ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 рр.

Індустріалізація призвела до перевищення промислового виробництва над сільськогосподарським.

Колективізація призвела до ліквідація індивідуального селянського господарства.

Масові репресії мали наслідком насадження в суспільстві атмосфери страху.

Культурна революція мала наслідком нав’язування суспільству комуністичної ідеології.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

Симон Петлюра підписав Варшавську угоду.

Павло Скоропадський здійснив гетьманський переворот і встановив свою одноосібну владу.

Християн Раковський був причетний до ухвалення Конституції УСРР

З Євгеном Петрушевичем повязано проголошення ЗУНР.

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–В, 4–Б.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як карикатура, демонстрацію вміння здобувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак треба пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому треба особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. Загалом інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена подіям боротьби України проти російської агресії. На це вказують зображені на карті-карикатурі персонажі: ведмідь-Росія, який хоче проковтнути Україну, якій простягає руку допомоги об’єднана Європа. Укладення між Україною і ЄС у 2014 р. угоди про асоціацію стало цією рятівною рукою, яка допомогла Україні вирватися з «пащі» ведмедя-Росії.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Завдання спрямоване на перевірку вмінь визначати особливості процесів.

У цьому випадку – особливостей розвитку культури України в період незалежності.

З проголошенням незалежності Україні вдалося вирватися з періоду комуністичного тоталітаризму, коли в суспільстві домінувала єдина ідеологія і єдиний мистецький метод – соціалістичний реалізм. Було відкрито шлях зростанню різноманітних мистецьких течій і напрямів.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України (1985–1991 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку вмінь аналізу історичних джерел.

Подані джерела доречно використовувати для створення презентації «Формування багатопартійної системи в Україні». На це вказують такі слова-маркери, що містяться у джерелах: «Делегат установчого з'їзду Народного руху України за Перебудову» (1989 р.), «Вітаємо установчий зїзд республіканців України!» (1988 р.).

Багатопартійність – політична система, при яких існує більше ніж дві політичні партії, які, відображаючи інтереси різних прошарків суспільства, ведуть боротьбу за владу. Одна з умов існування демократичного режиму.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна у період загострення кризи радянської системи (1965-1985 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку знань змісту реформ другої половини 1960-х рр., які увійшли в історію під назвою «косигінські».

Ці реформи передбачали розширення господарської самостійності підприємств.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку вмінь аналізу історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова або словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Ми боремося за самостійну Україну...», «Методи досягання цієї мети – мирні, конституційні», «Завдання... полягає в тому, щоб домогтися: встановлення режиму законності; відновлення й дотримання демократичних норм Конституції; скасування посад партійної номенклатури та відновлення принципу верховенства в суді безпосередньо народом; скасування антиконституційного закону» – указують на програмовий документ Української рабітничо-селянської спілки, одним з засновником якої був Левко Лук'яненко.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу історичних джерел.

У цьому випадку наведені значки, які використовувалися для відзначення активістів з реалізації кукурудзяної кампанії, яка була ініційована першим секретарем ЦК КПРС Микитою Хрущовим. Це була одна з «надпрограм» М. Хрущова, яка мала забезпечити вирішення продовольчої проблеми в СРСР і дати змогу «Догнати і перегнати США». На це вказують написи та зображення на значках.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)

Завдання спрямоване на перевірку вмінь аналізу історичного джерела з метою визначення історичного явища.

Слова-маркери – «Особи, які відстоюють принципи формальної генетики, неспроможні зрозуміти геніальної вказівки Леніна» – дають змогу визначити, що в уривку джерела йдеться про таке явище як «лисенківщина».

«Лисенківщина» – термін, який застосовується для позначення явища засилля проходимців у науці. Назва походить від прізвища академіка Трохима Лисенка, який на сесії Всесоюзної академії сільськогосподарських наук, спираючись на марксистсько-ленінську ідеологію виступив проти розвитку генетики, яка, на його думку є лженаукою. Виступ дав початок до переслідування вчених-генетиків, що надовго загальмувало розвиток цього напрямку науки в СРСР.

Відповідь – А.