Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати історичні письмові джерела.

У завданні слід визначити, чому для суспільства періоду «перебудови» зазначені зміни були незвичними.

Це було зумовлено тим, що на той час при владі в СРСР перебувала комуністична партія, ідеологія якої суперечила  її діям: багатомандатні округи з виборів до Рад, спільні з іноземними фірмами підприємства, самофінансування заводів та фабрик, радгоспів і колгоспів, зняття обмежень із підсобних господарств, розширення кооперативної діяльності, заохочення індивідуальної трудової діяльності в дрібному виробництві й торгівлі.

Комуністична ідеологія заперечувала багатопартійність, приватну власність.

Правильна відповідь – А.

Виконання завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела як карикатура, демонстрацію уміння здобувати інформацію із джерела, застосовувати здобуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу дістати уявлення про думки й настрої людей у певний час. На карикатурах коротко подано або узагальнено суть проблеми. Однак треба пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями.

Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні погляди, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. В загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі тощо зображено на карикатурі?
• Якій події чи явищу присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображено на карикатурі?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подано на карикатурі?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатуру, відповідно до умови завдання, присвячено сфері радянської торгівлі, де поряд із дефіцитом виникали й зазначені ситуації (відсутність попиту на певний вид продукції). На це вказують персонажі карикатури (представники швейної фабрики, покупці, продавець).

Так, продавець звертається до виробників: «За продукцію своєї фабрики можете не хвилюватися. Її не бере ні міль, ні час, ні покупець», а нажахані покупці розбігаються.

Така ситуація виникала через директивне планування виробництва, розподілу й споживання товарів. Попит і пропозиція ринок не регулював.

Правильна відповідь –​ Б.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати історичні джерела.

Ключові слова-маркери в джерелі – завдання семирічки, посіви кукурудзи … мають дорівнювати приблизно половині всієї площі зернових – свідчать про реалізацію однієї з надпрограм М. Хрущова.

Правильна відповідь – Б.

Завдання скеровано на перевірку знань історичних подій і вміння аналізувати історичні джерела.

Аналіз історичного джерела й визначення в ньому маркерів – ключових слів і/або словосполучень – повернуті землі, підірвати життєву базу ОУН й УПА, асимілювати окремі родини етнічних українців у суцільній масі польського населення – дає змогу вказати, що в джерелі йдеться про операцію «Вісла», що була здійснена 1947 р. польськими силовими відомствами з метою депортації українського населення з території Закерзоння (Лемківщина, Підляшшя, Холмщина, Посяння).

Правильна відповідь – Г.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати історичні письмові джерела.

Визначення ключових слів-маркерів – підготовча робота до евакуації та сама евакуація в’язниць у західних областях України розпочалася з 22 червня, у перший же день уторгнення німців в СРСР у тюрмах було виконано вироки щодо 108 в’язнів – дають змогу дійти висновку, що в’язні, про яких ідеться в уривку із джерела (знищені у перші дні німецько-радянської війни), потрапляли до тюрем унаслідок проведення політики «радянізації» в 1939–1941 рр. у західних областях України.

Правильна відповідь –​ Г.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати візуальні й письмові джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо маркери, узагальнюємо й вибираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – ідеологічні гасла.

Маркери в джерелі – усе для рідної держави, Україна – українцям, нація понад усе! – чітко вказують на ідеологічні гасла, якими послуговувалася ОУН в 1930-ті рр. Додатковою підказкою є символіка організації, що розміщена на плакаті й транспаранті.

Правильна відповідь – Б.

Завдання скеровано на перевірку вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Провал планів партійно-радянського керівництва СРСР із хлібозаготівлі в Українській СРР 1932 р. призвів до запровадження на селі терору голодом, який спричинив Голодомор 1932–1933 рр.

Правильна відповідь – А.

Завдання скеровано на перевірку вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

До згасання антирадянського селянського повстанського руху в УСРР на початку 1920-х рр. крім насильницьких дій влади призвів масовий голод 1921–1923 рр. у республіці, запровадження нової економічної політики (непу).

Правильна відповідь – Г.

Завдання скеровано на перевірку знання і вміння розпізнавати за портретними рисами історичних персоналій.

За портретними рисами на фото можна розпізнати:

А – Дмитра Донцова.

Б – Миколу Міхновського.

В – Євгена Петрушевича.

Г – Костя Левицького.

Із запропонованих постатей активно пропагував українізацію частин Російської армії Микола Міхновський.

Він ініціював три військових віча – 6 (19) березня, 9 (22) березня, 11 (24) березня, одне з яких сформувало Перший Український імені гетьмана Богдана Хмельницького полк. 16 (29) березня 1917 р. виник «Український військовий клуб імені гетьмана Павла Полуботка», який він очолив.

Було оголошено українізацію царської армії, а на I Всеукраїнському військовому з'їзді (травень 1917 р.) М. Міхновського ввели до складу Українського генерального військового комітету (УГВК).

У ніч із 3 на 4 липня 1917 р. полуботківці (п’ять тис. солдатів і офіцерів) підняли повстання, захопили міський штаб міліції, військову комендатуру, арсенал, окремі інтендантські склади, 3-й авіапарк, розгромили квартиру командувача Київського військового округу, висунувши Центральній Раді вимогу – відмовитися від II Універсалу й проголосити незалежність! Але виступ було безкровно придушено.

Правильна відповідь – Б.

Завдання скеровано на перевірку вміння здійснювати порівняльний аналіз.

Під час Першої світової війни значна частина західноукраїнських земель була двічі окупована російськими військами: 1914–1915 й 1916–1917 рр.

Відповідно двічі війська Австро-Угорщини примушували їх відступити із цих теренів. Кожна зі сторін намагалася приборкати спротив і домогтися лояльності місцевого населення.

Одним із таких заходів, який використовували обидві сторони, була депортація нелояльної частини населення в інші регіони імперії та його ізоляція в спеціальних таборах чи поселеннях.

Правильна відповідь – В.

Завдання скеровано на перевірку розуміння змісту національно-визвольної боротьби українського народу на західноукраїнських землях на початку XX ст.

Ключовими питаннями боротьби були, зокрема, такі:

• запровадження загального виборчого права,
• розбудова інфраструктури національного життя,
• відкриття українського університету у Львові.

Останнє питання було вкрай гострим, його супроводжували народні віча, студентські страйки, бійки між польськими й українськими студентами, убивства українських активістів тощо.

Зрештою влада пообіцяла відкрити університет 1914 р.

Правильна відповідь –​ Б.

Завдання скеровано на перевірку сформованості картографічної (просторової) компетентності.

На картосхемі позначено ключові економічні регіони українських земель наприкінці ХІХ – на початку XX ст. Треба визначити, який із зазначених регіонів спеціалізувався з товарного виробництва цукру.

Цифрою 1 позначено регіон видобутку нафти й озокериту.

Цифрою 2 позначено регіон, спеціалізацією якого було товарне виробництво цукру.

Цифрою 3 позначено регіон вугільно-металургійного виробництва.

Цифрою 4 позначено регіон товарного виробництва хліба й інфраструктура його експорту.

Правильна відповідь – Б.

Завдання скеровано на перевірку знань постатей з історії України.

Зазначеним у завданні характеристикам відповідає Лук’ян Кобилиця, який двічі зорганізував повстання Буковини (1843–1844, 1848–1850 рр.) і був ув’язнений владою, а також під час виборів до віденського парламенту в роки «Весни народів» (1848–1849 рр.) був обраний депутатом (народним послом).

Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння аналізувати джерела і знання основних дат з історії України.

У Програмі зовнішнього незалежного оцінювання з історії України передбачено знання дат заснування університетів на українських землях у складі Російської імперії: 1805 р. – Харківський, 1834 р. – Київський, 1865 р. – Малоросійський (Одеський).

Згідно з уривком із джерела університет мав «поширювати російську освіту й російську національність в споляченому краю Західної Росії...». Ідеться про терени, які були загарбані Російською імперією внаслідок поділів Речі Посполитої.

На цих теренах було засновано Київське генерал-губернаторство. Тобто в джерелі йдеться про Київський університет. Приводом до його заснування було придушення польського національно-визвольного повстання 1830–1831 рр.

Правильна відповідь – Б.