ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

За портретними рисами можна визначити, що на фото зображено Августина Волошина.

Основні віхи його діяльності:

• засновник Учительської громади Підкарпатської Руси;
• президент Карпатської України;
• ректор Українського вільного університету в Празі;
• в’язень радянських тюрем.

Правильна відповідь: 1-В, 2-А, 3-Г, 4-Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ століття.

Створення освітнього товариства галицьких греко-католицьких священників (1816 р.)

Початок діяльності «Руської трійці» – 1833 р.

Видання альманаху «Русалка Дністровая» – 1837 р.

Видання першої українськомовної газети «Зоря Галицька» – 1848 р.

Правильна відповідь: 1-А, 2-Б, 3-Г, 4-В.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації. Україна в період загострення кризи радянської системи. Відновлення незалежності України.

Завдання спрямовано на перевірку вміння встановлювати відповідність між періодами й подіями.

Україна в перші повоєнні роки, 1945 – початок 1950-х рр. У цей період депортували частину населення західних областей України внаслідок здійснення операції «Захід» 1947 р.

Україна в умовах десталінізації, 1953–1964 рр. У цей період повстали політичні в’язні в сталінських концтаборах, ліквідували Головне управління таборів (ГУТаб) у 1953–1954 рр.

Україна в період загострення кризи радянської системи, 1965–1985 рр. У цей період було утворено Українську громадську групу сприяння виконанню Гельсінських угод (УГГ) 1976 р.

Відновлення незалежності України, 1985–1991 рр. У цей період було проведено перші альтернативні вибори до Верховної Ради УРСР 1990 р.

Правильна відповідь: 1-А, 2-В, 3-Г, 4-Д.

ТЕМА: Історично-культурні пам’ятки. Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності. Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації. Україна в період загострення кризи радянської системи.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості вміння розпізнавати пам’ятки української культури.

1. Картина «Еней та його військо», 1919 р., Г. Нарбут.
2. Картина «Хліб», 1949, Т. Яблонська.
3. Картина «Хата в Богданівці», 1955, К. Білокур.
4. Картина «Гороховий звір», 1971, М. Приймаченко.

Правильна відповідь: 1-Д, 2-А, 3-Б, 4-В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у ХІХ ст. та в 1900–1914 рр. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст.

«Історія Русів» – одна з найвизначніших пам’яток української історичної та суспільно-політичної думки другої половини XVIII – початку ХІХ ст. У виданні обстоювали ідею самостійного державного розвитку України.

«Основа» – перший український суспільно-політичний і літературно-мистецький журнал, що видавала в Петербурзі українська громада в 1861–1862 рр.

«Громада» – український громадсько-політичний і науково-літературний збірник, що видавав у Женеві М. Драгоманов у 1878–1879 рр. та 1882 р.

«Самостійна Україна» – публіцистичний твір, написаний 1900 року М. Міхновським як програма Революційної української партії.

Правильна відповідь: 1-В, 2-А, 3-Б, 4-Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в другій половині XVI та в першій половині XVII ст.              

Утворення Речі Посполитої сприяло поширенню фільварків на українських землях.

Укладення Берестейської унії  призвело до розколу православної церкви.

Заснування перших православних братств у Львові сприяло започаткування книгодрукування.

Обрання Петра Могили Київським митрополитом сприяло реформуванню православної церкви.

Правильна відповідь: 1-В, 2-Д, 3-Г, 4-А.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави. Творення нової України.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості вміння визначати історичні події на основі опрацювання візуального джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – дата події.

Маркери 10 років відродження грошової одиниці України, гривня, зображення київської гривни й купюр, монет, запроваджених 1996 р., дають змогу визначити дату випуску ювілейної монети – 2006 р.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості вміння аналізувати й узагальнювати інформацію, здобуту з історичного джерела.

Зображене на фото гасло відображає настрої суспільства, яке втомилося від злиденного життя перших десятиліть незалежності України.

Такі настрої є свідченням низки нерозв’язаних соціально-економічних проблем.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості вміння визначати історичні події, постаті на основі опрацювання уривка з історичного джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – ознаки політичного курсу перебудови.

Перебудова – період в історії СРСР; спроба генерального секретаря ЦК КПРС М. Горбачова через зміни в зовнішній політиці, реформування соціально-економічних і політичних відносин в СРСР подолати кризу радянської моделі розвитку.

Перші кроки перебудови були позитивно сприйняті як усередині країни, так і за її межами, особливо політика гласності.

Активізація суспільно-політичного життя поставила на порядок денний потребу в політичних змінах і ринкових реформах. Ці зміни ще більше загострили кризу радянської моделі розвитку.

На початок 1990 р. став очевидним провал політики перебудови. Ситуація вийшла з-під контролю: комуністична партія втратила монополію на владу, почалося стрімке падіння економічних показників, загострилися міжнаціональні проблеми. Зрештою перебудова завершилася невдалою спробою перевороту (ГКЧП) і розпадом СРСР.

Із запропонованих варіантів відповідей лише уривок джерела Б задовольняє умову завдання. На це вказують маркери: Проголошення цього курсу – важлива віха в історії, Він змінив життя сотень мільйонів громадян Радянського Союзу й країн Східної Європи, Найважливішим його надбанням стало знищення тоталітаризму.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Завдання спрямовано на перевірку знання основних понять з історії України.

Для виконання завдання треба пригадати зміст терміна раднаргосп, яке є ключем до вибору правильної відповіді.

Раднаргосп – органи правління, що існували в межах відповідних економічних адміністративних районів. Вони з’явилися в рамках реформи Хрущова 1957 року. Проіснували до 1965 р. Система раднаргоспів створювала так звану горизонтальну систему правління.

Запровадження раднаргоспів сприяло оптимізації виробничих процесів на місцях. Підприємства, не залежні напряму від Москви, отримали стимул до покращення реальної статистики виробництва.

Також краще функціонували логістичні (транспортно-торгові) зв’язки: використовували місцеву сировину, регіональні підприємства розширювали збут, зважаючи на місцеві потреби. Це привело до скорочення витрат і зростання виробництва.

Проте через командно-адміністративну радянську модель господарювання позитивний ефект від упровадження раднаргоспів виявився нетривалим.

Центральний комітет КПРС на пленумі у вересні 1965 р. вирішив згорнути реформи Хрущова з керування господарством і повернутися до галузевого вертикального керування економікою. Було відновлено загальносоюзні й союзнореспубліканські міністерства.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

Завдання спрямовано на перевірку сформованості вміння визначати історичні події на основі опрацювання уривка з історичного джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо, узагальнюємо й визначаємо правильний варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична подія, операція.

Маркери 15 червня 1947 р. село було оточене військом, Чотири години на підготовку – і в дорогу, Вивезли…, житель Холмщини – дають змогу визначити, що йдеться про операцію «Вісла».

Операція «Вісла» (28 квітня – 29 липня 1947 р.) – військово-політична операція польської комуністичної влади, що стала інструментом етнічної чистки й полягала в депортуванні всього українського населення з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння й Підляшшя) до її північно-західних земель.

Операція підірвала соціальну базу діяльності ОУН й УПА й призвела до припинення її на цих територіях (Закерзоння).

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Завдання спрямовано на перевірку знань про розподіл українських земель після окупації їх у 1941–1942 рр. німецькими військами та їхніми союзниками під час  Другої світової війни.

Захопивши Україну, окупанти намагалися передовсім знищити її цілісність. Вони поділили українські землі на чотири частини, підпорядкувавши їх різним державам і різним адміністративним органам.

Так, було створено три губернаторства – Бессарабія (шість повітів Молдавської РСР та Ізмаїльська область УРСР з центром у місті Кишинів), Буковина (Чернівецька область і деякі північні райони МРСР із центром у місті Чернівці) та Трансністрія (Одеська, південні райони Вінницької, західні райони Миколаївської областей, лівобережні райони Молдавії із центром у місті Тирасполь, згодом Одеса). Вони перейшли під правління союзниці Німеччини – Румунії.

На відміну від Бессарабії та Буковини, Трансністрія формально до складу Румунії не входила. І. Антонеску лише отримав німецький мандат на здійснення тимчасового правління й економічної експлуатації.

Німеччина зберігала в Трансністрії  верховне право, за яким розпоряджалася залізницями й морськими портами, а також запровадила німецьку марку як єдину законну валюту на окупованій радянській території.

Західноукраїнські землі – Львівська, Дрогобицька, Станіславська й Тернопільська області – на правах окремого дистрикту (округу) під назвою Галичина було включено до складу польського генерал-губернаторства, що охоплювало польські землі із центром у Кракові. Ці землі стали безпосереднім складником Третього рейху.

Прифронтові області – Чернігівщину, Сумщину, Харківщину й Донбас – підпорядкували безпосередньо німецькому військовому командуванню.

Інші українські землі входили до складу райхскомісаріат «Україна» із центром у Рівному. Райхскомісаріат був поділений на шість генеральних округів із центрами у Дніпропетровську, Мелітополі, Миколаєві, Києві, Житомирі, Рівному.

Територію райхскомісаріату від військової зони відділяв кордон, який місцевому населенню під загрозою смерті забороняли переходити.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Розстріляним відродженням називають покоління українських митців, розквіт творчого таланту яких припав на 1920–1930-ті роки.

Митців були винищені під час сталінських репресій. Загалом було винищено близько 500 діячів.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

На картосхемі зображено терени Центрально-Східної Європи з кордонами держав, визначеними за підсумками Першої світової війни й роботи Паризької мирної конференції.

Заштрихована територія – терени Галичини, де в 1918–1919 рр. існувала Західноукраїнська Народна Республіка. Її територію 1919 р. окупували польські війська.

Верховна Рада Антанти 1923 р. визнавала суверенітет Польщі над всією територією, якою вона фактично володіла, зокрема над Східною Галичиною. Передумовою для прийняття такого рішення було визнання Польщею потреби автономії для східної частини Галичини.

Правильна відповідь: Г.