ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

Прочитавши уривок, важливо зрозуміти його суть, визначити хто  відстоює ідею «Єдиної Росії», «прагне повернути російському народу втрачену ним єдність».

Це завдання дає можливість пригадати, що П. Скоропадський стояв на проукраїнських позиціях, М. Григор’єв у свій час був військовим армії УНР (правда, згодом перейшов на бік більшовиків), Н. Махно – анархіст, який симпатизував ідеї більшовизму. Тобто ніхто з них не міг говорити про Єдину Росію.

А далі хронологія: треба відповісти на запитання: коли ж була «Київська катастрофа»?

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 рр.).

Прочитавши уривок, важливо зрозуміти його суть, іншими слова, треба визначити, хто відстоює ідею «Єдиної Росії», «прагне повернути російському народу втрачену ним єдність».

Це завдання дає можливість пригадати, що П. Скоропадський стояв на проукраїнських позиціях, М. Григор’єв у свій час був військовим армії УНР (правда, згодом перейшов на бік більшовиків), Н. Махно – анархіст, який симпатизував ідеї більшовизму. Тобто ніхто з них не міг говорити про Єдину Росію.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція.

В умові завдання зазначено роки 1917–1918. Якщо перейти до варіантів відповідей і пригадати роки, з'ясуємо таке: «похідні групи» та «Поліська Січ» – це Друга світова війна (1939–1945 рр.); «Січові стрільці» – події Першої світової війни (1914 р.). Нас запитують про створення мілітарного формування. Залишається лише один варіант.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

У нашому випадку в завданні № 2  ми визначили, що Львів належав Австро-Угорщині, і це нам підказує картосхема.

Прочитавши поданий у нашому завданні уривок з історичного джерела, ми розуміємо, що слова-маркери «вступ до Львова російських військ» свідчать про бойові дії між двома імперіями (Російською та Австро-Угорською). Зрозумівши, що йдеться про війну, пригадуємо рік.

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австро-Угорської імперії в 1900–1914 рр.

Тестове завдання спонукає нас знайти «центр нафтодобування в Європі». Учасник, котрий не знає економічного розвитку українських земель наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., орієнтувався б на «Європі». І обирав би напевне, цифру, що на захід від Києва, і таки вгадав би правильну відповідь.

Однак значна частина учасників свою відповідь базувала б на своїх знаннях з історії.

Пригадаймо, що наприкінці ХІХ ст. на українських землях Російської імперії відбувалася низка процесів, котрі можна зрозуміти на картосхемі. Зокрема спеціалізація сільського господарства (позиції 2 та 3), чи завершення промислового перевороту у 80-х роках ХІХ ст., формування синдикатів, а це початок ХХ ст.

Звернімо увагу на цифру 1: картосхема нагадує, що цей регіон належав Австро-Угорщині (Східна Галичина), саме він був економічно слабким у процесах розвитку важкої промисловості цього часу. Однак виявлення покладів нафти (пригадайте винайдення гасової лампи у Львові), дозволило заокеанським інвесторам розвинути нафтодобувну промисловість.

Відповідь – А.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900 – 1914 рр.

В умові завдання зазначено століття, також важливим є регіон, у нашому випадку – Наддніпрянська Україна.

З варіантів відповідей практично відпадають варіанти В та Г, адже радикали були панівною течією здебільшого в Східній Галичині (зрештою, це поняття пов'язане з релігійністю). Залишається варіанти А та Б. Варто згадати, що національних рух Наддніпрянщини базувався на поглядах М. Драгоманова, котрий обстоював ідею федералізації. Погляди Драгоманова були надзвичайно «живі» для діячів суспільно-політичного руху підросійської України. Пригадайте, що проголошував І Універсал Центральної Ради – автономію. І коли, а правильніше сказати за яких обставини, практично «змусили» М. Грушевського та Ко проголосити IV Універсал, де йшлося про самостійність

Відповідь – Б.

На карті позначено Білу Церкву, де у 1651 році був укладений Білоцерківський договір, який різко обмежував територію Гетьманщини лише Київським воєводством.

Картосхема дає змогу

• 2. Відслідкувати напрямок походу козаків у 1651 р.

  Карта показує маршрути козацьких військ на захід до Берестечка, а потім відступ та бої, що відповідає кампанії 1651 року.

• 5. Показати місце битви, у якій козацьке військо зазнало поразки.

  На карті позначено битву під Берестечком (червень-липень 1651 р.), яка була найбільшою та найбільш трагічною поразкою козацького війська в Національно-визвольній війні.

• 6. Зазначити місце укладення договору, за яким територію Гетьманщини було обмежено Київським воєводством.

Відповідь: 2, 5, 6.

На території сучасної України проживали такі союзи слов'янських племен: сіверяни, поляни, деревляни.

Згадані в літописах слов'янські племена, що жили на території сучасної України, є прямими предками українського народу.

• Поляни — мешкали в середній течії Дніпра, навколо сучасного Києва. 

• Деревляни — жили в лісах на північний захід від полян (сучасна Житомирська область). 

• Сіверяни — населяли лівобережжя Дніпра, басейни річок Десна, Сейм і Сула.

Відповідь: 2, 4, 7.

Послідовність подій на українських землях наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.:

• Б – Ухвалення польським сеймом рішення про ліквідацію козацьких полків на Правобережній Україні: Сейм прийняв це рішення у 1699 році, що згодом призвело до масштабного повстання під проводом Семена Палія.

• А – Об’єднання під владою гетьмана І. Мазепи Лівобережної та Правобережної України: Це відбулося у 1704 році, коли під час Північної війни Мазепа зайняв Правобережжя та фактично відновив єдність Гетьманщини.

• В – Укладення таємного договору між шведським королем Карлом XII і гетьманом І. Мазепою: Договір був укладений восени 1708 року (після переходу Мазепи на бік шведів).

• Г – Зруйнування за наказом Петра І гетьманської столиці Батурина: Каральна експедиція Меншикова спалила місто 2 листопада 1708 року (це сталося одразу після того, як стало відомо про союз Мазепи зі шведами).

Відповіді: БАВГ.