ТЕМА: Руські удільні князівства в складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство. Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

1 – В Хотинська фортеця (Хотинщина)

2 – Б замок у с. Підгірці (Галичина)

3 – Д Генуезька фортеця в м. Судак (Крим)

4 – Г Камʼянець-Подільська фортеця (Поділля)

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Б, 3 – Д, 4 – Г.

ТЕМА: Творення нової України.

Плакат присвячено подіям Революції Гідності.

Відмова тодішнього президента Віктора Януковича підписати Угоду про асоціацію з Євросоюзом на саміті «Східного партнерства» у Вільнюсі спричинила в Києві та регіонах мирні протести, які розпочалися 21 листопада 2013 року. Євроінтеграційні гасла дали акції назву Євромайдан.

Після силового розгону 30 листопада Євромайдан став рушієм кардинальних змін у країні, запустив процес повного оновлення державної системи й отримав назву «Революція Гідності».

Майдан радикалізувався: зʼявилися барикади, полетіли коктейлі Молотова, запалали шини. Під час протистояння із силовиками загинуло 107 учасників й учасниць акції протесту – Героїв України, названих Небесною Сотнею.

Революція Гідності сприяла подальшому формуванню громадянського суспільства. З Майдану навесні 2014 року добровольці вирушили на український Схід, щоб захистити його від російської агресії. З лютого 2022 року після широкомасштабного вторгнення багато учасників й учасниць Революції Гідності стали на захист України від ворожої навали.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Відновлення незалежності України

Політичні сили, які прагнули зупинити демократичні перетворення й зберегти СРСР у старому форматі, 19 серпня 1991 року здійснили спробу державного заколоту. Самопроголошений «Державний комітет із надзвичайного стану» (російською – ГКЧП) намагався усунути від влади Президента СРСР Михайла Горбачова. Від тодішнього голови українського парламенту Леоніда Кравчука путчисти вимагали підтримати їх й оголосити в Україні надзвичайний стан.

Масові акції громадянської непокори, мітинги та страйки, відмова підкорятися указам ДКНС зупинили путч. Україна використала свій шанс: скликана надзвичайна сесія Верховної Ради України 24 серпня 1991 року ухвалила Акт проголошення незалежності України.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Карикатура візуалізує хронічний дефіцит – економічне і соціальне явище, притаманне радянській плановій економіці, особливо в період загострення кризи радянської системи.

В СРСР існувала диспропорція між пропозицією товарів для населення і грошовими доходами громадян. Нестача якісних товарів і послуг, відсутність широкого вибору породжувала на них підвищений попит. Ближче до 1980-х у повсякдення входять такі поняття як дефіцит і черга.

Причини дефіциту в період застою були комплексними: мілітаризація економіки, недорозвиненість легкої та харчової промисловості, відставання в розробленні нових технологій тощо.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

А Дмитро Клячківський був організатором і першим командиром УПА.

Б Степан Бандера був головою Проводу ОУН (революційної).

В Роман Шухевич – головнокомандувач УПА у 1943-1950 рр.

Г Коли 1950 року загинув Роман Шухевич, Василь Кук прийняв командування Українською повстанською армією, яка продовжувала чинити спротив радянському режиму.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни

«Новий порядок», запроваджений нацистами в Україні, не міг не викликати в місцевого населення опору, який набув насамперед форм підпільної та партизанської боротьби.

Особливістю руху Опору на українських землях була наявність трьох течій: радянської, націоналістичної, польської, кожна з яких мала власні мету і завдання.

Представники радянської течії підтримували радянську владу та прагнули її відновити. Партизани й підпільники вдавалися до диверсій, нападів на ворожі штаби, підриву комунікацій і ліній зв'язку, доріг і мостів. Під керівництвом Українського штабу партизанського руху партизанські зʼєднання здійснювали рейди в тили ворога. До українських самостійників радянські партизани ставилися вороже, й це було взаємно.

Українська націоналістична течія була представлена обома фракціями Організації українських націоналістів – ОУН (б) та ОУН (м). Ці сили розгорнули боротьбу, спрямовану на створення незалежної Української Держави.

Німецька окупаційна влада поставила вимогу відкликати проголошений у Львові 30 червня 1941 року Акт відновлення Української Держави, арештувала провідних членів ОУН (б), розпочала масові репресії проти членів похідних груп і ОУН (б), і ОУН (м). Після цього обидві ОУН пішли в підпілля й перейшли до протистояння з нацистами. Створена восени 1942 року Українська повстанська армія боролася з нацистами, польськими та радянськими партизанами.

Польський рух Опору був представлений Армією Крайовою, що вела боротьбу з гітлерівцями, зокрема й на українських теренах. Її завдання полягало в тому, щоб взяти під свій контроль західноукраїнські землі, втрачені Польщею 1939 року. Реалізовуючи ці задуми, АК супроводжувала їх терористичними акціями проти мирного українського населення. У відповідь УПА розпочала відкриту боротьбу проти поляків.

Отже, єдиною спільною метою боротьби для всіх течій руху Опору в Україні було вигнання окупантів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

В уривку джерела йдеться про згортання радянською владою політики коренізації, яка передбачала, зокрема, функціонування в районах компактного проживання національних меншин шкіл із німецькою, болгарською, єврейською, польською та іншими мовами навчання.

Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет та Рада народних комісарів Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР) 1923 року ухвалили декрет «Про заходи рівноправності мов і про допомогу розвиткові української мови». То був один з етапів політики коренізації, яка в радянській Україні набула форми українізації.

Радянська коренізація була насамперед засобом утвердження радянської влади. Однак, коли стало очевидним те, що на місцях ця політика стимулювала зростання національної самосвідомості, влада поступово почала згортати її й карати причетних до її поступу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Варшавська угода відома також як «пакт Пілсудського – Петлюри».

З українського боку це була спроба домогтися незалежності: спираючись на союзників-поляків, звільнити українські території від Червоної армії та відновити владу Української Народної Республіки.

За польською концепцією Пілсудського Україна мала стати однією з держав, які б відмежовували Польщу від радянської Росії.

У підсумку, за умовами українсько-польського військово-політичного союзу, Польща визнавала Українську Народну Республіку незалежною державою, а Директорію на чолі із Симоном Петлюрою – єдино законною владою в Україні. Петлюра відмовлявся від Полісся, Західної Волині та Східної Галичини, а також Підляшшя, Холмщини і Берестя. Українці й поляки домовилися спільно діяти проти більшовицької Росії.

Уже наступного дня після укладення угоди розпочався польсько-український наступ на Київ, який через два тижні був звільнений від більшовиків. Та ні втримати його, ні закріпитися на Лівобережжі союзникам не вдалося

А Симон Петлюра, голова Директорії, Головний Отаман військ і флоту УНР

Б Михайло Грушевський, голова Української Центральної Ради

В  Павло Скоропадський, гетьман Української Держави

Г Володимир Винниченко, голова Генерального секретаріату, перший голова Директорії УНР

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

На початку Першої світової війни у Львові українці-емігранти, вихідці з Наддніпрянської України, утворили політичну організацію Союз визволення України. Очолив СВУ Дмитро Донцов.

У «Віснику Союзу визволення України» було оприлюднено програмовий документ «Наша платформа», у якому головною метою діяльності визначено проголошення соборної та самостійної України.

Учасники СВУ називали себе репрезентантами інтересів усіх українців, які вимушено перебували під російським гнітом. Члени СВУ опікувалася долею військовополонених українців – вояків російської армії, проводили серед них національно-просвітницьку роботу. У таборах, де перебувала значна кількість українців, було відкрито читальні, школи, діяли хори, кооперативні й господарські курси. Серед полонених розповсюджували українські газети, часописи, книги тощо.

За активної участі СВУ 1918 року сформовано з українських полонених дивізії – Сірожупанну й Синьожупанну, які брали участь у боротьбі за незалежність Української держави.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

1914 року у Львові було створено легіон Українських січових стрільців.

З початком Першої світової  війни на заклик Головної Української Ради долучитись до окремого українського формування в складі австрійської армії відгукнулося 28 000 добровольців. Здебільшого це були члени довоєнного січового, сокольського й пластового рухів.

Хоча австрійська влада обмежила чисельність легіону лише 2,5 тисячами осіб, УСС стали символом відродження українського збройного чину.

Окрім присяги цісареві, усуси (скорочена назва Українських січових стрільців) складали обітницю Україні, у тексті якої відображено неперервність української військової традиції та окреслено мотивацію Легіону – відновлення національно-визвольних змагань.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Українські землі в складі Російської імперії в другій половині XIX ст.

Основною рисою економічного життя ХІХ ст. в українських землях став активний розвиток ринкового господарства. Зростання товарного виробництва сприяло формуванню спеціалізації регіонів.

2. Правобережжя було регіоном вирощування цукрового буряку й переважання цукробурякового виробництва. У пореформений період розміри посівів цукрового буряку зросли більш ніж уп'ятеро, а цукрові заводи  виробляли понад 80 % цукру від загальноросійського обсягу.

4. Південна Україна була регіоном поширення торгівельного зернового господарства – звідси постачали хліб до центральних губерній Російської імперії та забезпечували 90 % експорту зерна. Для покращення вивезення зерна та інших сільськогосподарських продуктів до чорноморських портів збудували 1865 року першу залізницю від Одеси до Балти.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

Народовці, на противагу москвофілам, обстоювали ідею етнокультурної та національної єдності українців у Російській та Австро-Угорській імперіях, виступали за розвиток єдиної української мови на основі народної говірки. Їхня діяльність була спрямована на пробудження національної свідомості української молоді, піднесення освітнього рівня народу.

Москвофіли шукали захисту від полонізації в національно-політичній орієнтації на Російську імперію. Вони не визнавали існування українського народу та його мови. Використовували для письма «язичіє» – штучну мову, в основі якої була старослов’янська мова з домішками елементів російської та староукраїнської мов, українізмів і полонізмів. Москвофіли вважали, що для простолюдина достатньо лише трьох книг – молитовника, псалтиря, катехизису.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII- в першій половині XIX ст.

Програмні положення товариства викладено в «Книзі буття українського народу», автором якої був професор Київського університету Микола Костомаров.

У цьому творі автор описує бачення українською інтелігенцією перебігу національної історії та стверджує віру у відродження України як незалежної республіки у федеративній спілці слов’янських народів. Братчики сформулювали ідею месіанства України й української нації. Вони передбачили знищення самодержавства, скасування кріпосного права й суспільних станів, утвердження демократичних прав і свобод.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Політика Росії, спрямована на поступове витіснення корінного населення, спричинила кілька хвиль еміграції кримських татар. Найбільших утисків вони зазнавали під час російсько-турецьких воєн: влада побоювалася, що кримські татари підтримають османські війська. Кримці сповна відчули тягар війни й упереджене, нерівноправне ставлення до себе.

Період 1783–1883 рр. історики назвали «чорним століттям»: зруйнована державність; примусові відселення з прибережних регіонів, зокрема й за межі Криму; демографічні втрати; занепад культури; релігійні утиски.

Правильна відповідь – А.