ТЕМА: Стародавня історія України.

Завдання скеровано на перевірку знання епох розвитку людського суспільства в первісну добу.

Перехід від привласнювального (збиральництво, полювання, рибальство) господарства до відтворювального (землеробство, скотарство, ремесло) – це епоха неоліту. В історичній науці цей перехід, який докорінно змінив життя людей, дістав назву «неолітична революція».

Завдяки «неолітичній революції» перед людством постала перспектива цивілізаційного розвитку. Великий вплив на перехід мали кліматичні й географічні умови, тому «неолітична революція» спочатку охопила лише окремі регіони світу. Територія сучасної України входила до теренів, де відбувалася «неолітична революція».

Характерні риси неолітичної революції такі:

• відбувається перехід від привласнювального (збиральництва, полювання, рибальства) до відтворювального типу господарювання (землеробство, збиральництво, ремесло);
• перехід до осілого способу життя. Виникнення поселень із будівель хат переважно біля річок, де є придатні ділянки для оброблення землі;
• для обробки землі використовують мотику – ручне знаряддя праці переважно з дерева або кістки тварин;
• приручення більшості відомих свійських тварин (корів, кіз, овець тощо);
• удосконалення оброблення каменю: свердління, шліфування, пиляння;
• виникнення виробництва кераміки (перший штучний матеріал), прядіння і ткацтва;
• зміна в духовному світі й світогляді людини.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати візуальні історичні джерела, зокрема зображення на давніх монетах.

Наведено фото чотирьох монет античної доби. На це вказують зображення, форма й технологія виготовлення.

Скіфську монету (Г) можна ідентифікувати за зображенням скіфа – легкого кінного воїна з луком і стрілами. На решті монет зображено колісницю (А), кентавра (Б) і Пегаса (В) – істот із грецької міфології. Визначити скіфську монету можна й за написом – ім’ям царя – Атей. Він був останнім правителем Великої Скіфії.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності київських князів, сформованості вміння отримувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.

Маркери – «Тепер слов’яни бушують повсюдно... Вони спустошили та спалили міста й фортеці, узяли полонених              і стали панами на землі. Вони осіли на ній панами, як на своїй, без страху», «І нині вони живуть тут і перебувають у країні ромеїв», «Зіслов’янилась вся наша земля і стала варварською» – указують на події Великого розселяння слов’ян V– VІІ ст. 

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності київських князів і сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – діяльність великого київського князя.

Маркери – «з того часу великий князь став повноцінним суб’єктом міжнародного права», « Давньоруській державі відкрито шлях до налагодження й розширення плідних зв’язків, заснованих на принципі рівноправності, з багатьма європейськими країнами» – указують на наслідки хрещення Русі князем Володимиром. Саме завдяки цьому акту він поставив Русь-Україну в рівень з іншими державами Європи, установив династичні зв’язки з Візантією, а згодом з іншими державами, започаткувавши політику «шлюбної дипломатії».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять з історії України й уміння їх застосовувати.

Вотчинне землеволодіння – одна з форм приватної земельної власності в часи Київської держави (Русі-України). Власник вотчини мав право передати її у спадщину, продати, обміняти, поділити тощо. Термін «вотчина» походить від слова «отчина», тобто батьківська власність.

Проголошення запровадження спадкового володіння землями і князівствами відбулося постановою Любецького з’їзду князів: «Кожен хай тримає отчину (вотчину) свою».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України і сформованості картографічних умінь.

На картосхемі жирною суцільною лінією позначено межі Руських князівств напередодні монгольської навали. Стрілками позначено напрямки двох походів (у 1239 й 1240–1241 роках), які хронологічно збігаються з подіями Великого Західного походу монголів (1237–1242 роки). У 1239 році монголи розорили Переяславське й Чернігівське князівства. У 1240–1241 роках володіння Дарила Романовича (Київське, Волинське й Галицьке князівства). Додатковими маркерами для визначення правильної відповіді є напрямки походів (зі сходу на захід) і назви міст, через які проходило військо хана Батия.

Тобто на картосхемі позначено напрямки походів монгольського хана Батия на землі Південно-Західної Русі.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України й уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Битва під Ярославом (17 серпня 1245 року) – битва військ Данила й Василька Романовичів проти військ претендента на галицький стіл Ростислава Михайловича, галицьких бояр і їхніх союзників (Польща й Угорщина).

Під час битви Данило прорвався до засадного полку угорців і напав на охорону Фільнія. У ході запеклої сутички (Данила ледь не полонили, а Лев Данилович зійшовся в поєдинку з Фільнієм) угорців було вщент розбито, Данило розірвав захоплений угорський прапор.

На лівому фланзі Василько подолав поляків. Утеча союзників деморалізувала доволі успішні дії Ростислава. Воїни Данила аж до глибокої ночі переслідували супротивників.

У результаті битви були полонені: Фільній, Володислав, Флоріан Войцехович і багато угорських і польських рицарів, бояр. Двох перших стратили, решту через рік відпустили за викуп. А Данило й Василько остаточно обстояли своє право на Галичину й Волинь.

Унаслідок Ярославської битви (1245 рік) князь Данило Романович зламав опір галицького боярства й остаточно утвердився при владі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Застосування плуга, поширення двопільної і трипільної сівозміни в сільському господарстві Київської державі (Русі-Україні) сприяло відновленню родючості ґрунтів.

До того ж Русь ніколи не завозила зерна з Візантії, а навпаки, навіть певний час була постачальником.

Процес відокремленню ремесла від землеробства – це другий суспільний поділ праці, який відбувався до утворення Русі-України.

За часів Русі-України й наступних епох аж до ХІХ ст. на українських землях не було занепаду промислів – мисливства й рибальства.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на перевірку знання діяльності київських князів, основних дат з історії України, сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – рік описаної події.

Маркер – «Заложив Ярослав церкву святої Софії» – указує на події 1037 року, коли за літописним переказом у Києві на честь перемоги над печенігами князь Ярослав Мудрий збудував Софійський собор.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав      (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Уключення в XIV ст. земель Південно-Західної Русі до складу Великого князівства Литовського було результатом боротьби із Золотою Ордою. У 1362 році великий литовський князь Ольгерд розгромив монголів у битві на Синіх Водах й остаточно долучив до своїх володінь Поділля, Київщину тощо.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять з історії України й уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Фільварки – багатогалузеві господарські комплекси, які базувалися на постійній щотижневій панщині залежних селян і були зорієнтовані на товарне виробництво сільгосппродукції, хоча й зберігали чимало рис натурального господарства.

Поширення в XV–XVI ст. фільваркового господарства на українських землях було зумовлене зростанням попиту на сільськогосподарську продукцію в країнах Західної Європи.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського й інших держав      (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Зображені на фото Покровська церква с. Сутківці на Поділлі і Троїцька церква с. Зимне на Волині (XV ст.) мають яскраво виражені ознаки фортифікації – товсті кам’яні стіни, вузькі вікна-бійниці. Набуття таких рис культовими спорудами було зумовлене постійною небезпекою спустошливих татарських набігів для захоплення ясира (полонених), що стали систематичними в останній третині ХV ст. і тривали до середини ХVІІІ ст. У таких умовах церкви поряд із замками ставали центрами опору й порятунку населення українських сіл.

Правильна відповідь – В.

Тема: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVІ ст.).

Завдання скеровано на перевірку знання основних понять з історії України й уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Бра́тство – національно-релігійна громадська організація руських (українських і білоруських) православних міщан у XVI–XVIII ст.

Братства виникли на базі традиційних церковних братств при парафіяльних храмах. Відіграли вагому роль у збереженні й захисті православ’я на теренах Речі Посполитої. Частина братств одержали від єрусалимського патріарха право ставропігії – контроль над діяльністю вищих ієрархів і священників церкви.

Поштовхом до розгортання в XVI ст. братського руху на українських землях було поширення ідей Реформації і Контрреформації.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій Національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького середини ХVІІ ст., сформованості картографічних умінь, умінь здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст, установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясувати, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділити маркери – ключові слова, словосполучення, речення тощо, які дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• проаналізувати їх, узагальнити й вибрати варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить виділеним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – умови договору.

Маркери – «королівська милість дозволяє мати сорок тисяч війська запорозького», «укладення реєстру козаків довіряє гетьманові Війська Запорозького», «посади всілякі обіцяє роздавати тут обивателям віри православної грецької» – указують на умови Зборівського мирного договору. Згідно договору Козацька держава включала території Київського, Чернігівського й Брацлавського воєводств Речі Посполитої. Цю територію окреслено на картосхемі В. На це вказують географічні об’єкти: річки, міста Київ, Чернігів, Брацлав, а також Микитинська Січ.

Правильна відповідь – В.