіверщини та Поділля, які до приходу литовських князів перебували під контролем або васальною залежністю від Золотої Орди (позначена на півдні).

Битва на Синіх Водах (1362 р.)

• Ця перемога військ великого князя литовського Ольгерда над монголо-татарами стала вирішальною для утвердження литовської влади над Київщиною та Поділлям.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Завдання скеровано на оцінювання знання змісту «реформ Косигіна», реалізовуваних у 1965–1970 роки.

«Реформи Косигіна» – система заходів у промисловості й сільському господарстві, яка передбачала запровадження елементів економічного регулювання. Передбачалося, що реформи забезпечать подолання недоліків у тодішній радянській економіці. Із наведних варіантів відповіді задовольняють умову завдання такі твердження:

• відновлення галузевої системи керування промисловістю через союзні й союзно-республіканські міністерства;
• розширення господарської самостійності підприємств унаслідок скорочення кількості планових показників;
• визначення прибутку й рентабельності ключовими показниками ефективності роботи підприємств.

Правильна відповідь – 3 5 7.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

На фото зображено Троїцький собор у Новомосковську, зведений без жодного залізного цвяха в 1773–1775 рр. народним майстром Якимом Погребняком.

Троїцький собор у Новомосковську (Дніпропетровська область) — це унікальна пам’ятка української архітектури, яка вважається вершиною дерев'яного зодчества України XVIII століття.

Він демонструє, як бароковий стиль, популярний у Європі, отримав самобутнє втілення в українському дереві.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Західна Україна в 1921–1939 роки.

Словосполучення-маркери у джерелі – «Сейм Карпатської України ухвалив цей закон:

1. Карпатська Україна є незалежна Держава…

3. Карпатська Україна є республіка з президентом, вибраним Сеймом Карпатської України» – чітко вказують на події 15 березня 1939 року – проголошення незалежності Карпатської України, яка утворилася в результаті розпаду Чехо-Словаччини.

Після приходу нацистів до влади в Німеччині вони стали на шлях розв’язування нової світової війни. Спочатку агресивні дії Німеччини прикривалися тезою про несправедливість, що була вчинена щодо німецького народу за підсумками Першої світової війни. У 1938 році Німеччина здійснила «аншлюс» Австрії і стала провокувати сепаратистські рухи в Судетській області Чехословаччини.

У вересні 1938 року в Мюнхені відбулася міжнародна конференція за участю Адольфа Гітлера, Едуарда Даладьє, Беніто Муссоліні, Невілла Чемберлена. Відповідно до угоди Чехословаччина мала до 10 жовтня передати Німеччині Судети, але гарантії нових кордонів надавалися їй лише після задоволення територіальних претензій Польщі й Угорщини.

Восени 1938 року Німеччина окупувала прикордонні райони Чехословаччини, водночас польські війська зайняли Тешинську область, а Угорщина – південні й південно-західні райони Словаччини, а також південну частину Підкарпатської Русі. Чехословаччина втратила близько третини населення, понад 40 % промисловості й усі прикордонні укріплення.

Чехословаччина з унітарної держави була перетворена на федеративну. Восени 1938 року Підкарпатська Русь (Карпатська Україна) отримала автономію.

14 березня 1939 року Німеччина окупувала Чехію, Словаччина й Карпатська Україна проголосили свою незалежність. Водночас Угорщина здійснила агресію проти Карпатської України й після запеклих боїв окупувала її.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Картина Петра Бєлова «Біломорканал» була створена 1985 року. На картині зображено пачку папірос «Біломорканал», які виробляли в СРСР, до якої заходять тисячі в’язнів. Територія огороджена колючим дротом. Так художник відобразив трагедію будівельників каналу – в’язнів, життя яких стало порохом для сталінського режиму.

Біломорсько-Балтійський канал був першою будівлею, яку зводили в’язні ГУЛАГу(ГУТАБу) у 1931–1933 роках. Він з’єднав Біле море з Онезьким озером. Довжина каналу 227 км, глибина 5 метрів. Установлено 19 шлюзів.

На будівництві постійно працювало близько 100 тисяч в’язнів. Смертність робітників була високою, але кількість робітників не зменшувалося: на будівлю постійно прибувало поповнення. У той час відбувався процес розкуркулення і так званих «куркулів» відправляли на соціалістичні будівлі.

Головним засобом впливу на в’язнів й оплати їхньої праці було харчування. Чим гірше працював робітник, тим менше отримував. Пайкою в’язня-будівельника була буханка хліба й баланда з мороженої риби. Згодом такий метод став нормою для всіх таборів ГУЛАГу. За офіційними даними на будівництві померло понад 10 тисяч в’язнів; за підрахунками дослідників від 50 до 200 тисяч.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Тире в різних видах речень.

Завдання перевіряє ваші знання з пунктуації та вміння правильно розставляти розділові знаки в різних видах речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення 1 – це просте речення, у якому тире стоїть між підметом і присудком, що виражені іменниками.

Речення 2 – це просте речення, де тире стоїть на місці пропущеного присудка.

Речення 3 – це складносурядне речення, частини якого пов’язані протиставним зв’язком.

Речення 4 ускладнене відокремленими означеннями.

Відповідь – ДВБА.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення. Цьогоріч у завданні запропоновано речення, в окремих словах яких підкреслено певні звуки.

Розглянемо рядок з такими слова: заспівала, сопілка, осьдечки.

Підкреслені букви в цих словах позначають різні звуки: у слові сопілка це [с], а в словах заспівала (далі в слові після [с′] пом’якшений губний [п’]) та осьдечки (після [с′] далі м’який знак) – [с′].

У рядку зі словами відповідаючи, забудьте, подякувати підкреслені літери теж позначають різні звуки: у слові відповідаючи це звук [д]; у словах забудьте та подякувати це звук [д′], адже далі відповідно бачимо м’який знак та букву я.

У словах квитки та касі вимовляємо звук [к], а в слові вокзалу це звук [ґ], адже глухий звук [к] перед дзвінким вимовляємо як [ґ].

У словах можливості, живокосту, безмежні всі підкреслені літери позначають звук [ж]

Відповідь – Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє вміння визначати тему, ідею, мотив літературного твору.

Герой-в’язень поезії І. Світличного «Парнас» знаходить вихід із межової ситуації неволі й полишеності.

Якщо тебе гнітить зовнішній простір – відкривай інші простори в собі, рятуй свою душу в них, оскільки «вільний той, хто вільний духом».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі.

У творі згадано шістдесятників.

Шістдесятники – це молоде покоління митців шістдесятих років двадцятого століття, сформоване в період тимчасової «відлиги» радянського режиму (1956 року відбувся ХХ з’їзд КПРС – Комуністичної партії Радянського Союзу, – що засудив культ особи Сталіна й узяв курс на десталінізацію).

Письменники: поети Василь Симоненко, Микола Вінграновський, Ліна Костенко, Василь Стус, Борис Олійник, Дмитро Павличко, Іван Драч; прозаїки Григір Тютюнник, Євген Гуцало, Валерій Шевчук.

Характерні риси шістдесятництва:

• критика інакшістю, тобто заперечення соцреалізму власною творчістю;
• відстоювання свободи митця, естетична незалежність, самобутність;
• єдність традицій і новаторства;
• витончений інтелектуалізм, естетизм.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє ваше вміння визначати наскрізні образи та ключові слова в літературному творі.

Аналізуючи поезію, зверніть увагу, що слова «стіни, ґрати, допит» указують на перебування митців в ув’язненні.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом першої строфи є метафора – троп поетичного мовлення. У метафорі певні слова та словосполучення розкривають сутність одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю.

Згадаймо, оксиморон – літературно-поетичний прийом, що полягає в поєднанні протилежних за змістом, контрастних понять, які спільно дають нове уявлення; анафора – єдинопочаток, одна зі стилістичних фігур, яка утворюється повтором слів або словосполучень на початку суміжних мовних одиниць; епіфора – стилістична фігура, протилежна анафорі, повторення однакових слів, звукових сполучень, словосполучень наприкінці віршових рядків; паралелізм – уподібнення, спільність характерних рис або чину (паралельне зображення двох явищ із різних сфер життя).

Відповідь: Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять. За способом зображення життя художні твори діляться на три літературні роди – лірику, епос і драму. Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів.

Лірика виражає почуття, переживання, роздуми людини. Основними жанрами лірики є вірш, послання, пісня, сонет.

Поєднанням лірики та епосу утворено проміжний жанр мішаної форми – ліро-епос (балада, дума, поема та ін.).

Запропонований для аналізу твір – це сонет – ліричний вірш, що складається з 14 рядків п’ятистопного або шестистопного ямба: двох чотиривіршів з перехресним римуванням та двох тривіршів тернарного римування. Основна схема сонета абаб абаб ввд еед, хоча можливі й інші варіанти. У такій же віршовій формі написано поезію Максима Рильського «У теплі дні збирання винограду…». Цей сонет є зразком неокласичної інтимної лірики.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей»

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

У поемі «Мойсей» Іван Франко використав біблійну легенду про Мойсея, який вивів євреїв з єгипетського рабства.

Відданий своєму народові, Мойсей беззавітно його любить і бореться за його визволення. Але після того, як Мойсей «на момент» засумні­вався, йому призначено, уже побачивши обіцяний край, не ступити до нього. Словами «А що ти усумнивсь на момент / Щодо волі моєї, / То, побачивши сю вітчину, / Сам не вступиш до неї…» звертається Єгова до Мойсея.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє ваше вміння аналізувати художні твори.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва. Цей твір є яскравим зразком «реалістичної соціально-побутової повісті, у якій на матеріалі з повсякденного життя селянства розкрито внутрішні спонукання та імпульси дрібних власників утвердити себе господарями на землі…».

Зверніть увагу, що в рядку Б описано епізод з повісті «Кайдашева сім’я», коли Мелашка йде на прощу до Києва.

Проаналізуймо інші варіанти: у рядку А йдеться про роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»; після заробітків повертається в Полтаву Петро – персонаж драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка» (рядок В); у рядку Г згадано Мирославу – героїню повісті Івана Франка «Захар Беркут»; епізод з роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада» описано в рядку Д.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Топографічна карта й робота з нею. Топографічна карта і її елементи.

Завдання скеровано на оцінювання вміння працювати з топографічною картою і знання її основних елементів.

Одним з елементів топографічної карти є прямокутна або кілометрова сітка. Її утворено системою ліній, паралельних зображенню осьового меридіана зони (вертикальні лінії сітки) і перпендикулярних до нього (горизонтальні лінії сітки). Відстані між сусідніми лініями координатної сітки залежать від масштабу карти й у цьому завданні становлять 1 км. Цифрові позначення ліній кілометрової сітки містяться біля рамок карти. Для позначення квадрата, у якому розташовано об’єкт, використовують двозначні числа, зазначені біля південної горизонтальної (над лінією) і західної вертикальної ліній. За цими числами можна визначити квадрат, у якому позначено Тарасів курган. Горизонтальне позначення цього квадрата – 83, а вертикальне – 72. Отже, Тарасів курган позначено в квадраті 8372.

Правильна відповідь – 8372.

ТЕМА: Земля на плані й карті. Поняття про азимут.

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати азимут.

Азимут – це кут, який визначають за годинниковою стрілкою, між напрямком на північ і напрямком на заданий предмет. Польову дорогу від джерела Холодок прокладено до автомобільної дороги не в південному напрямку, а з відхиленням у бік збільшення кута на 12°. Азимут півдня – 180°, до нього потрібно додати 12° – величину відхилення: 180° + 12° = 192°.

Правильна відповідь – 192.

ТЕМА: Земля на плані й карті. Масштаб і його види.

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати відстані за допомогою масштабу.

Щоби визначити відстань чи довжину на місцевості, потрібно довжину відрізка, про який ідеться в завданні, помножити на масштаб. Масштаб топографічної карти – 1 : 20 000, в іменованому масштабі це становить 20 000 см (200 м) в 1 см. У завданні зазначено, що довжина на карті відрізка, який відображає відстань від села Устинка до перехрестя доріг, становить 9 см. Отже, на місцевості ця відстань становить 1 800 метрів (9 ∙ 200 = 1 800).

Правильна відповідь – 1800.

ТЕМА: Земля на плані й карті. Способи зображення Землі. Абсолютна й відносна висота місцевості, їхнє визначення за допомогою горизонталей.

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати відносну висоту місцевості.

Відносна висота місцевості – це перевищення однієї точки над іншою. Для визначення відносної висоти потрібно знати значення абсолютної висоти двох об’єктів – абсолютної висоти гори Устинка й урізу води в річці Смотрич (у метрах). Висота гори Устинка – 197 м (див. позначку на карті), уріз води – 122 м. Відносна висота гори Устинка: 197 – 122 = 75 (м).

Правильна відповідь – 75.

ТЕМА: Природні умови й ресурси України. Клімат і кліматичні ресурси.

Завдання скеровано на оцінювання знання кліматичний особливостей території України і її кліматотвірних чинників.

Північно-західна частина України найбільше відчуває вплив західних вітрів, які приносять з Атлантики вологу повітряну масу й роблять клімат м’якшим порівняно з кліматом на сході України. Тому за умови, що лише сонячна радіація впливатиме на клімат цієї частини України, її клімат стане холоднішим, сухішим узимку.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Кровоносна система людини. Серцевий цикл, його фази. Робота серця, її регуляція.

Завдання скеровано на перевірку знань щодо функціонування кровоносної системи.

Розв’язання завдання ґрунтується на аналізі кількісних показників роботи кровоносної системи, які наведено в таблиці. За результатами аналізування можна дійти висновку, що зміна ЧСС відбувається переважно за рахунок зменшення тривалості загальної діастоли: середня тривалість загальної діастоли у стані спокою дорівнює 0,40 секунди, а безпосередньо перед першим стрибком – 0,22 секунди. Порівнявши ці дані із тривалістю систоли передсердь і шлуночків, можна зробити висновок, що вона майже не впливає на зміну ЧСС.

Отже, обидва висновки учнів правильні.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Хімічний склад клітини. Вуглеводи: моносахариди (рибоза, дезоксирибоза, глюкоза, фруктоза), олігосахариди (сахароза, лактоза), полісахариди (крохмаль, целюлоза, хітин, глікоген).

Завдання скеровано на перевірку знання класифікації і функцій вуглеводів.

В умові завдання наведено зображення шапинкового гриба. Поміж перелічених полісахаридів хітин й целюлоза забезпечують структурну функцію. У клітинах рослинних організмів резервною речовиною є крохмаль, а в клітинах грибів – глікоген.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «De libertate»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Найбільша цінність для ліричного героя (а водночас і для автора) твору «De libertate» – це воля, особиста свобода:

О, якби в дурні мені не пошитись,

Щоб без свободи не міг я лишитись.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Алгебра і початки аналізу. Рівняння, нерівності та їхні системи.

Завдання перевіряє вміння розв'язувати систему лінійних нерівностей.

Розв'яжемо системи лінійних нерівностей:

\begin{gather*} \left\{\begin{array}{l} 4x-7\ge 2x+1,\\ x\ge -3, \end{array}\right.\ \ \left\{\begin{array}{l} 4x-2x\ge 1+7,\\ x\ge -3, \end{array}\right.\\[7pt] \left\{\begin{array}{l} 2x\ge 8,\\ x\ge -3, \end{array}\right.\ \ \left\{\begin{array}{l} x\ge 4,\\ x\ge -3. \end{array}\right. \end{gather*}

Отже, розв'язок нерівності \(x\in [4; +\infty).\)

Відповідь: Д.

ТЕМА: Алгебра і початки аналізу. Функції.

Завдання перевіряє вміння використовувати перетворення графіків функцій.

Елементарними перетвореннями графік функції \(y=x^2\) перемістили на \(2\) одиниці вліво вздовж осі \(Ox\) та отримали графік фукнції \(y=(x+2)^2.\)

Відповідь: Г.

ТЕМА: Геометрія Стереометрія. Тіла обертання.

Завдання перевіряє знання формул для обчислення площ поверхонь циліндра.

\(S_\text{бічної}=56\mathbf{\pi}\), \(S_\text{поверхні}=S_\text{бічної}+2S_\text{основи}=92\mathbf{\pi}.\)

Отже, \(92\mathbf{\pi}=56\mathbf{\pi}+2S_\text{основи}.\)

\(2S_\text{основи}=36\mathbf{\pi}\), \(S_\text{основи}=18\mathbf{\pi}.\)

Відповідь: Б.

ТЕМА: Алгебра і початки аналізу. Числа і вирази.

Завдання перевіряє відношення та пропорції. Перевіряє знання основної властивості пропорції.

Розв'яжемо рівняння, використавши основну властивість пропорції: \begin{gather*} \frac 8x=\frac 25,\\[6pt] 2\cdot x=8\cdot 5,\\[6pt] x=20. \end{gather*}

Відповідь: A.

ТЕМА: Алгебра і початки аналізу. Числа і вирази.

Завдання перевіряє вміння знаходити неповну частку, остачу від ділення одного натурального числа на інше.

\(194\) учні можна розсадити в їдальні
\(194 : 6 = 32\) (остача \(2\)).

Таким чином, учні розсядуться по \(6\) учнів за \(32\) столи та \(2\) учні сядуть за \(33\text{-й}\) стіл.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Геометрія. Планіметрія. Елементарні геометричні фігури та їхні властивості.

Завдання перевіряє знання властивостей вертикальних i суміжних кутів, паралельних прямих.

\(\angle\mathbf{\beta}=\angle\mathbf{\gamma}\) як вертикальний. \(\mathbf{\alpha}+\mathbf{\gamma}=180^\circ.\) За властивістю паралельних прямих. \(\mathbf{\alpha}\), \(\mathbf{\gamma}\) – внутрішні односторонні. $$ \mathbf{\alpha}=180^\circ-\mathbf{\gamma}=180^\circ-125^\circ=55^\circ. $$

Відповідь: B.

ТЕМА: Алгебра і початки аналізу. Числа і вирази.

Завдання перевіряє вміння виконувати тотожні перетворення числових виразів.

Розкриємо дужки та зведемо подібні доданки: $$ x+2(x-2)=x+2x-4=3x-4. $$

Відповідь: A.

ТЕМА: Оптика. Оптична сила лінзи. Формула тонкої лінзи.

Завдання скеровано на оцінювання вміння розв’язувати розрахункові задачі на формулу тонкої лінзи.

Дано:
\(D=1,5\ \text{дптр}\)
\(H=3\ \text{м}\)

Знайти:
\(d\ (\text{м})-?\)

Оптичну силу лінзи і її положення відносно об’єкта і його зображення пов’язує формула тонкої лінзи: $$ d=\frac 1d+\frac 1f, $$ де \(d\) – відстань від об’єкта до лінзи, а \(f\) – відстань від лінзи до зображення (рис. 1).

Рис. 1. Схема ходу променів крізь тонку лінзу

За умовою потрібно отримати зображення на відстані 3 м від світильника, тобто \(d+f=H,\) відповідно \(f=H\ –\ d,\) а $$ D =\frac 1d+\frac{1}{H-d}. $$

Отже \begin{gather*} \frac{H-d+d}{d(H-d)}=\frac{H}{d(H-d)}=D,\\[6pt] H=dD(H-d),\\[7pt] H=dDH-d^2 D,\\[7pt] d^2 D-dDH+H=0. \end{gather*}

Затим потрібно підставити всі відомі величини й розв’язати отримане внаслідок перетворень рівняння відносно \(d\): $$ 1,5d^2-4,5 d+3=0,\ \ d^2-3d+2=0. $$

Дискримінант \(D=(-3)^2-4\cdot 1\cdot 2=1,\) тож $$ d_1=\frac{3-\sqrt{1}}{2\cdot 1}=1\ \ \text{і}\ \ d_2=\frac{3+\sqrt{1}}{2\cdot 1}=2. $$

Умову задачі задовольняє менше значення \(d=1.\)

Відповідь: 1.

ТЕМА: Механічні коливання і хвилі. Частота й період коливань.

Завдання скеровано на оцінювання вміння розв’язувати розрахункові задачі на знаходження параметрів коливань частинок хвилі.

Паперовий кораблик на гребені хвилі коливається так само, як і частинки води у хвилі.

Під час коливань за один період тіло повертається в початкове положення. Якщо вважати, що в початковий момент часу кораблик був у точці максимального відхилення рівноваги, то за чверть періоду він опиниться на рівні спокійної води, а за наступну чверть – у точці максимального відхилення від положення рівноваги з іншого боку від рівня рівноваги, тобто в найнижчому положенні.

Якщо частота коливань $$ v= 2\ \text{Гц} = 2\frac{1}{\text{c}}, $$ то період коливань $$ T=\frac 1v=\frac 12\text{c}=0,5\ \text{c}. $$

Тоді, оскільки кораблик опиниться в найнижчій точці за половину періоду, можна обчислити цей час: $$ 2)\ t=\frac T2=0,25\ \text{c}. $$

Відповідь: A.

ТЕМА: Неорганічні речовини і їхні властивості. Забарвлення індикаторів (універсального, фенолфталеїну, метилоранжу) у кислому, лужному й нейтральному середовищах.

Завдання скеровано на перевірку знання властивостей речовин, уміння прогнозувати їхню здатність реагувати з водою, забарвлення індикатора в розчині.

Фенолфталеїн – специфічний індикатор лужного середовища, у якому він набуває характерного малинового забарвлення.

Середовище водного розчину амоніаку лужне внаслідок перебігу реакції за схемою $$ \mathrm{NH_3+HOH}\rightleftarrows \mathrm{NH^+_4+OH^-}. $$

Гідроксид-аніони у водному розчині амоніаку зумовлюють лужну реакцію середовища в ньому.

Натрій хлорид – сіль сильної основи й сильної кислоти – не зазнає гідролізу, тож середовище його водного розчину нейтральне.

Водний розчин гідроген сульфіду – слабка сульфідна кислота.

Сульфур(IV) оксид – кислотний, унаслідок його змішування з водою утворюється слабка сульфітна кислота.

Відповідь: A.