ТЕМА: Початок Української революції.

Завдання спрямоване на перевірку рівня сформованості базових знань з історії України.

28 червня 1917 року було сформовано Генеральний секретаріат – виконавчий орган Української Центральної Ради, вищий революційний орган українського народу.

Формування Генерального секретаріату стало можливим завдяки попередній діяльності Центральної Ради й проведенню низки представницьких зібрань українців. Саме ці зібрання своєю позицією й ухваленими документами легітимізували Центральну Раду як вищий національний законодавчий орган, уповноважений діяти від імені й задля реалізації інтересів усієї української політичної нації. Провідну роль у цьому процесі відіграли українські військові, які рішуче підтримали Центральну Раду під час II Всеукраїнського військового з’їзду.

Законодавчий орган, яким остаточно стала Центральна Рада після ухвалення І Універсалу, гостро потребував виконавчої структури, якою і став Генеральний секретаріат. Його було сформовано в складі восьми генеральних секретарств і генерального писаря. Очолив уряд Володимир Винниченко, який став одночасно головою секретаріату й генеральним секретарем внутрішніх справ.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Завдання спрямоване на перевірку знання основних понять і термінів з історії України.

Галицько-Буковинське генерал-губернаторство – це адміністративно-територіальна одиниця, створена урядом Російської імперії для управління землями Австро-Угорщини, окупованими російською армією під час Першої світової війни (Галицька битва 1914 року).

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Історично-культурні пам’ятки. Українські землі в другій половині XVIII століття.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки за  їхніми архітектурно-стильовими й мистецько-стильовими рисами.

Алгоритм виконання завдання такий:

• аналізуємо й узагальнюємо, зважаючи на умову завдання, інформацію, подану на фото;
• зіставляємо здобуту інформацію із  запропонованими варіантами відповіді.

Отже, на фото зображено Собор святого Юра у Львові. Тривалий час цей собор був головним храмом Української Греко-Католицької Церкви, митрополитом якої 1901–1944 рр. був Андрей Шептицький.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Завдання спрямовано на перевірку знання і розуміння економічних процесів.

У 60–90-х рр. ХІХ ст. економіка Наддніпрянської України переживала бурхливий розвиток, зумовлений  індустріалізацією.

Індустріалізація – історичний процес техніко-економічного переходу від аграрного до промислового способу суспільного виробництва, який проходить через машинну стадію виробництва товарів і послуг.

Поштовхом до швидкого економічного розвитку стали Великі реформи 60–70-х рр. ХІХ ст. і значний приплив іноземного капіталу для освоєння значних природних багатств.

Особливістю індустріалізації в Наддніпрянщині було те, що вона охопила лише окремі її регіони, особливо Донбас.

Галузі виробництва були розвинуті нерівномірно. Значну роль відігравав іноземний капітал (бельгійський, французький, англійський, німецький тощо).

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ століття.

Завдання спрямовано на перевірку знань назв політичних організацій, партій.

Головна руська рада – це перша політична організація українців Галичини, яка виникла у Львові під час Весни народів (загальноєвропейської революції 1848–1849 рр.) і діяла в період 1848–1851 рр. Першим її головою був єпископ Григорій Яхимович.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Культура України кінця XVIII – першої половини ХІХ століття.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння аналізувати візуальні й письмові джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись що він не суперечить маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать.

Маркери в джерелі – слова і словосполучення “Гайдамаки”, Пустив я їх у люди… – чітко вказують на поему, яку написав Тарас Шевченко.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII століття.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості вміння зіставляти історичні події з історико-географічними назвами українських земель.

Коліївщина, як одне з гайдамацьких повстань, охоплювало територію Правобережної України, що входила на той час до складу Речі Посполитої.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття. Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII століття.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння аналізувати візуальні джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (тут – персонаж);
• у запитанні виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, що дає змогу визначити предмет ідентифікації;
• розпізнаємо за портретними рисами історичні постаті;
• усе аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді.

Предмет ідентифікації в завданні – держава, з якою зображені історичні постаті укладали союз.

Маркерами є слова і словосполучення гетьман, об’єднує укладення воєнних договорів, а також розпізнані постаті – Богдан Хмельницький та Іван Мазепа. Вони чітко вказують на Шведське королівство, з яким укладали союзи 1656–1657 рр. і 1708–1709 рр.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізування історико-географічних об’єктів й історичних фактів на карті), уміння здобувати інформацію з карти й застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

У завданні треба визначити підсумки зазначених подій.

Алгоритм виконання завдання такий:

• визначаємо й узагальнюємо подану на карті інформацію, зважаючи на поставлене до неї запитання;
• установлюємо відповідність отриманої з карти інформації кожному запропонованому варіанту відповіді.

На картосхемі відображено події Національно-визвольної війни українського народу середини XVII століття в період 1650–1651 рр.

На це вказують:

• зміст легенди карти (згадування гетьмана Б. Хмельницького і його союзників кримських татар);
• умовні позначки на карті – битва під Берестечком (1651 р.), наступ польських і литовських військ на Поділлі й на Київ, кордони Української козацької держави, які охоплюють терени колишнього Київського воєводства Речі Посполитої.

Зіставивши цю інформацію з варіантами відповіді можна дійти висновку, що підсумком подій, відображених на картосхемі, стало укладення Білоцерківського мирного договору. Умови цього договору передбачали обмеження території Війська Запорозького територією Київського воєводства.

Додатковою підказкою є позначення Микитинської Січі, яка існувала до 1652 року.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння аналізувати письмові джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – дата події.

Маркерами в джерелі є такі словосполучення: Конашевич… об’єднався з Владиславом під самою Москвою, Проніс переможні корогви.., обернувши в руїни… міста, як Єлець, Шацьк, Лівни, Калуга… Вони чітко вказують на похід 1618 року Петра Конашевича-Сагайдачного на Москву.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI століття.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння аналізувати письмові джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать.

В аналізованому джерелі маркерами є словосполучення: скинули з вежі на гаки… Константинополя; Зачепившись ребром за гак, турки… вбили…, що ганив їхню віру. Вони чітко вказують на засновника першої Запорозької Січі Дмитра (Байду) Вишневецького.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Кримську область передано до складу УРСР 1954 року в період «відлиги», проведення керівництвом Радянського Союзу політики лібералізації й реформ, зокрема, в економічному секторі.

На прохання Кремля Україна взялася рятувати зруйнований війною і вкрай занедбаний Російською РФСР Крим – із розваленою економікою і депортованим населенням. Тобто рішення Верховної Ради СРСР про передання Кримської області до складу УРСР прийнято з міркувань економічної доцільності (варіант відповіді 1).

У п’ятому варіанті відповіді йдеться про Переяславську раду 1654 року. Додавши 300 років, дістанемо 1954 рік. Тобто це ще одна правильна відповідь – 5.

Також перехід області до іншої республіки визначав статус півострова як адміністративно-територіальної одиниці республіки (7).

Правильна відповідь: 1, 5, 7.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму 1929–1939 рр.

У цьому тестовому завданні учасники мають вибрати три правильні відповіді з семи запропонованих.

Колективізація, тобто формування колективних господарств (колгоспів), запроваджене в СРСР, не знайшла відгуку серед селян радянської України.

Український чорнозем давав можливість селянській родині самостійно працювати й отримувати достатній урожай на своїй ділянці. Тому з 1929 р. цей процес пішов насильницьким шляхом: почалося так зване розкуркулення (обираємо як правильний варіант 3).

Селянам створювали такі умови, що змушували їх іти в колгосп. Зокрема 1932 року жителі міст отримали внутрішні паспорти (обираємо як правильний варіант 6), натомість населення сіл їх не отримало, що означало практично «державне закріпачення» селян до землі. Без паспорта, селянин не міг переїхати працювати з пункту А в пункт Б.

Характерним процесу колективізації було створення МТС (машинно-тракторних станцій), завданням яких було працювати технікою на колгоспних ланах (обираємо як правильний варіант 4).

Відповіді: 3, 4, 6.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості знань про діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

Головними ідеями їх програмних документів були:

• ліквідація самодержавства, скасування кріпацтва та станового поділу суспільства.
• створення демократичної федерації слов'янських християнських республік.
• утвердження демократичних прав і свобод, рівності усіх громадян перед законом.

Відповідь: 1, 2, 4.