ТЕМА: Київська держава

Так, він запровадив християнство як державну релігію; заклав Десятинну церкву; увів у грошовий обіг карбовані золоті і срібні монети зі своїм зображенням і родовим знаком – тризубом.

Відповідь: 3, 5, 6

Завдання спрямоване на перевірку вмінь встановлювати послідовність подій, які визначені в результаті аналізу уривків джерел.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.
• установлюється послідовність.

Предмет ідентифікації в завданні – події другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ ст.

Джерело А оповідає про діяльність гетьмана П. Орлика, який діяв у вигнанні з 1710 по 1742 рр.

Джерело Б дає уявлення про обрання гетьманом І. Мазепи у 1687 р.

Джерело В відображає події Чорної ради 1663 р., коли гетьманом було обрано І. Брюховецького.

Джерело Г оповідає про перемогу І. Виговського над московським військом у битві під Конотопом у 1659 р.

Відповідь: ГВБА.

ТЕМА: Стародавня історія України

Послідовність історичних процесів стародавньої історії України:

1-Г — Розселення племен трипільської культури на території України (кінець VI — III тисячоліття до н. е.). Трипільська культура — одна з найдавніших землеробських культур на території України, що існувала в енеоліті.

2-В — Початок грецької колонізації Північного Причорномор'я (VII — VI століття до н. е.).  Греки почали засновувати свої міста-поліси на узбережжі Чорного моря, що призвело до розквіту торгівлі та культури в регіоні. Це відбувалося в ранньому залізному віці. 

3-А — Панування сарматів у Причорноморських степах (III століття до н. е. — IV століття н. е.). Ці кочові племена прийшли на зміну скіфам і домінували у степах Північного Причорномор'я аж до появи гунів, що стало початком Великого переселення народів.

4-Б — Велике розселення слов'ян (V — VII століття н. е.). Велике розселення слов'ян — цей процес відбувався вже після занепаду Римської імперії, що дозволило слов'янам зайняти значні території Центральної та Східної Європи.

Відповідь: ГВАБ.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку знань основних дат, передбачених Програмою ЗНО.

1833 р. – заснування гуртка «Руська трійця».

1848 р. – видання першої української газети «Зоря Галицька».

1868 р. – створення у Львові товариства «Просвіта».

1892 р. – створення Наукового товариства ім. Т. Шевченка.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої (перша половина ХVІІ ст.). Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.)

Завдання має на меті перевірку вмінь встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

Утворення Речі Посполитої і перехід українських земель під владу польської корони призвело до поширення фільваркових господарств на українські землі.

Укладення Берестейської унії призвело до розколу православної церкви і утворення греко-католицької церкви.

Виникнення перших православних братств у Львові призвело до започаткування книгодрукування.

Після обрання П. Могили Київським митрополитом він здійснив ґрунтовні реформи православної церкви.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Київська держава

Джерело № 1 є уривком з твору «Слово про Закон і Благодать» Іларіона, на це вказує зміст наведеного уривку, де діяльність князя Володимира із запровадження християнства порівнюється з діяльністю імператора Костянтина, який відкрив шлях для утвердження християнства як державної релігії в Римській імперії.

Джерело № 2 є уривком з «Руської правди», яка була збірником законів Русі.

Джерело № 3 є уривком з «Повісті минулих літ», у якій оповідається про розселення слов'янських союзів племен (полян, деревлян, сіверян) на українських землях.

Джерело № 4 є уривком «Повчання дітям» Володимира Мономаха.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела), а також знання основних пам’яток культури, передбачених Програмою ЗНО.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – картина «Запорожці пишуть листа турецькому султану» І. Рєпіна.

Ключові словосполучення джерела  – «веселий народ», «Недарма про них Гоголь писав», «Ніхто в цілім світі не відчував так глибоко Свободу, Рівність й Братерство», «Усе Запорожжя лишалося вільним, нікому не підкорилося» – чітко вказують на те, що художник І. Рєпін описує працю над картиною «Запорожці пишуть листа турецькому султану».

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання має на меті перевірку сформованості вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

Аграрне перенаселення (земельні наділи селян не забезпечували прожитковий мінімум) західноукраїнських земель призвело до масової трудової еміграції.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова чи словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – М. Драгоманов. На це вказують ключові словосполучення джерела: «мені нема іншого виходу, як закордонне видання українського часопису», «троїсте ярмо… не можна просто й відверто висловлювати в себе вдома свої думки…».

Відповідь – Г.